Тема -  Землі Північно-Східної Русі в XI-XV ст.

Мета уроку

• Навчальна: сформувати уявлення учнів про розвиток земель Північно-Східної Русі, піднесення князівств та формування Московської держави.
• Розвивальна: розвивати вміння працювати з історичною картою, визначати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій.
• Виховна: виховувати інтерес до історії та повагу до історичної спадщини

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід   уроку

1. Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань

 Параграф 23

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ    стр. 149

Назвіть державні утворення Північно-Східної Русі в XII — на початку XIII ст.

Відповідь - У XII — на початку XIII ст. на землях Північно-Східної Русі основними державними утвореннями були Володимиро-Суздальське князівство (Ростово-Суздальське) та Рязанське князівство. Володимиро-Суздальська земля, що сформувалася у межиріччі Волги, Оки та Клязьми, стала найвпливовішою, а такі міста, як Володимир-на-Клязьмі, Ростов, Суздаль, Переяславль-Залеський, стали осередками політичного та економічного життя, поступово підпорядковуючи навколишні землі.

Основні державні утворення Північно-Східної Русі:

• Володимиро-Суздальське князівство (Ростово-Суздальське): Найсильніша держава регіону, яка досягла піднесення за часів Юрія Долгорукого та його наступників (Андрія Боголюбського, Всеволода Велике Гніздо). Центри: Ростов, Суздаль, згодом — Володимир-на-Клязьмі.
• Рязанське князівство: Самостійне князівство, що часто ворогувало з Володимиро-Суздальським, займаючи землі по середній течії Оки.
• Муромське князівство: Тривалий час було тісно пов'язане з Рязанським, але іноді виступало як окрема удільна одиниця.
• Новгородська земля (північно-східна частина): Хоча Новгород — це переважно північний захід, його вплив та володіння (наприклад, Бежецька п'ятина) поширювалися на прилеглі північно-східні території, часто перебуваючи у сфері інтересів Володимиро-Суздальських князів. 

У цей період відбувався активний процес заселення регіону (ільменські словени, в'ятичі), зростання нових міст та поступова централізація навколо Володимира-на-Клязьмі.

 

Бесіда

1. Що таке політична роздробленість?
   Відповідь: Це період, коли єдина держава розпадається на окремі князівства, які мають власних правителів і діють самостійно.
2. Яка держава існувала на території східних слов’ян у IX–XI ст.?
   Відповідь: Київська Русь.
3. Коли почався період політичної роздробленості Русі?
   Відповідь: У XII ст.
4. Які великі князівства утворилися на місці Київської Русі?
   Відповідь: Володимиро-Суздальське князівство, Галицько-Волинське князівство, Новгородська республіка.
5. Яке місто було столицею Київської Русі?
   Відповідь: Київ.
6. Яка подія в XIII ст. завдала великої шкоди руським землям?
   Відповідь: Монгольська навала на Русь (1237–1240 рр.).
7. Яка держава встановила владу над руськими землями після навали?
   Відповідь: Золота Орда.
8. Який історичний період вивчає історію XI–XV ст.?
   Відповідь: Період Середньовіччя.
9. Які держави існували в Європі у Середньовіччі?
   Відповідь: Наприклад Франція, Англія, Священна Римська імперія.
10. Хто був засновником Монгольської імперії?
    Відповідь: Чингісхан.
11. Що сталося з Київською Руссю у XII ст.?
    Відповідь: Вона розпалася на окремі князівства.
12. Як називався період, коли держава розпадається на окремі частини?
    Відповідь: Політична роздробленість.
13. Яке місто згодом стало центром об’єднання північно-східних земель?
    Відповідь: Москва

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Після розпаду Київська Русь на її території виникло багато окремих князівств. Одні з них поступово занепадали, а інші, навпаки, почали зміцнюватися та розширювати свій вплив. Особливо важливу роль у цей період почали відігравати землі Північно-Східної Русі.

У XIII ст. руські землі пережили важке випробування — навалу монгольських військ, після якої вони потрапили під владу Золота Орда. Проте з часом серед північно-східних князівств виділилося Московське князівство, яке поступово посилилося та стало центром об’єднання земель.

Сьогодні на уроці ми дізнаємося:

• як розвивалися землі Північно-Східної Русі;
• чому саме Москва змогла стати найсильнішим князівством;
• як відбувалося звільнення руських земель від влади Золота Орда.

