Комплексне заняття з зв’язного мовлення старша група
Тема. Зимонька - зима
Мета: закріпити знання дітей про характерні ознаки зими; про зимуючих птахів. Навчати дітей називати та розрізняти птахів і тварин, порівнювати їх будову, розмір, виявляти схожості та відмінності між ними. Викликати у дітей активне співчуття до зимуючих птахів, бажання надавати їм посильну допомогу. Розвивати пізнавальну активність, зв’язне мовлення, вчити лічити предмети в межах 10, визначити відношення між суміжними числами. Продовжувати вчити розв'язувати задачі за допомогою малюнків. Розвивати пам'ять, уяву, логічне мислення.
Хід заняття
Вихователь: Ой ти зимонько-зима,
В тебе жалощів нема:
Снігом вкрила наш садок,
Розігнала всіх пташок.
Вітер твій гуде-шумить,
За вікном мороз тріщить,
А та віхола не раз заганяє в хату нас.
- Діти про яку пору року йдеться в цьому вірші?
Діти. Про зиму.
Так, прийшла зимонька-зима, принесла з собою сніг, морози, білі замети, сніжки.
(Стук у двері, заходить Зима).
Зима. Добрий день малята!
Діти. Добрий день!
Зима. Ой, які ви хороші, який у вас пречудовий настрій.
Вихователь. До нас завітала в гості Зима і прийшла вона не з порожніми руками, а з чарівною тацею. Погляньте, що на ній?
- Сніжки.
- Візьміть собі кожен по сніжці. Які вони? Що можна сказати про сніг?
- Сніг холодний, мокрий.
- Які у вас зараз долоні?
- Наші долоні холодні, червоні, мокрі, змерзлі.
- На яку геометричну фігуру схожа сніжка?
- На кулю.
- А чи можна її розкачати між долонями? Спробуйте.
(Діти розкачують кульку-сніжку між долонями).
- Ваші руки змерзли?
- Так.
- Кладіть швиденько сніжки на тацю і нехай вони тут полежать, а наприкінці заняття Подивимось що з ним станеться.
Зима. Діти, є в мене для вас пакунок. А в цьому пакунку – задачі. Хто хоче витягнути першу?
( Дитина витягує з пакунка малюнок до задачі. Зима розповідає умову задачі. Діти розв’язують, витягують наступну задачу і т.д..)
Задачі:
1. Дід Мороз подарував зайчику чотири морквинки. Дві зайчик зїв сам , а решту вирішив подарувати братику. Скільки морквинок дістанеться братику? 2. Діти зібрались ліпити сніговиків.Дівчатка вирішили зробити сніговита з двох снігових куль. А хлопчики – з трьох. Скільки куль треба скачати дітям?
Гра «Яка сніжинка загубилась?»
(Зима на набірному полотні викладає у два ряди по три картинки сніжинок, а в третій ряд – 2. Діти повинні здогадатись, місце для якої сніжинки залишилось вільним).
Зима. Розвязувати задачі ви вмієте! То може допоможете мені зібрати картинки
Діти. Так
(Діти разом з Зимою підходять до столів, де розкладені розрізні картинки)
Вихователь. Холод із картками грається.
У купки їх складає.
Як група називається.
Ніяк він не згадає.
Ти, дружок, часу не гай,
Картинки швидко ти складай
І одним словом називай.
Гра «Склади з частин ціле» — вихователь розділяє дітей на дві підгрупи, а зима допомогає дітям. Кожній дитині першої підгрупи роздає розрізані картинки з зображенням тварин, а другій підгрупі — птахів.)
Вихователь: Хто це?
( Ведмідь, лисиця, собака, кіт, вовк, свиня)
Вихователь: А як можна їх назвати одним словом?
(Тварини)
Вихователь: А у вас хто?
(Горобець, ворона, курка, качка, сова, півник)
Вихователь: А як можна їх назвати одним словом?
( Птахи)
Вихователь: Чим відрізняються між собою птахи і тварини?
( Птахи літають, бо у них є крила. У тварин чотири лапи, а у пташок дві ніжки. У пташок є дзьоб. Тіло тварин вкрито хутром, а пташок — пір’ям)
Вихователь: Діти, потяг на нас чекає, місця скоріш свої займаймо і далі в подорож вирушаймо. Наступна зупинка «Морозна».
Вихователь: Діти, що потрібно робити, щоб не злякатися морозу та не змерзнути на вулиці взимку?
( Потрібно одягати зимовий одяг)
Вихователь: Що ми одягаємо, збираючись на зимову прогулянку?
( Шубу, шапку, рукавички, шарфик)
Фізкультхвилинка:
(Вихователь :читає вірш, діти роблять відповідні рухи.)
У володарки Зими
Трішечки замерзли ми.
Грудень каже: «Пострибай!»
Січень просить: «Присідай!»
Встали — сіли, встали — сіли,
Розігріли наше тіло.
Лютий місяць нагадав:
Час нам братися до справ.
Сіли, дітки, всі гарненько.
Спинки держимо рівненько.
Книги відкриваємо -
Знання здобуваємо!
Вихователь зачитує вірш про зимових птахів.
Вихователь: Діти, як ви гадаєте, кому взимку важко, скрутно?
(Диким тваринам. Птахам)
Вихователь: Як можна допомогти пташкам взимку?(Повісити годівнички, насипати в них різне насіння, крихти хліба)
(Вихователь пропонує дітям підійти до своїх місць, де на дітей чекають картинки з зображенням годівничок і силуетне зображення зимуючих пташок; тарілка з перемішаним насінням гарбуза і соняшника.
Проводиться гра «Нагодуй пташок»
Діти домовляються між собою, хто буде викладати на годівничку велике насіння гарбуза, а хто маленьке — соняшника. Потім діти викладають на годівничку пташок: до великого насіння великих пташок, а до маленького — маленьких. Закріплюються назви пташок.)
Вихователь: Молодці, мої гарненькі – допомогли пташкам. Тепер їм буде легше пережити зиму, знаючи, що у них є такі дбайливі друзі.
Зима. Діти в мене залишився ще одне завдання. Це 3 загадки:
Міцно з’єднані вони А між ними три кути Хто я? Чи вгадаєш ти? - Трикутник. Форма в мене найпростіша – Без кутів вона зручніша. На сонечко схожий я. Як скажіть моє ім'я? - Круг. Не овал я і не круг, Трикутнику добрий друг. Прямокутнику я брат, Ну а звуть мене … - Квадрат. Зима. Молодці малята. Виконали, нарешті, ви всі завдання. Я Вам дякую за допомогу Вихователь. Малята, а як тут наші сніжки? Зима. А що це з ними сталося? Діти. Вони тануть. Зима. Які вони стали маленькі! А звідки вода з'явилась? Діти. Від тепла в кімнаті сніжки почали танути. Вихователь. З нашими сніжками трапилася така історія, як у вірші українського поета П.Воронька «Кіт не знав». Ви його певно пам’ятаєте, а хто забув, я нагадаю. Падав сніг на поріг, Кіт зліпив собі пиріг. Поки смажив, поки пік, Той пиріг водою стік. Зима. Мабуть і мені час іти, а то і я розтану. Гарно ми з вами погралися. Ви були кмітливі й винахідливі. На згадку про нашу зустріч я приготувала вам подарунки. |
Вихователь. Діти подякуємо Зимі за подарунки і на цьому наша зустріч з зимою підійшла до завершення. Що вам сподобалось на нашому занятті?
Діти дають відповідь на питання