Конспект 8 уроку з предмету Захист України 10 клас

Тема: Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів. Запобігання порушення норм МГП.

Мета: ознайомити учнів із правилами застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів та запобіганням порушення норм МГП.

Формувати стійку громадянську позицію.

Поглиблювати  відчуття патріотизму, мужності і любові до Батьківщини. Виховувати толерантне і співчутливе ставлення до всіх жертв війни.

Обладнання: відео, презентація.

Тип уроку: урок формування та засвоєння нових знань.

                                                               ХІД УРОКУ

І. Вступна частина
Шикування, рапорт, привітання, виконання гімну України

2. Огляд зовнішнього вигляду, перевірка учнів на заняттях

3. Оголошення теми, мети уроку, навчальних питань

Добрий день! Реалії сучасного міжнародного життя такі, що постійно то в одному регіоні, то в іншому, а то й у декількох одночасно відбуваються збройні конфлікти. Міжнародне право не могло стояти осторонь від того, щоб не гуманізувати правила ведення збройних конфліктів. Тому воно містить комплекс принципів і норм, які спрямовані на регулювання поведінки держав та інших суб'єктів міжнародного права під час збройних конфліктів з метою гуманізації даних правил та якнайшвидшого припинення конфліктів. Тож логічним є регулювання військових конфліктів за допомогою Міжнародного Гуманітарного Права. Сьогодні ми більш детально розглянемо правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів та запобігання порушення норм МГП.

ІІ. Основна частина уроку.

Введення нового матеріалу.

Міжнародні розпізнавальні знаки

З метою розпізнавання осіб та об’єктів, які перебувають під захистом МГП, і для позначення мінних полів установлено правила, стандарти й порядок розпізнавання (позначення) та оповіщення. Розпізнавання (позначення) зазначених осіб та об’єктів здійснюють використанням посвідчення особи й особистого знака (розпізнавального медальйона), а також різноманітних розпізнавальних емблем, знаків і сигналів.

Посвідчення особи, що підтверджує право його власника на захист, який надається МГП, і особистий знак (розпізнавальний медальйон) повинні бути в кожного військовослужбовця чи іншої особи, яка має право на статус військовополоненого, а також у військово-медичного й військово-духовного персоналу. У посвідченні зазначають прізвище, ім’я, по батькові, військове звання, посаду, дату народження тощо і виготовляють його дублікат. Рекомендований розмір посвідчення особи — 6,5 х 10 см.

Розпізнавальний медальйон (особистий знак) має містити необхідну інформацію (належність до збройних сил, військове звання, прізвище, ім’я, ідентифікаційний номер, групу крові та резус-фактор). Його роблять подвійним, тому що в разі смерті одна частина медальйона залишається на тілі військовослужбовця, а інша відправляється в тил для оформлення й реєстрації.

Розпізнавальні емблеми Червоного Хреста та Червоного Півмісяця призначені для розпізнавання медичного й духовного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів (емблема Червоного Хреста на білому тлі), а також для розпізнавання міжнародних організацій Червоного Хреста. Розпізнавальну емблему (якщо можливо) наносять на плоску поверхню або на прапори, які видно з усіх напрямків і з якомога більшої відстані. Для кращого розпізнавання осіб і об’єктів, які перебувають під захистом МГП, міжнародні розпізнавальні емблеми (знаки) мають рекомендовані розміри й форму. У нічний час або в умовах обмеженої видимості розпізнавальна емблема має освітлюватись або світитись; їх виготовляють з матеріалів, які дають змогу розрізняти емблему за допомогою технічних засобів виявлення.

Міжнародний розпізнавальний знак цивільної оборони, який установлено статтею 66 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів і призначений для розпізнавання персоналу й об’єктів цивільної оборони, має вигляд рівнобедреного трикутника блакитного кольору на помаранчевому тлі.

