Компетентісний підхід у викладанні української літератури

Геращенко Ірина Вадимівна, учитель української мови та літератури КЗ «Феськівський ліцей » Золочівського району Харківської області

Школа – це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє. А.Барбюс Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня.

Оновлена програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році. Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, ідеях Концепції «Нова українська школа».

Компе­тентність — це певна сума знань учня, що дозволяє йому робити висновки про будь-що, виражати переконливу особисту думку, дія­ти адекватно в різних ситуаціях. Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + інноваційний підхід Компетенція — це сукупність певних повноважень, коло питань, з яких особа має знання та досвід. Компетентний — означає обіз­наний у певній галузі, зокрема в самоосвітній діяльності; той, що має право за своїми знаннями чи повноваженнями робити або вир­ішувати будь-які питання, говори­ти про щось.

Компетентності Ключові Предметні Міжпредметні

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Спілкування іноземними мовами. Математична компетентність. Компетентності в природничих науках і технологіях. Інформаційно-цифрова компетентність. Уміння вчитися впродовж життя. Ініціативність і підприємливість. Соціальна та громадянська компетентності. Обізнаність та самовираження у сфері культури. Екологічна грамотність і здорове життя.

№ п/п Ключова компетентність Уміння і ставлення, формування яких можна забезпечити засобами предмета 1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою Уміння: розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів; послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях; застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування; толерантно дискутувати, відстоювати власну думку. 2. Спілкування іноземними мовами Уміння: порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади. 3. Математична компетентність Уміння: – розвивати абстрактне мислення; –  установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; – чітко формулювати визначення і будувати гіпотези; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).

4. Компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури. 5. Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: діяти за алгоритмом; працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації; розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм; грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет. 6. Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат; використовувати різноманітні стратегії навчання; користуватися різними джерелами інформації; знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу; працювати в парі, групі; читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо; постійно поповнювати власний словниковий запас; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.  

7. Ініціативність і підприємливість Уміння: аналізувати життєву ситуацію з певної позиції; презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби; використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей. 8. Соціальна та громадянська компетентності Уміння: толерантно відстоювати власну позицію в дискусії; розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; уникати дискримінації інших у процесі спілкування; критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту. 9. Обізнаність та самовираження у сфері культури Уміння: зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; ідентифікувати себе як представника певної культури; визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах; читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби. 10. Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів; бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; розуміти переваги здорового способу життя.

Предметною компетентністю, за Державним стандартом  базової і повної загальної середньої освіти, буде літературна. Її трактуємо як: готовність і здатність працювати з текстами різних художньо-естетичних систем, культурно-історичних епох, світоглядних орієнтирів, традицій і стилів: розуміти зміст прочитаного, з’ясовувати авторську позицію і художні засоби донесення її до читача, творити на основі прочитаного власні смисли щодо порушених проблем, висловлювати власну (подеколи критичну) позицію стосовано прочитаного, сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та соціально-психологічного й соціокультурного становлення.  

 - зацікавити учнів читанням;  - розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;  - навчити дітей обирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;  - створити належні психолого-педагогічні умови школярам для сприйняття розуміння та оцінки прочитаного;  - забезпечити певні знання учнів з теорії та історії літератури, літературної критики;  - формувати в них навички аналізу художнього твору; - організувати дослідницьку роботу школярів;  - розвивати їхнє усне та писемне мовлення;  - працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку учнів

Читача – систематично читає, розуміє прочитане і отримує насолоду від самого процесу читання, змісту або форми художнього тексту; вміє розповісти про те, що читав, висловлювати свою думку, описати враження від прочитаного. Літературного критика – знає і вміє різнобічно аналізувати, тлумачити художній зміст творів, визначати їх позитивні якості і недоліки. Літературознавця – використовує отриману літературну освіту для дослідження історії літератури, життя і творчості окремих письменників, взаємозв’язків творів з епохою, досліджує закони розвитку літератури як особливої форми духовної діяльності людини. Дослідника проблем – використовує свою літературну освіту для того, аби глибше розібратися в проблемних ситуаціях сьогоднішнього дня, розуміти вчинки людей, віддавати перевагу моральним цінностям. Письменника – використовує свої знання з літератури як творець власних художніх текстів

«Підготовка вдумливого читача, – як зазначає О.М.Товста, – неодмінна умова виховання ерудованої, інтелектуально й духовно розвиненої особистості» - гронування («асоціативний кущ»); - розгадування кросвордів; - пошук ключових слів у формулюванні теми; - літературний диктант; - літературна вікторина; - проблемні запитання; - евристична бесіда; - переказ ланцюжком від імені персонажу твору; - формулювання запитань письменнику, літературному герою; - написання листа письменнику чи герою; - читацький відгук; - участь у розробці сценарію; - зіставлення твору з його екранізацією або театральною виставою; - метод «вживання» учнів у текст (дописування уривків тексту, складання листів, щоденників; складання монологів, діалогів героїв); - проведення диспуту, семінару, сприйняття літературного твору у співвідношенні з власним внутрішнім світом та ін.

