КОНСПЕКТ інтегрованого заняття (мовленнєвий розвиток, ознайомлення із соціумом, художня література) «Хліб – всьому голова» для дітей старшого дошкільного віку

Лозівський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)

комбінованого типу №11 «Берізка»

Лозівської міської ради Харківської області

КОНСПЕКТ

інтегрованого заняття

(мовленнєвий розвиток, ознайомлення із соціумом,

художня література)

«Хліб – всьому голова»

для дітей старшого дошкільного віку

                                                  Підготувала і провела  вихователь:

                                                                 Колісник  Ірина Іванівна

м. Лозова

Конспект

інтегрованого заняття

(мовленнєвий розвиток, ознайомлення із соціумом,

художня література)

старший дошкільний вік

Тема: «Хліб – всьому голова».

Мета: дати поняття про особливості вирощування хліба, його шлях від лану до столу. Формувати уявлення про важливу роль хліба в житті кожної людини. Закріпити в словнику дітей назви хліборобських професій,

злакових рослин, слова-дії, пов’язані з виробництвом хліба. Вправляти

у доборі спільнокореневих слів. Продовжувати вчити давати граматично правильні відповіді на запитання; знайомити із загадками, художніми творами, прислів’ями про хліб. Розвивати мислення, мову,пізнавальний інтерес. Виховувати бережне ставлення до хліба, повагу до праці хліборобів.

Матеріал: кругла паляниця на рушнику, хлібні вироби (батон, бублики, калач, рогалик, паляниця), колоски (ячменю, пшениці, жита), сюжетні

картинки про роботу хліборобів («Посівна», «Жнива»), вірші: «Хліб –

як сонце» М.Сингаївський, «Пахне хліб» П.Воронько, «Колосок»            

Л.Забашта, «Хлібороби» М.Познанська, обжинкова пісня «Жали женчики, жали...», загадки, прислів’я про хліб та працю.

Хід заняття

В групову кімнату заходить дівчинка в українському костюмі, заносить хліб на рушнику,читає вірш:

                                -  Хліб, як сонце, - каже мати.

                                    -    Хліб, як сонце, - каже тато.

                                    -    Хліб, як сонце, - кажуть люди.

                                     -   Хліб, як сонце, - завжди буде.

                                                                         М.Сингаївський

Вихователь:  З давніх-давен в Україні є чудова традиція: всіх гостей, знайомих зустрічати хлібом. Для нашого народу хліб був і є не просто стравою. Навіть таке важливе слово, як «життя», походить від слова «жито» - назви однієї із зернових культур.

Для чого ж нам потрібен хліб?

Так. Хліб – це наша щоденна їжа. «Риба – вода, ягода – трава, а хліб – всьому голова» - казали колись наші прадіди.

Ох і гарний хліб! Розкажіть, який він?

Підійдіть і вдихніть запах хліба. Як він пахне! Як виблискує золотом його шкоринка!

Дитина читає вірш:                    Пахне хліб.

                                         Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

                                         Любов’ю трударів і радістю земною.

                                         І сонцем, що всміхається весною,

                                         І щастям наших неповторних діб –

                                         Духмяно пахне хліб.

                                                                 П.Воронько

Які прислів’я про хліб ви знаєте?

   *    Коли є хліба край, то й під вербою рай.

   *    Без хліба не до обіду.

   *    Без хліба хіба бесіда.

   *    Як хочеш жити, то сій жито.

   *    На чорній землі білий хліб родиться.

   *    Хліб – всьому голова.

   *    Хліб – батько, вода – мати.

Вихователь:  У хліба є багато родичів – солодких і здобних, з маком та повидлом, різної форми та вигляду. Усі вони вам добре знайомі, бо завжди доречні і до сніданку, і до обіду, і до вечері.

Д/гра «Борошняні вироби»(діти розглядають хлібні вироби та розповідають про них)

Орієнтовний варіант розповіді:

Це – батон. Він білий, довгастий, із поперечними смужками.

Це – бублики. Вони золотаві, кругленькі, невеличкі, а посередині в них дірочка.

Це – калач. Він коричневий, блискучий, присипаний маком.

Це – рогалик. Він за формою схожий на місяць, присипаний цукровою пудрою. Рогалик солодкий, всередині у нього повидло.

Це – паляниця. Вона кругла, біла, пишна, велика.

Вихователь: Молодці. Як ми називаємо всі ці вироби одним словом?

У якому магазині вони продаються?

Як ми називаєм один буханець хліба?

Як назвати хліб лагідно, ласкаво?

Але шлях від маленької зернини до пахучої паляниці дуже важкий і довгий.