Отже, тема нашого уроку — «Землі Північно-Східної Русі в XI–XV ст.».

ДОСЛІДІТЬ   стр. 149

Що відбулося на землях Північно-Східної Русі у XIII ст.?

Відповідь -  У XIII ст. землі Північно-Східної Русі (Владимиро-Суздальське князівство) зазнали спустошливої монголо-татарської навали (1237–1238 рр.), після чого потрапили у васальну залежність від Золотої Орди. Незважаючи на ординське іго, відбувалося поступове економічне відновлення, посилювалася роль Владимира, а згодом — Москви, як нових центрів об'єднання руських земель і боротьби за лідерство.

Основні події XIII ст. на Північно-Східній Русі:

• Монголо-татарська навала (1237–1238): Війська хана Батия знищили Рязань, Владимир, Суздаль, Твер та інші міста, розоривши Володимирське князівство.
• Встановлення золотоординського іга: Князі Північно-Східної Русі були змушені їздити в Орду за «ярликом» (дозволом) на княжіння. Це супроводжувалося виплатою важкої данини («виходу»).
• Посилення Владимиро-Суздальських князів: Князі Олександр Невський та його наступники проводили політику підкорення сусідніх земель, зокрема Новгорода, намагаючись зміцнити владу в умовах ординської залежності.
• Піднесення Москви: Наприкінці XIII ст. Москва почала перетворюватися на окреме удільне князівство, розпочавши об'єднання навколишніх земель.
• Боротьба із зовнішніми ворогами: Одночасно з протистоянням Орді, відбувалися битви з шведськими та німецькими рицарями (Невська битва 1240 р., Льодове побоїще 1242 р.), які намагалися захопити північно-західні землі. 

Землі Північно-Східної Русі в цей період перетворилися з периферії Київської держави на центр формування нової державної структури — Московської держави.

 

 

4. Вивчення нового матеріалу

План

1. Як  розвивалася  Новгородська  боярська  республіка
2. Коли і як відбулася монгольська навала на Русь
3. Устрій і територіальні загарбання Великого князівства Московського в  XIV -XV ст.

 

1. Як  розвивалася  Новгородська  боярська  республіка  стр. 150

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 150

Яким було географічне положення та економічне становище Новгорода? Чому Новгород перетворився на боярську республіку? Кому належала і як здійснювалася влада в республіці?

Відповідь - Новгород, розташований на північному заході Русі вздовж річки Волхов та озера Ільмень, займав стратегічне місце на перехресті торгових шляхів («із варяг у греки»), що зробило його багатим центром ремесла та міжнародної торгівлі. Боярська республіка сформувалася через сильну владу місцевої аристократії та активність віча. Влада належала боярам, купцям та вічу (загальноміським зборам), які обирали князя, посадника та тисяцького. 

Географічне положення та економічне становище:

• Розташування: Північно-західна Русь (сучасна Новгородська область РФ), навколо озера Ільмень, по річці Волхов. Це давало вихід до Балтійського моря та Дніпра.
• Економіка: Основою економіки була торгівля (хутро, віск, ремісничі вироби) та ремесло. Новгород був великим посередником між Руссю та Західною Європою (Ганзейський союз).
• Аграрна структура: На відміну від півдня, у Новгороді слабке землеробство, що змушувало завозити хліб, стимулюючи комерцію. 

Причини перетворення на боярську республіку:

• Влада бояр: Місцева аристократія (бояри) накопичила величезні багатства завдяки торгівлі та володінню землями, що дозволило їм контролювати політичні процеси.
• Слабкість князівської влади: Новгородці часто запрошували князів лише для захисту та виконання судових функцій. Якщо князь порушував угоду, його виганяли.
• Активність віча: Новгородське віче (збори містян) було дуже впливовим, що обмежувало одноосібну владу. 

Кому належала і як здійснювалася влада:

• Віче: Найвищий орган влади, загальноміські збори, що вирішували питання війни, миру та обрання вищих посадовців.
• Боярська рада: Фактично керувала республікою, готувала питання для віча.
• Посадник: Вища виборна посада (з бояр), голова уряду, керував зовнішньою політикою та внутрішніми справами.
• Тисяцький: Очолював міське ополчення та контролював торговий суд.
• Князь: Запрошений воєначальник, повноваження якого суворо обмежувалися договором (ряд).
• Архієпископ: Впливова особа, що зберігала казну та виступала посередником у суперечках. 

