Конференція "На терезах вічності: образ Мазепи в літературі"

Тема. На терезах вічності: образ Мазепи в літера­турі.

Мета: порівняти особливості трактуванняобразу Мазепи в світовій літературі, визначити характерні риси об­разу Мазепи в художніх творах,поглибити знання про українського гетьмана;

удосконалювати навички самостійної роботи з добору інформації, публічних виступів;

виховувати інтерес та повагу до історії свого народу,  постаті гетьмана Мазепи.

Епіграф   Вічність є образом, створеним з часу.

X. Л. Борхес

Обладнання: презентація «На терезах вічності: образ Мазепи в літера­турі», виставка ху­дожніх та історичних книг, у яких розповідається про Івана Мазепу,аудіозапис аріозо Мазепи з опери П.І. Чайковського «Мазепа» у виконанні Д. Хворостовського.

Хід конференції

•Слово вчителя.

Боротьба українського народу за самовизначення і самостійність вражала не тільки  українських письменників й тих, хто знаходився близько до України, а й іноземних митців. Одним із символівцієї боротьби був державний і військовий діяч  козацької держави ХVIIст.. Іван Мазепа. Погляд на цю людину і на діяча  був досить різним, навряд чи варто називати його однозначним. Хтось акцентував увагу на особистості Івана Мазепи, хтось зосереджувався виключно

на його діяльності, інші приділяли увагу і тому, і іншому. Але всі згадки про Мазепу є важливими, оскільки вони являють собою одночасно і згадки про Україну та її історію.

Мета нашої конференції дослідити бачення  І. Мазепи представниками різних епох та літературних напрямів.

Так хто ж такий Іван Мазепа?

1 виступ. Історична довідка «Іван Мазепа. Історичний діяч та непересічна особистість. Участь І. Мазепи в Північній війні».

Іван Степа́нович Мазе́па (Коледи́нський)  український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, у 1687–1704 р. голова козацької держави на Лівобережній  і у 1704–1709 р. всій Наддніпрянській Україні . з 1707 по 1709Князь Священної Римської імперії . Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини.  Кавалер орденів Андрія Первозваного  і Білого Орла .

Батько — Стефан-Адам Мазепа, поляк за походженням був позбавлений шляхетської честі. Покозачився в часи Хмельниччини, у  1663 р. призначений білоцерківським підстаростою. Мати  — Марина Мокієвська — представниця старого шляхетського роду з Білої Церкви.

Іван змалку мусив навчатися військової справи, їзди верхи, фехтування. Здобув освіту в Києво-Могилянській колегії. Писав вірші, протягом життя опанував вісім іноземних мов.

Батько мріяв про велику кар'єру для свого сина, тому відіслав його до двору короля Речі Посполитої Яна II Казимира. Іван став королівським пажем, зумів швидко завоювати прихильність короля.

У 1662—1669 роках король Ян-Казимир доручав Мазепі кілька різних дипломатичних місій в Україні, Османській імперії, Московії.

У 1669 І.Мазепа вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка, що стало «переломним моментом» у житті та діяльності майбутнього гетьмана, який відтоді цілковито віддав себе українській державній справі.

Починаючи з 1676 р. служить  гетьману Івану Самойловичу. І. Мазепа практично щороку їздив з дипломатичними місіями до Москви.  

Булава гетьмана Лівобережної України до рук Івана Мазепи потрапила 1687 року.

Коли Іван Мазепа був обраний на гетьмана України, мав  50 років, був людиною з величезним життєвим та політичним досвідом.

Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання історично українських земель в складі єдиної Української держави.

Ревний заступник православ'я, Мазепа надав кошти на будівництво соборів  Загалом за роки його правління зведено понад 200 церков. Зібрані від податків кошти гетьман вкладав у розбудову Києво-Печерської лаври.  За Івана Мазепи Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії .

 Іван Мазепа поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха.

Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки під Полтавою був вимушений переселитись до Молдовського князівства

Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави з кордонами часів Хмельниччини.

Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви.

Завдяки дипломатичному хисту зумів налагодити стосунки з Московією, що врятувало Україну від можливих руйнацій, мав численні зв'язки з монархічними дворами Європи, зокрема,  Речі Посполитій,  Криму, інших.

Важливий був вклад  Мазепи в галузях  освіти, науки, літератури, мистецтва.

Був  меценатом культурних починів і будов в Україні. У добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України.

З1689 року гетьман І. Мазепа надавав  активну допомогу Петру І в  походах на османів і татар . 

1700 року після початку невигідної для козацької України Північної війни сталися зміни в зовнішньо політичній орієнтації Мазепи. Він вирішивши іти на домовленість зі шведським королем Карлом ХІІ: гетьман обіцяв зволікати з підтримкою війська Петра І у воєнних діях.

Петро І вирішив жорстоко покарати мазепинців,  знищити гетьманську столицю Батурин, а Мазепу піддати анафемі .

Втікаючи після поразки від переслідування московської кінноти, Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдовському князівстві, що належало Османській імперії. Тут, біля міста Бендери у селі Варниця, 21 або 22 вересня 1709 року Іван Мазепа помер і був похований.. Згодом перепохований у Галаці (нині Румунія).

Вчитель. Інтерес до видатного українця проявляли Булгарін, Штебін, Май, Лейс і ще деякі. Більшість письменників називали свої твори всього одним словом – прізвищем героя. Водночас Мазепа згадується і в інших творах, назви яких не містять прізвище цього діяча.

Образ українського гетьмана найбільше захоплював представників романтичної літератури, оскільки в ХІХ столітті сама Україна вбачалася європейцям екзотичною країною. Українська трагічна та героїчна історія, сильні та волелюбні степові лицарі – козаки, співоча мова, прекрасна природа та звичаї не могли не зацікавити митців закоханих у незвичайне та непересічне.

Одним з перших образ І. Мазепи використав представник англійського

романтизму Дж. Байрон. Англійський митець був захоплений прагненням народу до незалежності, його боротьбою за самовизначення. Недивно, що великий романтик звернув свій погляд на козацьку Україну і Івана Мазепу. Втім,

далеко не одна суспільна діяльність цього українця цікавила поета.

2 виступ. « Образ І. Мазепи в поемі Дж. Байрона»

Відомий факт, що під час служби при дворі Яна II Казимира, Іван Мазепа мав персональний конфлікт зі шляхтичем Яном Пасеком, що ледве не закінчився дуеллю в королівських палатах. Ян Пасек згадував у своїх «Споминах» історію, яка стала популярною, хоча насправді, як більшість поетичних образів, ймовірно, далека від правди. Автор мемуарів оповів, що коханкою Мазепи була дружина визначного магната Речі Посполитої; коли ошуканий чоловік дізнався про це, наказав своїм служникам зловити винуватця, прив'язати голого до дикого коня та пустити степом. Історик Сергій Павленко, вивчаючи реалії 1660-х років, дійшов висновку, що, скоріш за все, ця історія була вимислом. Однак поширена про Мазепу Яном Пасеком вигадка зіграла загалом позитивну роль у поширенні відомостей про складну долю українського правителя. Вона додала його біографії інтриги, неординарності. Тому не випадково він став героєм багатьох поем, п'єс, романів. Саме ця романтична історія і надихнула англійського поета Джорджа Гордона Байрона на створення поеми «Мазепа».

