Посвідчення особи, що підтверджує право його власника на захист, який надається МГП, і особистий знак (розпізнавальний медальйон) повинні бути в кожного військовослужбовця чи іншої особи, яка має право на статус військовополоненого, а також у військово-медичного й військово-духовного персоналу. У посвідченні зазначають прізвище, ім’я, по батькові, військове звання, посаду, дату народження тощо і виготовляють його дублікат. Рекомендований розмір посвідчення особи — 6,5 х 10 см. Посвічення осіб
Розпізнавальний медальйон (особистий знак) має містити необхідну інформацію (належність до збройних сил, військове звання, прізвище, ім’я, ідентифікаційний номер, групу крові та резус-фактор). Його роблять подвійним, тому що в разі смерті одна частина медальйона залишається на тілі військовослужбовця, а інша відправляється в тил для оформлення й реєстрації. Розпізнавальний медальйон
Розпізнавальні емблеми Червоного Хреста та Червоного Півмісяця призначені для розпізнавання медичного й духовного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів (емблема Червоного Хреста на білому тлі), а також для розпізнавання міжнародних організацій Червоного Хреста. Міжнародні розпізнавальні емблеми (знаки) мають рекомендовані розміри й форму. У нічний час або в умовах обмеженої видимості розпізнавальна емблема має освітлюватись або світитись; їх виготовляють з матеріалів, які дають змогу розрізняти емблему за допомогою технічних засобів виявлення. Розпізнавальні емблеми Червоного Хреста
Міжнародний розпізнавальний знак цивільної оборони, який установлено статтею 66 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів і призначений для розпізнавання персоналу й об’єктів цивільної оборони, має вигляд рівнобедреного трикутника блакитного кольору на помаранчевому тлі. Розпізнавальні емблеми для персоналу та об'єктів цивільної оборони
Для позначення культурних цінностей також використовують символ Пакту Реріха, установлений статтею 3 Договору про захист установ, що служать цілям науки та мистецтва, а також історичних пам’яток (Пакт Реріха), який має вигляд кола червоного кольору з трьома червоними кулями в ньому та нанесений на прапор. Міжнародні розпізнавальні знаки для культурних цінностей
Міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів має вигляд трьох кругів яскраво-помаранчевого кольору однакового розміру, розташованих на одній осі; до того ж відстань між кожним кругом має становити один радіус. Міжнародний спеціальний знак для особливо небезпечних об'єктів
Міжнародний знак позначення мінних полів і мінних районів призначений для забезпечення розпізнавання цивільним населенням мінних полів і районів, де встановлено наземні міни. Ці знаки встановлюють навколо мінного поля (району, у якому встановлено міни) на відстані, достатній для того, щоб цивільна особа, яка наближається до мінного поля (району, де встановлено міни), могла бачити його з будь-якого місця. Міжнародний спеціальний знак для позначення мінних полів
Для позначення культових споруд, шпиталів і лікарень, історичних монументів, будівель культурного призначення та інших об’єктів, захищених від обстрілу з моря, використовують розпізнавальний знак захисту у вигляді прямокутника, розділеного по діагоналі на два трикутники (верхній – чорний, нижній – білий). Міжнародний спеціальний знак для позначення культових споруд, лікарень, історичних монументів
Для розпізнавання медичних формувань і санітарно-транспортних засобів також використовують розпізнавальний світловий сигнал і радіосигнал, а також електронне розпізнавання. Світловий сигнал подають спалахом блакитного кольору (частота від 60 до 100 спалахів на хвилину) і використовують для розпізнавання санітарних літальних апаратів. Жоден інший літальний апарат не повинен використовувати цей сигнал. Міжнародний спеціальний знак для санітарно-транспортних засобів
3. Особливо важливі (небезпечні) об’єкти. КЛАСИФІКАЦІЯ ВАЖЛИВИХ ОБ'ЄКТІВ ПО КАТЕГОРІЯМЦивільна оборона. Об’єкти, що містять небезпечні сили. Захищені зони. Воєнно-медична служба. Культурна власність1. Воєнні об’єкти;2. Цивільні об’єкти (державні; громадські; об’єкти, які знаходяться під захистом МГП);
