Конкурс загадок "На гостину до Флори і Фауни".

КОНКУРС ЗАГАДОК «НА ГОСТИНУ ДО ФЛОРИ І ФАУНИ»

Були у матері природи Дві донечки такої вроди, Хто їх побачив, хоч на мить, Не міг забути й розлюбить. Голубооку звали Флора,У неї очі наче зорі,Завжди замріяна, тендітна,Ласкава, ніжна і привітна. А Фауна - швидка, як вітер,Могла за птахами летітиІ за оленями стрибати,Та з білочками пустувати. Обидві світ живий любили,Відтак його боготворили. То ж вирішила рідна мати. В придане їм дарунки дати: Мрійливій Флорі - світ рослинний,А жвавій Фауні - тваринний. Живуть в легендах і пониніЖивого світу дві богині. Та перш, ніж ми з вами перейдемо до відгадування загадок, я познайомлю вас із своїми помічницями:

В житечку зеленім - Факели вогненні. Цілий день горять,З сонечком лягають спать.

В житечку зеленім - Факели вогненні. Цілий день горять,З сонечком лягають спать.

Сонце луг поцілувало -Все довкола жовтим стало. Дуже сонечко пригріло -Жовта фарба побіліла,Літній вітерець повіяв -Білий килимок розвіяв.

Сонце луг поцілувало -Все довкола жовтим стало. Дуже сонечко пригріло -Жовта фарба побіліла,Літній вітерець повіяв -Білий килимок розвіяв.

Квіточка маленька, голівонька біленька. На галявині стоїть. Про весну нам сповіщає Ви не рвіть мене! - прохає.

Квіточка маленька, голівонька біленька. На галявині стоїть. Про весну нам сповіщає Ви не рвіть мене! - прохає.

Я найперша зацвітаю. Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка,Бо мене не стане влітку.

Я найперша зацвітаю. Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка,Бо мене не стане влітку.

Дуже злючою буває ця трава. Називається вона - ...

Дуже злючою буває ця трава. Називається вона - ...

Кущ весняний запашний. Зацвітає біля хати. Відламаю гілку яІ візьму в кімнату. Хай він пахне мамі й тату.

Кущ весняний запашний. Зацвітає біля хати. Відламаю гілку яІ візьму в кімнату. Хай він пахне мамі й тату.

На просторах поля золотого. Сині зірочки тремтять. Мов шматочки неба голубого. Виграють, виблискують, горять.

На просторах поля золотого. Сині зірочки тремтять. Мов шматочки неба голубого. Виграють, виблискують, горять.

Хоч з гілками я колючими,Зате з квітками пахучими.

Хоч з гілками я колючими,Зате з квітками пахучими.

Виросли на лузіСестрички маленькі,Очки золоті,А вії біленькі.

Виросли на лузіСестрички маленькі,Очки золоті,А вії біленькі.

Шкір має сім, а сльози випускає всім.

Шкір має сім, а сльози випускає всім.

Я кругленька, червоненька,з хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть і до столу подають.

Я кругленька, червоненька,з хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть і до столу подають.

Ось до нас іде краса. Наче льон її коса. Білі зуби має,Та усі ховає. Довгі коси має,Та не заплітає.

Ось до нас іде краса. Наче льон її коса. Білі зуби має,Та усі ховає. Довгі коси має,Та не заплітає.

Що то за голова, що лиш зуби та борода?

Що то за голова, що лиш зуби та борода?

Не кінь, не віл, а прив'язаний.

Не кінь, не віл, а прив'язаний.

Була дитиною - не знала пелюшок,а старою стала - сто пелюшок мала.

Була дитиною - не знала пелюшок,а старою стала - сто пелюшок мала.

Що на нашому городі стає першим у пригоді. Виростають щодоби, як у лісі ті гриби?

Що на нашому городі стає першим у пригоді. Виростають щодоби, як у лісі ті гриби?

Товстий Гнат при землі не знать. Сам червоний, а чуб зелений.

Товстий Гнат при землі не знать. Сам червоний, а чуб зелений.

Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.

Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.

Стрімко вибігли на гору. Дві подружки білокорі. Дощик їм полоще кіски. Звуть подружок цих ...

Стрімко вибігли на гору. Дві подружки білокорі. Дощик їм полоще кіски. Звуть подружок цих ...

І маленькі, і старенькіВлітку, взимку, навесніВсюди вдягнені гарненько. У зелені сукні всі.

І маленькі, і старенькіВлітку, взимку, навесні Всюди вдягнені гарненько У зелені сукні всі.

Навесні красується білим цвітом,А в жнива - червоним плодом.

Навесні красується білим цвітом,А в жнива - червоним плодом.

Живе один батько і тисячі синів має,Всім шапки справляє, а собі не має.

Живе один батько і тисячі синів має,Всім шапки справляє, а собі не має.

Кругом бочки бігають клубочки.

Кругом бочки бігають клубочки.

За горами, за долами ходить свита і кожух.

За горами, за долами ходить свита і кожух.

З рогами, а не бик,доять, а не корова.

З рогами, а не бик,доять, а не корова.

Годинника не має, а час знає.