Пригоди Мазепи, описані в поемі, далеко не обов’язково мали місце в реальному житті. При написанні цього твору Байрон не надто переймався тим, щоб співвіднести образ Мазепи у творі з реальним образом Мазепи в житті. Більше того, у поета не було фактичної інформації, щоб описати все настільки достовірно. Втім, швидше за все Мазепі дійсно були притаманні деякі якості, якими його наділяє Байрон. Приміром, в образі майбутнього гетьмана акцентує увагу на тому, що українець був дуже досвідчений по життю, мав дух справжнього бунтаря, а його волю ніколи і ні за що не можна було скорити. Найімовірніше, так це і було, оскільки без цих якостей Мазепа не зміг би домогтися такої високої посади і вписати своє ім’я в історію України і не тільки її.  Але в той же час в Мазепі від Байрона можна спостерігати деякі якості, які в цілому притаманні іншим героям цього англійського поета: він показується людиною самотньою, нескореною, таким собі благородним злочинцем, що любить свободу, волю і все, що з ними пов’язано. Герой поеми навряд чи був боягузом, тому немає нічого дивного, що в своїй діяльності він здатен на сміливі та відчайдушні вчинки. Проявляється це і в любовних відносинах, і в іншій його діяльності. Все це в сукупності формує своєрідний і дуже цікавий романтичний образ, який може сподобатися будь-якому читачу. Байрон створює неповторний образ українця Мазепи.

Вчитель. Але,звичайно, Байрон не єдиний з діячів світової літератури, хто був зацікавлений постаттю Мазепи, його особистістю і діяльністю. Наприклад, цей образ зацікавив ще одного представника романтичної літератури – французького письменника  В. Гюго. Яким він бачив видатного українця?

3 виступ. «Образ І. Мазепи в поемі В. Гюго»

Під безпосереднім впливом поеми Байрона «Мазепа» 1829 року з’явилася однойменна поема Віктора Гюго із збірки «Орієнтації». Більшість строф її першого розділу мають відповідники в поемі Байрона, вони інспірувалися її образами й картинами, близькими або й тотожними за фабульним змістом. Та попри це поеми Байрона і Гюго є творами різного змісту й стилю. У поемі Гюго не залишається й сліду від ліричного драматизму Байрона, сюжет переводиться в живописний план і об’єктивується. Якщо в англійського поета герой веде розповідь від першої особи, що надає поемі характеру ліричної сповіді, то у Гюго розповідь ведеться в імперсональному епіко-описовому ключі, а герой перетворюється на постійний компонент низки живописних кадрів. Словом, у поемі Гюго «Мазепа» переважає живописний елемент, який витісняє ліричний. У поемі домінує стихія барв і світла, пластичних образів і форм. Локальні ознаки українського ландшафту й «сліди історії», які зустрічаються у Байрона, в ній зникають. Про те, наскільки приблизно уявляв поет український колорит, свідчить поява в ньому піщаної пустелі з барханами, «схожими на смугасте покривало».

Щось подібне відбувається в поемі Гюго і з образом Мазепи, який остаточно втрачає риси конкретного історичного діяча й міфологізується. Щоправда, в останніх строфах першого розділу говориться про те, що «цей живий труп одного дня стане повелителем племен України», що «його дика велич народиться із його мук» і він «винагородить себе, засіваючи поле мертвими без погребіння», але це говориться на рівні узагальнення, притаманного міфопоетичному герою. Загалом можна стверджувати, що у Гюго відбувається перетворення образу історичного діяча в міфопоетичний символ.

Вчитель. Аж до початку ХХ ст. в російській історіографії та літературі не було справжнього, позбавленого негативної імперської оцінки образу гетьмана.

І Мазепа не згадувався як непримиримий будівник держави, що обєднав українські землі, підніс добробут краю, опікувався освітою і культурою, прагнув незалежності своєї батьківщини. Йому була виділена зовсім інша характеристика.

Тому О.С. Пушкін продемонстрував в своїй поемі дещо інший погляд на образ

Нашого героя.

