Команда 8 в класу Індія "Золотий лотос", тема мініатюри "Зустріч в порту" Інтелектуальний турнір в мініатюрах "Зустріч цивілізацій"

Команда 8-В класу «Золотий Лотос»

Тема мініатюри «Зустріч в порту»

 Наша команда представляє найдревнішу цивілізацію у світі, яка дійшла до наших днів—Індію.

 Саме пошуки нових морських шляхів до Індії спонукали європейців до далеких вояжів—Великих географічних відкриттів 15—17 століття.

 Шукати Індію подавались на Південь, Схід та Захід.

 Першим із європейців, хто дістався з Європи до Індії морем був португалець Васко да Гамма 1498 року.

 Отож, не будемо змушувати чекати наших знайомих торговців в портовому місті на узбережжі Індійського океану.

Дія 1—Порт-1—Індус та Індонезієць

 Хок: Мої любі друзі із Молуккських островів! Вітаю Вас! Сухарто, як ти дістався?

Сухарто: Дякую, пане Хок! Океан був до нас привітний. Сподіваємось на таку ж подорож додому. Але найголовніше—владнати нашу торгівлю з Вами. Ми привезли товар.

ЗАПИТАННЯ №1

Цей товар привозили до Індії з Молуккських островів. Його перепродавали декілька раз, перш ніж він потрапляв до Європи. Але, не зважаючи на дорожнечу, саме за цим товаром вирушали каравани по суші та воді в далеку дорогу.

Запитання: Як називався цей товар?

Правильна відповідь: Прянощі/Перець.

Батьківщина прянощів—Молуккські острови Тихого океану або, як їх ще називали, «Острови прянощів». Початкова вартість прянощів зростала в сотні разів, перш ніж потрапити на стіл європейців. Тому в Середні віки багатих людей в Європі називали «мішок з перцем».

 Хок: О, чудовий товар! Я дам Вам по 5 рупій за мішок!

 Сухарто: 5 рупій?! Але це не ціна! Такий перець коштує у мене вдома 5 рупій! Дорога далека… 15 рупій—це ціна, яка варта поїздки.

Х: Я поважаю свого друга Сухарто, але я мушу везти цей товар далі на Захід, заплатити податки, орендувати човни…Лише з дружби до тебе-10 рупій за мішок і я забираю весь товар!

С: Лише з дружби до мого друга Хока—10 рупій за мішок! (обнімаються)

Хок: Ману,неси мішки! Обережно! За них же заплачено! Кажу тобі обережно, не впусти у воду!

ЗАПИТАННЯ №2

Товари з Індії потрапляли до Європи більше 1000 років через руки посередників—«торговців із пустелі». Навіть після захоплення турками-османами південного узбережжя Середземного моря, каравани залишались в руках «старих торговців».

Запитання: Хто були за національністю ці «торговці із пустелі»?

ПВ: Араби.

Хок: Мої любі друзі, Хусейн та Усама!

Хусейн: Наш любий друг, Хок. Ми чули, ви вже маєте прянощі. І яка ціна цього року?

Хок: Цього року врожай поганий, перцю мало, гвоздика не вродила. А чули про шторм біля «островів прянощів»? Біда та й годі. 30 рупій за мішок.

Хусейн: 30 рупій – та це ж дорожче ніж минулого разу! Його у нас ніхто не купить. Чули, турки підняли мито, бо скоро війна на Балканах. 30 рупій – важко буде продати. Я можу дати 20 за мішок.

Хок: 20? Та я знаю, що ти продаєш мішки за 40!

Хусейн: Та 40, то з податками. Давай за 20, як давньому другу.

Хок: Добре, давай за 22 і купи в дорогу рис у мене.

Хусейн: Звичайно, друже. А до кого ж мені ще йти.

Ману: Пане Хок ! Чужинці прибули до порту!

Хок: Які чужинці? Китайці? Що вони цього разу хочуть?

Ману: Ні, це кажуть—європейці! Білі люди!

ЗАПИТАННЯ №3

Як називалось місто-порт, до якого прибули португальці у травні 1498 року?

ПВ: Калікут, сучасна назва Кожикоде.

Дія 2—Порт2—Індус та Португалець

Стоїть натовп. Португальці сходять на берег.

Васко да Гамма: Друзі! Це Індія! Ми це зробили!

Хок: (до Ману) Негайно повідомте пана Сінгкха, що прибули європейці! Він повідомить Раджу!

Ману: Так, пане!

Хок: (до Васко) Ми раді вітати незнайомих мандрівників на землях Індії!

Васко: Ми піддані короля Португалії Мануеля І. Ми припливли в пошуках Індії, відомої своїми багатствами!

