Тема: Толерантність. Поняття “свій” та “чужий”.

Мета:

• Продовжити знайомство учнів з поняттями “толерантність” та “толерантна особистість”, критеріями, соціальними проявами толерантності та нетерпимості, показати значення толерантної поведінки у взаємодії з людьми.
• Учити учасників заняття конкретним прийомам, що допомагають розвинути в собі якості толерантної особистості.
• Розвивати уяву, здатність до емпатії, співпереживання й співчуття, вчити конструктивним способам виходу з конфліктної ситуації. 

Хід уроку:

У  класі столи та стільці розташовані таким чином, щоб учні класу сиділи за 4 великими столами (по 5-6 чоловік за кожним столом).               

Учні заздалегідь об’єднуються за інтересами в 4 групи.

На дошці  висить висловлювання:

“Любити людство легше, ніж робити добро сусіду” (Григорій Сковорода) 

Вчитель.  Тема нашого уроку “Толерантність. Поняття “свій” та “чужий”. Вже декілька занять ми з вами присвячуємо темі “Толерантність”. Сьогодні ми продовжимо працювати з цим поняттям.

Щоб наша робота була успішною, учні класу об’єдналися за власним бажанням на групи. Принцип поділу на групи – спільність інтересів та комфортність у спілкуванні. Перед тим, як ми почнемо розмову по новій темі, давайте спершу згадаємо, які асоціації у вас виникають при слові “толерантність”? (відповіді дітей )

(Учитель записує відповіді дітей на дошці у вигляді “ Асоціативний кущ”):

• Співпраця
• Партнерство
• Готовність сприймати чужу думку
• Повага людської гідності
• Повага до інших
• Прийняття інших такими, якими вони є
• Здатність поставити себе на місце іншого
• Визнання рівності інших
• Терпимість до чужих думок та поведінки.

   Звучить пісня групи “Бі -2” – “Останній герой”.

Вчитель. На початку історії людство жило в єдності.  Це була спільність, в якій кожний розумів кожного, тому що усі говорили на одній мові. Це була спільність, що протистояла “чужим” – ворожим, злісним, незрозумілим силам природи. “Вони”, ці сили, були проти людей.

І у людства з’явилось почуття “ми”. “Вони” та “ми” протистояли. Але людство було  ще дуже юним. Люди  переоцінили себе. Вони вирішили, що по силі рівні Богові, і почали будувати у місті Вавилон дуже велику вежу, щоб досягти неба й доказати свою рівність із  Богом.

Бог покарав людство: Він змішав мови людей, що будували Вавилонську вежу. І люди перестали розуміти один одного. Вони перестали бути єдиною спільністю. І не змогли добудувати вежу. Розійшлися люди по світу, побудували нові міста, об’єднавшись за схожістю мов та зовнішності. І вирішили, що “ми” – це ті, хто поряд. А інші люди, ті,  що не схожі на нас, ті, що говорять на інших мовах, - це “вони”.

Так люди стали ділити один одного на “своїх” та “чужих”. “Своїх” любили, захищали, вважали найкращими у світі. “Чужим” недовіряли, а іноді просто  боялись або принижували – в залежності від того, хто був сильніше : “ми” чи “вони”.

Ішов час. Змінився одяг, смаки та уявлення про світ. Але люди все одно поділяли усіх на своїх та чужих.

Давайте сьогодні поговоримо про людей, що нас оточують. Ми поведемо розмову про “своїх” та “чужих”.

Вчитель. Для подальшої роботи нам потрібні індикатори настрою. Картку чорного кольору можна замінити словом “вороже відношення”, картку жовтого кольору – “нейтральне”, картку червоного на “доброзичливе відношення”.

Вам зустрілась знайома  людина. Яке у вас до нього відношення? Покажіть за допомогою індикаторів настрою. (робота з картками).              

 Вчитель. Вам зустрівся незнайомець, чужинець. Яке у вас до нього відношення?  Покажіть це за допомогою індикаторів настрою. (робота з картками)

Отож, ми не завжди відносимось до чужих людей вороже.  Давайте спро-буємо розібратися, хто для вас “свій”, а хто “чужий” ? А чому ? (робота в групах, результати заносяться на окремий листок )

Вчитель. Які риси характеру повинна мати людина, щоб стати для нас “своїм” або “чужим” ? (Можливо, учням буде важко підібрати якості для визначення понять “свій” та “чужий”, тоді потрібно запропонувати перелік якостей.)