4 виступ. « Образ І. Мазепи в поемі О. Пушкіна «Полтава»

На початку ХІХ ст. царська Росія навіть думки не мала, що якийсь із народів, що входив до складу імперії, мав право на власний розвиток, на свободу та незалежність. Саме тому гетьман Мазепа, який відіграв значну роль в історії нашої країни і, який прагнув звільнитися від російського ярма, відображається в

поеміО. Пушкіна «Полтава» як головний негативний персонаж. Поет зобразив Мазепу як «честолюбця закоренілого в підступності і злиднях», який не любить батьківщину і готовий зрадити свій народ. Змову гетьмана з Карлом ХІІ він представляє як вчинок корисливий, егоїстичний та продиктований особистими цілями.

О. Пушкіна особливо вразив у біографії Мазепи епізод зваблювання старим гетьманом своєї хрещениці і страти її батька – Кочубея, саме цю історію він перетворив на майже головну у житті Мазепи. Поет висвітив цей епізод як «разючу історичну межу», яка дала не тільки психологічний ключ до розуміння характеру самого Мазепи, але і дозволила висвітлити усю його епоху.

 Пушкін розкриває негативний образ лиходія Мазепи із усією його похмурістю і трагічною глибиною водночас. У той же час епізод з особистого життя гетьмана – губителя батька Марії та самої дівчини - висвітлюєу поемі і його політичний образ – такого собі честолюбця і зрадника. Композиція поеми гармонійно переплітає розповідь про найважливіші історичні події епохи і трагічну любов Мазепи і Марії. Лиходій в своєму особистому житті, Мазепа у поемі виступає і як  політичний злодій, і як зрадник кохання, і як зрадник своєї країни, свого народу.

Але й Пушкінський Мазепа наділений прагненням до незалежності України:

«Склоняли долго мы главы / Под покровительством Варшавы, / Под самовластием Москвы. / Но независимой державой / Украйне быть уже пора» . Хоча ці рядки не узгоджуються з відверто негативною характеристикою Мазепи, процитованою вище, вони сприяють більш глибокому, неоднозначному зображенню історичної особи.

Вчитель. Ще один російський поет поч.  ХІХ ст., сучасний вищезгаданого О. Пушкіна – Кіндрат Рилєєв, був зацікавлений образом гетьмана Мазепи,  якого робить героєм(хоч і не головним) поеми «Войнаровський».

Яким він побачив Мазепу?

5 виступ. « Образ І. Мазепи в поемі К.Рилєєва «Войнаровський»

Поема К. Рилєєва написана у стилі романтичних поем Пушкіна і Байрона. В основі сюжету «Войнаровського» – сповідь племінника і сподвижника Мазепи перед істориком, німцем за походженням, Міллером. Зустріч Міллера і Войнаровського історично вірогідна.

Мазепа у Рилєєва – борець проти деспотії,«вождь Украины», котрий мріяв про свободу і незалежність своєї батьківщини, тому й користувався популярністю. Войнаровський зізнається:«Он приковал к себе сердца:/ Мы в нем главу народа чтили, / Мы обожали в нем отца, / Мы в нем отечество любили». Хоча племінник Мазепи (а з ним і сам Рилєєв) не завжди категоричний у такій оцінці. Сумніви поета викликані, очевидно, історично зафіксованими особливостями характеру реальної особи: Мазепа надто недовірливий, приховував власні наміри навіть від близького оточення, усюди дбав про власну вигоду, підступністю і наклепом усував суперників.

Усупереч подібним висновкам істориків, Мазепа залишається для Рилєєва символом свободи, у цьому образі втілилося патріотичне начало.

Автор створює складний, багатогранний  персонаж,  кращому втіленню свого задуму він сконструював такий епізод: пригнічений поразкою Мазепа помирає.

Усвідомлюючи свої криваві діяння – страту Кочубея та Іскри. Саме вони турбують в передсмертному маренні гетьмана, його совість.