Для позначення культурних цінностей також використовують символ Пакту Реріха, установлений статтею 3 Договору про захист установ, що служать цілям науки та мистецтва, а також історичних пам’яток (Пакт Реріха), який має вигляд кола червоного кольору з трьома червоними кулями в ньому та нанесений на прапор.                                                                                                                                

Міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів, який установлено статтею 56 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів і призначений для розпізнавання особливо небезпечних об’єктів, має вигляд трьох кругів яскраво-помаранчевого кольору однакового розміру, розташованих на одній осі; до того ж відстань між кожним кругом має становити один радіус.

Розпізнавальним знаком парламентера та осіб, які його супроводжують, є білий прапор. Він свідчить про намір осіб, які його підняли, вступити в переговори з протилежною стороною, але не означає автоматичної капітуляції.

Міжнародний знак позначення мінних полів і мінних районів  призначений для забезпечення розпізнавання цивільним населенням мінних полів і районів, де встановлено наземні міни. Ці знаки встановлюють навколо мінного поля (району, у якому встановлено міни) на відстані, достатній для того, щоб цивільна особа, яка наближається до мінного поля (району, де встановлено міни), могла бачити його з будь-якого місця. 

Санітарні (безпечні) зони або місцевості можуть позначатися знаком, який має вигляд прямокутника із зображенням скісних червоних смуг на білому тлі; він розташовується по периметру санітарної (безпечної) зони чи місцевості. 

Для позначення культових споруд, шпиталів і лікарень, історичних монументів, будівель культурного призначення та інших об’єктів,  захищених від обстрілу з моря, використовують розпізнавальний знак захисту, установлений Гаазькою конвенцією 1907 р. про бомбардування морськими силами під час війни. Знак має вигляд прямокутника, розділеного по діагоналі на два трикутники (верхній – чорний, нижній – білий).

Для розпізнавання медичних формувань і санітарно-транспортних засобів також використовують розпізнавальний світловий сигнал і радіосигнал, а також електронне розпізнавання. Світловий сигнал подають спалахом блакитного кольору (частота від 60 до 100 спалахів на хвилину) і використовують для розпізнавання санітарних літальних апаратів. Жоден інший літальний апарат не повинен використовувати цей сигнал. 

Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів

Додатковий протокол І визначає об’єкти, що потребують особливого захисту. Серед них захист природного середовища насамперед від таких методів, які можуть завдати шкоду здоров’ю або виживанню населення (ст. 35-та. Основні норми). Для заподіяння шкоди іншій державі не можна використовувати засоби впливу на природу, що спричиняють тривалу за наслідками дію.

Не можуть бути об’єктом нападу споруди, яким властиві небезпечні сили і знищення яких може призвести до катастроф з наступними тяжкими втратами серед населення, а саме АЕС й греблі тощо.

Ці об’єкти позначаються спеціальними розпізнавальними знаками. Біля них заборонено розміщувати військові об’єкти. Що ж до військових об’єктів, розміщених власне в цих установках або спорудах (чи поблизу них), то єдине призначення їх — оборона цих об’єктів від нападу. Тому вони не мають ставати об’єктами нападу, якщо в результаті його може статися вивільнення небезпечних сил. На ці воєнні об’єкти не можна нападати також, якщо: а) вони не використовуватимуться для ведення воєнних дій, за винятком оборонних, необхідних для відбиття нападу на установки або споруди, які захищають; б) їх озброєння обмежується засобами, необхідними і достатніми для відбиття нападу противника на установки і споруди, які вони обороняють.

Загальний захист від нападу припиняється: а) щодо гребель і дамб тільки в тому разі, якщо вони використовуються якимсь чином, що відрізняється від їх нормального функціонування, та для регулярної істотної і безпосередньої підтримки воєнних операцій; б) щодо атомних електростанцій тільки в тому разі, якщо вони виробляють електроенергію для регулярної істотної і безпосередньої підтримки військових; в) щодо інших воєнних об’єктів, розміщених у цих установках або спорудах чи поблизу них, тільки в тому разі, коли вони використовуються для регулярної і безпосередньої підтримки воєнних операцій.

