КЛУБ ШАНУВАЛЬНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА «ГУМОРИСТ ІЗ ПОЛІСЬКОГО СЕЛА» (Зустріч із письменником-земляком Василем Титечком)

КЛУБ ШАНУВАЛЬНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА

«ГУМОРИСТ ІЗ ПОЛІСЬКОГО СЕЛА»

                                 (година зустрічі із Василем Титечком)

(Конспект заходу підготували і провели вчителі Сарненської ЗОШ І-ІІ ст. №3 Правник І.Б., Васильчик М.В., Усич О.Д.)

МЕТА: Познайомитися із письменником-гумористом Сарненщини Василем Титечком та його життєвим і творчим шляхом, організувати спілкування з поетом; формувати світогляд та розвивати творчу уяву; формувати вміння виразно читати гумористичні твори, розвивати мовлення, збагачувати мовний запас; посилювати краєзнавчу роботу; прищеплювати учням любов до отчого краю.

ОБЛАДНАННЯ: Добірка творів для дітей  гумориста Василя Титечка, мультимедія, презентація.

ГІСТЬ ЗАХОДУ: письменник-гуморист Сарненщини Василь Титечко.

ХІД ЗАХОДУ

ВЕДУЧА. Доброго дня! Щиро вітаю всіх на нашій літературній зустрічі!

Книги ведуть нас цікавими, мудрими стежками, знайомлять із прекрасним, вчать розумному, доброму, вічному. Читаючи їх, ми стаємо добрішими, сильнішими, вчимося любити рідну мову. Хто з дитинства навчився любити і шанувати книгу, той не зможе вирости поганою людиною.

Саме тому в рамках тижня книги ми вирішили провести засідання клубу шанувальників українського слова.

- Що виможете сказати про людину, яка написала такі рядки: «У кожного своє щастя. Щастя, яке людина будує своїми моральними цінностями, своїми вчинками, добрими чи поганими. Від цього і залежить людське щастя.» (відповіді присутніх)

ВЕДУЧИЙ. Дорогі друзі! Сьогодні нашу зустріч ми присвячуємо літературі рідного краю. З любові до рідного слова, матері-землі починається людина. Не можна любити те, чого не знаєш, до чого ти байдужий. Пізнання історії свого народу й любові до нього нерозривні. Тому сьогодні ми з вами  зустрічаємо творчу людину, яка шанує свій рідний край, не є байдужою до його історії і сьогодення, оспівуює нашу землю.

ВЕДУЧА. Відомий поет і прозаїк Євген Шморгун колись сказав: «Його твори влучні, дотепні, вони легко читаються і сприймаються читачами та слухачами. Технічна вправність віршування досить непогана, якщо враховувати вік автора – то навіть дуже висока.

Усе це дає підстави стверджувати, що при певній теоретичній підготовці та цілеспрямованості з Василя Титечка може вирости гарний майстер художнього слова».

ВЕДУЧИЙ. Відтоді збігло багато води, минули роки, слова виявились пророчими й сьогодні Василь Григорович відомий гуморист, автор численних творів для дітей, прозаїк, знаний журналіст, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України, лауреат двох дитячих літературних премій у галузі дитячої літератури: ім. Леоніда Куліша-Зіньківа та «Кобзарик», гумориста, майстра влучних афоризмів – «титечконізмів».

ВЕДУЧА. Хвилюючим і радісним, бентежним і незвичайним є для людини перше побачення. На перше побачення з нами, учнями та вчителями, прийшов    молодий, енергійний, креативний, цілеспрямований та талановитий, сповнений сил і задумів майстер слова Василь Титечко. Поринемо в дивосвіт його творчості.

БІБЛІОГРАФ І.  У кожного є своя “вербова колиска” – та земля, на якій народився, яка владно увійшла в долю. Такою землею для Василя Григоровича Титечка є рідне Полісся, с. Мале Вербче Сарненського району, Рівненської області, в якому народився 6 листопада 1982 року.

БІБЛІОГРАФ ІІ. Після закінчення місцевої дев’ятирічки навчався в сусідньому селі Корост. Через декілька років повернувся в Коростську школу, але вже на посаду вчителя української мови та літератури, а згодом – фізичної культури. Здобув вищі освіти в Рівненському державному гуманітарному університеті та Рівненському економіко-гуманітарному університеті ім. С. Дем’янчука. А ще працює одночасно в редакції газети «Сарненські новини». Ось такі життєві віхи, якби не… величезна титанічна робота – літературна творчість, результати якої вражають.

 

ВЕДУЧА.

- Василю Григоровичу, а чи пам’ятаєте ви, коли з’явилися перші ваші твори?

Розповідь гостя.

ВЕДУЧИЙ. А ще ми дізналися , що навчаючись у випускному класі Маловербченської дев’ятирічки наважилися ви звернутися до відомого письменника Леоніда Куліша з сусіднього Кричильська. 31 березня 1998 року в передмові наставника в газеті «Сарненські новини» з’явилася добірка гумору обдарованого школяра. І цим школярем виявляється були саме ви!

