Кліматичні зміни. «Чорна смерть». Велика західна схизма і криза папства

Тема уроку: Кліматичні зміни. «Чорна смерть». Велика західна схизма і криза папства

Мета уроку:

•         Навчальна: розкрити вплив кліматичних змін XIV століття на життя населення, пояснити причини та наслідки епідемії «Чорної смерті», показати соціальні та духовні наслідки цих подій, зокрема Велику західну схизму та кризу папства;
•         Розвивальна: розвивати вміння аналізувати історичні джерела, працювати з картою, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між природними, соціальними та політичними процесами;
•         Виховна: формувати інтерес до історії Середньовічної Європи, розуміння викликів, що стояли перед людьми в умовах кризи.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, формування та вдосконалення вмінь і навичок)

Обладнання: підручник (Гісем О., Мартинюк О., 2024, пар. 20), відео про кліматичні зміни та поширення чуми, історична карта з підручника, зошити, дошка.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Вітаю усіх вас на сьогоднішньому уроці! Сподіваюсь, що сьогодні ми цікаво проведемо час, разом роздумуючи і дізнаючись нове. Давайте активно працювати, підтримувати один одного і не боятися ставити запитання.

2. Мотивація навчальної діяльності. «Мозковий штум».

Перш ніж перейти до вивчення нової теми, пропоную для вас цікаве завдання. Уявіть, що ви – звичайний мешканець середньовічної Європи XIV століття. Ви живете у місті, наприклад в Італії, Франції чи Англії. Погляньте довкола себе: що ви бачите на вулицях, у будинках, на ринках? Яке ваше повсякденне життя? З якими труднощами доводиться стикатися щодня? Чи легко знайти їжу, чисту воду, безпечне житло? Як люди реагують на хвороби та неврожай? Які небезпеки підстерігають вас на вулицях та в місті?

Спробуйте подумати, як би ви почувалися в таких умовах, що вас турбувало б найбільше і які рішення ви шукали б, щоб вижити.

(Учні розмірковують над питанням, відповідають по черзі за бажанням. Таким чином учні логічно підходять до нової теми, яка буде розглядатись на уроці)

3. Повідомлення теми та мети уроку

Як вам відомо, життя у Середньовіччі у Європі справді було складним. Життя людей цього періоду суттєво відрізнялось від нашого життя сьогодні – у ХХІ столітті. У цей час справді були поширені такі проблеми, як бідність, голод, вирували хвороби, від яких помирали тисячі людей, адже медицина у цей час була недостатньо розвинена. Війни, постійні конфлікти, недостатні знання та в цілому розвиток суспільства – усе це породило низку проблем, з якими були вимушені стикатись звичайні жителі.

Тож на сьогоднішньому уроці пропоную вам зануритись у життя Європи XIV століття. Тема уроку: «Кліматичні зміни. «Чорна смерть». Велика західна схизма і криза папства». На уроці ми поступово розглянемо те, як саме змінювався клімат у Європі у цей час, що саме представляла собою «Чорна смерть» та як вона вплинула на життя людей. А також, як логічний наслідок усіх змін та проблем – Велика західна схизма та криза папства, які безумовно вплинули на соціальний аспект життя тогочасного суспільства.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1. Кліматичні зміни (Science – елемент STEM – історія + географія + кліматологія)

Перше питання, яке нам слід розглянути сьогодні – це кліматичні зміни у XIV столітті.

Актуалізація опорних знань:

1. Що вам відомо про зміни клімату?
2. Можливо, ми стикаємось з цією проблемою сьогодні?
3. Які можуть бути причини змін клімату?

У цей час у Європі, а також у світі в цілому, відбувались значні зміни клімату. Вони, на відміну від сучасних змін, не були пов’язані з впливом людини. Однією з причин, як зазначається у джерелах, може бути виверження вулкану Ель-ЧочоН (El Chichón) у Мексиці. Це виверження, ймовірно, було одним із найпотужніших в історії людства (класу 5 за індексом вулканічної вибуховості) і спричинило значні кліматичні зміни у світі, що також могло вплинути і на життя у Європі.

Життя середньовічної Європи та господарська діяльність залежали саме від природно-кліматичних умов. Зокрема, це стосується сільського господарства. Навіть незначні зміни клімату, наприклад – посухи, тривалі морози або дуже велика кількість опадів, ставали причиною зменшення врожаю, що, як наслідок, було причиною голоду, спалахів хвороб та скорочення народжуваності. У ІХ-ХІІІ ст. відбулося потепління, внаслідок чого активно розвивалось сільське господарство. Були незначні катаклізми, але це не впливало на Європу.