1. Проведення інтегрованих уроків, уроків-екскурсій, зустрічей з ціка­вими людьми. 2. Проведення рольових ігор, «круглих столів» з питань культури та ми­стецтва. 3. Відвідування театру з подальшим обговоренням змісту та характери­стикою образів даного твору. 4. Застосування нетрадиційних форм організації уроків, приміром інтелект-шоу, ерудит-коктейль, літературний салон, літературна вітальня. 5. Сприяння розвитку духовності учнів.

Інтегрований урок «О.С.Пушкін та Україна». Урок-зустріч «Література рідного краю. Л.Доценко – поетеса Золочівщини». Літературна вітальня «Туга за рідним краєм поетів-емігрантів». Інтелект-шоу «Сторінками життя й творчості Кобзаря». 5. «Заочна екскурсія до музею Г.С.Сковороди, що в с. Сковородинівка». 6. Путівник «Творчість Т.Г.Шевченка в Україні та за її межами». 7. Презентація «Життєвий і творчий шлях Л.Костенко». 8. Літературна кав'ярня «Незвіданими стежками поетів-сучасників».

1. Підготовка дидактичних матеріалів до уроків розвитку мовлення, ре­продукцій, карток, уривків з фільмів. 2. Розробка варіантів карток з порівняльним перекладом. 3. Підготовка тез для усного і писемного мовлення з метою дотримання норм українського мовного етикету. 4. Розробка системи нестандартних уроків, які передбачають максималь­не спілкування учнів. 5. Залучення дітей до створення власного словника труднощів україн­ської мови. 6. Створення на уроці нестандартних ситуацій, близьких до життєвих. 7. Продовження формування вмінь та навичок учнів у позакласній роботі (робота відповідного гуртка, факультативу тощо). 8. Залучення дітей до випуску альманаху, газети. 9. Стимулювання критичного ставлення до власної роботи, висловлен­ня власної думки та адекватного сприйняття відгуків. 10. Удосконалення вміння слухати і чути з метою запобігання помилок у чужому і власному мовленні.

1. «Портрет». Уявіть себе панночкою-інституткою з однойменної повісті, опишіть її портрет від І особи, обравши художні деталі з тексту. 2. «Критик-мистецтвознавець». Перегляньте уривок фільму «Тіні забутих предків» та віднайдіть його у творі Коцюбинського. Поясніть переваги та недоліки «слова» й «кадру». 3. «Коло думок» 4. «Критик-рецензент». Проаналізуйте статтю М.Бажана «Майстер залізної троянди» щодо творчості Ю.Яновського. 5. «Займи позицію». Чіпка, герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного, бунтар чи злодій? 6. «Проблемне питання». «Чому людина, яка береже минуле і вміє шанувати сучасне, зможе збудувати майбутнє?» 7. «Сенкан» (Після вивчення творчості О.Забужко складіть сенкан за темою «Жінка»). Жінка Слабка, сильна. Бунтує, плаче, сміється. Рішуча й витриваліша за будь-яке створіння. Феміністка

1. Розвиток умінь учнів обирати потрібні джерела інформації. 2. Удосконалення вмінь використовувати додаткову літературу. 3. Проведення інформаційних хвилинок. 4. Проведення інформаційних диктантів. 5. Вироблення вмінь складати схеми та читати їх. 6. Організація зустрічей із живими носіями інформації. 7. Залучення учнів до використання комп'ютера, мережі Інтернет як потужного інстру­мента здобуття та обробки інформації. 8. Стимулювання критичного ставлення до повідомлень засобів масової інформації. 9. Виховання загальної інформаційної культури.

Користуючись інтернетом, укладіть бібліографічний покажчик джерел «Життя й творість І.Франка». Створіть електронний лист («Лист у минуле князеві Ігорю»). Користуючись комп'ютером, створіть кліп до пісень літературного походження (І.Франко «Чого являєшся мені у сні», Д.Павличко «Два кольори»…) Підготуйте презентацію «Літературні напрямки та стилі». До поезії Катерини Сенченко «Я - жінка» знайдіть музику П.Чайковського «Панорама» та презентацію «Жінка-природа».

