Конкурсна робота ''Вивчення підземних сховищ борсуків та впливу господарської діяльності людини на місця їх оселищ ''

Про матеріал

Матеріали на Всеукраїнський конкурс дослідницько-експериментальних робіт з природознавства

Перегляд файлу

ОКОНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ МАНЕВИЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

КАМІНЬ-КАШИРСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Матеріали на Всеукраїнський конкурс дослідницько-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник» Номінація «Тваринний світ»

ВИВЧЕННЯ ПІДЗЕМНИХ СХОВИЩ БОРСУКІВ

ТА ВПЛИВУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА

МІСЦЯ ЇХ ОСЕЛИЩ

Автори:

$C:\Users\Admin\Desktop\image-10.jpg$ Ілля Лановий, Дмитро Турик,

учні 5 класу Оконського ліцею

Керівник:

Олена Ковердюк, вчитель

Оконського ліцею

ОКОНСЬК 2023

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3 РОЗДІЛ 1

БОРСУК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ, ПОШИРЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ……………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………..7

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………....... 9

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...10

ВСТУП

Під час екскурсії в сосновому лісі, ми знайшли ділянку з підземними сховищами борсуків, яка розміщена в урочищі «Окопи» с.Оконськ (фото1). На території, орієнтовною площею 2 га, було помічено нори борсуків, частина вхідних отворів яких була закинута: засипана ґрунтом та поросла лісовими рослинами. Також було видно, що на частині ділянки проводилась вирубка соснових дерев.

$C:\Users\Admin\Desktop\Борсук.png$

Фото 1 . - ділянка з підземними сховищами борсуків

Людина в результаті господарської діяльності (вирубування лісів, розорювання цілинних земель, осушення боліт, спорудження водосховищ і каналів, будівництва міст, прокладання доріг та ін.) змінює звичні місця перебування тварин, умови їх існування, вносить фактор неспокою, а то й знищує тварин, багато яких гине під час обробітку ґрунту та збирання врожаю, а також під колесами автотранспорту.

Полювання є також одним із важливих факторів, що впливає на чисельність тварин. Хижацьке полювання і надпромисел можуть бути причиною зникнення виду. Усе ще зустрічається браконьєрство - добування або знищення диких тварин із порушенням правил полювання, рибальства та інших вимог законодавства з охорони тварин. В Україні ще й досі одним з популярних методів лікування туберкульозу є борсучий жир. Тому часто борсуків відловлюють пастками та петлями саме з метою отримання жиру. Проте, слід зазначити, що ефективним методом лікування цієї хвороби є антибіотики та вчасне звернення до лікаря.

До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) європейський борсук занесений як вид, що перебуває під найменшою загрозою існуванню. Це пояснюється тим, що він є відносно поширеним та його популяції в цілому стабільні. Після набуття Україною незалежності цей вид було включено до другого видання «Червоної книги України» (ЧКУ) (1994). У новому виданні ЧКУ від 2009 року цей вид був вилучений з переліку «червонокнижних» видів як такий, що відновив свою чисельність. Але в деяких районах, де ведеться інтенсивна господарська діяльність, його чисельність помітно скоротилася і продовжує скорочуватися через втрату місць існування або знищення його як «шкідника».

З метою дослідження популяції та ареалу розселення борсуків, запланували провести вивчення цієї ділянки, відвідавши її у різні дні (приблизно в однаковий час). Заздалегідь місцевість було перевірено на наявність небезпечних чинників. При проведенні дослідження запланували виконати завдання:

1) дослідити підземні сховища (нори) на лісовій ділянці;

2) визначити головну та другорядну нори;

3) встановити,чи проживають в сховищах борсуки;

4) проаналізувати, чи вплинула діяльність людей , а саме, вирубка лісу, на місця їх оселищ.

РОЗДІЛ 1

БОРСУК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ, ПОШИРЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ

Борсук – це хижий звір з гострою мордочкою і густою, довгою грубою шерстю. Тулуб борсука чорно-сірого кольору, а голова біла з двома чорними, вертикальними смужками. Довжина тіла борсука – 60-90 см, хвоста – 20-24 см; маса – до 24 кг, восени, перед сплячкою – до 34 кг.

Де живе борсук? Борсуків можна зустріти на території Європи , в Малій та Передній Азії, на Кавказі, півночі Ірану та Афганістану, півдні Середньої Азії (мал. 1). В Україні найменша щільність популяції спостерігається у високогірних районах Українських Карпат і в межах Волинського Полісся вона становить від 1 до 2 особин на 1000 га.

Описание: http://www.zoolog.com.ua/ssavci/bo5.gif

Малюнок 1 . - ареал борсуків

Серед найцікавіших аспектів екології борсука є створення та використання ним різних видів підземних сховищ та формування на їхній основі структури сімейної ділянки. Найбільш сприятливі місця для викопування нір – схили піщаних пагорбів, лісових ярів, уступів. Борсуки в межах сімейної ділянки зазвичай використовують велику кількість підземних сховищ (до 25) та інших схованок для відпочинку в денний час. Підземні сховища борсуків є складними за архітектурою комплексами, які складаються з великої кількості вхідних отворів, камер та тунелів. Серед них виділяють головну нору та другорядні.

Головна нора, як правило, більша, ніж інші сховища у межах ділянки. Саме там борсуки перебувають більшу частину свого життя — розмножуються та сплять узимку. Такі нори називають поселенням або «містечком». Найбільша головна нора, яка відома дослідникам, складалася з мережі тунелів завдовжки 879 м, 178 вхідних отворів та 50 камер. Вона охоплювала площу 1,75 га.