Втім, вже на початку XIV століття на планеті відбулося різке похолодання, яке тривало кілька століть і отримало назву «малий льодовиковий період». Зими стали суворими і сніжними, льодовики в Альпах збільшилися, а великі річки та моря – Балтійське, Чорне і Адріатичне – замерзали на кілька місяців. Виникло чимало проблем: голод, епідемії, різке скорочення чисельності населення, занепад торгівлі, економічні проблеми, а також конфлікти між державами.

Асоціативна квітка. Для того, щоб узагальнити ці зміни, на дошці зображено квітку. У її центрі – «Клімат у XIV столітті». До неї ви маєте додати власні «асоціації» у пелюстки.

Пелюстки (асоціації), які учні можуть написати:

•         Різке похолодання;
•         Суворі зими;
•         Збільшення льодовиків;
•         Замерзання річок і морів;
•         Неврожай;
•         Голод;
•         Спалахи хвороб;
•         Зниження чисельності населення;
•         Занепад торгівлі;
•         Погіршення умов життя;
•         Вимирання населення у Центральній та Північній Європі;
•         Економічна криза у містах і селах.

Як можемо побачити, ці зміни вплинули не тільки на природу, але й на те, яким було життя у цей час, стан здоров'я та економіку. Це спричинило низку проблем, які ми розглянемо далі.

4.2. «Чорна смерть» у Європі XIV століття (Science – елемент STEM – історія + географія + біологія – чума та її поширення, Math – статистика поширення чуми та смертності, Engineering + Technology – устрій тогочасних міст як одна з проблем поширення чуми)

У XIV столітті Європа була вимушена пережити надскладне випробування – «чорну смерть» - інша назва чуми, яка вирувала у цей час.

Чума – це надзвичайно небезпечна бактеріальна інфекція, спричинена бактерією Yersinia pestis, що передається від гризунів через бліх або повітряно-крапельним шляхом, і характеризується високою летальністю, гарячкою, сильною інтоксикацією, ураженням лімфовузлів (бубонів), легень та інших органів. У XIV столітті чуму називали саме «чорна смерть». Це пов’язано з тим, що у цей час була поширена саме бубонна чума, назва якої походить від синьо-чорних набряків (бубонів), що з’являлися на тілі хворих.

Пропоную переглянути уважно це відео:

https://www.youtube.com/watch?v=FeOmtDiHo6s

Обговорення відео з учнями:

1. Як чума виникла у Європі?
2. Які основні причини поширення чуми у цей час?
3. Хто саме був переносником чуми?
4. Як «чорна смерть» вплинула на життя тогочасної Європи?
5. Як люди боролись з чумою?

«Чорна смерть» стала причиною суттєвих змін у кількості населення Європи у цей час. Європа втратила від 30% до 60% населення, тобто десятки мільйонів людей, з піком смертності 1346-1353 роки.

Історичний факт:

Італійський історик Паоло Маланіма зазначав, що протягом XIV ст. населення Англії та Уельсу скоротилося з 4,5 до 2,7 млн, Шотландії – з 1 млн до 700 тис., Франції із 16 до 12 млн, італійських держав – із 12,5 до 8 млн, держав на землях сучасної Іспанії із 5,5 до 4,5 млн, а на теренах Німеччини – із 13 до 8 млн осіб. Загалом кількість населення Європи в XIV ст. зменшилася майже втричі.

Завдання для учнів:

1. На скільки мільйонів людей зменшилося населення кожної країни?
2. Обчисліть відсоток скорочення населення у кожній країні (за формулою: (старе населення – нове населення)/ старе населення × 100).
3. Порівняйте результати: у якій країні населення зменшилося найсильніше, а у якій – найменше?
4. Уявіть: якщо місто мало 50 тис. жителів, скільки людей залишилося після епідемії, якщо смертність була такою ж, як у Англії?

Робота з картою (с. 149)

Уважно розгляньте карту на сторінці 149 підручника.

Обговорення:

1. Які території Європи були найбільше вражені чумою, а які найменше?
2. Як саме поширювалась чума в Європі з географічної точки зору?
3. Чи була у цей час чума в Україні?

Робота у парах

Як відомо, чума у Європі поширювалась досить легко. У відео, яке ми переглянули, було згадано, що саме цьому сприяло. Пропоную розглянути, як саме були побудовані тогочасні міста та поміркувати над наступними питаннями:

1. Які були комунікації у містах?
2. Якою була забудова міст?
3. Чи сприяла така структура поширенню чуми?

Наостанок – ви маєте запропонувати, яким чином можна було б покращити європейське місто цього часу, завдяки чому можна було б зменшити ризики поширення чуми. Запропонувати для цього конкретні інженерні та технологічні підходи, нововведення. Вони мають відповідати умовам розвитку науки та техніки у цей час.