Годинника не має, а час знає.

Ні коваль, ні столяр, ні візник,А найкращий в селі робітник.

Ні коваль, ні столяр, ні візник,А найкращий в селі робітник.

Собою не птиця, співати не співа,А хто до господаря йде, знати дає.

Собою не птиця, співати не співа,А хто до господаря йде, знати дає.

Хто з хвостиком і вушками?В кого лапки з подушками?Як іде - ніхто не чує,Тихо крадучись, полює.

Хто з хвостиком і вушками?В кого лапки з подушками?Як іде - ніхто не чує,Тихо крадучись, полює.

Сірий та не вовк,довговухий, та не заєць,з копитами, та не кінь.

Сірий та не вовк,довговухий, та не заєць,з копитами, та не кінь.

Гостроносий і малий,сірий, тихий і не злий,Вдень ховається. Вночі - йде шукать собі харчі. Весь із тонких колючок,Як він зветься?

Гостроносий і малий,сірий, тихий і не злий,Вдень ховається. Вночі - йде шукать собі харчі. Весь із тонких колючок,Як він зветься?

Безліч зерен поїдає,Він шкідливий, кожен знає. В нори воду заливають,Пастки різні наставляють.

Безліч зерен поїдає,Він шкідливий, кожен знає. В нори воду заливають,Пастки різні наставляють.

Я вухастий ваш дружок,в мене сірий кожушок,куций хвостик, довгі вуха,я усіх боюся.

Я вухастий ваш дружок,в мене сірий кожушок,куций хвостик, довгі вуха,я усіх боюся.

Буркотливий, вайлуватий,Ходить лісом дід лахматий,Одягнувся в кожушину,Мед шукає і ожину. Літом любить полювати,Як зачує він весну -Прокидається від сну.

Буркотливий, вайлуватий,Ходить лісом дід лахматий,Одягнувся в кожушину,Мед шукає і ожину. Літом любить полювати,Як зачує він весну -Прокидається від сну.

Живе в густому лісі і ласує на горісі. Як намисто оченята. Хто це?

Живе в густому лісі і ласує на горісі. Як намисто оченята. Хто це?

Живу я там, де вічний лід,Люблю я рибу на обід. В кожусі білому завжди,Виходжу часто я з води,Умію плавати й пірнати ... Скажіть, як же мене звати?

Живу я там, де вічний лід,Люблю я рибу на обід. В кожусі білому завжди,Виходжу часто я з води,Умію плавати й пірнати ... Скажіть, як же мене звати?

Прийшла кума з довгим віником. На бесіду з нашим півником. Схопила півня на обід І замела мітлою слід.

Прийшла кума з довгим віником. На бесіду з нашим півником. Схопила півня на обід І замела мітлою слід.

Дуже товсті ноги має,Ледве їх переставляє. Сам високий він на зріст,Замість рота в нього хвіст.

Дуже товсті ноги має,Ледве їх переставляє. Сам високий він на зріст,Замість рота в нього хвіст.

Весь день я сплю, вниз головою звисаю. Хоч пір'я нема, я ночами літаю. Хто я?

Весь день я сплю, вниз головою звисаю. Хоч пір'я нема, я ночами літаю. Хто я?

Хоча я і птаха, та все ж не літаю. А в море з засніжених гірок пірнаю!Хто я?

Хоча я і птаха, та все ж не літаю. А в море з засніжених гірок пірнаю!Хто я?

Дім відсутній, як у зайця,В гнізда інших носить яйця,Дуже гарну має вроду,Тільки діток не виводить.

Дім відсутній, як у зайця,В гнізда інших носить яйця,Дуже гарну має вроду,Тільки діток не виводить.

Він великий має хистІ співає, як артист,Спів той радісний усюди. Дуже люблять слухать люди.

Він великий має хистІ співає, як артист,Спів той радісний усюди. Дуже люблять слухать люди.

Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає.

Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає.

Вірно людям я служу,їм дерева стережу. Дзьоб міцний і гострий маю,Шкідників ним здобуваю.

Вірно людям я служу,їм дерева стережу. Дзьоб міцний і гострий маю,Шкідників ним здобуваю.

Перший я приніс весну,Маю хатку я свою,пробудив усе від сну,Заспіваю під вікном, бо зовуть мене ...

Перший я приніс весну,Маю хатку я свою,пробудив усе від сну,Заспіваю під вікном, бо зовуть мене ...

Уночі гуляє, а вдень спочиває,Має круглі очі, бачить серед ночі.

Уночі гуляє, а вдень спочиває,Має круглі очі, бачить серед ночі.

Бідовий хлопчина. В теплій сорочиніПо дворах стрибає,Крихти збирає.

Бідовий хлопчина. В теплій сорочиніПо дворах стрибає,Крихти збирає.

Невеличка, сніжно-біла,Що її в небесну шир. Люди радісно пускають. Сповістити всіх про мир. Кожний з нас цю пташку знає,її назву відгадає.

Невеличка, сніжно-біла,Що її в небесну шир. Люди радісно пускають. Сповістити всіх про мир. Кожний з нас цю пташку знає,її назву відгадає.