Конспект бінарного уроку "Вплив стресових факторів на організм людини"

Про матеріал
Розробка бінарного уроку біології та психології. Метою уроку є - формувати поняття «стрес», «стресові чинники», «еустрес», «дистрес»; - з’ясувати механізм впливу стресу і дистресу на організм та психіку людини; - виявити ознаки, за якими можна розпізнати різні види стресу; - показати шляхи вироблення адаптивної стратегії поведінки в стресових ситуаціях ВИХОВНА МЕТА: - виховувати відношення до збереження життя і здоров’я людини як до найвищих цінностей людства. - виховувати самовладання, оптимістичне ставлення до життя, позитивне відношення до оточуючих Урок, я надіюсь, сподобається колегам і вони почерпнуть для себе чимало цікавої і корисної інформації. Щасти вам
Перегляд файлу

РОЗРОБИВ: ВИКЛАДАЧ БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ КЕЛЬМЕНЕЦЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ – НАЗАРЧУК О.В.

Тема: Вплив стресових факторів на організм людини.

Мета:

Навчальна:

  • формувати поняття «стрес», «стресові чинники», «еустрес», «дистрес»;
  • з’ясувати механізм впливу стресу і дистресу на організм та психіку людини;
  • виявити ознаки, за якими можна розпізнати різні види стресу;
  • показати шляхи вироблення адаптивної стратегії поведінки в стресових  ситуаціях

Виховна:

- виховувати відношення до збереження життя і здоров’я людини як до найвищих цінностей людства.

-   виховувати самовладання, оптимістичне ставлення до життя, позитивне відношення до оточуючих.

Розвивальна:

  • розвивати навички врівноваженості, уміння знаходити компроміс між бажаннями та можливостями;
  • розвивати комунікативні навички;
  • вдосконалювати вміння працювати з Інтернет-ресурсами,  науково – популярною літературою;
  • продовжити формувати вміння висловлювати свої думки, працювати в группах.

Обладнання: підручники, робочі зошити, роздатковий матеріал, який дає змогу показати вплив стресу на здоров'я, комп’ютерна презентація, відео.

Базові поняття й терміни: стрес, еустрес, дистрес, стресові чинники, вплив стресу на здоров'я людини
Тип уроку:  сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Міжпредметні зв'язки: психологія, хімія, історія, медицина

Методи навчання: словесні(бесіда,пояснення); наочні(демонстрація презентації)-практично-пошуковий(робота з роздавальним матеріалом);

проблемний(постановка проблемних питань); дослідницькі(робота з дослідження висунутих проблем, питань).
Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні предметні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, уміння вчитися впродовж життя.

Хід уроку

 

 Життя на десять відсотків складається з того,

 що ви в ньому робите, а на дев'яносто –

з того, як ви його приймаєте.

В.С. Моем

 

І Організаційний етап

• Привітання та перевірка явки учнів

• Представлення Антофій О.А.

• Налаштування на позитив(О.А.) - 2хв. (сл.1)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.(сл.2)звернути увагу на основні визначення (терміноло-гію)-на дошці

• Вправа очікування: «Скринька з ключиками» - 2хв.

Вступне слово викладача( епіграф-сл.3, проблемне питання-сл.4) – «Лікарі вважають, що «стрес – це приправа до життя»  Чи дійсно це так?»

В кінці уроку учні повинні дати відповідь на поставлене проблемне питання.

План уроку.(сл.5)

1. Ознайомлення із поняттям «стрес».

2. Історична довідка про стрес

3. Стресові чинники, їх групи.

4. Вплив стресових чинників на роботу внутрішніх органів.

 

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Щоб відповісти на проблемне питання потрібно збагнути саме поняття «стресу». Що таке стрес? Для цього ми виконаємо одну вправу.(ціль – підвести учнів до визначення поняття: «стрес»)

                                                               

Вправа «Асоціативний кущ»                           (малюнок)

 

 

  • За асоціаціями до поняття «стрес» учні складають схему(голова людини – терміни)

Депресія, нерви, втома, настрій, робота, біль, горе, злість, переживання, іспит, кохання.

Викладач(робить висновок). Отже, стрес(сл.6) - це стан психічного напруження, що виникає як реакція організму на зміну внутрішнього чи зовнішнього середовища.- під запис

 Повідомлення учнів «Історична довідка»(самостійна робота учнів, випереджаюче навчання)

Стрес... Вперше це слово з'явилося в 1303 р. у віршах поета Роберта Маннінга: «... ця мука була манною небесною, яку Господь послав людям, які перебували в пустелі 40 зим і знаходились у великому стресі». А саме поняття «стрес» визначено 4 липня 1936 р., коли була опублікована стаття канадського вченого, лікаря і біолога  Ганса Сельє  під назвою «Синдром, викликаний різними ушкоджуючими впливами». Саме у ній він вперше довів, що стрес – це універсальна реакція організму на небезпеку.