Після того як діти написали слова, вони зачитують їх у голос.  (Вчитель вивішує аркуші на дошку).

Вчитель. Як зробити так, щоб «чужий» перетворився на «свого»? (відповідей дітей ). Треба з ним подружитись. Іноді дружба починається з посмішки, а іноді з комплементу. У Булата Окуджави є дуже гарна пісня    «Давайте говорить друг другу комплименты…».

І хоча ви товаришуєте досить давно, але давайте  спробуємо придумати один для одного компліменти.  Людина, яка зробила комплімент бере свого сусіда за руку. 

Вчитель.  Щоб наше життя було радіснішим та світлішим, треба не забувати робити знайомим та незнайомим людям  компліменти. Ви чудово працюєте в групах, знайшли спільну мову, але навіть серед друзів бувають сварки, а  кажучи науковими словами, конфлікти. Як їх вирішувати ? (відповіді дітей ).

Вчитель. Психологи  пропонують використовувати вправу, яку вони називають “Я -висловлювання” та “Ти – висловлювання”.

Використання в мові “Я – висловлювань” допомагає виразити свої почуття спокійно, припускає відповідальність співрозмовника за свої думки та почуття.

“Ти – висловлювання” ми вживаємо для того, щоб наш співрозмовник відчув наші негативні емоції: гнів, роздратування, образу.

Зрозуміти це буде простіше, якщо ми покажемо на прикладі .

Мама чекає на  повернення до дому сина, що обіцяв прийди до 10 години. Син запізнюється. Якщо мама використає “Ти – висловлювання”,  то вона скаже  “Ти знову прийшов додому після 10 вечора!” і виникне сварка. А якщо вона використає “Я – висловлювання”, то  вийде “Я дуже турбуюсь, якщо тебе немає вдома до 10 години”.

Завдання. Кожна група отримує листок, де описана ситуація. Вам треба обговорити запропоновану ситуацію, і підготувати “Ти – висловлювання” та “Я – висловлювання».

Ситуації для обговорення в групах:

1. Твій друг (подруга) попросив (попросила) у тебе одяг і порвав (порвала) його.
2. Твій молодший брат пообписував ручкою твій підручник.
3. Твої друзі пішли на прогулянку, а тебе не взяли із собою.
4. Ви з другом домовились зустрітися на вулиці. Ти прочекав його півгодини, а він так і не прийшов.

(Обговорення ситуацій, корекція «Я – висловлювань»)

Вчитель. Я думаю, що ви будете  використовувати набуті знання  для того, щоб якомога  більше різних ситуацій не перетворювались у конфлікти. Але життя є життя. А у житті ми сваримось зі своїми оточуючими, і після сварки (так буває досить часто) затамовуємо образу.

Давайте зараз спробуємо позбавитись минулих образ. Перед кожним із вас лежить аркуш паперу. Якщо ви образились на друзів чи однокласників, вам потрібно написати на аркуші  слова: ”Я ображався на… тому, що…” 

А тепер я пропоную зім’яти ці аркуші паперу. Можливо, таким чином  разом із ними зникнуть ваші минулі образи.

              Підсумкова рефлексія

Вчитель. Наше заняття підходить до завершення. Давайте спробуємо підвести підсумки.

• Чи можливо відноситься до всіх людей однаково?
• Ви так само вважаєте, що “своїм” та “чужим” притаманні ті якості, що ми написали на початку уроку ?
• Чи змінилось ваше відношення до понять “чужий ”? Покажіть це індикато-рами настрою.
• Можливо відноситись до чужих так, щоб не ображати їх та не      принижу-вати ?
• Які має переваги у спілкуванні неконфліктна людина ?

Вчитель. Тож давайте втілювати у життя слова Григорія Сковороди, що були епіграфом до  нашого заняття. Давайте робити добро найближчим людям, тим що нас оточують щодня, тим що для нас завжди були і будуть “своїми”. Давайте робити так, щоб якомога більше “чужих” людей  перетворювались на “своїх”.

Як ви вважаєте, чи завершена наша розмова про толерантність?

Яку тему ми обираємо на наступну годину спілкування? (учні обрали тему “Добро повинно бути з кулаками”)