У всіх указаних випадках — якщо такий напад є єдиним практично можливим засобом припинити таку підтримку. Якщо захист припиняють і які-небудь із цих установок, споруд або воєнних об’єктів зазнають нападу, слід ужити всіх практичних запобіжних заходів, щоб уникнути вивільнення небезпечних сил.

Також під захистом МГП перебувають й інші об’єкти. Напад заборонено на медичні формування; санітарно-транспортні засоби; культурні цінності; об’єкти цивільної оборони; нейтральні зони — санітарні зони та демілітаризовані зони. Санітарні зони (місцевості) створюють для захисту хворих і поранених, а також персоналу, на який покладена організація таких зон, управління ними і догляд за особами, які там перебуватимуть. Демілітаризовані зони — це зони, з яких за згодою обох сторін, що перебувають у збройному конфлікті, виведені всі комбатанти та мобільні бойові засоби.

Розпізнавальні знаки та емблеми. Розташування медичних підрозділів, частин і закладів повинно гарантувати їх безпеку в разі загрози нападу на військові об'єкти, а медичний персонал має бути забезпечений розпізнавальними знаками та емблемами.

У нічний час або в умовах обмеженої видимості розпізнавальні емблеми мають освітлюватись або світитись; їх виготовляють з матеріалів, які дають змогу розрізняти емблему за допомогою технічних засобів виявлення.

Усі медичні формування та персонал, які мають емблеми Червоного Хреста, Півмісяця та Кристала як захисний знак, зобов'язані наносити ці емблеми на прапори, будівлі, установи і майно рухомих медичних формувань, на нарукавні пов'язки, одяг і головні убори медичного персоналу.

Емблему Червоного Хреста використовує медична служба ЗСУ під час збройних конфліктів для позначення власного медичного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів на суші, морі та в повітрі. Медичний персонал зобов'язаний, крім нарукавних пов'язок з емблемою Червоного Хреста, мати посвідчення з емблемою Червоного Хреста і з фото, що зроблені відповідно до вимог Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій. У посвідченні повинні вказуватись прізвище, ім'я та по батькові, військове звання, назва посади, дата народження та, можливо, інша інформація. Воно повинно мати дублікат. Посвідчення особи, що підтверджує її статус, повинні мати також постійний та тимчасовий цивільний медичний і духовний персонал, персонал цивільної оборони, персонал, призначений для охорони культурних цінностей, а також особи, які на законних підставах прямують за збройними силами, але не належать до їхнього складу.

Іл. 82.1. Міжнародні розпізнавальні знаки: а — знак цивільного захисту, б — знак для установок і споруд, що утримують небезпечні сипі, в — знак парламентера, г — знак для позначення мінних полів і мінних районів, призначений для забезпечення розпізнавання цивільним населенням мінних полів та районів, де встановлені наземні міни

Для розпізнавання персоналу й об'єктів цивільного захисту ст. 66-ою Протоколу І встановлений міжнародний розпізнавальний знак, який має вигляд рівнобедреного трикутника блакитного кольору на помаранчевому тлі. Ст. 56-та (абз. 7) Протоколу І передбачає, що міжнародним спеціальним знаком для установок і споруд, що утримують небезпечні сили, є група з трьох кіл яскраво-помаранчевого кольору однакового розміру, розміщених на одній осі, а відстань між кожним колом повинна складати один радіус. Відмітний знак парламентера — білий прапор. Парламентер, тобто особа, яка уповноважена його військовим командуванням на ведення переговорів з військовим командуванням противника. За положеннями ст. 32-ої додатка до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї суходільної війни (1907 р.), парламентер і сурмач або барабанщик, які супроводжують його, та особа, що несе білий прапор, і перекладач користуються правом недоторканності. Їм повинна бути гарантована безпека повернення в розташування своїх військ. Міжнародний знак квадратної або трикутної форми для позначення мінних полів і мінних районів призначений для забезпечення розпізнавання цивільним населенням мінних полів та районів, де встановлені наземні міни. Колір знака може бути червоним або помаранчевим, окантовку позначають жовтою світловідбивальною фарбою (іл. 82.1). Для позначення нейтральних зон використовують знаки, що погоджені між сторонами, які перебувають у збройному конфлікті.