Другорядні нори мають простішу будову, більша їх частина має 1—3 вхідних отворів . Параметри вхідних отворів у поселеннях різняться — висота від 12 до 45 см, ширина від 11 до 50 см. Отвори в перетині овальні, висота менша за ширину. Підземні сховища борсуки будують так, щоб забезпечити добру вентиляцію в теплий період року та сталу температуру ходів і камер узимку, що має важливе значення для зимового сну. Вони регулярно міняють гніздову підстилку , яка складається з моху, трави і листя , що зменшує кількість паразитів у сховищі.

Нори борсуків можуть існувати десятки або навіть сотні років. Якщо сімейна група зростає, у поселеннях з'являються нові камери та вхідні отвори. Коли кількість тварин мала, борсуки підтримують лише кілька вхідних отворів, тоді як решта сховища може занепадати.

Розташування нір залежить від умов ґрунту (легкість риття та залягання ґрунтових вод), лісорослинних умов, віддаленості від джерел води, кількості та розміщення кормових об'єктів, факторів турбування тощо.

У своєму містечку борсук і проводить основну частину денного часу. Світлий час доби – не для нього. А ось вночі поспішає борсук на полювання, ходить-бродить навколо своєї нори, ловить комах, жаб, мишей, поїдає плоди і коріння рослин. У північних широтах в осінній період борсук впадає в сплячку. Дитинчата борсука з’являються на світ навесні й перші вісім тижнів життя проводять у призначеній для них норі. Борсук в дикій природі живе менше, ніж в неволі. Головний ворог цього звірка – людина, яку цікавить борсуковий жир.

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Під час дослідження земельної ділянки, на якій розміщені підземні сховища борсуків, було знайдено нору, яка містила 10 вхідних отворів, з них 6 діючих та 4 покинутих: засипаних грунтом та порослих лісовими рослинами. Навкруги було видно результати життєдіяльності тварини: сліди, переритий в пошуках їжі мох та грунт (фото 2), витоптані стежки, якими тварина пересувається .

$C:\Users\Admin\Desktop\IMG-c89f98e184cd8d6cca872a2baa59b329-V.jpg$

Фото 2.Сліди пошуку їжі

Продовжуємо досліджувати земельну ділянку та помічаємо стежку , на якій є сліди борсука. Стежка тягнеться на схід від сховища . Проходимо приблизно 120 метрів та бачимо ще одну нору, яка має 12 вхідних отворів, з них два отвори діючі та 10 закинутих . Проводимо заміри вхідних отворів обох сховищ (фото 3), параметри різняться - висота від 12 до 45 см, ширина від 14 до 52 см. Отвори в перетині овальні, висота менша за ширину.

$C:\Users\Admin\Desktop\IMG-3b3521265ac109bc2060213d270c1af5-V.jpg$ $C:\Users\Admin\Desktop\IMG-359408b8ac3bdd6da6c9046dfb46a615-V.jpg$

Фото 3, 4. Проведення замірів вхідних отворів

На піску біля одного з отворів бачимо сліди борсука. Отже, він навідується і до цієї нори. Після огляду місцевості та стану покинутих вхідних отворів, припускаємо, ця нора існує довше, ніж попередня, її площа більша, хоч на даний час вона має лише два діючі вхідні отвори (фото 4). Робимо висновок,що перша нора головна (має багато вхідних отворів), а друга - другорядна(має лише два вхідні отвори). .

На земельній ділянці , де розміщена другорядна нора, бачимо результати життєдіяльності людини: сліди вирубки деревини.

Досліджуємо земельні ділянки, на яких розміщені головна та другорядна нори (табл.1)

Таблиця 1

Екосистема	Ділянка 1 (нора 1)	Ділянка 2 (нора 2)
Вологість ґрунту	Мокрий,насичений вологою	Сухий
Освітлення	Затінок	Яскраве
Температура	14 градусів	18 градусів
Рослини	Сосни,мохи,кущі чорниці,брусниці,інші чагарники,трави	Сосни,мохи,лишайники

ВИСНОВКИ

Після проведення досліджень та аналізу отриманої інформації підсумовуємо, що ми зробили:

1)дослідили підземні сховища борсуків на лісовій ділянці орієнтовною площею 2 га, за результатами дослідження встановили, що нори існують в цьому урочищі декілька десятків років;

2) визначили місце розміщення головної та другорядої нір, за відносно невеликими розмірами підземних сховищ зробили висновок, що в них може проживати невелика популяція борсуків;

3) обстежили вхідні отвори до сховищ, територію навколо них, помітили багато слідів життєдіяльності тварин, що свідчить про те, що там дійсно проживає кілька особин;

4) дослідили земельну ділянку, на якій розміщені сховища, та зробили висновок, що другорядне сховище спочатку було головним, з великою кількістю вхідних отворів. Але, на жаль, після господарської діяльності людини, а саме, вирубування лісу, умови на цій частині ділянки змінилися. Вона стала посушливою, в результаті цього збідніла кормова база, тому тварини мігрували на частину ділянки з більш комфортними умовами, але сховище повністю не залишили, а використовують його як другорядне.

Борсук не занесений до Червоної книги України, його популяція на Волині є малочисельною, тому зібрану інформацію ми поширили в фейсбук-групі Оконського ліцею з метою інформування жителів громади щодо необхідності збереження цієї тварини та місць її оселищ.