Композиція п`єси Г. Ібсена «Ляльковий дім». Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу

Тема:  Композиція п`єси Г. Ібсена «Ляльковий дім». Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу

Мета: допомогти учням усвідомити особливості композиції п’єси, розвивати аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти явища літератури і життя, обґрунтовувати свої твердження, сприяти розвитку критично­го мислення, розвивати уміння визначати жанр твору, його бу­дову, художні особливості; виховувати загальнолюдські цінності: милосердя, взаєморозуміння.

Тип уроку: поглиблений аналіз драматичного твору з використан­ням бесіди.

Обладнання:

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Перевірка домашнього завдання («Шляпка Нори». Проводиться у формі вікторини. Учні витягують запитання зі шляпки, відповідають)

• Де відбувається дія п'єси — «Ляльковий дім»?
• Хто входить до складу сім’Хельмерів?
• Що Вас привабило в характері Нори на перший погляд?  
• Чи знає свою дружину Хельмер? Чи цікавиться він нею як людиною? Як сприймає дружину?   
• Яким було життя Нори в батьковому домі?
• Якою читач бачить зустріч Нори з Фру Лінне? Скільки років не бачилися подруги?
•  З якою метою прихала Фру Лінне до Нори?

                                                     

2. Словникова робота (у формі «Гаманець Торвальда» - Учні тягнуть за банкноту, на якій написано теоретичне поняття, учні пояснюють)

   Повторити значення понять драма, соціально-пси­хологічна  драма, відкритий фінал, конфлікт, пафос, зовнішня та внутрішня дія.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово учителя.

   Читаючи «Ляльковий дім», деякі сучасні читачі не зовсім розуміють суть конфлікту твору. Не одразу помічають важливість відокремлення зовнішнього і внутрішнього. Час інший, люди змінилися, цінності знівельовані, з одного боку, з іншого боку — стало складніше визнати їх доцільність.

    Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, з подивом спостерігати її безпорадність, зрозуміти її дії, але ж ніяк не засуджувати її. Власне, саме так було під час появи драми. Але сьогодні ми пішли набагато далі в питаннях сімейних відносин, що не піддаються поясненню і людському розумінню (як краще вчинити, який вихід вважати правильним).

     Фальш і лицемірство пронизують домашнє життя родини адвоката Хельмера. Чарівна і лагідна, завжди жвава Нора, ніжна мати і дружина, користується начебто обожнюванням у чоловіка, оточена увагою, але насправді вона для нього тільки лялечка й іграшка. їй "не дозволяється" мати свої погляди, судження, смаки. Оточивши дружину атмосферою дражніння і солоденьких жартів, адвокат Хельмер ніколи не говорить з нею про щось серйозно. Життя цієї милої і симпатичної жінки складне, а "господаркою" будинку її назвати не можна.

  Одже, в центрі уваги – Нора. Як бачимо, героїня оточена рідними, близькими її серцю людьми. Але… .

Завдання учням. (дається одночасно трьом учням)

1. Від імені Нори розповісти про себе, сім’ю.
2. Від імені Нори розповісти про приїзд Фру Лінне.
3. Від імені Нори розповісти про Крогстада.

2. Інтерв’ю з Норою. (кожне запитання стаиться окремому учневі, не збавляючи темпу передаємо мікрофон наступному)

* Ваш образ викликає співчуття, ми бачимо вашу безпорадність. Розуміємо, що ваші вчинки, коли автор створив образ Нори, піддавалися осуду. Сучасна жінка інша. Якими ви бачите сімейні відносини?

* Ви позичили гроші без відома чоловіка. На той час так було неприйнятним. Що ви можете сказати з цього приводу?

*  Що заставляє вас «грати роль» щасливої дружини?

*  Яку роль у вашій долі зіграв лист Крогстада?

*  Чому ви не змогли стати знову «лялечкою», «жайворонком», як на початку твору?

3. Перегляд відео уривка.

4. Обговорення. Висновок.

 5. Композиція твору.

Учитель. Як бачимо, в центрі уваги читача – Нора. Відомо, що спочатку Г.Ібсен називає свій шедевр «Нора». А ми, аналізуючи твір, змогли це довести. Але назва твору «Ляльковий дім» несе в собі, як на мене, більш соціальний зміст. Необізнаний читач міг би подумати, що мова в творі насправді піде про…

(учні додають «про ляльки», що живуть у домі).

Насправді перед нами….

                                               (Нора з її радощами та тривогами, турботою про дітей, чоловіка, батька).

Душевний стан героїні у постійній тривозі. Як бачимо, є речі, які ми визнали за прояв внутрішніх переживань, деякі з них цілковито зовнішні. На попередньому уроці ви розпочали заповнення  таблиці, в якій є весь сюжетний та композиційний ряд твору. Давайте прослідкуємо за його динамікою.

• Робота з таблицею. (Учні зачитують свої нотатки.) 
• Евристична бесіда.