Розповідь вчителя  стр. 150

Новгород постав на землях ільменських словен і угро-фінських племен у X ст. Новгородська земля простягалася на північ і схід аж до Північного Льодовитого океану та Уралу. Місто постійно взаємодіяло з Києвом: їх пов’язував торговельний шлях «із варягів у греки». Як стверджує літопис, у Новгороді правили великі київські князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 150

Знайдіть на карті Новгород (стр. 149). На основі карти та ілюстрації визначте, якими були особливості місцерозташування Новгорода. Як це вплинуло на його господарське життя?

Відповідь - Ось аналіз місцерозташування та господарства Новгорода на основі історичних карт:

• Місцерозташування: Новгород розташований на північному заході Русі, на берегах річки Волхов, поблизу озера Ільмень.
• Особливості: Він знаходився на перехресті важливих водних шляхів, зокрема шляху "із варяг у греки", що з'єднував Балтійське море з Чорним.
• Вплив на господарство: Це зумовило бурхливий розвиток торгівлі (посередництво між Європою та Візантією), ремесел, а також рибальства та полювання. Через несприятливі умови для землеробства, Новгород став великим торговим центром, імпортуючи хліб та експортуючи хутро, віск і вироби ремісників.

Основні особливості:

1. Водні шляхи: Розташування на Волхові забезпечувало прямий вихід до Ладозького озера та далі до Балтійського моря.
2. Транзитний вузол: Місто було ключовим пунктом торговельних шляхів, що стимулювало розвиток купецтва.
3. Природні ресурси: Близькість до лісів та озер сприяла промислам, а не масштабному землеробству.

Це географічне положення перетворило Новгород на багату та незалежну торгову республіку.

 

Середньовічний Новгород. Сучасна історична реконструкція

Розповідь вчителя  стр. 150

Через Новгород пролягали важливі торговельні шляхи. Купці везли крам по річці Волхов, Ладозькому озеру, а далі — по Неві, Балтійському морю до Швеції, Німеччини, Англії та інших країн. На європейські ринки новгородці постачали мед, віск, хутро, льон, коштовне й напівкоштовне каміння. Додому торговці поверталися зі сріблом, золотом, міддю, бронзою та зброєю.

Як і європейські, новгородські купці об’єднувались у гільдії. Із XIV ст. місто стало важливим партнером Ганзи, здійснюючи її основні торговельні операції на руських землях. Така активна зовнішня торгівля перетворила Новгород на важливу сполучну ланку між середньовічними Європою та Руссю.

 

ДОСЛІДІТЬ  стр. 151

Чому і як Новгород і Ганза стали партнерами? Як сьогодні в Європі зберігається пам’ять про це партнерство?

Відповідь - Новгород і Ганзейський союз стали партнерами у XII–XV ст. через взаємну економічну вигоду: місто постачало хутро, віск та мед, а Ганза — тканини, сіль та метали. Партнерство оформилося через Готський, а згодом — Німецький двір (Петрове подвір'я) у Новгороді. Пам'ять про це зберігається в Європі через історичні пам'ятки, такі як панелі в соборі Святого Миколая у Штральзунді, та дослідження середньовічної торгівлі

 Чому і як виникло партнерство Новгорода і Ганзи:

• Економічна взаємодоповнюваність: Новгород був багатий на сировину (хутро, віск, мед, льон), яка мала високий попит у Європі, тоді як Ганзейські міста (Любек, Гамбург тощо) потребували цих товарів і могли запропонувати промислові товари: сукно, металеві вироби, зброю, сіль, оселедці.
• Географічне положення: Новгород стояв на перехресті шляхів, з'єднуючи руські землі з Балтійським морем, що робило його ідеальним торговим хабом для Ганзи.
• Структура торгівлі (Ганзейські контори): У Новгороді діяли Готський двір, а пізніше — Німецький двір (Петрове подвір'я), які стали автономними торговими зонами. Ганза мала суворі правила, що захищали права їхніх купців у Новгороді.
• Організація: З XIV ст. Новгород став головним партнером Ганзи на Русі, де новгородські купці також об'єднувалися в гільдії, аналогічні європейським. 

