Кобзарі та лірники— виконавці народних дум (О. Вересай, Г. Гончаренко, М. Кравченко та інші). Сучасні виконавці: Василь та Микола Литвини, В. Нечепа. Національна заслужена капела

Урок №2

      Тема.   

Кобзарі та лірники— виконавці народних дум (О. Вересай,

Г. Гончаренко, М. Кравченко та інші). Сучасні виконавці: Василь та Микола Литвини, В. Нечепа.  Національна заслужена капела бандуристів України.

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

здоров′язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом ігрових вправ;

соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, вміння з повагою  ставитися до вчителя, однокласників;

інформаційну – навчати учнів використовувати малюнки, фотографії  як джерела інформації;

комунікативну – удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання  навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-ціннісної – знати  окремі факти біографії і творчості кобзарів і бандуристів, їх внесок у розвиток національної культури;

літературознавчої – проводити пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про кобзарів і бандуристів, систематизація фактів, проведення аналізу окремих мистецьких явищ, підготовка повідомлення); вчити визначати головну думку твору, виразно і вдумливо читати текст;

загальнокультурної – виховувати любов до книжки, української культури й історії, прагнення багато знати і вміти, застосовувати свої знання.

Обладнання: портрети, мультимедійна презентація, аудіозапис, відеофрагмент, репродукції картин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

 

 

Хід уроку

 

Шлях кобзарів — це шлях народу!

М. Стельмах

 

 

І. Організаційний момент 

ІІ. Мотивація навчання

Бесіда

• Пригадайте, яким доводилося бачити кобзаря малому Тарасові Шевченку?

 

Учень читає уривок із твору О. Іваненко «Тарасові шляхи».

 «Віяв легкий вітерець, гнав по небу гурти хмар, і ширяв над степом орел-степовик. Небо здавалось йому чомусь близьким — от наче вийдеш на могилу, і зовсім воно буде над тобою. Може, тому, що нікого не було навколо, тільки він, та степ, та могила. Він наблизився до могили і побачив дивне. На могилі сидів старий, високий, худий кобзар. Вітер розвивав йому сиву чуприну, сухі довгі темні пальці перебирали струни кобзи, а висохле тонке обличчя з сліпими очима було підведене вгору, до неба. Він сидів тут сам-один і розмовляв дивними співучими словами з небом, з вітром, з сонцем, з степом. Він знав, що тут нікого нема, він не для людей співав, він наче самим своїм серцем розмовляв, наче пророче прозріння охопило його, і він, незрячий, бачив долини, лани, Дніпро, всю Україну. Минуле вставало перед ним, і він просив правди і волі прийдешньому, і сльози котились по жовтих, як пергамент, щоках.

Невимовне почуття охопило Тараса. Він боявся поворухнутися, йому здавалось, що навіть коли ледь рука його затремтить чи вітер волосся скуйовдить — старий співець почує».

(Демонстрація картини В. Касіяна «Перебендя».)

 

• Прослухайте уривок із твору С. Васильченка «В бур'янах». Якими ви уявляєте кобзарів?

 

«Посеред майдану — гурт людей, старі, діти, молодь, обступили кругом старця — то німа тиша, то шалений регіт. Ближче — чути, як тихий глухий старечий голос сипав якісь немічні жарти... Старий осміхнувся, пригнув вухо до поводиря, щось питає сліпий. Певно, які зібралися люди. Одкашлявся старий. Поважно нахмурив брови, по-новому зашуміли струни... Залунав зміцнілий голос. Урочисто, як святе письмо».

Таку долю нашій пісні й думі пророкував Тарас Шевченко. Бо саме в них — історія народу. Та якщо пісні мають й інші народи, то думи — це оригінальний, який існує тільки в Україні, жанр усної народної творчості.

• Пригадайте народну легенду про «Кобзу».

• На яких картинах зображені кобзарі?

(Перегляд слайд- шоу картин про українське кобзарство).

 

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Опрацювання  навчального матеріалу

1. Слово вчителя. Із давніх-давен славилася українська земля своїми співцями-бандуристами. У їхній музиці зображена історія народу, його славне героїчне минуле, а в піснях утілені найпотаємніші мрії про щастя.

          Козак Мамай — бандурист-запорожець. Відома народна картина із зображенням козака Мамая свідчить про велике значення кобзарства в XV—XVI ст. на Запорізькій Січі. Захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, бандурист. Його портрет можна було зустріти майже в кожній хаті поряд з іконами. На картинах завжди малювали його з кобзою, що є символом співучої душі народу. Це тип кобзаря, який зберігає пам'ять багатьох поколінь і втілює в собі мудрість українців.

(Слайд- шоу картин невідомих художників із зображенням козака Мамая).