Творча компетентність – це знання, уміння, навички, ставлення, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість використати їх у житті на практиці. 1. Метод емпатії (перевтілення): учні мають можливість осягнути почуття іншої людини (Уявіть, що ви – Женя , герой твору В. Гуцала «Олень Август». Що б ви зробили для здійснення своєї мрії? ). 2. Метод порівнянь (Пригадайте химерний кораблик із повісті В.Близнеця «Звук павутинки». Що спільного він має з образом човника у повісті М. Стельмаха «Гуси – лебеді летять»?). 3. Метод придумування: «Я - письменник» (Напишіть власне закінчення оповідання Г. Тютюнника «Дивак»). 4. Метод евристичних питань на прикладі повісті А. Чайковського «За сестрою»: У чому полягає план порятунку сестри Ганнусі, придуманий Павлусем? Що Павлусь попросив в Ібрагіма замість подарунка? Чому? Як це характеризує хлопця? 5. «Я рецензент». Напишіть рецензію на самостійно прочитаний твір О.Забужко «Інопланетянка».

передача настрою, враження, почуття від музики, архітектури, кіно; - змалювання внутрішнього світу літературного героя в кольоровій палітрі; - розучування ролей в окремих драматичних творах або уривках; - створення твору-імпровізації під музику; - виписування із твору найбільш яскравих рядків, які сподобались учню; - опис почуттів, які народилися під впливом даного поетичного твору; - прийом «палітра емоцій» (із поданого переліку вражень, почуттів підкреслити три слова, що відповідають вашому стану душі: задумливість, співчуття, легенький смуток, захоплення, спокій, переживання, радість, журба, розчарування, світла печаль, умиротворення).

Учнів потрібно навчити сприймати за прочитаним текстом життя з його сумом та радістю, відчувати роздуми та переживання, висловлені автором. - урок – емоційне враження («Любовний трикутник. Роздуми над новелою Г. Тютюнника «Три зозулі з поклоном»); - урок-сповідь («Я маю в серці те, що не вмирає», за драмою феєрією «Лісова пісня Л.Українки»); - урок-засудження («Розвінчання романтики більшовицької революції, громадянської війни у новелах М.Хвильового»); - урок-реквієм («Мрія» У.Самчука – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію, страждання українців під час «розкуркулення» та голодомору); - урок-оберег (Особливості інтерпретації образу України в поезії В.Симоненка «Лебеді материнства»); - урок-рефлексія

Найбільш поширеним завданням, де може проявитися дана компетенція, є: 1. робота МАН ( «Творчість Лесі Українки як видатне явище світової літератури» ) 2. реферат ( «Образ ліричного героя поетичних творів Євгена Маланюка») 3. літературознавче проектне дослідження (Ольга Кобилянська «Людина». Життєвий шлях жінки: вибір чи призначення?)

Соціальна компетенція включає в себе: - культуру міжособистісних відносин; - вміння визначити власну роль в суспільстві; - співдружність, здатність працювати в групі, в команді; - соціальну цілісність, вміння визначити особисту роль у суспільстві та ін. Розвивати соціальну компетентність можна, використовуючи різноманітні форми і прийоми групової роботи: робота в парах, ротаційні трійки, «акваріум», «карусель», «джигсо», «мозкова атака» тощо. 1. Рольове читання казки І. Франка «Фарбований лис» від слів «Тоді Лис перший заговорив до них ласкаво…» до слів «… Та за таким царем ми проживемо віки вічності, мов у Бога за дверима»; 2. Розіграти діалог між Федьком та Толею, героями оповідання В. Винниченка «Федько - Халамидник». 3. «Написання колективного листа» Ярославу Мудрому з віршованої оповіді Олександра Олеся. 4. «Дерево рішень» (І.Франко «Захар Беркут. Проблема вирішального вибору»). 5. Рольова гра «Театр» (Розіграти уривок із повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»).

Одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетенцій є застосування інтерактивних методик, в  яких  використовуються принципи рефлексії, партнерство, неординарність, креативність, толерантність. 1. Прийом «Чарівна паличка» У вас в руках чарівна паличка, з її допомогою ви потрапили в країну Недоладії. Опишіть, якою ви її уявляєте (вивчення казки Г.Малик «Аля в країні Недоладії»). 2. Рефлексія «Незавершене речення»: «Якби у мене була б така подруга, як Аля, то…» «Квітка думок»: «На пелюстках квітки напишіть справи, які могла не доробити Аля». «Я - порадник» («Скринька порад»): Допоможи Алі виправитися. Напиши поради, як навчитися тримати своє слово й виконувати до кінця розпочату роботу

Аби впевнитися, що розроблений урок дійсно і в повній мірі відображає компетентнісний підхід, необхідно спитати себе, на що спрямована організована діяльність учнів. Те, що вони роблять, має значення для них, чи затребуване це в сучасному суспільстві? Де і в чому виражається застосування сьогоднішнього досвіду дітей? «Ми просто приречені на компетентнісний підхід. Якщо він не відбудеться, школу ніхто не буде «купувати» і вона сама собою згорнеться, як інституція», – стверджує вчений А.Пінський.

Пам'ятаймо, що освіта – це паспорт у майбутнє, завтра належить тим, хто готується до нього сьогодні.