Як зберігається пам'ять у Європі:

• Музейні експонати: У Соборі Святого Миколая в Штральзунді (Німеччина) збереглися дерев'яні панелі з XV ст., що зображують сцени новгородської торгівлі та полювання на хутрових звірів.
• Історична спадщина: Пам'ять про "Контори" (торгові двори) зберігається в архівах німецьких ганзейських міст.
• Культурні зв'язки: Історія Ганзи та її відносин з Новгородом активно вивчається як приклад ранньої європейської інтеграції та розвитку торгівлі. 

Це партнерство було важливим для обох сторін, але часто супроводжувалося суперечками щодо цін та привілеїв, доки Московське князівство не поглинуло Новгород, що призвело до закриття німецького двору наприкінці XV ст.. 

 

Робота з термінами стр. 151

Ког — ганзейське морське вантажне судно, озброєне гарматами. Такі кораблі перевозили товари, контролювали торговельні шляхи, боролися з піратами.

У Новгороді була ганзейська контора  (Німецьке подвір’я), що дбала про захист своїх торгових інтересів, мала власну систему охорони, правосуддя, житлові та службові приміщення.

У Соборі Святого Миколая в м. Штральзунд (Німеччина) зберігаються дерев’яні панелі, на яких зображено сцени новгородської торгівлі, полювання новгородців на хутрових звірів тощо.

Панівною верствою населення Новгорода були бояри, які володіли великими вотчинами з десятками й навіть сотнями сіл. 30-40 найвпливовіших боярських родин називали «золотими поясами» Новгорода. Ця верства не поповнювалася за рахунок інших верств населення — боярином потрібно було народитися.

На відміну від більшості держав середньовіччя, Новгород був республікою. Вічовий дзвін і вічовий поміст для промовців віддав на були символами вільного Новгорода. Свої думки, рекомендації, ініціативи учасники віче висловлювали вигуками: за чию пропозицію вигуки були голоснішими, те рішення і приймалося. Для захисту своїх володінь від ворогів віче запрошувало до Новгорода князя разом із дружиною. Якщо князь порушував умови договору, його виганяли з міста.

Робота з термінами стр. 151

Новгородська боярська республіка (XII—XV ст.) — держава в Північно-Східній Русі, вищою владою якої вважалося віче — загальноміські збори всіх дорослих чоловіків. Віче розглядало питання війни і миру, обирало посадовців, зокрема й князя, розподіляло повинності.

Розповідь вчителя стр. 152

За Ярослава Мудрого, у першій половині XI ст., у Новгороді було відкрито школу. Знайдені берестяні грамоти свідчать, що читати, писати й рахувати уміли і містяни, і селяни, чоловіки й жінки. Для дітей виготовляли спеціальні «абетки», вирізані на дощечках.

З літопису відомо, що Ярослав Мудрий та його дружина княгиня Ірина відвідали сина Володимира в Новгороді, коли той закладав Софійський собор. Цей храм став центральним у новгородських землях. Тут було засновано першу новгородську бібліотеку, навчалися діти, зберігалася державна скарбниця.

Наприкінці XV ст. Новгородську республіку захопило Московське князівство, що намагалося приєднати всі руські землі. Віче було заборонено, а вічовий дзвін, головний символ Новгорода, вивезли до Москви.

ДОСЛІДІТЬ  ст. 152

Як зміст ілюстрацій пов’язаний з особливостями розвитку Новгорода?

1. Скликання віче в Новгороді. Лицевий літописний звід

2. Вічовий дзвін вивозять із Новгорода. Лицевий літописний звід

Відповідь -   1. «Скликання віче в Новгороді» (Лицевий літописний звід)
Ця ілюстрація показує скликання віче — народних зборів у Новгород. Віче було найвищим органом влади в Новгородська республіка. На цих зборах жителі міста вирішували важливі державні питання: обирали посадників, запрошували або виганяли князя, вирішували питання війни і миру. Це свідчить про те, що в Новгороді існували елементи самоврядування і боярської республіки.

2.«Вічовий дзвін вивозять із Новгорода» (Лицевий літописний звід)
На цій ілюстрації зображено вивезення вічового дзвону з міста після підкорення Новгорода князем Іван III. Дзвін був символом віче та незалежності Новгородська республіка. Його вивезення означало ліквідацію новгородського самоврядування і приєднання міста до Московська держава.

Висновок:
Ілюстрації показують дві різні сторони розвитку Новгорода: спочатку — існування республіканського управління через віче, а пізніше — втрату незалежності та підпорядкування Москві.

