ККР ДЛЯ 6 КЛАСУ ЗА 4 ГРУПАМИ РЕЗУЛЬТАТІВ. Тема «Відмінювання та правопис іменників»
Варіант 1
ГР 1 Усно взаємодіє
1. Послухайте текст» Далеке, болюче, незабутнє (спогади)» та виберіть правильний варіант відповіді
1. Про який рік голодомору написано у творі?
А. 1932.Б. 1935 В. 1933 Г. 1941.
2. Про який район пише авторка «моя маленька батьківщина?»
А. Козельщанський.Б. Решетилівський.В. Хорольський.Г. Полтавський.
3. Скільки дітей-дівчаток було у сім’ї авторки?
А. 2. Б. 3. В. 4 .Г. 5.
4. Авторка була у сім’ї:
А. Найстарша.Б. Старша.В. Молодша.Г. Найменша.
5. На Водохреща у гості приїхав:
А. Хворостенко.Б. Хоменко.В. Ханенко.Г. Марченко.
6. Першою навесні померла:
А. Мотя.Б. Катерина.В. Наталка.Г. Марія.
7. Село, в якому жила авторка називалося:
А. Горлиці.Б. Голуби.В. Грачі.Г. Гарбузи.
8.Місцеву народну цілительку звали:
А. Марія.Б. Марина.В. Мотрона.Г. Майя.
9. Дочка цілительки:
А. Зникла.Б. Втекла.В. Померла.Г. Збожеволіла.
10. Хатина цілительки була розташована:
А. У лісі.Б. На околицях села.В. На початку села.Г. У полі.
11. Поясніть зміст народної мудрісті «Найбільший гріх – пролити невинну кров, безкарно відібрати в людини життя, цьому ніколи не було й не буде прощення»(5-6 речень)
ГР 2 Працює з текстом Прочитайте і запишіть текст.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Підкресліть однією лінією усі іменники у цьому уривку.
Випишіть з уривку:
1. Іменник-власну назву;
2. Іменники, які стоять у множині;
3. Абстрактний іменник;
4. Іменник, який має лише форму однини;
5. Іменники, які стоять у формі знахідного відмінка.
(12 балів)
ГР 3 Письмово взаємодіє
Складіть і запишіть текст-розповідь (6-8 речень) про подорож своєї родини, використавши щонайменше дві власні назви. Доберіть заголовок до свого твору.
Пам’ятайте! Текст повинен мати щонайменше три абзаци (зачин, основна частина, кінцівка)
(12 балів)
ГР 4 Досліджує мовлення (1 варіант)
1. Позначте рядок, у якому усі іменники І відміни.
А) покрівля, озеро, волосся, сніжинка;
Б) повітря, звук, курча, бульба;
В) мрія, робота, суддя, Ілля.
Г) круча, кущ, подорож, цар.
2. Позначте рядок, у якому усі іменники ІІІ відміни.
А) староста, путь, кенгуреня, жир;
Б) вазон, сирота, інженер, день;
В) любов, мати, осінь, повінь;
Г) кобза, озимина, салат, життя.
3. Помилку допущено в слові …
А) вишнею;
Б) кручою;
В) мрякою;
Г) Миколою.
4. Закінчення –а(-я) у формі Р.в. одн. мають усі іменники у рядку.
А) олівець, гурток, млин, синус;
Б) принтер, вальс, кисень, сум;
В) Париж, палець, дощ, барвінок;
Г) дворик, полин, Харків, іній.
5. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО …
А) Оксано Миколаївно;
Б) пані вчителька;
В) сестро Іринко;
Г) Наталю.
6. Правильно узгоджено кожен прикметник з іменником у рядку.
А) велике шипанзе, вечірнє Токіо;
Б) справедливий журі, дешевий таксі;
В) смачний капучино, свіжа салямі;
Г) красиве танго, бурхлива Міссісіпі.
7. Букву И на місці пропуску треба писати в усіх іменниках рядка.
А) річ…чка, мороз…во;
Б) вікон…чко, рушн…чок;
В) печ…во, вул…чка;
Г) вовч…ня, вогн…чок.
8. Окремо НЕ з іменником треба писати у реченні.
А) Лічу в не/волі дні і ночі. (Т.Шевченко);
Б) Шукай не/долі, а волі. (Нар.творчість);
В) Великий тілом, так не/мовля ділом. (Нар.творчість);
Г) Навіщо скаржитись, коли твоє не/щастя вже позаду. (Д.Павличко)
9. РАЗОМ потрібно писати усі слова рядка.
А) кіно/зал, двохсот/річчя, фітнес/клуб, прем’єр/міністр;
Б) угро/фіни, бізнес/план, Австро/угорщина, сон/трава;
В) полу/мисок, шести/денка, євро/ринок, вербо/ліз;
Г) водо/пій, вело/пробіг, купівля/продаж, інтернет/послуга.
10. Утворіть чоловіче та жіноче ім’я по батькові від імені Андрій.
11. Провідміняйте сполучення директор Борис Сніжко.
ГР 4 Досліджує мовлення (2 варіант)
1. Позначте рядок, у якому усі іменники ІІ відміни.
А) козак, липа, коса, літо;
Б) рілля, суддя, амплуа, село;
В) сонце, Ігор, теля, подорож.
Г) Петро, син, море, дим.
2. Позначте рядок, у якому усі іменники ІV відміни.
А) маля, дівчатко, плем’я, курчатко;
Б) козеня, курча, слоненя, ім’я;
В) дитина, сім’я, життя, оленя;
Г) криця, полум’я, хлопча, цуценя.
3. Помилку допущено в слові …
А) чаєм;
Б) велетньом;
В) батьком;
Г) столом.
4. Закінчення –у(-ю) у формі Р.в. одн. мають усі іменники у рядку.
А) грам, гопак, сад, галас;
Б) Крим, хор, вітер, футбол;
В) принтер, ромб, метр, жанр;
Г) Дністер, пісок, кисень, гурт.
5. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО …
А) всемогутній Богу;
Б) Олено Сергіївно;
В) пане полковнику;
Г) Петре.
6. Правильно узгоджено кожен прикметник з іменником у рядку.
А) гарна тюль, дороге панно, ;
Б) пильна СБУ, поважна фрау;
В) смачне канапе, довгий путь;
Г) висока Ай-Петрі, серйозне денді.
7. Букву И на місці пропуску треба писати в усіх іменниках рядка.
А) діж…чка, верш…чок;
Б) вікон…чко, звільн…ння;
В) пал…во, картопл…ння;
Г) кач…ня, пал…чка.
8. Окремо НЕ з іменником треба писати у реченні.
А) У нас нема зерна не/правди за собою. (Т.Шевченко);
Б) Невдаха більше вірить, ніж перевіряє. (Нар.творчість);
В) Не було б щастя, та не/щастя помогло. (Нар.творчість);
Г) У солодких речах звучить не/правда, а обман. (Нар.творчість)
9. Через ДЕФІС потрібно писати усі слова рядка.
А) десяти/річчя, салон/магазин, напів/автомат, лісо/степ;
Б) Вовчик/Братик, генерал/майор, крісло/диван, дур/зілля;
В) червоно/ніжка, носо/ріг, фото/справа, відео/фільм;
Г) пройди/світ, сто/річчя, лікар/інтерн, суші/бар.
10. Утворіть чоловіче та жіноче ім’я по батькові від імені Олексій.
11. Провідміняйте сполучення лікар Віктор Шевченко.
Далеке, болюче, незабутнє (спогади)
Напевне не так багато залишилось в живих тих, хто пережив страшний голод 1933 року. Більше як півстоліття про нього не згадували, не писали про цю трагедію не лише в нарисах, художній літературі, а й замовчували навіть історики, серед яких було немало й тих, особливо вихідців із села, які й самі чудом залишились живими. Тема була закрита.
Але ж це було... На схилі літ до мене приходять спогадом дитячі літа, нерадісні, беззахисні. Решетилівщина – район, де чи не найбільше померло селян того жахливого 1933 року. Моє село, моя «маленька батьківщина». Йшов мені тоді сьомий рік, але на все життя запам’ятався день, коли на сімейній нараді було вирішено, що після чергового візиту до нашої господи «буксирів», які забрали майже все, що знайшли в хаті й коморі, – мама й найстарша сестра підуть «далеко» на Донбас, щоб заробити хоч щось для себе і для нас, адже залишається нас четверо напівголодних – хворий тато і нас, три дівчини. Я – найменша.
Як нам жилося, як ми виживали, тільки одному Богові відомо. Ще доки були буряки та квашена капуста, яких не знайшли «буксири», якось трималися, а згодом і цього залишилося на кілька тижнів. Різдво Христове і Новорічні свята були навіть без куті.
Та десь на Водохрещу завітав у нашу хату Феодосій Ханенко, що повернувся з Донбасу, і, на радість нам, вручив передачу від мами та сестри – торбинку з сухарями і пшоном. Це була радість! В той вечір ми за багато голодних днів повечеряли таким смачним супом і запили чаєм з вареним солодким буряком.
А ще повідомив Ханенко, що віз для нас ще й пляшку олії, але в поїздці її відібрали в нього міліціонери. А ранньою весною, коли став танути сніг, повернулись додому мама і сестра. Кілька днів на столі у нас був черствий хліб, варився суп. І знову голодно...
Мама з старшою сестрою ще якось тримались, а молодші сестри й тато були опухлі. А коли зазеленіла перша травиця, першою померла Мотя. Її й поховали дома в садку. На кладовище донести було нікому, та й труни зробити не могли, дошок не було. Через кілька днів померла й Катерина. З великими труднощами віднесли сусіди, хто ще міг, на кладовище.
Тато ледве пересувався з допомогою палиці, а я, хоч ходити було й тяжко, йшла на луки, де вже були молоді ростки очерету, які ми називали «спичаками» та інша трава, що хоч на деякий час тамували голод.
Страшна хвиля смертей прокотилася по колись квітучому і веселому козацькому селу з такою ласкавою назвою – Голуби. Цілі родини вмирали в страшних муках.
Знали в селах бідну вдову Мотрону Прохватилиху як народну цілительку. Вона зналась на лікарських травах, рятувала всіх, хто звертався до неї за допомогою, жаліла й давала прихисток бездомним котам і собакам. Та ніхто не врятував її та дочки Марфи від голоду. Померла вона в своїй лісовій хатині, а донька зникла з села. Яка її доля невідомо.
Майже не було в селі сім’ї, де б не горіла поминальна свічка, а часто й свічок не запалювали, бо й віск поїли. Нищились цілі родини, стояли пусткою нікому не потрібні хати.
Так і через багато років дає себе відчути страшний геноцид – винищення синів і дочок козацького роду.
Багатовікова народна мудрість говорить: «Найбільший гріх – пролити невинну кров, безкарно відібрати в людини життя, цьому ніколи не було й не буде прощення».
Тож нам, сущим на цій грішній і багатостраждальній землі, - залишається тільки одне – запалювати поминальні свічі, згадувати їхні безвинно страчені душі синів і дочок козацького роду.
570 слів Л.Г. Убийвовк