Вчитель. Цей українець дійсно залишив слід у світовій літературі, тому і заслужив на особливу увагу з боку своїх співвітчизників.Про гетьмана писали такі ук­раїнські автори, як Степан Руданський — вірші-думи «Мазепа, гетьман український», Юрій Федькович — історична трагедія «Мазепа», Людмила Старицька-Черняхівська — драма «Іван Мазепа» та ін.Я хочу познайомити вас з баченням нашого героя Володимира Сосюрив поемі «Мазепа»

6 виступ. «Образ І. Мазепи в поемі Володимира Сосюри«Мазепа»

Володимир Сосюра створив образ Івана Мазепи на своє власне розуміння, хоча й користуючись історичними документами. Поет хотів показати страшну трагедію Мазепи. Основний зміст йогоМазепи: любив Україну і зрадником не був.Незважаючи на досить типовий початок кар’єри гетьмана: «Мазепи– писар курінний, юнак лукавий і хоробрий», його образ,наділений рисами провідника ідеї незалежної української держави, нагадує про трагедію всього українського народу. Цей народ за часів Петра І було використанона потреби

імперії (запорозькі козаки – степові лицарі були вкинуті у вир Північної війни)  Саме цього, на думку поета, не міг витримати Мазепа.

Допомога шведського короля Карла ХІІ здавалася досить зручною. Завдяки цій допомозі гетьман хотів здобути жадану волю для України та українців. Доля виявилася недоброю до Мазепи: народ не зрозумів його і не пішов за ним.

У зображення В.Сосюри Мазепа постає романтичним героєм. Світ не зрозумів мудрості гетьмана, і він змушений померти. Поет послідовно виправдовує свого героя, бо ж той не був «інтриганом», «єзуїтом» або «бандитом» і прокляв Мазепу не народ, а влада. Іван Мазепа випередив свій час: його загальний рівень освіти, його політичну свідомість. Гетьман був тонким і розумним політиком, озброєним європейською вченістю, державним розумом і палкою любов’ю до неньки – України. Проте за часів Петра І остання риса гетьманового характеру була найстрашнішим злочином. Народ пам’ятає про свого гетьмана, який зробив усе для того, аби Україна не була російською колонією.

Гіркою була доля Івана Мазепи – він є чужинцем усюди: довіритися не можна нікому. Замордований власною відчуженістю й розчаруванням, гетьман заподіяв собі смерть.

Вчитель. Українські письменники, звертаючись до цього образу, розкривали перед читачами характер гордої, розумної, мислячої, дипломатичної, національно свідомої, героїчної особистості. Та найправдивіше цю історичну постать зма­лював Богдан Лепкий у титанічній праці — п'ятитомному видан­ні історичних творів під загальною назвою «Мазепа».

7 виступ. «Образ І. Мазепи в книгах Б.Лепкого«Мазепа»

Наприкінці 20-х р. ХХ ст. завдяки письменницькому пошуку Б. Лепкого читачі отримали можливість пережити й осмислити трагічні події останніх років правління гетьмана Мазепи. Автор мав на меті створити образ історичного діяча, що став би взірцем, на якому могло б виховуватися і «набиратися характеру» молоде покоління українців. Письменник розкриває перед нами постать І. Мазепи в найрізноманітніших ситуаціях: він люблячий син, добра, совіслива людина, гарячий поборник волі. За ним стояла правда, бо він щиро бажав щастя своєму народові, тому його справа гідна високої пошани.

Для Б. Лепкого Мазепа – національний герой, талановитий політик, мудрий державець, складна й неординарна особистість. У книгах гетьман показаний в останні роки свого життя. Це не випадково, адже саме в цю пору Мазепа виявив свою громадянську позицію, очолив рух за відновлення української державності. Щоб якомога повніше розкрити багатогранну особистість гетьмана, Лепкий змальовує його як політика, володаря, дипломата, полководця. У романі відтворено майже всі головні моменти мазепиного правління( взаємини із запорожцями, страта Кочубея та Іскри, розрив з царем, союз з Карлом ХІІ, поразка під Полтавою, знищення Батурина).