Поняття «стрес» з часом стало більш широким. Слово «стресор» стало означати не лише фізич­ний, але й чисто психологічний вплив, а слово «стрес» — реакцію не лише на фізично шкідливі впливи, але й на будь-які події, що викликають негативні емоції. Сельє і його послідовники показали, що реакція на стрес являє універсальну модель захисних реакцій, спрямованих на збереження цілісності організму, і однаковий як для людини, так і для тварин. Але на відміну від тварин, у людини фізіологічна реакція може визначатися безпосередньо не присутністю стресу, а його психологічним впливом на особистість.

 

Першим спробував розмежувати фізіологічне і психологічне розуміння стресу американський психолог Річард Лазарус. Він, розвиваючи вчення про стрес, висунув концепцію, згідно з якою розмежовується фізіологічний стрес, пов'язаний з реальним подразником, і психічний (емоційний) стрес, при якому людина (на основі індивідуальних знань і досвіду) оцінює майбутню ситуацію як загрозливу, важку.

 На  думку деяких психоаналітиків, більшість стресових реакцій створюється самими людьми і триває стільки, скільки їм дозволять. У тому, як зовнішні і внутрішні подразники перетворюються на стресори, провідну роль відіграє оцінка людиною цих стимулів. Якщо подразник не інтерпретується як загрозливий, то стресова реакція взагалі не виникає. А коли людина не переживає напруження, тривоги, страху, не прогнозує катастрофічного розвитку подій, її адаптаційні механізми, спрямовані на пошук виходу із ситуації, не активізуються.

 

 

Інший дослідник, доктор Харольд Вульф знайшов відповідь на загадку, чому під час Другої світової війни серед військовополонених, що утримувалися в німецьких таборах, лише одна людина зі ста померла перед звільненням, тоді як серед військовополонених, що утримувалися в японських таборах, перед звільненням померли 33 людини з 100. З огляду на те, що харчування і тривалість утримання в таборах було однаковим, Вульф виявив, що рівень емоційного стресу в японських військових таборах був набагато вищим, ніж в німецьких. Це і послужило причиною такої різниці в смертності.

Слово пр.психолога – Стресові чинники, їх групи 10хв. –сл.7

робота в групах(практично-пошуковий метод) – позитивні і негативні стресори(мелодія)

 

Стресори:                                                                                              

  • Виробничі:
  • перевантаження організму: фізичне і психічне;
  • зміни розпорядку і режиму;
  • погане устаткування на робочому місці.
  • Навчальні:
  • іспити;
  • негативні бали;
  • змагання різного характеру.
  • Кар’єрні:
  • несправедливість у колективі;
  • конфліктність в колективі;
  • повільне просування по службі;
  • конфлікти з керівництвом;
  • конфлікти з підлеглими;
  • стосунки з клієнтами;
  • відсутність підтримки;
  • відповідальність за людей.
  • Соціальні:
  • стан економіки країни;
  • відсутність роботи;
  • зростання цін;
  • зростання злочинності.
  • cтосунки в сім’ї;
  • обставини життя;
  • відсутність батька (мами);
  • відсутність роботи;
  • відсутність грошей;
  • конфлікт “батьки і діти”.

Пр.психолог. Таблиця психоматичних хвороб – сл.8

Викладач: Отже, у сучасної людини стреси можуть викликати не лише природні, але й соціальні стресори. Однак, стрес – це не лише стан психічного напруження, але й стан фізіологічного напруження і цей стан викликають певні фактори, які назвали стресорами(визначення стресорів, робота з підр. ст. 92) Давайте розглянемо механізм впливу стресових чинників на роботу внутрішніх органів.(сл.9-19)

1. підвищення рівня глюкози в крові (глюкоза потрібна як джерело енергії, яка, у свою чергу потрібна для активізації захисних сил організму); внаслідок  тривалих стресів може

 розвинутися цукровий діабет;

2. різке стимулювання тимусу (вилочкова залоза) частини імунної системи людини, відповідає за дозрівання Т-лімфоцитів, спостерігається зниження рівня природного захисту організму;

3. мимовільно напружуються м’язи; за тривалих скорочень, що не чергуються із розслабленням, можливе руйнування м’язової тканини і тканин внутрішніх органів

4. збільшується діаметр капілярів, відбувається їх розширення, за сильного стресу вони можуть лопатися, спричиняючи появу гематом та порушення кровообігу у тканинах та органах;

5.  порушення обмінних процесів в клітинах; токсичні продукти обміну не виводяться, а

 накопичуються, отруюючи організм людини.

