Дошкільний навчальний заклад

(ясла-садок) № 25 «Зірочка» загального розвитку дітей

Ніжинської міської ради Чернігівської області»

 

Конспект інтегрованого заняття, присвяченого Всеукраїнській акції

«Виховуємо в дітях доброту»

«Туристичними стежками

рідного краю»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вихователь

ДНЗ № 25 «Зірочка»

Линник Діна Василівна

 

 

 

Тема:

«Туристичними стежками

рідного краю»

Тип: групове

Вид: інтегроване

Освітні завдання:

Сприяти розвиткові фізичних якостей, аналітичного та свідомого сприйняття навколишнього; процесів логічного мислення; збагачувати знання дітей про пріоритети загальнолюдських цінностей: справедливість, чесність, доброту, повагу;  ознайомлювати з історичними місцями, з визначними датами історії рідного краю, сприяючи духовно-патріотичному розвиткові дитини.

Формувати вміння оцінювати свої вчинки та вчинки інших людей, почуття гідності, впевненості у собі та у своїх силах; сприяти оволодінню навиками експериментування з новим матеріалом; вчити вшановувати видатних земляків, проявляти інтерес  до історії свого краю; сприяти гуманному ставленню до живих істот, прояву естетичних почуттів, виваженій безпечній поведінці на природі, встановленню дітьми причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами та явищами, розуміючи взаємозалежність: здорова планета-здорова природа-здорова людина; вчити обґрунтовувати свою відповідь та обстоювати правильність свого міркування.

Виховання культури діяльності: вміння планувати, організовувати гру, свою працю, досягати позитивного результату в діяльності; пізнавальної активності, бажання знаходити шляхи розв’язання проблемних ситуацій; виховання почуття гордості за належність до українського народу, любові до природи, прагнення дотримуватись правил культурного поводження, а також до самовдосконалення, саморозвитку, становлення як особистості, творіння Розумного, Доброго, Вічного.

 

 

 

 

 

Діти та вихователі,

одягнені в спортивний одяг.

Під марш туристів

шикуються на вулиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Марш туристів

 

Розбудило сонечко нас з тобою,

Повело нас сонечко за собою.

Хлопчики й дівчатка залюбки

Узяли палатки, рюкзаки.

 

Раз, два, три! Раз, два, три!

Ми тепер туристи

Я і ти!

 

Ми йдемо на зустріч справжнім дивам,

Ліс нас зустрічає веселим співом.

Розведемо вогнище у ліску,

Зваримо ми кашу в казанку.

 

Раз, два, три! Раз, два, три!

Ми тепер туристи

Я і ти!

 

Деревце посадим, сміття збираєм.

І пташкам, звірятам допомагаєм.

Ми прийшли не просто погулять,

Будемо природу захищать.

 

Раз, два, три! Раз, два, три!

Ми тепер туристи

Я і ти!

 

Вихователь:  Любі дітки, шановні гості, раді вітати вас на  нашому затишному подвір'ї. Сьогодні наше свято присвячене дню туризму в Україні. Де всі ми з вами народилися і живемо. Діточки, а у якій країні ми живемо? А яке місто є столицею України? У якому місті ми з вами живемо? А хто знає, який наш Ніжин? А погляньте на наш чудовий, затишний садочок, на якій вулиці він розташований? (відповіді дітей)

Діточки, та всі ми знаємо, що непроста історія країни,

Нашої Вітчизни – України.

Нові вишивання її долі,

Паростки нового ще кволі.

 

 

 

Та нехай все, що нами мріється

Настане,

Бо ще «Не вмерла України»

Гордим співом лине!

Діти виконують Гімн України.

Дитина

Привітний і світлий

Наш сонячний дім.

Як радісно і весело

Жити у нім.

Дитина

Тут мамина пісня

І усмішка тата,

В любові й добрі тут

Зростають малята.

Дитина

Дзвінка наша пісня

До сонечка лине.

Дитина

Мій сонячний дім –

«Це моя Україна!»

 

Дитина

Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

Ласкаву, радісну, єдину…

Люблю, як сонце, Батьківщину!

Дитина

Щоб війни не знати,

Щоб у мирі жити, -

Армія наша

На посту стоїть.