ВЕДУЧА. І ось уже понад 20 років твори нашого гостя регулярно друкуються на шпальтах «районки».

ВЕДУЧИЙ. Про той час письменник згадує: «Тоді кожного тижня приїздив до Леоніда Зіновійовича з десятком нових творів і жадібно слухав його враження, безкомпромісну характеристику написаного. Заодно готував краще з доробку в «районку» й інші обласні видання. Саме там уперше з’явились практично всі мої вірші, а потім прозові провінційні історії, репортажі про спортивні змагання, твори для дітей тощо».                                                                                     

ВЕДУЧА.

• Василю Григоровичу, а розкажіть нашим слухачам про дружбу і наставництво талановитого гумориста нашого краю Леоніда Куліша.

Розповідь гостя.

БІБЛІОГРАФ І. Палітра творчості майстра гумору надзвичайно різноманітна й об’ємна. Систематично друкується в багатьох всеукраїнських виданнях, зокрема у «Вільному слові», «Провінційці», «Рівненській газеті», «Рівне ракурс», «Порадниці», «Залізничнику», «Веселих вістях», «Сільських вістях», «Перці», «Пізнайку», «Малятку», «Колобочку», «Абетці казок», «Розкажіть онуку», «Віснику і К», «Дніпрі» та багатьох інших, зокрема в інтернет-виданнях і міжнародній газеті «Настуся», де друкують твори дитячих письменників Росії, Англії, Австралії… Його твори читають у США, Білорусі, Чехії, Канаді й інших країнах, адже співпрацює з багатьма виданнями української діаспори. Загалом – більше тисячі публікацій на шпальтах газет і журналів.

Василь Титечко – співавтор альманахів: «Погорина», «Крила», «Пролісок-1», «Пролісок-2», «Відомі гумористи України» й ін.

ВЕДУЧА.

• Шановний гостю! А чи пам’ятаєте ви, чим знаменний був вам 2003 рік у галузі літератури?

Розповідь гостя.

ВЕДУЧИЙ. 2003 рік приніс молодому гумористу на крилах Пегаса першу збірку гуморесок «Жарт за жартом», а вже в наступному з-під пера нашого талановитого літератора виходить збірка для дітей «Під дощем вмивався котик».

ВЕДУЧА. Вихід цієї збірочки отримав схвальні відгуки письменниці, члена НСЖУ Любові Пшеничної: «…дебютна книжка «Жарт за жартом» переконливо засвідчила, що її автор уміє жартувати талановито, а нова збірка для юних читачів свідчить, що він так само з добрим гумором уміє розповідати малечі цікаві історії про звірят, комах, птахів…, чудово знає дитячу психологію, спостережливо підмічає характерні дітям риси чи вчинки, дає мудрі поради або ж аналізує побачене».

УЧЕНЬ-ДЕКЛАМАТОР І.

МІЙ МАЛЮНОК

Змалював я хату
і сестричку Нату.
Подивилась Ната:
- Ну хіба ж це хата?
Це гарба соломи,
це копиця сіна.
Зверху на копицю
сіра хмара сіла...
Розглядав малюнок
наш сусід Антоша.
- Це, - сказав він мудро, -
крокодил Тотоша.
Йде з роботи тато -
я малюнок тату.
Упізнав він хату,
упізнав і Нату.

УЧЕНЬ-ДЕКЛАМАТОР ІІ.

НЕ ТА МУЗИКА

У кімнаті внучці каже
бабуся Світлана:
- Ох і музика сучасна -
гул аероплана,
що із неба приземлився
у нас біля тину.
Колись музику ми мали
справжню, солов'їну...
Тут не стерпіла онука,
бабцю перебила:
- Це не музика лунає,
бабусенько мила.
- Ну а що воно таке,
мов корова мука?
- Це матуся пилососить, -
пояснює внука.

ВЕДУЧИЙ. З презентацією творів збірочки нашого гостя «Під дощем вмивався котик» завітали учні 2-3 класів. Отож, запрошуємо їх до слова…

 

ЧИТЦІ-ДЕКЛАМАТОРИ.

КОЛЮЧИЙ КЛУБОЧОК

Вийшов котик у садочок,

Бачить – котиться клубочок.

Він за ним услід помчав,

Гру веселу розпочав.

Раптом: - Ой! – кричить коток,-

Чом це колеться клубок?

Засміялась киця – мати

До малого кошеняти:

• Це, синочку, не клубок,
• А маленький їжачок!

 

ПРАЦЬОВИТА ВЕСНА

Між лісами і горбами

Ходить веснонька з торбами

Всюди сніжок підбирає

І в торби його складає.

Зайшла також на лужок,

Там зібрала весь сніжок,

А учора біля річки

Сніг збирала із смерічки,

І з калини, і з верби

Ледь не тріснули торби!