За Лепким, до гетьманської булави його привело бажання поставити Україну на власні ноги і здорове честолюбство, властиве кожному справжньому діячу, сповненому життєвої енергії.

Гетьман щедрою рукою давав кошти на будівництво церков і шкіл, підтримував науку і мистецтво. Тож на «голову гетьмана привикли дивитися, як на наймудрішу з усіх, талановиту зроду, наукою просвічену і довгим досвідом життєвим багату». Як мудрий політик Мазепа розуміє, що державотворчим елементом в Україні могла бути тільки старшина. Тому вважав за потрібне піднести авторитет цієї суспільної верстви і для цього невтомно дбав про її культурно – освітній рівень, відряджав на навчання за кордон. Готуючи визвольний виступ, гетьман розумів, що у випадку поразки вся його праця буде змарнована. Та він усвідомлював важливість самого прикладу боротьби з незалежність, який запалюватиме майбутні покоління. Мазепа й після смерті залишився символом нескореності України, її одвічного прагнення до свободи – і саме таким його показав Б. Лепкий.

Вчитель. Доля Івана Мазепи цікавила багатьох відомих митців: художників, скульпторів і композиторів з різних країн: Америки, Канади, Англії, Німеччини, Польщі, Росії.

8 виступ. «Відображення історії та образу І. Мазепи в мистецтві»

Гетьман Іван Мазепа — найвідоміший в Європі та Америці гетьман України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур. Серед найвідоміших творів:

•                   гравюри Івана Мигури, Івана Щирського, Данила Ґаляховського, Леонтія Тарасевича, Мартіна Бернінгротга;
•                   портрети невідомих художників XVII — початку XVIII століття, що зберігаються в музеях України;
•                   полотна історико-легендарного змісту відомих художників АшиляДеверія, Юліуша Коссака, Є. Харпентера, Максиміліана Геримського; Теодора Жеріко («Мазепа», 1823), Ежен Делакруа («Мазепа», 1824), Ораса Верне (два полотна: «Мазепа оточений кіньми», 1825 та «Вовки у погоні за Мазепою», 1826), Луї Буланже (картини: «Покарання Мазепи», 1827; «Смерть Мазепи», дата невідома), Теодор Шассеріо («Дівчина-козачка над тілом Мазепи», 1851).
•                   музичні інструментальні та оперні твори Петра Сокальського, Джона Вільяма Гінтона, ФеліпеПедреля, Петра Чайковський, Марі де Гранваль, Ференца Ліста, Жоржа Матіаса, Олександра Титова, Сергія Рахманінова;
•                   образ Мазепи та його справ зберігається в народному фольклорі, зокрема думах, приказках (наприклад, «Від Богдана до Івана — не було гетьмана») тощо, навіть у елементах одягу (мазепинка).

•                   1998 року скульптор Геннадій Єршов створив погруддя Мазепи, образ гетьмана — мецената.

Прослуховування аріозо Мазепи з опери П.І. Чайковського опери П. Чайковсько­го «Полтава» та шостої симфонічної поеми Ф. Ліста «Ма­зепа».

Образ Івана Мазепи зображений на українських грошових одиницях:

1.Монета 10 гривень 2001 р

2. 10-гривнева банкнота 1992

3.  10-гривнева банкнота  2015

Вони вже вилучені з обігу. Проте сьогодні використовується монета номіналом 10 грн.

Пам'ять про великого гетьмана зберігають назви населених пунктів : у США 5 міст Мазепа, 1 в Канаді, Мазепа-Бей в  Південно-Африканській Республіці та селоМазепинці в Україні.