Розвиток медицини – мозковий штурм

Також не можна не помітити те, що у «чорна смерть» сприяла тому, що у цей час почала розвиватись медицина. Звісно, не було розроблено вакцини від чуми. Однак, були запроваджені інші заходи. Аналізуючи матеріал підручника, пропоную поміркувати – як ці нововведення допомогли зменшити поширення чуми хоча б частково? А також що могли зробити науковці та лікарі у цей час, щоб ще більш ефективно протидіяти чумі – з точки зору біології та медицини?

Основні наслідки «чорної смерті» для Європи цього часу систематизуємо так:

•         Велика смертність, зменшення населення;
•         Недостача робочої сили;
•         Занепад сільського господарства та торгівлі;
•         Підвищення цін на продукти;
•         Соціальна нестабільність і конфлікти;
•         Падіння авторитету церкви;
•         Поширення хвороб і погіршення здоров’я населення.

4.3. Велика західна схизма і криза папства

Мозковий штурм:

Як вже нам відомо, чума негативно вплинула на життя європейців. Однак, які саме соціально-економічні наслідки вона мала та як це позначилось на релігійному аспекті життя тогочасного суспільства?

Відповіді учнів та їх узагальнення вчителем:

•         Зміна феодалізму: брак робочої сили змінив структуру виробництва та феодальні відносини, сприяючи зникненню кріпацтва.
•         Міграція: селяни активно мігрували до міст, що змушувало гільдії знижувати вимоги до ремісників.
•         Вплив на Церкву: церква втратила авторитет через нездатність зупинити мор, що підготувало ґрунт для майбутньої Реформації.

Отже, після того, як Європу охопила «Чорна смерть», життя людей змінилося: зменшилася кількість населення, бракувало робочих рук, селяни шукали кращі умови у містах, а феодальні відносини почали поступово трансформуватися. Водночас люди втратили довіру до церкви — адже навіть папи не могли зупинити мор і захистити людей.

Саме у цих умовах почали проявлятися суперечки між духовною і світською владою. Конфлікти між папами та королями, а також внутрішні проблеми церкви, привели до Великої західної схизми (1378-1417 рр.). Виявилося, що церква вже не могла одночасно задовольняти духовні та політичні потреби суспільства. Два (а потім три) папи одночасно претендували на престол, відлучали один одного та не могли встановити єдиний порядок, що ще більше підірвало авторитет католицької церкви.

Основні аспекти:

•         Конфлікт між папами та королями (Боніфацій VIII та Філіп IV).
•         Авіньйонський полон пап (1309-1377 рр.)
•         Велика західна схизма: два-три папи одночасно.
•         Суспільне невдоволення і поява єретичних рухів (гусити в Чехії).

Завдання у зошиті – схема «Розкол церкви»:

1. На дошці або у зошитах намалюйте схему «Розкол церкви»;
2. Учні по черзі додають елементи: хто був папою, де знаходився престол, які події відбулися.
3. Питання: як ці події могли вплинути на життя людей? Чи змінилася їх довіра до церкви?

5. Закріплення нових знань. Метод «Так чи ні»:

Для того, щоб закріпити вивчене сьогодні, пропоную вам відповісти «так» або «ні» на такі твердження:

1. У середньовіччі життя людей майже повністю залежало від природно-кліматичних умов.
2. Потепління IX–XIII ст. погіршувало врожайність та викликало голод.
3. Похолодання XIV ст. називають «малим льодовиковим періодом».
4. «Чорна смерть» скоротила населення Європи майже втричі.
5. Наслідком чуми були лише економічні зміни, а соціальні залишилися без змін.
6. Велика західна схизма відбулася у XIV-XV ст.
7. Під час схизми одночасно існувало два, а потім три папи.
8. Авіньйонський полон пап тривав менше 20 років.
9. Гуситські війни виникли через бажання народу поділити території.
10. Кліматичні зміни, чума та схизма мали значний вплив на духовне та економічне життя людей.
11. Чума поширювалася лише у великих містах, а села залишалися здоровими.
12. Зниження чисельності населення не вплинуло на структуру феодалізму.

6. Підбиття підсумків

Отже, сьогодні на уроці нам вдалося розглянути кліматичні зміни XIV століття, зрозуміти масштаби «Чорної смерті» та її соціально-економічні наслідки, а також побачити, як ці події вплинули на церковну владу і призвели до Великої західної схизми.

Сподіваюсь, кожен з вас зміг усвідомити взаємозв’язок природних, соціальних та політичних процесів, а також те, як окремі історичні події формують життя людей у конкретний період.

7. Домашнє завдання

Параграф 20. Проєктне завдання для учнів – робота у групах:

Учні об’єднуються у групи відповідно до теми уроку та STEM:

1. Кліматичні зміни;
2. «Чорна смерть»;
3. Демографічні втрати (після змін клімату та чуми);
4. Умови життя в містах та їх вплив на поширення чуми;
5. Велика західна схизма та її наслідки.

Кожна група готує коротку презентацію або постер, який буде захищено на наступному уроці або надіслано у Google Classroom.