Кібербулінг непереможний? Як вчитель може протистояти знущанням

Кібербулінг дійсно чума ХХІ століття в школах.

В Інтернеті легше бути сміливим та лишатися анонімним. Є своєрідна ілюзія захисної оболонки та вседозволеності.

Але часто випадки онлайн-цькування мають реальні фізичні наслідки - як мінімум депресію та тривогу в учителів, які потім зриваються на дітях, або ще гірше - звільнення, втрату друзів, поваги та навіть психічні розлади, залежності і спроби самогубства.

Учителям вартопам'ятати: ми можемоз цимвпоратися - не самотужки, звісно, але вихід є.

Не варто мовчати, говоріть про це з адміністрацією, друзями, батьками дітей, або звертайтесядо органів опіки та інспекторів, громадських активістів, якщонемає ніякого відгуку від тих, до кого визвернулися.

Але для початку варто спробувати елементарні способи реакції на кібербулінг:

Якщо це поодинокі випади та образи - не реагуйте і не коментуйте. Якщо це лише один пост і він не здобув розголосу, не звертайте уваги. Часто цього достатньо, що булінг ущух так і не розпочавшись.

Не виставляйте своє особисте життя на показ. Закривайте акаунт і чітко обирайте друзів, яких додаєте до своїх мереж. Пам'ятайте, що дітям варто дати лише привід.

Часто змінюйте паролі та нікому їх не показуйте і не передавайте. Ваша безпека - лише у ваших руках. Сьогодні соцмережі давно вийшлиза рамки особистихкабінетів, це відкриті публічні книги, де варто обережно висловлюватися та вести справжню піар політику.

Не відповідайте на провокації і тримайте емоції при собі, кривдники завжди хочуть вивести вас із себе, щоб отримати максимум матеріалу для подальшого булінгу. Пам'ятайте, ви завжди можете вийти з Інтернету, вимкнути все, охолонути та прийняти правильне рішення, як діяти далі. А це, як мінімум - поговорити з батьками, колегами в

закладі.

Фіксуйте всі випадки, зберігайте повідомлення та фотографії, щоб довести випадок кібербулінгу, якщо вам доведеться це демонструвати на свій захист.

Школа - не поле бою: як учитель може зупинити агресію

1.       Поговоріть із батьками.

Головне тут почути обидві сторони і зрозуміти ситуацію в родині. Часто буває, що батьки самі не знають, що робити з агресією своєї дитини - тут їм стане в пригоді шкільний психолог та його консультація. Якщож батьки поводятьсебе тежнеадекватно, одразу

звертайтесядо адміністраціїшколи.

2.       Зберіть колег.

Шкільна адміністрація розглядає питання поведінки та виховного процесу учнів на спеціальних зборах. Важливо залучати шкільного психолога. Це потрібно для того, щоб відпрацювати стратегію корекції поведінки учня.

3.       Запросіть соціального педагога. Інколи ситуації шквальної поведінки, випадів, лайок та агресії неможливо контролювати самостійно. Як правило, в школах є лише один психолог і йому не під силу витримати потік роботи, якщо мова йде про важкі випадки. Том тут потрібні сесії спеціалістів та колективна робота, щоб вчасно попередити напади агресії в дитини.

Усі пам'ятають випадок в одній зі столичних шкіл, де учень розбив учительці ову стільцем та штрикнув ножицями. Це абсолютно патова ситуація і без омоги групи психологів впоратися було би неможливо. Такі випадки потребують

йозного втручання спеціалістів.

4.       Влаштуйте в спеціальні гуртки таких дітей, де вони можуть проявити свої ерські якості, вивільнити енергію. Це можуть бути заняття творчістю, спортом, кусійні клуби, проектні роботи - щось із інтересів дітей. Школа та соціальні

агоги маютьсприятитаким позакласнимзаняттям.

5.       Давайте додаткові творчі завдання. Якщо немає змоги влаштувати гуртки, те таким дітямшанс проявити себе та привернутивашу увагу. Часто

повідальність та довіра змінюють поведінку агресорів майже миттєво, дозвольте

іта дітямспробуватирізніформивзаємодії.

6.       Акцентуйте увагу на поведінці та вчинках, а не на особистості

я. Проявляйте увагута пояснюйтеучню, що подібнаповедінканеприпустимата

ажаєвсім. Спробуйте вказати йому, щовирозумієте, щовінзлиться, але не

умієте чому. Якщойомущосьне подобається-нехай цеконструктивно

снить.

7.       Введіть стоп-слово. Замість того, щоб підвищувати голос чи нервувати, ровадіть нове правило - стоп-слово, яке припиняє будь-яку агресію в класі. сніть, що це пауза в конфлікті і всі стосунки ви зможете прояснити після

оника. За порушенняправила стоп-слова придумайте разом з учнямита введіть арання.

Чого не варто робити вчителю:

1.              Ізолювати дітей. Це лише погіршить ситуацію: у школі не може бути жодної елекції. Звісно, агресивні учні забирають у педагога більше часу те ресурсів, але арто пам'ятати, що робота з ними має накопичувальний результат. Не чекайт оментальних змін. Спільна робота з батьками та психологом рано чи пізно дасть

вої плоди. Правило «немає дитини - немає проблеми» в школі не працює, всі

ають бути залучені в цей процес і закон на цьому наголошує.

2.              Відповідати на агресію та провокацію. Вирішуйте всі конфлікти у рисутності адміністрації чи батьків. Якщо дитина поводиться агресивно посеред

року, поясніть, що ви не будете заради неї зривати свою роботу, адже це тосується всіх учнів. І якщо це необхідно - скажіть, що ви обговорите ситуацію ісля дзвоника.

3.              Ігнорувати учня. Повне ігнорування може спричинити вибух агресії. Часто іти злою поведінкою навпаки намагаються привернути більше вашої уваги.

нколи, тому, щоїм насправдівона потрібна. Запросітьтакого учняна тихубесіду,

пробуйте зрозуміти, чого він хоче і встановіть максимально дружні стосунки.

4.              Піддаватися емоціям. Це лише нашкодить і може стати причиною до ибухового конфлікту. Тримайте себе в руках та пам'ятайте, що в класі ви маєте овну владу тримати ситуацію під контролем.

ї потерпілого щодо видалення інформації про нього в комп'ютерній мережі метою захисту від кібербулінгу вчитель може вчиняти наступні дії:

На початковому етапі прояву кібербулінгу, якщо це можливо, емоційно не реагувати, кільки "емоції породжують емоції".

Фіксувати всі дії кривдника (наприклад, робити фото або скріншоти неправдивої формаціїпро себе; інформації, щомістить персональні дані; інформації, щопри

сть та гідність.

Звернутися за порадою щодо дій кривдника до батьків, довіреної особи або телефонувати на національну "гарячу" лінію (у будні: з 12.00 по 16.00 за номером 0

0 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та 116 111 (безкоштовно з обільних).

Звернутися із заявою або повідомленням про вчинення кібербулінгу до керівника вчального закладу, якщо кібербулінгвчиняється щодо потерпілогов навчальному кладі і кривдником є учень (студент) або член педагогічногоколективу.

Якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegr

онтакте, Twitter, Youtube), потерпілиймає можливістьзвернутисязіскаргоюдо міністратора сторінкиабогрупи, щостворена у відповідній соціальній мережі, з

етою видалення інформаціїпро нього.

У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може ернутися безпосередньо до службипідтримкисоціальної мережі (наприклад, у ціальній мережі Facebook міститься вкладка "Довідката підтримка") абонатиснути

опку "Поскаржитися".

Важливо! Увипадку виявлення в мережі Інтернет, на вебсайті інформації, терпілий має право вимагати видалення такої інформації із вебсайту, а також, з

езультатів видачіза відповіднимизапитамиз пошукових систем, котріскеровують на азані вищесайти. З цією метою варто звернутися до власника вебсайту (дізнатися ні щодо адміністраторів або власників вебсайтів допоможе сервіс Whois).

Звернутися до органів Національної поліції із заявою про вчинення міністративного правопорушення відповідно до статті 173-4 Кодексу України про міністративні правопорушення.

Доведіть до дітей, що анонімна свобода в інтернеті умовна.

Адже коли дії в інтернеті спричиняють реальну шкоду або кримінальну відповідальність, правоохоронні органи можуть довідатись інформацію з профілів, встановити координати комп'ютерів, з яких людина відправляла повідомлення.

Якщо кібербулінг має ознаки шахрайства, погроз, вимагання, відверто сексуальний характер, завжди слід звертатися до правоохоронних органів.

Як реагувати на образи зі сторони оточуючих.

Хороший урок від мудреця

Ця чудова повчальна історія навчить вас і вашу дитину, як прав   ьно агувати і що робити у відповідь на образи і злість від оточуючих.

Один дуже старий мудрець навчав групу учнів і наставляв на шлях инний. Він навчав їх мудрості і бойовому мистецтву.

Якось раз жорстокий і невихований воїн прийшов на заняття до мудреця.  ніколи не стримувався і часто ображав оточуючих його людей. Він дуже

бив провокувати людей на сварки і бійки.

Цього разу він вчинив, як звичайно. Спочатку викрикнув кілька разливих фраз на адресу вчителя. І застиг в очікуванні відповідної репліки.

Але мудрець просто продовжив свій урок, не звернувши жодної уваги на фрази.

Але то лише т

Щераз кинув слова образи воїн.                                                                                  Коли починаєш                                                      _{вчитель} під ч

чути голоси

Але вчитель був незворушний і нічого не відповів, онлайн-урок продовживши свою лекцію.

Це повторювалося ще пару разів.

Боєць розлютився і вийшов із залу.

Після того, як він зник з виду, учні, які весь цей час

з цікавістю спостерігали за подіями, запитали:       _коп

 Учителю, чому ви не викликали його на бій? Як ви могли терпіти його образи?

Мудрецьпромовив:

 Уявіть, що вам Дарують поДарунок, а ви не приймаєте його. Скажіть, кому він дсумку належить?

 Тій людині, котра хотіла його подарувати, - не замислюючись відповіли учні.

 Точно так само і в цій ситуації зі злістю і образами. До тих пі , поки ви н ймете їх, вони належать тому, хто їх ^{приніс.} А