Урок- Презентація "Різноманітність тварин. Вовки"

Різноманітність тварин. Вовки. Підготувала: вчитель біології Рудківської гімназії Мазуркевич Наталія

Вовк (Canis lupus L.) — хижий ссавець із роду пес (Canis) родини псових (Canidae), що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв.

Тварини. ТИП ХордовіПІДТИП ХребетніКЛАС СсавціРЯД ХижіПІДРЯД ПсовидіРОДИНА ПсовіРІД Пес. ВИДИ Canis lupus

Розміри і загальна вага вовків залежать від географічної приналежності. Степові вовки в порівнянні з лісовими - менші за розміром, світлішого, тьмяно-жовтого забарвлення, особливо взимку, коли їхня шерсть змінює своє забарвлення на біле-сіре. Довжина тіла досягає 135-160 см, хвоста  —40-52 см. Вага – 45-60 кг.

У України мешкають два види вовків: тундровий і звичайний. Загальна ж їх число становить 32 підвиду.

Вовк - санітар лісу. Він позбавляє лісові площі від хворих і слабких тварин, що відмінно впливає на загальний стан генофонду.

Основною здобиччю вовків є копитні тваринив тундрі — дикі та свійські північні олені; в лісовій зоні — лосі, сарни, дикі свині, свійські вівці, корови, коні; в степу та пустелі — антилопи різних видів та вівці; в горах — дикі та свійські кози. Також відомий як сірий вовк, сірко, дикий собака або дикий пес

Будова ніг і швидкість. Передние ноги вовка надзвичайно великі, що має величезне значення: рахунок цього рівномірніше розподіляється навантаження, і вовк не провалюється в рихлий сніг. В кожній передній лапі у вовка по п'ять пальців, хоча діють лише чотири. Когти сильні й притуплені через постійне контакту з землею. Ними вовк має і тоді, коли риє землю. Вовки ходять, бігають підтюпцем і вистрибом чи галопом. Їх швидкість під час ходіння близько 6,4 кілометра за годину. Зазвичай вони бігають підтюпцем при різною швидкості, зазвичай, 12,8-16 кілометри на годину. Протягом тривалого часу вовки можуть бігти майже без зупинок. Відомо, що вони покривали відстань 96 кілометрів одну ніч. Швидкість вовків при замірах досягала 64 кілометра за годину. Тож які вони бігли кілька миль.

Органи чуття. Запах відіграє важливу роль життя вовка. В нього самого є кілька спеціальних залоз. З апахи, вироблювані цими залозами, таку ж специфічно індивідуальні, як і наші відбитки пальців. Відчуття нюху у вовка розвинене дуже висока. Він може знайти видобуток з відривом до 3 кілометрів. Зазвичай вовки бродять подовгу, але відчувши запах видобутку, відразу ж потрапляє направляють у її бік. Як усе хижаки, вовки займають певну територію, яку позначають сечею, фекаліями і глибокими подряпинами землі. Вони мітять як кордону, а й стежки, якими ходять. Їх позначки розташовуються з відривом близько 90 відсотків метрів друг від друга. У вовків дуже гостре зір, і вони швидко помічаю найменший порух перед собою. Оскільки вовки переважно хижаки, їх очі розташовані на півметровій передній частини голови. Огляд зору, мабуть, трохи менше 180 градусів, на відміну їх жертв, які мають кут зору понад 300 градусів.

ГОЛОСРозмаїття і діапазон частот голосових коштів вовків значно переважають можливості більшості тварин (крім чоловіки йрукокрилих). Вовки видають такі звуки, як виття, завивання, пхикання, бурчання, гарчання,тявканье, гавкіт. Кожен звук має величезну кількість варіацій. Реакція вовків для цієї звуки свідома. З допомогою голоси вовки можуть передавати дуже складні повідомлення — про перебування певного звіра в певному місці. Сигнал до нападу у вовків — те бойовий клич, подаваний ватажком зграї. Звук цей нагадує гарчанняразъяренной собаки,бросающейся на людини. Вовки виють світанку чи сутінках, але кожен день. Починається виття з сольного завивання ватажка, який істотно відрізняється від завивання інших члени зграї. Вони приєднуються трохи згодом. Хоровий виття зазвичай закінчуєтьсятявкающим верескливим гавкотом.

Вовчі закони. Як тварини соціальні – живуть сім’ями, котрі налічують від 2 до 15 представників, зазвичай – 4-8. Виводком жити простіше. Вони можуть попередити один одного про можливу небезпеку, швидше знаходять і наздоганяють здобич. Разом їм вдається вполювати велику дичину: лосів, биків та коней, з якими вовку-одинаку не впоратися. Зграя складається з тварин різного віку. Керують сильні та агресивні, а решта їм підпорядковується. Очолює зграю найсильніший характером вовк, допомагає верховодити йому подруга-вовчиця. Крім того, до ватаги належать низькорангові вовки різної статі, а також прибулі – щенята з приплоду цього року і переярки, народжені минулоріч. Лідери підтримують порядок, постійно нагадуючи своїм «підлеглим», хто головний. Усіляко демонструють свою домінантність: ричать на них, кусають, збивають із ніг. Переважно вистачає одного суворого погляду вожака або його самки, щоб присмирити інших членів зграї.- Вовки, котрі провинилися, при цьому падають на землю та крадучись утікають. Іноді на знак покори лягають на спину. Своєю поведінкою вовки засвідчують любов та повагу до ватажка, до котрого наближаються плазуючи, з притиснутими вухами та пригладженою шерстю. Статус вовка можна визначити за положенням хвоста. У вожака він високо піднятий, тоді як у їхніх «підлеглих» – опущений

кочовий спосіб життя Восени та взимку зграя веде кочовий спосіб життя. Вночі вони мігрують у пошуках їжі. За одне нічне полювання хижак може пройти понад 100 км. У темряві рухаються нечутно, мов тіні. Як правило, під час нічних переходів вовки завжди ідуть ланцюгом, акуратно ступаючи слід у слід. І роблять вони це настільки вправно, що навіть досвідченому мисливцеві буває важко визначити, зі скількох осіб складається зграя. З першими променями сонця вовк зупиняється на відпочинок у безпечній місцині. Вночі ж лови повторюються знову. Хижаки вивчають кожне селище на території свого проживання як потенційне місце для полювання. Зазвичай проходять наміченими стежками від п’ятнадцяти до сорока разів протягом року.

Розмноження. Турбота про потомство. У кінці зими – на початку весни у вовків зазвичай починається шлюбний період. Ці представники дикого світу створюють пари на декілька років, тому гін у дорослих вовків, які зберегли свою пару, відбувається мирно. Біля одиноких самок нерідко збирається група самців, між якими відбуваються бійки. Нерідко такі поєдинки закінчуються смертю одного із супротивників. В очікуванні потомства вагітна вовчиця залишає зграю, щоб знайти собі лігвище. Свої домівки вони облаштовують у затишних і малодоступних місцях. Часто використовують і нори інших тварин. Територія вовчого укриття обов’язково передбачає хороший огляд місцевості та наближеність водойми. Відшукати таке місце, яке би відповідало всім вищезазначеним критеріям, важко, а знайшовши його, вовчиця виводить тут потомство із року в рік. Змінює його лише через певні стихійні природні явища поблизу помешкання або ж людське втручання. Цуценята з’являються на світ через два місяці вагітності (приблизно в травні). Народжуються сліпі, їхні вушні отвори закриті, а самі вони вкриті рідкою бурою шерсткою. Очі в малят розплющуються приблизно через 9-15 днів, тоді ж вони піднімаються на лапи та пробують ходити. Перших 1,5 місяця самка невідступно знаходиться біля цуценят і годує їх молоком. Одночасно вовченят підкормлюють напівпережованим та напівперетравленим м’ясом, яке відригує самець. Весь час протягом вигодовування вовк змушений добувати їжу для самки і цуценят. Коли дітлахи достатньо підростуть, батько і мати приносять їм підбиту, але живу дичину для того, щоб ті вчилися її душити.

Мудрість вовків. Вовк мудрий, обачливий та дисциплінований. Він відповідально дотримується правил поведінки, кожна тварина чітко знає своє місце в межах окремої групи і старанно виконує свої функції. Вовки – одні з найвідданіших істот, вони прив’язуються до своїх товаришів по зграї та турботливо піклуються один про одного. Живуть не заради себе, а задля продовження роду і виживання виду. Молоді вовки шанують старших і сильніших індивідів, беззаперечно підкоряючись їм. У свою чергу, сильний ніколи не скривдить слабшого. Панує не той, хто слухається своєї волі і втішається владою, а той, хто дотримується законів і служить іншим, той, хто здатен згуртувати навколо себе команду не заради власних амбіцій, а для того, щоб передати досвід, разом удосконалюватися та рухатися далі.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!