Тема: «Людина починається з добра»
Мета: Ознайомити учнiв iз бiографією В.О.Сухомлинського; формувати уявлення про доброту, чуйнiсть і уважнiсть; вчити спостерігати, робити висновки; розвивати творчі здібності, діалогiчне та монологічне мовлення; виховувати любов та повагу до оточуючих, до рiдного краю, до працi.
Обладнання: презентація, портрет В. О. Сухомлинського, виставка його творів, дитячі малюнки до прочитаних творів В. О. Сухомлинського, ілюстрація квітки, малюнок із зображенням хмаринки, малюнок сердечка, кольорові олівці, чарівна паличка, пісня Наталії Май «На добро».
План заняття:
1. Організаційна частина.
2. Створення емоційного настрою та психологічного комфорту.
3. Основна частина.
3.1. Мотивація навчальної діяльності.
3.2. Повідомлення теми заняття.
3.3. Технологія «Асоціативний кущ».
3.4. Повідомлення про життя та діяльність В.О. Сухомлинського.
3.4.1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
3.4.2. Мозковий штурм
3.4.3. Виступ «Всезнайок».
3.4.4. 10 правил Сухомлинського.
3.5. Обговорення прочитаного твору В. Сухомлинського «Добре слово».
3.6. Інсценізація оповідання «А серце тобі нічого не сказало?».
3.7. Тест
3.8. Скарбничка народної мудрості
3.9. Гра «Добрі чарівники».
4. Заключна частина.
4.1. Підсумкова бесіда.
4.2. Заключне слово вчителя.
Хід заняття:
1. Організаційна частина.
Встаньте, діточки, скоріше,
Усміхніться всім миліше,
Привітайтесь: «Добрий день!»
Продзвенів дзвінок: «Дзелень!»
-Спочатку тихенько сідають дівчатка, а ще тихіше – хлопчики.
2. Створення емоційного настрою та психологічного комфорту.
Дітки, до нас сьогодні завітали хмаринки. Але одна із них відрізняється від інших. Чим саме? (Відповіді учнів).
Так. Придивіться, яка весела хмаринка. А які краплинки дощу вона принесла! Тут є літери! Давайте утворимо із них слово.( Утворюють слово «добро»).
3. Основна частина.
3.1. Мотивація навчальної діяльності.
На сьогоднішньому занятті я пропоную з’ясувати, що таке добро, яких людей ми називаємо добрими і як нам самим ставати добрішими. Адже надзвичайною пошаною користуються доброзичливі люди. Вони прихильні до інших, зичать їм добра.
- А як думаєте ви? Якою повинна бути Людина? (Відповіді учнів)
3.2. Повідомлення теми заняття.
Аналізуючи ваші міркування, роблю висновок, що людина перш за все має бути доброю. І тема нашого заняття звучить так: «Людина починається з добра» .
3.3. Технологія «Асоціативний кущ».
-З чим у вас асоціюється слово «добро»?
(На дошці малюнок квітки, на пелюстках слова, які вчитель відкриває по черзі: турбота,чуйність, привітність, щирість, співчуття, допомога, ласка, любов та ін.)
3.4. Повідомлення про життя та діяльність В.О. Сухомлинського
3.4.1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Дорогі діти, саме такою людиною був педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Вiн дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповiдань та казок про ласкаве сонечко та м’яку травичку, про працелюбних мурашок i веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого пiвника, про ласкавi маминi руки i добру бабусю.
Вiн писав казки про доброту, бо сам був доброю людиною i дуже хотiв, щоб ви, дiти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб мали тата i маму, рiдну домівку, нашу велику i прекрасну Батькiвщину з її широкими лугами, густими лiсами, безмежними ланами.
Сьогодні ми свій урок присвячуємо творчості В. О. Сухомлинського. Ми не можемо його не згадати, оскільки 28 вересня 2013 року відзначаємо 95 річницю від Дня народження відомого українського письменника і педагога В.О. Сухомлинського. Він 35 років працював у школі, був учителем і директором Павлиської школи. Василь Олександрович – заслужений вчитель України. Для молодших школярів він написав 1500 мініатюр-казок.
3.4.2. Мозковий штурм
(На дошці портрет письменника)
– Що ви знаєте про В.О. Сухомлинського?
3.4.3. Виступ «Всезнайок».
1-й учень. Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівка на Кіровоградщині в бідній селянській сім’ї. Тут минули його дитинство і юність.
2-й учень. Батько письменника працював столяром. А мати працювала в колгоспі. В їхній сім’ї, крім Василя було ще троє дітей – Іван, Сергій та Меланія. Всі вони стали вчителями.
3-й учень. Змалку в родині Сухомлинських виховували любов до книги. У діда була бібліотека, яка потім перейшла до Василя Олександровича.
4-й учень. У навчанні хлопчик був старанним і здібним, мав чудову пам'ять, любив і розумів жарти, був хорошим товаришем.
5-й учень. Сімнадцятирчіним юнаком Сухомлинський став учителем мови і літератури, пізніше – директором Павлиської школи.
6-й учень. Останні слова його були про школу: «Знову вересень. Дзвоник. Діти йдуть до школи, а я йду з життя…». 2 вересня 1970 року його серце зупинилось. Прожив Василь Олександрович 52 роки.
3.4.4. 10 правил Сухомлинського.
-Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил про те, чого не можна робити. Послухайте і запам’ятайте їх.
- Не можна ледарювати, коли всі працюють.
- Не можна сміятись над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.
- Не можна заходити в суперечку з шанованими та дорослими людьми, особливо зі старшими.
- Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі.
