Еволюція зір
У ХХ сторіччі астрономія набула наскрізно еволюційного характеру.
З’ясувалося, що визначити будову небесних тіл не можливо без
розуміння процесів їх утворення та подальшої еволюції. Тож ми розглянемо еволюцію зірок та дізнаємося, що Всесвіт – це місце, де народжуються, розвиваються та гаснуть зірки і кожна з тих, що ми бачимо на небі, є певним етапом загального розвитку та еволюції зір.
|
Питання для самоперевірки:
1. Скільки часу можуть світити в стані рівноваги зірки спектрального класу G?
Відповідь: 1010 років
2. Чим привернули увагу астрономів Цефеїди? Відповідь: Тим, що ці зорі змінні, вони періодично змінюють свій радіус і коливаються у своєму гравітаційному полі.
3. До яких об’єктів астрономи застосовують термін «чорна діра»? Відповідь: Це стадія еволюції зорі, коли з поля її тяжіння не випускається жодна з видів електромагнітних хвиль.
4. У центрі Сонця температура сягає 15 млн К. а в ядрі білих карликів температура понад 30 млн К. Чому в Сонці відбуваються термоядерні реакції, а в надрах білих карликів – ні?
Відповідь: Сонце складається на 71% з Гідрогену, і під дією термоядерних реакцій з Гідрогену утворюється Гелій. А білі карлики – старі зорі, де гідрогену практично немає, тож і ядерні реакції не відбуваються.
Задача
З яким періодом пульсувало б Сонце, якби воно перетворилося на Цефеїду?
Розв’язання:
Цефеїди коливаються під дією гравітаційного поля. Тож до них можна застосувати формулу періоду математичного маятника.
l – довжина маятника, у на це буде еквівалентно радіусу Сонця, g- прискорення вільного падіння на Сонці.
Відповідь: 110011с або 2 год 45 хв