естові завдання (оберіть правильну відповідь)

 

1. Яке місто було центром Новгородської республіки?

А) Москва

Б) Новгород

В) Київ

Відповідь: Б.

2. Як називалися народні збори в Новгороді?

А) Дума

Б) Собор

В) Віче

Відповідь: В.

 

3. Хто мав найбільший вплив на владу в Новгороді?

А) Селяни

Б) Бояри і купці

В) Князь

Відповідь: Б.

4. До якого торгового союзу належав Новгород?

А) Ганза

Б) Орден хрестоносців

В) Візантійський союз

Відповідь: А.

5. Хто приєднав Новгород до Московської держави?

А) Юрій Долгорукий

Б) Дмитро Донський

В) Іван III

Відповідь: В.

2. Завдання «Закінчіть речення»

1. Центром Новгородської республіки було місто _______.

Відповідь: Новгород.

2.Найвищим органом влади були народні збори — _______.

Відповідь: віче.

3.Символом влади віче був _______.

Відповідь: вічовий дзвін.

4.У 1478 році Новгород приєднав до Московської держави князь _______.

Відповідь: Іван III.

3. Проблемне запитання (для обговорення)

Чому в Новгородська республіка влада князя була обмеженою?

Можлива відповідь:
Тому що головну роль у політичному житті відігравали бояри та купці, а всі важливі рішення приймалися на віче.

 

2.     Коли і як відбулася монгольська навала на Русь  стр. 153

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 153

Опрацювавши зміст пункту, карту (стр. 149) та ілюстрацію, доберіть 3-4 ключові слова для тлумачення понять: «монголи», «монгольська навала».

Чингісхан та його оточення. Мініатюра XIII ст.

Відповідь - 1. Монголи

Кочівники

Військова сила

Степи Центральної Азії

Імперія Чингісхана

Пояснення: Монголи — кочовий народ з Центральної Азії, який у XIII ст. створив величезну імперію під керівництвом Чингісхан і прославився своєю військовою силою.

2. Монгольська навала

Завоювання

Руйнування міст

Підкорення руських земель

Золота Орда

Пояснення: Монгольська навала (1237–1240 рр.) — це серія військових походів монголів на руські князівства, яка призвела до руйнування міст і встановлення влади Золота Орда.

Розповідь вчителя  стр. 153

Батьківщиною монголів була Центральна Азія. Об’єднані у XIII ст. Чингісханом, кочові монгольські племена почали завоювання Північного Китаю, згодом підкорили Південний Сибір, Середню Азію та інші території. В історичних джерелах трапляється як назва «монголи», так і «татари», але ці два поняття не є тотожними. Руські дружини вперше зіткнулися з монголами, прийшовши на допомогу половцям, на річці Калка 1223 р. Проте об’єднане русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.

У 1237-1241 рр. нове військо монголів на чолі з онуком Чингісхана Бату (Батиєм) здійснило похід на Русь і зруйнувало багато міст. Далі монголи спустошили Угорщину, Польщу, Хорватію, частину Сербії та Болгарії і повернули назад, на схід, до річки Волга. У пониззі Волги монголи створили державу, столицею якої було місто Сарай. Історично за нею закріпилася назва Золота Орда. Це була потужна середньовічна держава, яку вчені вважають кочовою імперією.

 

На Русі, як і раніше, правили свої князі, але вони мали отримувати в Орди ярлики — грамоти хана, що підтверджували право на управління своїми землями. Запровадження ярликів велося за принципом «розподіляй і володарюй», так порушувалося престолонаслідування в руських князівствах, що посилювало княжі усобиці. Населення платило Орді данину, за її збиранням наглядали баскаки — ханські намісники, які здійснювали облік населення, пильнували за порядком на підвладних землях.

 

3. Устрій і територіальні загарбання Великого князівства Московського в XIV — на початку XVI ст.    стр. 154

ПОМІРКУЙТЕ   стр. 154

Визначте основні напрями діяльності Івана III. Обговоріть свої висновки з однокласником/однокласницею.

Відповідь – Основні напрями діяльності Івана III включали об'єднання навколо Москви розрізнених руських земель, повне звільнення держави від золотоординської залежності (1480 р.) та зміцнення централізованої влади. Він започаткував формування державного апарату, прийняв титул «государя всієї Русі» та видав Судебник, що заклав правові основи єдиної Московської держави та посилив контроль над селянами.