Практично в усіх містах України є вулиця  Івана Мазепи

Образ Мазепи відтворено у низці фільмів:

•      «Мазепа» (1909) В. Гончарова (в головній ролі А. Громов),
•      «Мазепа» (1913) Д. Сахненка,
•      «Мазепа» (1914) В. Гардіна з І. Мазжухіним,
•      «Мазепа» (1914) Є. Пухальського, П. Чардиніна.
•      у стрічці «Обітниця» (1992) гетьмана грає Ф. Стригун.
•      Про нього і сценарій Г. Штоня «Ой горе тій чайці…»,
•      документальний фільм режисера Л. Анічкіна «Анатема» (1992)
•      «Гетьман Іван Мазепа» режисера К.Крайнього (Київнаукфільм) (1993)
•      кінотвір Ю. Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002. В головній ролі П. Іллєнко, С. Марченко, Б. Ступка).

Перший пам'ятник гетьману встановили у 1994 р. с. Мазепинці Білоцерківського району Київської області (Україна).  Крім того пам'ятники Івану Мазепі встановлено в багатьох містах України та Європи .

У 1940 році в Кракові для колишніх вояків Української Галицької Армії було засновано нагороду  Мазепинський хрест.

26 березня 2009 рзаснована відзнака Президента України, державна нагорода України - .Хрест Іва́на Мазе́пи. Вона   встановлена для відзначення громадян за значний внесок у відродження національної культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності.

Вчитель. Таким чином, на підставі викладеного можна зробити такі висновки. Іван Мазепа – один із небагатьох діячів української історії – має безліч художніх утілень у різних літературах, бо його діяльність розгорталася в контексті важливих подій у житті європейських народів – українського, російського, польського, шведського, румунського та ін. Чималий інтерес Іван Мазепа викликав у російських письменників,оскільки його життя тісно пов’язане з епохою Петра Великого. Помітний вплив на моделювання образу Івана Мазепи в російській поезії мав Байрон, але, на відміну від попередника, твори російських авторів ближчі до українських історичних реалій. Мазепа в них – не тільки  ловелас, спокусник жінок, а й видатний державний діяч, складна і досить неоднозначна історична особа. Світові письменники пропонували різні, часом протилежні художні моделі образу Мазепи, що зумовлено історіософськими принципами, політичними й естетичними поглядами, які сповідували автори.

Заключне слово вчителя. Підбиття підсумків конференції.

«Мазепіана» створювалась понад 300 років в періодиці, історіографії, художній літературі, музичних творах, картинах. Та образ гетьмана і далі продовжує приваб­лювати своєю загадковістю. З 2003 року відбувався всеукраїнський культурний проект Громадського руху «Не будь байдужим!» — «Мазепа.MadeinUkraine», який передбачав низку мистецьких і просвітницьких заходів, покликаних відкрити новий погляд на видатного україн­ця. Цей проект реалізовувався за сприяння інформаційних партнерів — журналів «Український тиждень» та «Од­нокласник». Цю акцію від «небайдужих» підтримали

Олег Скрипка, Фагот(гурт «ТНМК»), «Гайдамаки», інші українські зірки шоу-бізнесу, спорту (зокрема Василь Вірастюк), а також відомі журналісти, знані науковці й митці. Акція реалізовувалася в 41 місті обласного та районного значення.

У рамках проекту в понад 2 тисячах загальноосвітніх шкіл міст і містечок, задіяних у «Мазепіані», волонтерами руху розповсюджувалася книга Ольги Ковалевської «Іван Мазепа у запитаннях та відповідях», а серед учнів 8 — 11 (12) класів був проведений конкурс творів на тему «Хто для мене Іван Мазепа?».

Сподіваюсь, що наша конференція допоможе вам скласти власну думку про особистість Івана Мазепи.

Джерела

• Іван Мазепа. На терезах вічності // Тематичний бібліографічний покажчик — МСМБ «Молода гвардія», березень 2009 р.
• https://dovidka.biz.ua/
• https://uk.wikipedia.org/
• http://www.mazepa.name/biohrafiya-ivana-mazepy-rozhornuto/
• https://www.google.com/search?