Від кого залежить урожай хліба?

Вихователь вивішує на дошку сюжетні ілюстрації про роботу хліборобів

Діти роблять висновок: Врожай хліба залежить від праці людей, які його вирощують.

Як ми називаємо людей, які вирощують хліб?

Де росте хліб?

Що ж насправді виростає в полі?

Вихователь звертає увагу дітей на колоски

Маю жовтий вусок,           Що то за твір,                            Що у полі половіє,

Запашний колосок,            Що ні людина, ні звір,             Коли вітер віє?

Буде з мене мука                А має вуса.                                            (Жито)

Й паляниця м’яка.                            (Ячмінь)

               (Пшениця)

Які колоски хлібних злаків?

Дитина читає вірш:                    «Колосок» А.Забашти

                 Він виріс з зерниночки,              І під вітрами буйними

                 З тоненької билиночки.              Шумить, шумить воно.

                 Вітри блакитні віяли,                  Ой, буде втіха кожному,

                 А хмари дощик сіяли.                 Невтомному, тривожному,

                 Колоссячко пишається,              Хто виростив і виходив

                 На сонці наливається,                 Це золоте зерно.

Вихователь: Діти, щоб виростити такі колосочки на полі, треба докласти чимало людської праці. Погляньте уважно на картинки, що перед вами, і розкажіть про те, як же вирощують хліб.

За допомогою вихователя діти будують розповідь за сюжетними картинками, представленими на дошці.

Кілька дітей (3-4) за бажанням переказують.

Фізкультхвилинка « Колосок»

Зеленому колоскові (повільно піднімають угору стулені «човником» долоні)

Співа жайвір колискову. (змахують кистями розставлених у сторони рук)

Тебе вітер колихає, ( колишуть уявне немовля)

Тебе дощик поливає. (струшують кистями , опускаючи руки згори вниз)

Рости в землю корінцями, (присідають і торкаються підлоги)

Виповнюйся зеренцями. (підводяться і виконують енергійні рухи пучками рук).

Вихователь: Діти, які професії хліборобів ви знаєте?

                      Хто працює на тракторі?

                      Хто водить комбайн?

Трактористів та комбайнерів ще називають механіками. А керує їхньою роботою агроном (діти чітко повторюють слова-назви професій).

Якими повинні бути хлібороби?

Які прислів’я про працю ви знаєте?

*   Роботящі руки гори вернуть.

*   Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

*   Без трудів не їстимеш пирогів.

*   Добре там живеться, де гуртом сіється і жнеться.

*   Де щира праця – там густо, а де лінь – там пусто.

*   Коли став робить, то байдики не бить.

*   Поки зерно в колоску, не засиджуйся в холодку.

Дитина читає вірш «Хлібороби» М.Познанської

               Честь і слава хліборобам,                  А їсте ви паляницю,

               Що живуть в моїм селі.                     Калачі смачні їсте -

               Хлібороби хліб нам роблять –          Не забудьте уклониться

               Знайте й ви про це, малі.                   Хліборобові за те.

Вихователь: Діти, а чи бачив хтось із вас, як печуть хліб?

Може хтось допомагав мамі чи бабусі пекти хліб? ( розповіді дітей )

Хто розкаже вірш про славну традицію випікання хліба?

Дитина:                    У нас здавна є традиція славна:

                                   Воду брати з чистої криниці,

                                   Муку з ярої пшениці,

                                    Руками добрими замісити

                                    І гостей короваєм пригостити.

Які продукти треба взяти для того, щоб спекти такий гарний хліб, як у нас на рушнику?

Чим відрізняється борошно від зерна? ( діти будують речення-порівняння)

Що треба зробити аби зерно перетворилось на борошно?

У давнину закінчення жнив було святковим. Усі раділи, що вродив хліб на наступний рік, адже це означає, що буде достаток.

Як називається свято, присвячене закінченню жнив?

Які пісні співають на це свято?

Хоровод «Жали женчики, жали...»

Жали женчики, жали. Жали женчики, жали,

                             Серпики поламали, серпики золотії, женчики молодії.

                             Золотії серпики брязчали, золотії серпики бряжчали,

                             Поки сього жита дождали;

                             Тепер вже не будуть бряжчати, а будуть в коморі лежати.

Вихователь: З давніх часів батьки навчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Бо він був не тільки їжею, а й окрасою на різних святах і обрядах. На Великдень випікають круглі калачі – паски. На Різдво – коровай. Отже, діти, до хліба треба ставитися з великою повагою, берегти кожну крихту, бо для того, щоб ми мали хліб на столі, треба вкласти багато людської праці.