Основні напрями діяльності Івана III

Централізація держави: Іван III активізував процес збирання земель, підпорядкувавши Москві Новгород, Твер та інші князівства. Він перетворив їх на підлеглі території, об'єднавши Північно-Східну Русь під єдиною владою.

Звільнення від Орди: Одним із найважливіших здобутків стало офіційне припинення виплати данини та остаточне звільнення від монгольського іга після «Великого стояння на річці Угрі» у 1480 році.

Державне будівництво та право: Прийняття Судебника 1497 року стало важливою віхою, оскільки цей документ уніфікував правові норми, запровадив єдине управління та обмежив перехід селян (Юріїв день), що стало кроком до їх закріпачення.

Зовнішня політика та зміцнення статусу: Іван III почав використовувати титул «государ всієї Русі» та прийняв державну символіку (двоголовий орел), підкреслюючи свій статус самодержця та спадкоємця візантійських традицій.

Обговорення (приклад діалогу для однокласників)

Учень/Учениця А: Як ти вважаєш, який напрямок діяльності Івана III був найбільш визначальним для історії? Мені здається, що звільнення від Орди дало державі справжній шанс на самостійний розвиток.

Учень/Учениця Б: Погоджуюся, це фундаментальний момент. Але я вважаю, що не менш важливим було об'єднання земель. Без створення єдиного центру Москва залишилася б лише одним із багатьох князівств. А Судебник, на мою думку, перетворив хаотичне управління на чітку систему, хоча й обмежив свободу селян.

Учень/Учениця А: Слушно. Це була складна епоха: з одного боку — звільнення від зовнішнього ворога, з іншого — посилення внутрішньої тиранії та централізації.

Розповідь вчителя

За літописом, першу згадку про Москву в 1147 р. пов’язують з Юрієм Долгоруким, сином великого київського князя Володимира Мономаха. Але власна історія Великого князівства Московського починається пізніше, з XIII ст., коли сюди зміщується центр економічного та політичного життя Північно-Східної Русі. Відтоді московські правителі активно втручалися у князівські міжусобиці й допомагали ординцям придушувати антимонгольські виступи. До того ж московські війська брали активну участь у завойовницьких походах Золотої Орди. За це в XIV ст. московські правителі постійно отримували ярлик від хана на збір данини з підвладних ординцям земель, що сприяло збагаченню князів.

Важливу роль у зміцненні Московської держави відіграв великий князь Іван III (1462-1505 рр.). Прагнучи збільшити свої території, Іван III завоював і знищив Новгородську республіку, а також захопив землі Новгород-Сіверського, Чернігівського князівств.

Для зміцнення своєї влади й авторитету за кордоном Іван III прийняв титул «Великого князя всієї Руси» й одружився з племінницею останнього візантійського імператора — Софією Палеолог. За Івана III важливу роль відігравала Боярська дума — дорадчий орган при великому князеві. У цей час було створено єдиний для країни збірник законів «Судебник», який започаткував законодавче оформлення кріпацтва на всій території Московської держави.

Початок перетворення вільних селян на кріпаків, завоювання чужих земель стали основними ознаками внутрішньої і зовнішньої політики Московської держави.

Портрет Івана III. Гравюра XV ст.

Завдання учням

Знайти   історичний портрет Івана III

Іван III Васильович (1440–1505), відомий як «Великий» та «збирач земель руських», був великим князем московським (1462–1505). Він трансформував Московське князівство у централізовану державу, остаточно звільнив її від ординської залежності, прийняв «Судебник», почав використовувати титул «государ всієї Русі» та заклав основу для майбутнього самодержавства, символом чого стало прийняття двоголового орла.

Основні аспекти історичного портрета:

Державотворча діяльність:

Об’єднав навколо Москви значну частину руських земель (зокрема, приєднав Новгород, Твер, Ярославль).

Прийняв перший загальнодержавний кодекс законів — Судебник (1497).

Здійснив військові та адміністративні реформи, що започаткували помісну систему землеволодіння.

Зовнішня політика та незалежність:

Домігся остаточного звільнення від ординського панування.

Активно розбудовував дипломатичні зв’язки, зокрема з Візантією. Його шлюб із Софією Палеолог сприяв поширенню візантійських державних традицій та зміцненню ідеї Москви як «третього Риму».