• В чому внутрішній трагізм п’єси? Наскільки приховано благополуччя в родині? До яких пір це непомітно?
• На чому засновано життя в домі?  (на неправді й егоїзмі)
• Як довго Нора тримає таємницю?(8 років)
• В який момент драми зав’язується конфлікт? (поява давньої подруги Нори, а потім Нільса Крогстада у Хельмерів … )

  Отже, з розвитком подій: появою в домі подруги, Крогстада, доктора Ранка ми спостерігаємо як  «ідеальне» подружжя руйнує свій звичайний образ. Герої драми поступово міняють свої обличчя, ті маски, в які вбрані герої драматичного твору поступово спадають. «Шляхетний» Хельмер перетворюється в лицеміра, що цілком залежить від  суспільної думки. Коли ж Крогстад під впливом змін у своєму житті повертає боргове зобов’язання Нори, Хельмер робить широкий жест: «Я простив тебе, Норо».

 

• Якою стає поведінка Нори? (Думає про задоволення, про те, як розважити свого чоловіка, довести йому своє кохання)

На дошці:

Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори

 

 

 

 

Молода, енергійна, весе- ла, безтурботна (У зовнішньому вигляді)	Прояви душі Нори	Серйозна, відповідальна, економна, змучена серйозними проблемами (зокрема боргу) (У зовнішньому вигляді)
Думає про задоволення, про те, як розважити свого чоловіка, довести йому своє кохання(У поведінці)		Думає про те, як зберегти таємницю, багато працює, щоб покрити витрату грошей на по-гашення боргу (У поведінці)
Дбає про своє «родинне гніздечко», грається з дітьми (У вчинках)		Підробляє вексель, щоб урятувати чоловіка; розповідає подрузі, бо не відчуває підтримки чоловіка, дуже самотня; рішуче пориває з чоловіком, зрозумівши, щовона для нього лише «лялька»( У вчинках)
Любить, догоджає, інко- ли через силу (У ставленні до чоловіка)		Очікує на «диво» (У ставленні до чоловіка)
Любить над усе, дбає про їхнє виховання, розви- ток (Ц ставленні до дітей)		Боїться, що її «злочин» вплине на них, уважає себе негідною їх виховувати (У ставленні до дітей)
Дружелюбна, добра, Співчутлива (У ставленні до інших)		Доброзичлива, готова допомогти  (У ставленні до інших)

 

• Продовження слова вчителя.

 

 Такою ми бачимо Нору.

  Отже,  композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник. 

Драма має прихований зміст. Це – підтекст.

• Робота в зошиті (запис до словничка, заповнення таблиці)

 

Підтекст – прихований, внутрішній зміст висловлювання.

Інтелектуально-аналітична драма – драма, в якій присутня якась таємниця, що визначає розгортання подій. Герой завдяки розуму і його здатності осмислити події намагається змінити свою долю.

 

• Символи  п’єси.

 

Продовження слова учителя. Працюючи на уроках зарубіжної літератури, нам не раз приходилося стикатися із таким поняттям, як символ. В літературі це поняття прийшло ще з давніх античних часів. Згадайте Прометея і його вогонь. Яблуко розбрату з міфів та поем Гомера тощо. Ібсен теж використовує подібні елементи в творі. Як ми вже говорили ляльковий дім не став виключенням. Адже сам він стає символом обману, вдаваного щастя, героїня – лялька, якою грають. Та і сама вона грає роль.

• Чи не стане символічною історія з мигдалевим печивом, тарантела? (гра)
• А Різдвяна ялинка? (настрій героїні)
• А візитна картка доктора Ранка з чорним хрестом? (прощання навіки).

IV. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Перегляд відео уривка з кінцевої сцени дами («Торвальд і Нора»(кінцевий діалог))
2. Кольорова думка або гра «Обери свій колір»(учні обирають кружечок того кольору, з яким в них асоціюється думка про майбутнє родини Хельмерів і Нори, зокрема)

 

 

 

3. Учні висловлюють та доводять свою думку.
4. Підсумкове слово учителя.
5. Відкритість фіналу твору Г.Ібсена «Ляльковий дім».

     Незважаючи на те, що жанрове визначення п'єси — драма, а фінал звучить досить трагічно, незважаючи на все це, залишається надія, що все у житті Нори закінчиться щасливо. Вона гідно подолає всі випробування долі. Власне в цьому і відкритість фіналу твору. Читач сам далі міркує про те, яким він буде.

 

   Хочеться згадати слова однієї великої людини, А. Чехова:

"Якщо хочеш бути оптимістом і зрозуміти життя, то перестань вірити тому, що кажуть і пишуть, а сам спостерігай і намагайся зрозуміти".

 

    Проблеми Нори — головної героїні п'єси — проблеми будь-якої людини взагалі, а не тільки жінки. Навіть сам автор зазначав: "Я вважаю, що та справа, за яку борються жінки, загальнолюдська. І ті, які уважно читають мої книжки, це побачать".

Іноді людина живе у своєму уявному світі, пов'язана численними обов'язками, численними "треба". Ці "треба" з'являються зі світу зовнішнього, і аж ніяк не відповідають потребам самої людини. Духовний світ такої людини — це ляльковий театр, але особистість не може жити в іграшковому будиночку.

Якщо людина сильна і усвідомлює свою природу, рано чи пізно вона починає боротися за свою свободу, за свободу вибору. Колись Ібсен у своєму чотиривірші сказав:

Жити — це знову й знову

З тролями в серці бій

Творити — цей суд суворий,

Суд над собою самим.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

VI. Домашнє завдання. Читати твір «Пігмаліон» Бернарда Шоу, підготувати  матеріал про драматурга. Індивідуальні завдання «Дім-музей Бернарда Шоу»