(Васко да Гамма зупиняється і говорить до залу)

Історична довідка.

До 17 століття, тобто поки сюди не припхались на своїх коритах ці кляті англійці, Індія була найбагатшою державою і вона торгувала з нами.

 Коли прийшли англійці, вони забрали зовнішню торгівлю не лише у нас, але й у індусів.

Я вважаю це несправедливо.

Несправедливо, що ми, португальці, втратили Індію. Ви, розумієте мене. Це просто не чесно.

Хок: То напевне, ми, індуси, зможемо продавати Вам свої товари напряму без цих посередників в пустелі.

Васко: Власне через це ми сюди і прибули…

Хусейн: Щось підказує мені серце, що недобрі для нас справи творяться. Потрібно, Усама, посварити цих християн з індійцями.

Усама: Так, брате Хусейн. Мало того, що турки перекрили наші шляхи, то ще й ці хочуть нас вижити. Не вдасться!

Хусейн: Не вдасться! Бог з нами!

(Всі розходяться)

Хок: Прошу, пане Васко, відвідати наш гостинний двір.

Васко: Дякую! Із задоволенням. О, бачу у Вас тут багато бідних людей…Франсіско, подай цьому бідоласі 2 срібних реала (Васко хоче поплескати по плечу бідного)

Хок: Що Ви робите?!

В: Хочу поплескати бідолагу по плечу…

Х: В жодному випадку! Це чандал !

Не зачіпайте його, бо більше ми не зможемо мати з Вами справ!

ЗАПИТАННЯ №4

Близько 3-х тисяч років тому в Індії було прийнято правила, які встановлювали систему відносин між людьми, зокрема і обмеження в спілкуванні між різними верствами суспільства.

Запитання: Як називались ці поняття-правила в Індії?

ПВ: Варни/Касти.

Це суспільна система, за якої люди поділені на певні групи зі своїми правилами та обов’язками. Ці правила існують до сьогоднішнього дня, хоч дехто і відходить від цих законів.

Х: Чандали—це «недоторкані», найнижча каста суспільства. Їх не можна зачіпати, бо Ви станете нечистим. Їх не варто навіть ні чути, ні бачити.

В: Те що торкатись не треба, то я й так бачу, а от чути—не знаю…

А корови у Вас—це священна тварина, це я читав.

Х: не лише корова – у нас багато священних тварин.

Запитання №5

Ганеші – це бог, покровитель торгівлі із головою тварини на якій тримається вест світ на думку індійців. До сьогодні в Індії ця тварина використовується, як в сільському господарстві, так і на промисловості. Запитання: що це за тварина?

ПВ: слон.

Саме індійський слон придатний до дресирування, на відмінну від африканського. Індійського слона через свою слухняність та силу використовували в минулому не лише у с/г, ай у війську.

В: Так, один раз мені доводилося бачити слона у війську у Африці.

Дія 3 – араби.

Хусейн: Бачиш, яка парочка – уже змовилися?

Усама: Мабуть домовляються за перець.

Х.: Ні, за перець вони домовилися ще в порту.

Дія 4 – гостинний двір.

Хок: О, ми вже прийшли. Пропоную вам випити чаю і поговорити про справи. Мій товариш Чандра торгує настільки рідкісним товаром, що його можна придбати лише в Індії. І настільки цінним, що коштує дорожче за перець.

В.: О, продовжуйте мій друже. Що ж це за товар?

Запитання №6

До 18 століття цей товар добували лише в Індії. В  перекладі з арабської ці корисні копалини означають «незламні». Як називається цей товар?

ПВ: Алмаз.

В.: Я бачу, що важкий шлях моєї команди починає окуповуватися. Пане Хок, які ще землі є біля Індії, де ми  змогли б налагодити торгівлю?

Х.: У нас є багато островів-сусідів. Наприклад, на південний-схід є острів багатий як на слонів, так і на прянощі.

Запитання№7

Спочатку цей острів постачав до Індії слонів та прянощі. У 17 столітті цей острів захопили англійці і до 19 століття головною статтею експорту стали всесвітньо відомі чай і каучук.

Запитання: Як називався цей острів тоді або сьогодні?

ПВ: Це острів-держава – Цейлон, офіційна назва – Шрі-Ланка.

В.: Я бачу, що ми з вами дійсно можемо бути друзями.

Х.: Так, мій друже.

Хусейн: От, зговорилися. Нічого, скоро посваряться. Європа – далеко, а Хусейн – близько.

( Далі індійський танок під музику чи пісня на вибір, наприклад

Parvati Khan – «Jimmy Jimmy Aaja» (OST Disco Dancer)