Релігійна політика:

Ініціював розкол Київської митрополії: після арешту митрополита Ісидора (прихильника Флорентійської унії) скликав собор, який самостійно обрав главу Московської церкви без згоди Вселенського патріарха.

Культурне значення:

За його правління було збудовано нинішній Московський Кремль та Успенський собор, що мало на меті продемонструвати велич нової держави.

Особистість:

Сучасники та історики описували його як рішучого, розважливого та суворого правителя. Його образ часто пов'язували з «ідеальним» типом великокнязівської влади, що підкреслювалося іконографією пізніших часів

5.  Завдання на закріплення матеріалу

1. Новгородська боярська республіка

Питання:

1. Де виникла Новгородська республіка?
2. Який орган влади був найвищим у Новгороді?
3. Хто мав найбільший вплив на управління містом?
4. Що символізував вічовий дзвін?
5. Коли Новгород втратив незалежність і хто його приєднав?

Відповіді:

1. Новгород
2. Віче (народні збори)
3. Бояри та заможні купці
4. Влада віче та самоврядування
5. У 1478 році, приєднав Іван III

2. Монгольська навала на Русь

Питання:

1. Коли відбулася монгольська навала?
2. Хто очолював монгольські війська?
3. Які головні наслідки навали для руських земель?
4. Як називалася держава, яка встановила владу над Руссю після навали?

Відповіді:

1. 1237–1240 рр.
2. Батий, онук Чингісхан
3. Руйнування міст, загибель населення, підкорення руських земель
4. Золота Орда

3. Велике князівство Московське (XIV–XV ст.)

Питання:

1. Хто зміцнив економічну і політичну владу Москви у XIV ст.?
2. Яку перемогу здобув Дмитро Донський?
3. Коли Московське князівство фактично звільнилося від влади Орди?
4. Хто завершив об’єднання земель Північно-Східної Русі?

Відповіді:

1. Іван Калита
2. Куликовська битва (1380 р.)
3. 1480 р., після Стояння на річці Угрі
4. Іван III

 

4. Завдання на карту

1. Покажіть на карті: Новгород, Володимир, Москва, територію Золотої Орди.
2. Вкажіть шлях монгольських військ під час навали.

Відповіді:

• Новгород — північна частина Русі
• Володимир — центр Північно-Східного князівства
• Москва — на річці Москві, центр об’єднання земель
• Золота Орда — степи на південному сході
• Шлях монголів: південні та північно-східні князівства, включно з Рязанню, Володимиром, Києвом

5. Завдання на відповідність

З’єднайте подію з датою:

Подія	Дата
Перша згадка Москви	1147 р.
Монгольська навала	1237–1240 рр.
Куликовська битва	1380 р.
Стояння на річці Угрі	1480 р.

 

Відповідь:

• Перша згадка Москви → 1147 р.
• Монгольська навала → 1237–1240 рр.
• Куликовська битва → 1380 р.
• Стояння на річці Угрі → 1480 р.

6. Проблемне питання

Питання:
Чому Московське князівство змогло об’єднати землі Північно-Східної Русі, а Новгород залишався республікою так довго?

Можлива відповідь:
Московське князівство зміцнило економіку і політичну владу, підкоряло сусідні князівства, а Новгород мав самоврядування через віче і економічну незалежність, тому довго залишався республікою.

7. Запитання «Правда чи Ні»

1. Новгородська республіка мала віче як головний орган влади  -  правда
2. Князь у Новгороді мав необмежену владу -  неправда
3. Монгольська навала відбулася у XIII ст.  -  правда
4. Іван Калита зміцнив Москву у XIV ст.  -  правда
5. Золота Орда підкорила всі руські землі без винятку - неправда

Заключне слово вчителя

Сьогодні ми побачили, як розвивалася Північно-Східна Русь протягом кількох століть.

Новгородська республіка показала приклад самоврядування та участі громадян у політичному житті через віче.

Монгольська навала стала важким випробуванням для всіх руських земель, зруйнувала міста та встановила владу Золотої Орди.

Московське князівство поступово зміцнювалося, об’єднувало землі, здобувало перемоги у битвах, і зрештою стало центром об’єднання Північно-Східної Русі.

Таким чином, цей період показує, як із роздроблених князівств виникла основа майбутньої централізованої держави, на якій будувалася Росія.

6. Домашнє  завдання

Опрацювати & 23, написати коротке  есе  (8-10  речень) на тему:  Як змінилася Північно-Східна Русь від XI до XV ст.