Літаки у небі,

В морі кораблі

Бережуть кордони

Рідної землі!

Вихователь

Отож, будемо й ми рідний край захищати й ряд перепон долати. Готові?

Бачу по вашому настрою, ви готові вирушати в туристичний похід, у кінці якого, подолавши ряд перешкод, ви здобудете звання «Справжній турист». Усі ми знаємо, турист – це людина, яка любить та вміє мандрувати, вивчає свій рідний край, дізнається про нього чимало цікавого. Діти, яким, на вашу думку, повинен бути турист?

Діти: Сильним, спритним, відважним, активним, вправним, веселим, допитливим.

Вихователь: Дітки, а ви знаєте, що потрібно туристу для вдалої мандрівки?

Діти:

    Перше: сонячна погода!

    Щоб досхочу погратися,

    Дружно позмагатися!

 

    Настрій не забудь  узяти,

    Щоб весело мандрувати!

    З піснею рушай у путь!

    Радість взяти не забудь!

 

     Друзів взяти не забудь -

     З ними – веселіша путь!

     Дружба  з біди виручає,

     Труднощі вона долає!

 

     Я завжди  в похід беру

     Відеокамеру!

     Щоб природу не псувати,

     Буду я її знімати!

     Таємниці пізнавати,

     Дивуватись, міркувати

     І розумником ставати!

 

     Слово привітне взять не забудь,

     Коли вирушаєш в далеку путь!

     З лісом  потрібно вітатися,

     Травам і квітам вклонятися.

 

     З  природою буду вести діалоги,

     Радо прийду я на допомогу

     Всім, хто її потребує!

     Я казку природи почую!

 

 

     А в казці живе небувала краса!

     А в казці трапляються чудеса!

 

Під музичний супровід вибігає Рюкзачок.

Вихователь. І справді, діти, ми потрапили у цікаву казку.

 

Рюкзачок.

Доброго дня, малята! Я веселий Рюкзачок. Хочете послухати про мене казочку?(Так! - діти). Я підготував для вас казочку «Поради мудрого Рюкзачка».

Жив-був на світі мудрий Рюкзачок… Він дружив з тими, хто любив мандрувати. Як тільки чув, що хтось збирається у похід, швиденько з'являвся тут як тут і весело заявляв:

• А без мене ніяк тобі не обійтися! І мандрував радісно на спині свого друга-туриста. та дуже не любив він тих туристів, які неохайно складали свої речі до рюкзака. Він починав вертітися на спині і боляче надавлювати на неї. Мовляв, так тобі і треба! Мені боляче, хай і тобі буде незручно! Тоді туристи зупинялися і починали акуратно складати все в рюкзаку.
• А Рюкзачок їм весело наспівував:

Щоб з Рюкзачком дружити,

Треба його правила вчити.

1. Спочатку необхідно кишені-клапани розстібнути,

Рюкзачок на спину перевернути!

2. Покласти щось м'яке вздовж спини і дна, щоб не боліла спина!
3. На дно покласти важкі предмети!
4. Всередину  - продукти, амулети!
5. Зверху – взуття, одяг запасний!
6. В кишені – потрібні в поході дрібні речі!
7. Потім рюкзак, кишені міцно застібнути!
8. Надіти та довжину лямок підтягнути!
9. Якщо ніде не давить, то в добру путь!

За науку Рюкзаку подякувати не забудь!

Діти. Дякуємо, Рюкзачок!

Вихователь. Тож збираймо, діти, свої рюкзаки!

 

Гра «Збери туристичне спорядження»

(утворення двох команд)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рюкзачок. Молодці, малята, вправно склали рюкзаки! А чи знаєте ви, діти, скільки привалів треба зробити під час походу?

1й. Через 5-10 хвилин, щоб зняти в разі необхідності зайвий одяг, поправити рюкзаки.

2й. через 10хв., щоб вияснити самопочуття дітей. Дати по 2-3 ковтки води.

3й. великий привал. Для ігор, розваг, харчування.

Рюкзачок. А чи знаєте ви, що найкраще тамує спрагу?

Діти. Напій з шипшини, м’яти, чорної смородини, ізюм (стимулює діяльність організму), кислі карамельки.