 

ГІРОЧКА ВМИВАЄТЬСЯ

Красна веснонька прийшла,

Теплі дні нам принесла,

Де були замети дужі,

Там стоять тепер калюжі,

Де із гірки на санчатах

Мчались хлопчики й дівчата,

Там біжить тепер струмочок,

Чути ніжний голосочок.

Дітвора всміхається:

• Гірочка вмивається!

 

ХАТКА ДЛЯ ПАВУЧЕНЯТКА

Павучок собі в будинку

Виплів сітку-павутинку.

Метушивсь з кутка в куток

Восьминогий павучок,

Там причепить, там прив’яже,

Відпочити потім ляже.

Далі зовсім за своє –

Павутинку він снує.

А під вечір, коли сплів,

То промовив кілька слів:

• Ось і буде хатка

Для павученятка!

 

ВЕДУЧА. Пане письменнику! Із почутого нами сьогодні, ми дізналися, що перші твори ваші адресовані молодшому поколінню – дітям. А чи писали ви для іншого кола читачів, наприклад, для дорослих?

Розповідь гостя.

ВЕДУЧИЙ. Так, справді, твори Василя Титечка спочатку радували дітлахів. У 2005 році на світ з’явилася збірочка «Провінційні історії», котра на відміну від попередніх книжок адресована вже дорослому читачеві.

 

 

УЧЕНЬ-ДЕКЛАМАТОР І.

СУСІДОВА РАДІСТЬ
- Як у тебе хлів горів,
Послухай, Іванку,
Мов дитина ти радів
Й веселивсь до ранку.
Навіть в танець ти пішов,
Слідом - твоя Катря,
Чи не час для вас прийшов
Йти до психіатра?
Від душі той засміявсь
Й мовив до Демида:
-  Просто полум'ям зайнявсь
Й хлів мого сусіда!

ВЕДУЧА. А ще, шановний гостю, ми дізналися, що «Провінційних історій» є аж три збірочки. Чому саме три? Що, провінційних історій так багато? Розкажіть нам про те, звідки ви черпали матеріал для написання свої  творів?

 Розповідь гостя.

ВЕДУЧИЙ. Відгук на цю книжку написав один із наймолодших літераторів Сарненщини – Петро Катеринич, який щиро зізнався у своїй прихильності до Василя Титечка: «Василь Титечко – зірочка, що з’явилась на великому небі української поезії та прози вже давно…

ВЕДУЧА. …Коли вчитуєшся в його вірші для дітей, просто радієш, у гумористичні твори – смієшся без упину, а в історії про людські життя – сумуєш, плачеш, адже, можливо, впізнаєш і деякі події з власної долі».

ВЕДУЧИЙ. Згодом щороку Василь Григорович на свою книжкову полицю кладе одна за одною по декілька своїх збірок. Сьогодні у бібліотеці досвідченого майстра слова налічується більше двадцяти власних творів.

ВЕДУЧА. Шановний письменнику! А чи є твори, які найдорожчі для вас? Розкажіть, а, можливо, задекламуйте нам найулюбленіші рядки.

Виступ гостя.

ВЕДУЧИЙ. А ми також знаємо, що автор тісно співпрацює з харківським композитором Миколою Ведмедерею. «Ми в гаю пісні співали» - це назва однієї зі збірок письменника, а до змісту деяких із них ще й написано музику.  Тому пісні Василя Титечка співають не тільки «в гаю», а й у всій Україні.

Пісня «Ми в гаю пісні співали» на слова Василя Титечка у виконанні учениць 5 класу.

Презентація письменником своєї нової збірочки.

Запитання глядачів до письменника.

ВЕДУЧА. Василю Григоровичу, ми вдячні за доброту, щирість, теплоту, за приємне спілкування. І зичимо Вам здоров’я, щастя,  благополуччя, достатку, довголіття і миру. Творіть на благо собі й усім! З нетерпінням чекатимемо нових творів!

Додаток

Питання для  інтерв’ю

1. Як Ви прийшли в літературу?
2. Ваші улюблені поети?
3. Які теми порушуєте у творах, написаних у найближчий час?
4. Хто є першим читачем Ваших поезій?
5. Найплідніший для Вас рік? Чи не плануєте найближчим часом видати наступну збірочку?
6. Чи є у Вас власні секрети своєї поетичної майстерності? Поділитесь?
7. Що для Вас означає поняття «щастя»?
8. Хто у Вашій родині був творчою особистістю, чий талант Ви перейняли?
9. Розкажіть про найцікавіший спогад свого дитинства.
10.       Чим, на вашу думку, повинна жити сучасна молодь?
11.       Про що буде ваша наступна поезія?
12.       Які життєві обставини давали імпульс для написання поезій?
13.       Які проблеми найчастіше порушуєте у своїх творах?
14.       Як Ви думаєте, який вплив на читача мають Ваші поезії?

Інші запитання учнів.