- Не можна допускати, щоб мати тобі давала те, чого вона не бере собі.
- Не можна робити того, що засуджують старші.
- Не можна залишати старшу рідну людину одинокою.
- Не можна збиратись в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших.
- Не можна сідати до столу, не запросивши старших.
- Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.
3.5. Обговорення прочитаного твору В. Сухомлинського «Добре слово».
- Які твори ви прочитали готуючись до заняття?(Відповіді дітей: «Сива волосинка», «Добре слово», «Втрачений день», « А серце тобі нічого не наказало?», «Сьома дочка» та ін.).
Давайте обговоримо твір Сухомлинського «Добре слово».( Початок читає вчитель, а продовжують розказувати ще двоє учнів).
Добре слово
В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота". Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка. Одного дня біля хворої зібрались усі родичі.
Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас. - Доброго слова.
Питання для обговорення:
-Що трапилося з Олею?
-Як родичі рятували дівчинку?
-Що зробила прабабуся Надія?
-Що повернуло дівчинку до життя?
-То в чому велика сила? (В доброму слові).
Висновок
-Чого вчить нас це оповідання?( Бути уважним, турботливим до хворих, близьких, батьків; вміти співчувати та бажати один одному добра).
3.6. Інсценізація оповідання «А серце тобі нічого не сказало?».
Фізхвилинка.
- А зараз подумки перенесемося до театральної студії.
Юні актори підготували інсценізацію до оповідання Сухомлинського «А серце тобі нічого не сказало?»
А серце тобі нічого не наказало?
Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.
- А тата відвезли в лікарню, - каже мати. - Занедужав батько.
Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний.
Мати великими очима дивилась на Андрійка.
- А нам завтра до лісу йти, - каже Андрійко. - Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.
- То куди ж ти підеш завтра? - запитала мати.
- До лісу... Як наказала вчителька.
- А серце тобі нічого не наказало? - спитала мати й заплакала.
Питання для обговорення:
- То чому нас навчає це оповідання?
3.7. Тест
А зараз перевіримо наскільки ви добрі люди.
( Діти обирають відповідь оплеском)
Як вчините, якщо…
• Плаче дівчинка:
А)скажете лагідне слово;
Б)запитаєте, чому плаче;
В)пройдете мимо.
• Старший хлопчик ображає молодшого:
А)будете спостерігати;
Б)обороните;
В)пройдете мимо, ніби не помітили.
• Маленьке кошеня сидить високо на дереві, нявчить і не може злізти:
А)пройдете мимо;
Б)полізете на дерево знімати кошеня;
В)покличете на допомогу дорослих.
3.8. Скарбничка народної мудрості
Поняття «добро» і «зло» знайшли відображення в усній народній творчості. Якщо пригадати казки, то у казках добро завжди перемагає зло; добрий герой завойовує щастя, багатства, а злий герой завжди покараний.
Гра «Наповни скарбничку»
-Пригадайте прислів’я про добро з якими ми зустрічалися на уроках навчання грамоти чи на уроках природознавства. Як ви їх розумієте?
Добре ім’я краще від багатства.
За добро добром платять.
Зла людина зліша від вовка.
У лиху годину пізнаєш вірну людину.
Перший крок до добра – не роби зла.
3.9. Гра «Добрі чарівники».
- А зараз я пропоную вам стати добрими чарівниками. У мене є чарівна паличка. Кожен із вас буде передавати паличку іншому і називати тільки хороші вчинки дітей класу або ваших друзів. ( Діти беруть паличку і називають хороший вчинок свого однокласника, друга, знайомого…)
- Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось і надалі берегти і примножувати ці добрі вчинки. Щоб ваші обличчя були завжди радісні від того, що ви зробили добро, а на обличчі ніколи не зникала усмішка.
- А зараз пропоную послухати пісню «На добро» у виконанні Наталії Май. Хто знає слова, може підспівувати.
На добро
Посміхніться, люди, нам єднатись час!
Знаю я, що буде все у нас гаразд!
На усіх і доля й воля в нас одна!
Тож нехай єдина думка нас єдна!
Приспів:
Буде сонце в синім небі й світло у вікні!
А іще чого вам треба? - Розкажіть мені.
Буде сонце й небо синє й, щоб там не було,
Заспіваєм вам уклінно пісню на добро!
Біла скатертина й жито на столі,
Доки пісня лине – то живі і ми,
На усіх молитва Божа в нас одна,
Тож нехай єдина думка нас єдна!
4. Заключна частина.
4.1. Підсумкова бесіда.
Отже, ми сьогодні говорили про добро.
-Що нового дізнались на сьогоднішньому занятті?
-Хто такий В. О. Сухомлинський?
- Чи завжди ви творите добро?
- З чим в серці має жити людина, з добром чи зі злом?
- Гадаю мені вдалося сьогодні посіяти зернятка доброти у ваші серця.
- У вас на партах лежать паперові серця . Ви повинні їх розфарбувати у червоний або чорний колір. Червоний колір символізує добро, а чорний - зло. Розфарбуйте і прикріпіть їх на макет серця. ( Діти по черзі прикріплюють розфарбовані серця).
- Вийшло велике червоне серце і нехай в ньому завжди живе доброта!
4.2. Заключне слово вчителя.
Все про що ми згадували, нехай залишить слід у вашому серці. Саме цього вчать твори В. О. Сухомлинського.
Наше заняття хочу завершити такими словами:
Твори добро та будь завжди привітна.
Дитино! Ти приходиш для добра.
Любов у серденьку хай сонцем квітне
Збагнути це тобі уже пора.
1