Рюкзачок. Молодці!

Вихователь. Ну що ж, Рюкзачку, ми готові мандрувати?

Рюкзачок: Так! Звичайно!

Вихователь. Тоді запрошую усіх вдягнути рюкзаки…

Діти, слухайте команду, шикуйсь, рівняйсь, струнко, направо!..

Вихователь. Ой-йо-йо-й, вільно, а де ж моя карта, без неї нам не вдасться здійснити туристичний похід?

Рюкзачок. Не турбуйтесь, найліпша подруга моя зі мною, ось карта, без якої не можливий похід.

Вихователь. Дякуємо, тобі Рюкзачку. Ну ж бо розглянемо нашу карту-схему. Перше, що ми з вами бачимо – це дитсадок, далі стрілочки нам вказують, що слід пройти прямо-прямо, повернути, пройти крізь садок, який праворуч та будівлю п’ятиповерхову, що ліворуч, далі знову прямо-прямо і нам слід з вами потрапити до пам’ятного місця… Де ми з вами вшануємо пам'ять загиблих героїв, а для цього нам необхідно взяти квіти.

Діти беруть квіти, йдучи колоною,

вирушають в належному напрямку.

Вихователь, йдучи, зазначає місця, які вони проходять, і чи відповідають вони тим, що вказані були на карті.

Вихователь. Ось ми з вами і прийшли до місця вшанування пам’яті загиблих героїв. А хто що може розповісти про дане місце? Адже ми тут не один раз бували?!

Діти. Це місце розстрілу батюківців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь. Так, тут у 1943 році полягли члени ніжинської підпільної комсомольської спілки, якою керував Яків Петрович Батюк.

                       Дітки, як ви гадаєте, за що вони віддали своє життя?

Діти. За визволення міста Ніжин; за те, щоб панував мир, добро в країні.

Вихователь. Так, молодці! Сьогодні я хочу вас ближче познайомити з біографічними даними Якова Батюка. Якщо уважно поглянути на портрет Якова Батюка, то всі ми з вами побачимо, що була у нашого героя така вада, як сліпота? Яків Батюк, будучи сліпим, все ж подав у військоматі свою кандидатуру, бажаючи захищати свій рідний край. Хвилювався, що ніхто з ним не захоче співпрацювати. І першою, хто йому допомагав, була його сестра – Женя Батюк. Далі приєдналися до них її подруги з педагогічного інституту. Вони допомагали Батюку друкувати на друкарській машині листівки, інформацію для яких Яків Батюк збирав, слухаючи і дослівно запам’ятовуючи радіоприймач, маючи фонеменальну пам'ять. Членів підпільної організації називали батюківцями. Також допомагали їм і діти, вони займались розповсюдженням листівок, рахували скільки машин, людей зайшло і вийшло, передавали секретну інформацію партизанам. Всі вони займались розкриттям злих намірів німецько-фашистських загарбників.

А саме, слід згадати Панаса Афоніна, Івана Могильного, Івана Пархоменка, Галину Солодовник, Віру Смолянчук, Таїсію Унявко, Катерину Мазур, Олександра Мазур, Віктора Тищенко, Михайла Колодія, Ілля Кузуб, Іван Жумай та ряд інших. Хочу відзначити, що вони були дійсно патріотами, «палкими серцями», адже вони не скорилися перед тортурами, знущаннями німців, які морили їх голодом, спрагою. Нічого їм не розповіли, мовчали до останнього.

У ніч з 6 на 7 вересня 1943 року сталася жахлива подія Батюка і його членів організації було розстріляно. На жаль, Батюк не дожив 7 днів, до визволення міста Ніжин. Прах, загиблих героїв, перезаховано на Троїцькому кладовищі, де встановлено також пам’ятне місце. На честь Якова Батюка у нас в центрі міста названа вулиця – вулиця імені Батюка та встановлений пам’ятник. Також у 1984 році був знятий Олегом Біймою художній фільм «За ніччю день іде» про Ніжинську підпільну організацію Якова Батюка.

Адже герої живуть до тих пір, поки про них пам’ятають.

Отож, вшануємо пам'ять наших героїв, покладанням квітів. І віддамо честь хвилиною мовчання….

