План Ранні роки Діяльність Участь сім’ї Шухевичів у порятунку єврейської дівчинки Ірини Райхенберг Успішний бізнесмен Сімейне життя Останній бій і смерть Вшанування пам’яті
Номер слайду 3
Світлина з дитячих років, 1908 рік Ранні роки Народився Роман Шухевич у місті Львові, на вулиці Собіщизни, будинок № 7 30 червня 1907 року Батьки — Осип-Зиновій Шухевич та Євгенія Шухевич.
Номер слайду 4
Рідня і свояки Романа Шухевича. Стоять (зліва направо): Тарас Шухевич, Осип-Зиновій Шухевич — батько Романа, Володимир Старосольський, Уляна Старосольська, Одарка Старосольська, Ірина Шухевич, Володимир Шухевич, Теодор Рожанковський. Сидять (зліва направо): Осипа Рожанковська, Ольга Шухевич, мати Романа — Євгенія Шухевич з братиком Юрком Шухевичем, бабуня Романа — Герміна Шухевич з Ігорем Старосольським, дід Романа — сеньйор Володимир Шухевич, Ірина Рожанковська з синами Степаном та Ярославом. Перший ряд (сидять): Юрій Старосольський, Роман Шухевич, Володимир Рожанковський.
Номер слайду 5
Діяльність Пластовий табір на схилах гори Сокіл в Карпатах, літо 1926 року
Номер слайду 6
Роман Шухевич (третiй злiва) під час водного табору з пластунами куреня “Чрономорцi” бiля с. Монастирок, 1929 р.
Номер слайду 7
Роман Шухевич (перший зліва у другому ряді) на пластових змаганнях
Номер слайду 8
Під час служби у польському війську, 1929 р.
Номер слайду 9
Роман Шухевич у лавах ДУНу
Номер слайду 10
Волинь, листопад 1943 р.
Номер слайду 11
Роман Шухевич (перший зліва) на Конференції поневолених народів, с. Будераж Рівненської обл., листопад 1943 р.
Номер слайду 12
Роман Шухевич з охоронцем
Номер слайду 13
Роман Шухевич та Зіновій Тершаковець, провідник Львівського краю ОУН
Номер слайду 14
“Черговим місцем постою Командира було с. Пуків на Рогатинщині. Хата Командира була в домі вчительки. Тут без пригод перезимували з 1945 на 1946 p” Схема розташуваня конспіративої квартири Р. Шухевича у с. Пукові та криївки в ній
Номер слайду 15
Участь сім’ї Шухевичів у порятунку єврейської дівчинки Ірини Райхенберг З вересня 1942 по лютий 1943 дружина головного командира УПА Романа Шухевича Наталія переховувала в своєму будинку від переслідування нацистами сусідську єврейську дівчинку Ірину Райхенберг якій на той час було 7 років.
Номер слайду 16
Фотографія Ірини Райхенберг 1950-х
Номер слайду 17
Успішний бізнесмен Обкладинка книги «Фама — рекламна фірма Романа Шухевича»
Номер слайду 18
Сімейне життя Родина Романа Шухевича: дружина Наталія, Юрко, донька Марійка.
Номер слайду 19
Роман Шухевич з дружиною Наталією Березинською, 1930 рік
Номер слайду 20
Роман Шухевич із сестрою Наталією
Номер слайду 21
Останній бій і смерть У ніч з 4 на 5 березня 1950 р. терміново розробляється «План чекістсько-військової операції по захопленню чи ліквідації „Вовка“», котрий затвердили заступник міністра держбезпеки УРСР В. Дроздов і представник МДБ СРСР генерал-лейтенант П. Судоплатов.
Номер слайду 22
Оскільки не було точних даних, де саме шукати «Вовка», то для захоплення були намічені п'ять об'єктів: 9 будинків в с. Білогорща та його околицях, де мав би переховуватись Р. Шухевич, його зв'язківці та бойовики охорони. Загальна кількість учасників операції становила до 1 тисячі осіб і почалася вона близько 8.00 5 березня 1950 р. Одній з оперативних груп вдалося схопити сина Н. Хробак Данила, котрий випадково вибіг з хати. Від нього дізналися про адресу будинку його сестри Г. Конюшик, який був місцем переховування Р. Шухевича. Тим часом емдебісти розпочали розшук в будинку, хоч впевненості у них щодо присутності в цей час в цьому приміщенні Р. Шухевича не було. Як стверджують сучасні дослідники Д. Вєдєнєєв та Г. Биструхін, «криївка» Головного Командира УПА була добре замаскована і, на їх думку, «в такому сховищі можна було пересидіти обшук, не виявивши себе.». При цьому Р. Шухевич пострілом вбив начальника відділення Управління 2-Н МДБ УРСР майора О. Ревенка.. Але на виході з будинку він був вбитий автоматною чергою.
Номер слайду 23
Mедикаменти і медичні прилади, якими користувався Шухевич. З написів на упаковках - Metrozol (стимулятор дихальної і судинорухомої діяльності), Digalen (препарат для лікування гострої серцевої недостатності), Prontosil (один із перших антибіотиків).
Номер слайду 24
Будинок в селі Білогорща (нині пригород Львова) - останній прихисток Романа Шухевича
Номер слайду 25
За однією з версій, тіло Шухевича забальзамували кращі медики і відправили у Москву. Таким його показали Сталіну. Той наказав тіло спалити, а попіл розсіяти над Збручем. Навіть мертвий Шухевич був страшний для совєтської імперії, а тому не мав права на поховання.
Номер слайду 26
Посмертне фото. 5 березня 1950 р
Номер слайду 27
Ушанування пам’яті 2003 року в околицях місця, де спалили тіло Романа Шухевича, поставили пам'ятний хрест.
Номер слайду 28
Роман Шухевич — одна з найпопулярніших особистостей на Західній Україні. Про Шухевича знято фільм Олеся Янчука «Нескорени» Генерал-хорунжому Української Повстанської Армії присвячена пісня «Хорунжий».
Номер слайду 29
Іменем Шухевича названо 25 курінь УПЮ станиці Стрий. Також іменем Романа Шухевича названо Всеукраїнське братство ОУН-УПА імені генерал-хорунжого Романа Шухевича. Рішенням Рівненської обласної ради 2017 рік у Рівненській області оголошено Роком Української Повстанської Армії та головнокомандувача УПА Романа Шухевича
Номер слайду 30
Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20 серпня 1991 року «Про створення музею командуючого УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича», 23 жовтня 2001 року у Львові, в Білогорщі, в колишньому підпільному штабі ОУН, де помер Шухевич, було урочисто відкрито музей. 5 березня 2009 року навпроти нього відкрили пам'ятник генералу