                    Найвідоміші кобзарі України:

• автентичні — Остап Вересай, Михайло Кравченко;

• придворні бандуристи: —Григорій Любисток;

• гайдамацькі — Данило Бандурка;

• радянські — Федір Кушнерик, Євген Мовчан;

• сучасні — Тарас Компаніченко, Василь Нечепа. (Відомості про кобзарів можна подати більш широко.)

2.  Пропоную вам послухати інтерв’ю з славнозвісними виконавцями дум разом із переглядом презентації.

Методичний коментар. Питання для інтерв’ю вчитель заздалегідь роздає кільком учням, підготовлені учні відповідають на них.

Розкажіть, що ви знаєте про О. Вересая, про його пісні та думи?

Остап Вересай — найвідоміший кобзар XIX ст. Народився він на Полтавщині в сім'ї кріпаків. У ранньому дитинстві втратив зір. Потяг до бандури був дуже великий. Навчався у багатьох майстрів, удосконалював свою майстерність гри самотужки. Жив у Сокиринцях на Чернігівщині. Думи та пісні О. Вересая дуже зворушували слухачів. Під час виконання своїх дум він не просто хвилювався, а навіть плакав і притупував ногами. Це один з останніх українських кобзарів. Він був відомий далеко за межами України, співав багато пісень козацьких, невільницьких. Т. Шевченко у 1860 р. подарував Вересаєві свого славнозвісного «Кобзаря» з дарчим написом.

(Демонстрація картини художника О. Олійника «Остап Вересай»)

      Репертуар О. Вересая був не дуже великим. М. Лисенко, О. Русов та П. Чубинський записали й опублікували шість дум: «Отчим», «Як три брати з Азова втікали», «Невільницька», «Про вдову і трьох синів», «Дума про Хведора Безродного»; п'ять сатиричних пісень: «Щиголь», «Дворянка», «Кисіль», «Хома». У його репертуарі були побутові пісні: «Дудочка», «Козак», «Циганочка», «Ярема», «Бугай» та ін.

Дуже цікавою є пісня «Про правду та неправду», її записав у виконанні О. Вересая М. Лисенко. У ній засуджується несправедливість, оповідається про зневажання правди. «Як у ярмарку станем співати, то пани обійдуть, вони її не люблять!, — розповідав О. Вересай Л. Жемчужнікову. — Об правді як ходиш по селу та співаєш, то много людей плачуть».

Чим цікава особистість  Г. Хоткевича?

Гнат Хоткевич (1877—1938) був першим професором-бандуристом. Талановитий прозаїк, драматург, критик і літературознавець, мистецтвознавець, композитор, скрипаль і бандурист, хормейстер, диригент, актор, режисер, етнограф, історик і педагог — далеко не повний перелік його обдарувань. Г. Хоткевич створив 70 п'єс для бандури, 27 інших інструментальних творів, хори, романси — усього майже 400. Твори його були заборонені. Він зіграв роль кобзаря-Кирика у фільмі «Назар Стодоля» (1937 р). Особливою трійкою УНКВС по Харківській області 29 вересня 1938 р. засуджений до розстрілу

за «участь у контрреволюційній організації». Реабілітований 11 травня 1956 р. По реабілітації видано «Твори в двох томах» (1966). (Перегляд фрагмента з фільму «Назар Стодоля».)

 

Кого ви знаєте з сучасних кобзарів?

Василь Степанович Литвин (4 червня 1941) — заслужений артист України, народний артист України голова Спілки кобзарів України, лауреатРеспубліканської премії ім. І.Нечуя-Левицького, лауреат премії фонду Т.Г.Шевченка. Співзасновник Стрітівської школи кобзарського мистецтва.

Микола Степанович Литвин (нар. 4 березня 1943, с. Федорівка Добровеличківського району Кіровоградської області) — український кобзар, композитор, письменник, журналіст, громадський діяч. Член НСПУ (1988), НСЖУ (1985).

 

Василь Григорович Нечепа (народився в 1950 р.) — кобзар, лірник, народний співак, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України з 2008 р., зберігач споконвічних традицій українського народу.

Демонстрація фото кобзаря В. Нечепи. Прослуховування в його виконанні пісні О. Білаша «На Чорнобиль журавлі летіли» на слова Д. Павличка.)

 

 

Що  ви знаєте про Національну заслужену капелу бандуристів України ім. Г.І. Майбороди?

Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г.І. Майбороди існувала спочатку як Кобзарський хор (1918—1919 pp.), створений Василем Ємцем в 1918 р. У травні 1918 оголошення про створення колективу були надруковані в газетах «Відродження», «Робітнича газета» та «Народна воля». В червні 18 чоловік відповіли на оголошення. Кожний мав свою техніку гри та конструкцію бандури. Багато не читали музики. З 8-ми зацікавлених був створений перший колектив, переважно з кубанських козаків та учнів В. Ємця. Репетиції колективу почалися в серпні того ж року.