6. Нервова система. Змінюється звичайний настрій на гнів та дратівливість — навіть до депресії. Спричиняє дефіцит енергії, проблеми з концентрацію, порушення сну, головний біль та психічні

 розлади (від тривожних розладів до панічних атак).

7. Статева система. Знижується статевий потяг, починаються розлади репродуктивної системи у

чоловіків та жінок.

8. Серцево-судинна система. Підвищує кров’яний тиск, посилює частоту серцебиття, рівень холестерину та значно збільшує ризик серцевих нападів.

9. Травна система. Спричиняє болі у шлунку, рефлюкс (закид вмісту шлунка у стравохід), нудоту та блювання.

10. Опорно-рухова система. Спричиняє біль та неприємні відчуття у суглобах. Зменшує щільність кісткової тканини.

Викладач. Як підсумок почутого давайте подивимось відеоролик

Висновок викладача. Отже, із всього почутого та побаченого ми можемо дати визначення стресу із фізіологічної точки зору(сл.21)- під запис

стресце природна, закономірна і цілком очікувана реакція на різноманітні зовнішні подразники, що змінюють сталий баланс всередині організму.

 Давайте вернемось до нашого проблемного питання поставленого на початку уроку і дамо відповідь на нього(сл.22) «Лікарі вважають, що «стрес – це приправа до життя»  Чи дійсно це так?»-  учні роблять висновки, вчитель коригує відповіді.

ІV.  Узагальнення та закріплення знань

1.Робота в групах(Сл 23)

 Використовуючи  матеріал уроку, підручник, джерела Інтернету, робочий зошит дайте відповідь на тестові питання(роздаються тестові питання; учні самооцінюють себе) – 2хв

1. Чинники, які спричиняють стрес, називають:

А. стресори.   Б. фактори    В. адаптації.    Г. емоції

2. Як називається стан організму пов'язаний із радісними та приємними подіями?:

А. помірний стрес;   Б. еустрес;   В. дистрес;    Г. загальний адаптаційний синдром

3. Визначте неправильну відповідь щодо впливу стресу на роботу внутрішніх органів.

А. Знижується статевий потяг;           Б. підвищується рівень глюкози в крові;

В. зменшує ризик серцевих нападів;  Г. Підвищується кров’яний тиск

4. Дайте визначення стресу.

А. неприродна, незакономірна і цілком неочікувана реакція на різноманітні зовнішні подразники, що змінюють сталий баланс всередині організму.

Б. природна, закономірна і цілком очікувана реакція на різноманітні зовнішні подразники, що не змінюють сталий баланс всередині організму.

В.  природна, закономірна і цілком очікувана реакція на деякі зовнішні подразники, що змінюють сталий баланс всередині організму.

Г.  природна, закономірна і цілком очікувана реакція на різноманітні зовнішні подразники, що змінюють сталий баланс всередині організму.

5. Як впливає стрес на нервову систему:

А. спричиняє надлишок енергії;                              Б. не спостерігається панічних атак

В.  проблеми з концентрацію та порушення сну;  Г. головний біль без психічних розладів      

2. Вікторина(проводить психолог) - 2хв.

V.Рефлексія. Вправа чи справдились ваші очікування  : «Скринька з ключиками» роздати памятки. 5хв.

VІ. Домашнє завдання(сл.24)

1. Опрацювати § 25(за підручником В.Соболь)

2. На конкретних прикладах із власного життєвого досвіду доведіть, що знання про стрес можуть бути корисними для людини.

3. Скласти творчий проект на тему: «Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини» 

VІІ.  Підсумки(сл.25)                                                

- Мусимо пам'ятати, що майже будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожний стан є критичним. Ганс Сельє говорив: «Не слід боятися стресу. Його не буває тільки у мертвих. Стресом потрібно керувати, і тоді ви відчуєте аромат і смак життя».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 (Слайд 43)

Слово учителя в кінці  уроку:

Я бажаю, щоб епіграф нашого уроку «Похмурі думки та емоції ослабляють нас, роблять хворими, а позитивні - роблять нас сильними та здоровими» кожен з вас взяв за основу свого майбутнього життя. А вашим девізом нехай стануть слова  давньоримського філософа Сенеки «Умій спокійно ставитися до того, чого не в силах змінити». Аже, песимістичні думки посилюють стрес, і тому важливо навчитися змінювати їх на позитивні. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин. Тому крилаті слова В. Винокура «Найкращі ліки від стресу – це усмішка» допоможуть завжди зняти емоційне напруження та мислити позитивно. Тож радійте й посміхайтеся, навіть тоді, коли важко, тоді, коли здається немає виходу…    Як говорить народна мудрість

 «Беріть приклад з сонячного годинника - ведіть рахунок лише радісних днів».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
20 березня 2021
Переглядів
6128
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку