Китай. Держава і суспільство.

Китай. Держава і суспільство.

ПЛАН: Держава в середньовічному КитаїБоротьба Китаю проти монгольського поневолення. Династія Мін. Культура і наука в середньовічному Китаї

Терміни «Піднебесна» імперія — від китайського словосполучення «тянься» — «під Небом»; китайський простір, де панують спільні цінності й порядок; імперія, якою керує глава китайської правлячої династії. Династія — монархи, які належали до одного роду та змінювали один одного на троні за правом успадкування. Буддизм — релігійно-філософське вчення про духовне пробудження, яке виникло близько VI століття до н. е. в Стародавній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, який надалі отримав ім'я Будда Шак'ямуні. Конфуціанство — китайсько-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, засновником якої був китайський філософ Кун Фу-цзи, відомий на Заході як Конфуцій, який жив у 551—479 роках до н.е.

Син Неба і його підданіКитай за розміром і населенням у середні віки можна було порівняти з усією християнською Європою. На межі XII—ХІІІ ст. у Китаї проживало близько 100 млн осіб — більше ніж у Європі того часу. Китайці вважали свою державу центром Землі, а всі народи, що жили навколо, вони називали варварами. Сильна централізована держава на чолі з імператором склалася в Китаї ще в ІІІ ст. до н. е. Від того часу і до початку XX ст. Китай незмінно залишався імперією. Правителя Китайської держави називали Сином Неба Його влада передавалася в спадок й офіційно нічим не обмежувалася. Особа імператора була священною. Він вважався не тільки володарем усіх людей, а й посередником між Небом і «піднебесним світом». Імперія вважалася втіленням небесного порядку. Кожен підданий імперії розглядався як інструмент для виконання волі Неба, переданої через імператора. У китайському суспільстві була сувора ієрархія. Нижче імператора були вищі сановники, як правило, його родичі. Ще нижче — чиновники, що ділилися на велику кількість рангів. Загалом чиновників у Китаї називали мандаринами. За їх допомогою імператор і управляв імперією. Щоб стати чиновником, потрібно було здобути відповідну освіту і скласти іспит. Для отримання більш високого рангу знову доводилося складати іспити.

У середньовічному Китаї держава й суспільство продовжували дотримуватися багатьох правил життя, які ще в середині І тис. до н. е. розробив Конфуцій. У середні віки його оголосили «першим святим». Конфуція називали «учителем 10 тисяч поколінь», «імператором без трона». На його честь зводилося багато храмів. Згідно з ученням Конфуція й уявленнями китайців, у суспільстві кожен повинен знати своє місце: правитель — чесно правити і піклуватися про підданих, чиновники — давати йому мудрі поради, селяни — чесно працювати. Вірність, покірність, доброта і співчуття, почуття обов’язку, повага до старших і до батьків проголошувалися головними чеснотами благородної і гідної людини. Їй потрібно було засвоїти 300 головних і 300 додаткових правил поведінки.

{22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}Основні періоди історії Китаю. Династія. Роки правління. Характеристика. Доба Північних і Південних династій420-589 Доба політичної роздробленості. Північні держави очолювали місцеві військові вожді, а південні — представники місцевої знатіСуй589-618 Об’єднання Китаю. Між головними ріками — Хуанхе та Янцзн — прокладено Великий канал завдовжки 1 тис. км. перебудовано Велику китайську стіну. Причиною падіння династії сталії невдалі завойовницькі походи. Тан618-907 У ході завоювань значно збільшено територію імперії. Вдосконалено систему державного управління. Створено єдиний звід законів. Було відкрито секрет виготовлення порцеляни. Наприкінці IX ст. країну охопило селянське повстання, яке й призвело до падіння династіїСун960-1279 Доба розквіту, яку перервали своїм вторгненням племена чжурчженів. Вони утворили державу Цзінь — Золоту (1115—1234). На півдні, куди вимушено переїхав китайський імператор, утвердилася династія Південна Сун (1117—1279). На підвладній їй території розташовувалися головні центри вирощування рису, чаю, виробництва шовку, виготовлення порцеляни, було винайдено порох, папір, книгодрукування та паперові грошіЮань1271-1368 Династія, заснована внуком Чингісхана Хубілаєм. Монголи поступово засвоїли китайську мову та традиції, хоча намагались не змішуватися з місцевим населенням і ставили себе вище за китайців. Завдяки приєднанню до системи монгольських держав Китай тісніше влився у світову торгівлю, зокрема на Великому шовковому шляху, котрий зв’язував Китай та Європу, що сприяло його економічному піднесенню. Було завойовано Тибет. Династія втратила владу у результаті антимонгольського повстання. Мін1368-1644 Одного з керівників повстання — ченця Чжу Юаньчжана — проголосили імператором. Новою столицею стало місто Пекін. Було відновлено традиційну китайську систему управління та оподаткування. Значна увага приділялася розвитку ремесел, особливо виробництву порцеляни, шовку, паперу, скла — тому, що продавалося за кордон. Відкривалися китайські торгові поселення в Індокитаї та Індонезії, велися завойовницькі походи

Держава в середньовічному Китаї Китайці називали свою країну Піднебесною імперією, вважаючи її центром світу. Китайський імператор вважався посередником між Небом (як син Неба) і землею. На початку VII ст. у Китаї утвердилася династія Тан (618-907 рр.). На чолі держави стояв імператор, влада якого була необмеженою. У зовнішній політиці правителі династії Тан головну увагу приділяли забезпеченню контролю над Великим шовковим шляхом.

Система управління Китаєм у часи династії Тан (618—907)

Міжусобна боротьба, яка точилася після падіння династії Тан, завершилась приходом до влади династії Сун (960-1279 рр.). На підвладній цій династії території південного Китаю розташовувалися основні центри вирощування рису, чаю, виготовлення шовку, порцеляни. У державі Сун було винайдено папір, порох, книгодрукування, що відіграло значну роль в історії людства. Саме тут уперше в історії випустили паперові гроші. Важливі винаходи було здійснено у військовій справі. Утім, передова військова техніка не змогла врятувати імперію від загибелі.

Боротьба Китаю проти монгольського поневолення. Династія Мін У XIII ст. Китай завоювали монголи, які встановили тут свою династію — Юань (1271- 1368 рр.). Для того щоб упоратися з управлінням великої захопленої території, монголи були змушені прийняти китайську систему — від імператора до найнижчого чиновника. Проте найвищі посади в державі посі- ли монголи. Їх- ня політика викликала загальне обурення. У 1368 р. одного з керівників повстання проти мон-гольського поневолення Чжу Юань-чжана проголосили імператором нової династії Мін (1368-1644 рр.).

Імператори династії Мін намагалися утвердити вплив своєї «Серединної Держави», як тоді казали, «в усіх чотирьох країнах світу». Кордони Китаю були розширені до Тибету та Індокитаю. І сьогодні на цих територіях та в інших країнах живуть десятки мільйонів китайців.

Культура і наука в середньовічному Китаї Китайська цивілізація створила оригінальну й багату культуру, яка стала справжньою скарбницею для культур інших народів і цивілізацій. Однією з основ ки-тайської культури було ієрогліфічне письмо. Воно стало зразком для писем-ності корейців, в'єтнамців, японців

Китайські чиновники були одночасно поетами, художниками, прекрасно володіли мистецтвом гарного письма — каліграфією

Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростішу форму книгодрукування. На початку VIII ст. в Китаї почала виходити газета «Столичний вісник», яка проіснувала аж до XX ст. Діяли великі бібліотеки

Китайцям належить першість у винайденні компаса і пороху. У VIII ст. в країні відкрилась Академія наук.

VІІІ-IX ст. називають золотою добою китайської поезії. Поет Лі Бо написав близько 30 томів ліричних творів.

Китайські архітектори будували пагоди — буддійські храми у вигляді високих багатоповерхових веж. Одна з найвідоміших таких споруд — Велика пагода диких гусей. Оригінальним було й образотворче мистецтво Китаю. Художники писали твори на шовковій тканині або папері, які згортали в сувої.

ЦІКАВИНКА!Найбільша енциклопедія людства Розквіт науки в Китаї відбувався у XV ст. за правління Чжу Ді. За наказом імператора була видана «Енциклопедія Юнле», де були описані всі досягнення людства, відомі на той час у Китаї. До створення фундаментальної праці було залучено понад дві тисячі вчених. Енциклопедія складалась із 23 тис. сувоїв, які містили 8 тис. статей (до сьогодні збереглося близько 400 томів енциклопедії). Чжу Ді толерантно ставився до різних поглядів. Він підтримував і даосизм, і конфуціанство, і буддизм.

Узагальнення. Визначте, які події в раніше вивчених державах відбувалися синхронно з періодами історії держави в Китаї. Розташуйте їх на хронологічній шкалі. Визначте спільні й відмінні риси розвитку середньовічного Китаю з іншими осередками цивілізацій часів Середньовіччя. Виконайте творчий проєкт «Рейтинг культурних досягнень середньовічного Китаю».

Домашнє завдання. Опрацювати матеріал та § 30—31 стор 169-172. Виконати завдання 1-2 в Classroom1. Що дало змогу монголам завоювати Китай? Чому китайці повстали проти монгольських завойовників?2. Батьківщиною яких важливих винаходів, наукових і технічних досягнень став Китай?