Світловий сигнал подають у вигляді спалахів блакитного кольору (60-100 спалахів/хв) і використовують для розпізнавання санітарних літальних апаратів, наземних санітарно-транспортних засобів і санітарних суден. Радіосигнал — це радіотелефонне або радіотелеграфне повідомлення. Використання сигналу пріоритету дозволено винятково медичним формуванням і санітарно-транспортним засобам.

Електронне розпізнавання санітарного літального апарата і спостереження за його курсом здійснюють, застосовуючи Систему повторного радіолокаційного розпізнавання. За згодою сторін, які перебувають у збройному конфлікті, електронне розпізнавання діє для наземних санітарно-транспортних засобів і санітарних суден.

Запобігання порушенню норм МГП

Повага до міжнародного гуманітарного права полягає в підтриманні порядку та дисципліни під час організації бою. Про безпосередній вплив права свідчить об’єктивно закономірне запровадження МГП у правила організації бою. Обов’язок командирів – забезпечити дотримання та врахування вимог МГП під час постановки бойових завдань підлеглим. Командир повинен подавати особистий приклад у дотриманні норм МГП та забезпечувати неухильне виконання їх усіма підлеглими військовослужбовцями, а також припиняти серйозні порушення норм МГП і притягати до відповідальності осіб, які їх вчинили.

Під час проведення гуманітарних операцій командири повинні створювати умови, які дадуть змогу Міжнародному Комітету Червоного Хреста, а також національним товариствам Червоного Хреста (Червоного Півмісяця) виконувати гуманітарні функції щодо надання допомоги жертвам бою. За неухильного виконання вимог МГП можна сподіватися, що кожен військовослужбовець ЗС України умітиме опановувати себе та стримувати інших від порушень під час організації бою, що сприятиме поліпшенню стану законності й правопорядку у військах.

Висновок. Усвідомлення світовою громадськістю необхідності обмеження насилля під час збройних конфліктів зумовило створення системи міжнародного правового захисту цивільного населення та цивільних об’єктів. Для розпізнавання осіб і об’єктів, які перебувають під захистом МГП, установлено правила, стандарти й порядок розпізнавання (позначення) осіб та об’єктів. Командири всіх ступенів зобов’язані виховувати особовий склад у дусі гуманізму, спираючись на загальновизнані принципи та норми МГП.

Запам’ятайте! Розпізнавальні документи, знаки та емблеми: посвідчення особи й особистий знак; розпізнавальні емблеми; міжнародний розпізнавальний знак цивільної оборони; розпізнавальний знак культурних цінностей; міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів; білий прапор парламентера; міжнародний знак для позначення наземних мінних полів; інші розпізнавальні знаки та сигнали.

Перевіряємо себе

• Назвіть основні міжнародні розпізнавальні знаки.
• Опишіть, який вигляд має міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів. 
• Чому розпізнавальний медальйон роблять подвійним?
• Назвіть знаки, які використовують для розпізнавання медичних формувань і санітарно-транспортних засобів.
• Як Міжнародне гуманітарне право регулює питання захисту жінок і дітей?
• Поміркуйте, як запобігти порушенням норм МГП.
• Які ще інші об’єкти перебувають під захистом МГП?
• Які розпізнавальні знаки та емблеми вам відомі і яке їхнє призначення?

Що зобов’язаний мати медичний персонал для підтвердження його статусу?   Що зобов’язаний мати персонал духовний, цивільної оборони та той, що призначений для охорони культурних цінностей, для підтвердження його статусу?

Сподіваюсь, що ви дізнались щось нове для себе. Як казав британський політик Генрі Пітер Блум: «Намагайся знати все про щось і щось про все». І пам’ятайте: « Знання буває двох видів: або ми щось знаємо, або знаємо де знайти дані про це».