Перший концерт відбувся 3-го листопада 1918 р. Гроші на сплачування оренди зали прийшли від Гетьмана П. Скоропадського. Концерт відбувся у другій за розмірами залі в Києві — у Театрі «Берґонє» (нині театр імені Лесі Українки).

У 1919 р., в березні, після концерту, присвяченого Т. Шевченкові, який відбувся на Шулявці, колектив припинив своє існування.

У 1923 р. відновила свою діяльність Київська капела бандуристів під керівництвом Г. Копана, а згодом, в 1925 р. — Михайла Полотая. На рекламі концерту 1923 р. подано 6 учасників. В 1925 р. колектив розширився до 8 учасників з приходом М. Полотая та В. Потапенка. В 1927 р. вже було 10 учасників. Колектив розширив свою діяльність численними концертами, і це спричинило до популяризації капели та колективного кобзарства в Україні.

У березні 1935 р. на основі учасників колишньої Київської та Полтавської капел був створений об'єднаний колектив (Об'єднана капела бандуристів), який проіснував аж до 1942 р.

У 1937 р. під керівництвом М. Михайлова капела записала чимало платівок, які стали зразковими.

У 1946 р. колектив знову був відновлений як Державна заслужена капела бандуристів УРСР під мистецьким керівництвом Олександра Захаровича Міньківського. За керування Міньківського капела набуває надзвичайно високого рівня, культури хорового співу. Запроваджено сім'ю бандур: прима, альт, бас та контрабас. Після О. Міньківського керівництво капели перебрав Григорій Куляба, а після нього Микола Петрович Гвоздь. Сучасна назва колективу — Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Іларіоновича Майбороди).

3.Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

— Відомо, що Кобзарем у народі здавна називають Тараса Шевченка. Як ви гадаєте, чому? Що єднає великого українського поета з виконавцями народних дум?

4. Інтерактивна вправа «Вислови свою думку»

1. Ви переглядали фільм О. Саніна «Поводир, або Квіти мають очі». Поділіться враженнями від перегляду.

 

 Заключне слово вчителя.

 Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають у глибину віків. На фресці в соборі святої Софії в Києві й досі зберігся найстарший портрет бандуриста. В одному з історичних документів згадано про покладання у 922 році на могилу кобзаря восьмиструнного музичного інструмента.

У нашому народі бандуристів, лірників, кобзарів надзвичайно поважали, високо поціновуючи їхню самобутню творчість та визначаючи їхню велику роль у вихованні українців у дусі волелюбності, патріотизму, звитяги.

 V. Підсумок уроку

1. Проведення тестового опитування

Тести

1. Думи відображали події, здебільшого:

а) пов’язані з особистим життям того чи іншого героя;

б) загальним планом;

в) героїчного характеру;

г) об’єктивно та емоційно.

2. До соціально-побутового циклу дум належить:

а) «Маруся Богуславська»;

б) «Сестра і брат»;

в) «Невільницький плач»;

г) «Самійло Кішка».

3. Жанр, до якого близькі народні думи:

а) казка;

б) легенда;

в) історична пісня;

г) оповідання.

4. У супроводі якого народного інструмента виконуються думи?

а) Сопілки;

б) трембіти;

в) домбри;

г) кобзи.

5. До сучасних кобзарів належить:

а) В. Нечема;

б) О. Вересай;

в) Ф. Кушнерик;

г) Є. Мовчан.

6. Кому з письменників належать рядки:

«Наша душа, наша пісня

Не вмре, не загине…»?

а) М. Рильському;

б) І. Франку;

в) Т. Шевченку.

Тести

1. Думи відображали події, здебільшого:

а) пов’язані з особистим життям того чи іншого героя;

б) загальним планом;

в) героїчного характеру;

г) об’єктивно та емоційно.

2. До соціально-побутового циклу дум належить:

а) «Маруся Богуславська»;

б) «Сестра і брат»;

в) «Невільницький плач»;

г) «Самійло Кішка».

3. Жанр, до якого близькі народні думи:

а) казка;

б) легенда;

в) історична пісня;

г) оповідання.

4. У супроводі якого народного інструмента виконуються думи?

а) Сопілки;

б) трембіти;

в) домбри;

г) кобзи.

5. До сучасних кобзарів належить:

а) В. Нечема;

б) О. Вересай;

в) Ф. Кушнерик;

г) Є. Мовчан.

6. Кому з письменників належать рядки:

«Наша душа, наша пісня

Не вмре, не загине…»?

а) М. Рильському;

б) І. Франку;

в) Т. Шевченку.

 

2.Рефлексія.

На уроці я…

• дізнався…

• зрозумів…

• навчився…

• найбільший мій успіх – це…

• я змінив своє ставлення до…

• на наступному уроці я хочу…

VІ. Домашнє завдання.

1. Прочитати думу «Маруся Богуславка» і намалювати ілюстрацію до думи.