АЕС;Дамби та греблі;Медичні формування; Санітарно-транспортні засоби; Культурні цінності; Об’єкти цивільної оборони; Нейтральні зони: - санітарні зони (місцевості) створюють для захисту хворих і поранених, а також персоналу, на який покладена організація таких зон, управління ними і догляд за особами, які там перебуватимуть.- демілітаризовані зони — це зони, з яких за згодою обох сторін, що перебувають у збройному конфлікті, виведені всі комбатанти та мобільні бойові засоби. ОБ’ЄКТИ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ ПІД ОСОБЛИВИМ ЗАХИСТОМ МГП
Медичний персонал зобов'язаний, крім нарукавних пов'язок з емблемою Червоного Хреста, мати посвідчення з емблемою Червоного Хреста і з фото, що зроблені відповідно до вимог Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій. У посвідченні повинні вказуватись прізвище, ім'я та по батькові, військове звання, назва посади, дата народження та, можливо, інша інформація. Воно повинно мати дублікат. Посвідчення особи, що підтверджує її статус, повинні мати також постійний та тимчасовий цивільний медичний і духовний персонал, персонал цивільної оборони, персонал, призначений для охорони культурних цінностей, а також особи, які на законних підставах прямують за збройними силами, але не належать до їхнього складу. Медичний персонал Червоного Хреста
Світловий сигнал подають у вигляді спалахів блакитного кольору (60-100 спалахів/хв) і використовують для розпізнавання санітарних літальних апаратів, наземних санітарно-транспортних засобів і санітарних суден. Радіосигнал — це радіотелефонне або радіотелеграфне повідомлення. Використання сигналу пріоритету дозволено винятково медичним формуванням і санітарно-транспортним засобам. Електронне розпізнавання санітарного літального апарата і спостереження за його курсом здійснюють, застосовуючи Систему повторного радіолокаційного розпізнавання. За згодою сторін, які перебувають у збройному конфлікті, електронне розпізнавання діє для наземних санітарно-транспортних засобів і санітарних суден. Світловий та радіосигнали, електронне розпізнавання
Обов’язок командирів – забезпечити дотримання та врахування вимог МГП під час постановки бойових завдань підлеглим. Командир повинен подавати особистий приклад у дотриманні норм МГП та забезпечувати неухильне виконання їх усіма підлеглими військовослужбовцями, а також припиняти серйозні порушення норм МГП і притягати до відповідальності осіб, які їх вчинили. Під час проведення гуманітарних операцій командири повинні створювати умови, які дадуть змогу Міжнародному Комітету Червоного Хреста, а також національним товариствам Червоного Хреста (Червоного Півмісяця) виконувати гуманітарні функції щодо надання допомоги жертвам бою. Запобігання порушенню МГП
Розпізнавальні документи, знаки та емблеми: посвідчення особи й особистий знак; розпізнавальні емблеми; міжнародний розпізнавальний знак цивільної оборони; розпізнавальний знак культурних цінностей; міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів; білий прапор парламентера; міжнародний знак для позначення наземних мінних полів; інші розпізнавальні знаки та сигнали. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ: Назвіть основні міжнародні розпізнавальні знаки. Опишіть, який вигляд має міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів. Чому розпізнавальний медальйон роблять подвійним? Назвіть знаки, які використовують для розпізнавання медичних формувань і санітарно-транспортних засобів. Як Міжнародне гуманітарне право регулює питання захисту жінок і дітей? Поміркуйте, як запобігти порушенням норм МГП. Які ще інші об’єкти перебувають під захистом МГП?Які розпізнавальні знаки та емблеми вам відомі і яке їхнє призначення?Що зобов’язаний мати медичний персонал для підтвердження його статусу? Що зобов’язаний мати персонал духовний, цивільної оборони та той, що призначений для охорони культурних цінностей, для підтвердження його статусу?