Кишковопорожнинні. Кільчасті черви, Членистоногі.

Дерев’янко Юлія Анатоліївна. Особливості будови та життєдіяльності Кишковопорожнинних, кільчастих червів, членистоногих.

До кишковопорожнинних історично відносили дві групи тварин: це жалкі (або ж кнідарії), і реброплави. За особливостями зовнішньої будови та способом життя тип жалкі поділяють на дві життєві форми: поліп та медуза. Поліпи ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя, медузи - активний, постійно рухаючись у воді. Для кишковопорожнинних, характерна радіальна (або променева) симетрія. Якщо дивитися на тварину зверху, то можна провести безліч уявних площин, що поділяють її на рівні частини.

Тіло жалких складається з двох шарів клітин: зовнішнього та внутрішнього. Між цими двома шарами знаходиться мезоглея. В зовнішньому шарі знаходяться, епітеліально-м'язові, нервові, промІжні, статеві та жалкІ клітини. Серед тканин внутрішнього шару переважають травні клітини та залозисті клітини. Є також проміжні та нервові клітини. ПромІжні клітини диференційовані слабо, і можуть потенційно стати будь-якою іншою клітиною. За рахунок цих клітин жалкі здатні до регенерації, тобто відновлення пошкоджених структур. Усередині жалкої клітини знаходиться капсула зі спірально закрученою жалкою ниткою. Якщо здобич, що пропливає повз гідру зачепить чутливий виріст такої клітини, жалка нитка вистрілює зі своєї капсули та вражає жертву. Нервова система у жалких дифузного типу. Це означає що клітини майже рівномірно розподілені по тілу, утворюючи невеликі скупчення нейронів, які з'єднані променями між собою, що створюють нейронну мережу.

Уважно розглянь будову тіла Кишковопорожнинних

Особливості життєдіяльностіБільшість представників жалких це хижаки. Однією з унікальних рис кишковопорожнинних є наявність гастроваскулярної системи. Це радіальні канали травної системи, що відходять від центру медузи і виконують також транспортну функцію. Травлення позаклітинне та внутрішньоклітинне. Дихають киснем, розчиненим у воді, шляхом дифузії усією поверхнею тіла. Виділення відбувається теж усією поверхнею тіла.

Для Жалких характерним є як статеве розмноження, так і безстатеве. Статеве розмноження - це спосіб розмноження при якому утворюються та зливаються статеві клітини (гамети). Усі медузи - роздільностатеві організми. Життєвий цикл: Із зиготи (заплідненої яйцеклітини) розвивається личинка, яка прикріплюється до субстрату і поступово перетворюється на життєву форму поліп. А поліп своєю чергою сформує в майбутньому покоління нових організмів, які будуть мати життєву форму медузи. Оскільки медузи вільноплаваючі, то їм легше знайти собі пару, для процесу розмноження. У багатьох видів в життєвому циклі може бути відсутня життєва форма медузи (як, наприклад коралові поліпи). Рідко може бути відсутня життєва форма поліпа (як, наприклад наркомедузи). Нестатеве розмноження відбувається за допомогою брунькування або шляхом поздовжнього поділу. Брунькування – спосіб розмноження, при якому нові особини утворюються у вигляді відростків на тілі материнської особини. Розмноження.

До типу жалкІ відносяться 6 класів: це гідроїдні, коралові полІпи, кубомедузи, сцифоїдні, ставромедузи, та міксозої. 6 з 10-ти тисяч видів жалких припадає на клас коралові поліпи. Вони утворюють великі коралові рифи, та навіть острови - атоли. Кубомедузи мають характерну рису, це купол у формі прямокутника. Клас міксозої це паразитичні жалкі. Клас ставромедузи характерний тим, що життєву форму - медузу вони мають, але ці медузи ведуть прикріплений спосіб життя. У класу сцифоїдних медуз частіше переважає життєва форма медуз, а у гідроїдних частіше поліпа. Різноманіття

Тип Кільчасті черви (Кільчаки) — включає тварин, тіло яких складається з повторюваних сегментів, або кілець. Тіло кільчастих червів складається з трьох шарів клітин: ектодерми, ентодерми і мезодерми (тобто вони є тришаровими тваринами). З клітин мезодерми (простір між стінкою тіла і внутрішніми органами) формується вторинна порожнина (целом). Кільчасті черви — в основному вільноживучі тварини і мають двосторонню симетрію. Тіло кільчаків червів розділене на сегменти, або кільця (звідси і назва — кільчасті черви). У різних видів може бути від декількох штук таких сегментів, до сотен. Кожен сегмент є самостійним відсіком: у ньому є власні зовнішні вирости, вузли нервової системи, органи виділення і статеві залози. Порожнина кожного сегмента відокремлена від порожнини інших. За незначних ушкоджень покривів порожнинна рідина витікає не з усього тіла, а лише з декількох ушкоджених сегментів. На тілі кільчастих червів можна виділити головний відділ (передній кінець тіла), тулуб та хвостовий відділ (задній кінець тіла). Кільчасті черви

Членистоногі — це найчисленніший тип тварин за кількістю видів. Нині нараховують понад 1 мільйон 200 тисяч видів, що більше за всіх інших тварин разом узятих майже в 5 разів. Вони наявні на всіх континентах. Загальні характеристики членистоногих Тіло членистоногих сегментоване, і ці сегменти різняться за будовою. Зовні тіло вкрите кутикулою. Міцності їй надають сполуки з хітином. Кутикулу вони використовують як екзоскелет (зовнішній скелет). Ріст членистоногих супроводжується періодичним линянням, тобто скиданням старого покрову. І саме після линяння членистонога тварина може вирости, допоки новий покров не затвердіє. Членистоногі мають двобічну симетрію тіла. До членистоногих належать: павукоподібні, багатоніжки, комахи, ракоподібні. Тип Членистоногі

Завдання:

Використані матеріали:https://naurok.com.ua/prezentaciya-tip-chlenistonogi-251420.htmlhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-kilchasti-chervi-115482.htmlhttps://naurok.com.ua/zagalna-harakteristika-ta-riznomanitnist-kishkovoporozhninnih-206791.html