Молодці, діти, та час нам вирушати далі…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пройшовши кілька метрів, виконуємо марш туристів.

Вихователь. Ой, а хто це там між деревами виглядає?!........... Та це ж пан Лісовик!

Лісовик. Добрий день, дітки! Хто ви такі будете? Куди прямуєте?

Діти. Ми юні туристи, вивчаємо природу рідного краю!

Лісовик. А правила поведінки ви в лісі знаєте?

Діти. Так, знаємо!

Лісовик. Ну ж бо перевіримо! Я приготував для вас знаки. Побачимо як ви в них орієнтуєтесь?!

Лісовик вручає дитині знак, слухає відповідь, діти допомагають, і так далі… Вихователь супроводжує відповіді дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лісовик. О-о-о. Ну, тепер я впевнений, що ви не нашкодите моїм друзям, нашій матінці-природі! Будь ласка, милуйтеся, вивчайте, сили й мудрості набирайтеся!

Ліс- це диво, ліс- це казка,

То ж заходьте в ліс, будь ласка!

Але завжди пам’ятайте:

Диво-ліс оберігайте!

Вихователь-діти. Дякуємо, тобі Лісовичку! До побачення!

Лісовик. До побачення! І мені час поспішати, ліс оберігати!

Під марш туриста крокуємо далі.

Вихователь. Діти, погляньте як гарно!.. Все навколо нам нагадує, яку пору року?

Діти. Осінь.

(Елементи фізкультхвилинки)

Вихователь. А хочете відчути на дотик осінню пору року?

Діти. Так, звичайно!

Вихователь. Давайте всі з вами присядемо, доторкнемось долоньками рученят до землі, яка вона на дотик?

Діти. Прохолодна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь. Діти, як ви гадаєте, чому земля в осінню пору року стає прохолодною?

Діти. Ночі у нас холодні, сонце вже не так гріє, як влітку, воно вже нижче до землі. Вихователь. Ну ж бо потягнемось долоньками до сонечка. Як нам гаряче?

Діти. Ні.

Вихователь. Дійсно, сонечко вже не так гріє. А якщо доторкнутись травички, то вона яка?

Діти. Зів’яла, де-не-де суха, не така зелена, рясна.

Вихователь. Погляньмо, на високі, стрункі дерева!.. Вони не прості, чарівні, мають цілющі властивості. Які дерева нас оточують?

Діти. Дуб, клен, береза, сосни.

Вихователь. Яку користь вони нам приносять?

Діти. Очищують повітря, виділяють кисень, додають нам сил, бадьорості.

Вихователь. Дітки, а тепер хочете самі почерпнути велич і силу чарівних дерев? Та перед тим, як стати до дерева нам слід зясувати чи не є воно вампіром. Адже є дерева, які нам додають сил, і такі, які навпаки забирають. У цьому нам допоможе чарівна скриня, у якій є фольга, яка і допоможе розкрити секрет дерева.

Кожному необхідно взяти по клаптику фольги (10см на 2см) і піднести до дерева, якщо дерево притягне фольгу, то воно вампір, а якщо не притягуватиме, то це дерево гарне, готове з нами поділитися позитивною енергією, додати нам сил та бадьорості.

Отож, запрошую усіх перевірити все це на практиці і почерпнути сил….

Дослідницько–пошукова діяльність «Диво-деревце»

        Дивлюся я на дерева і думаю, а що ж це з листячком відбувається?

Діти. Починає жовтіти, опадати.

Вихователь. А якщо вуха свої насторожимо і послухаємо?... Пташиний спів чуємо?

Діти. Ні. Бо багато пташок відлітають у теплі краї.

Вихователь. А яких пташок ми можемо зустріти в лісі?

Діти. Сорока, дятел, сойка, ворона, горобець.

Вихователь. Дітки, а хто що цікавого знає про такого птаха, як дятел?

Діти. Лісовий лікар, санітар….

Вихователь. Життя дятлів тісно пов'язане з деревами. На них вони їдять, гніздяться, ховаються від ворогів. Найбільш поширеним на Україні є дятел строкатий великий. Маса його 100 г. міцним і невтомним дзьобом-молоточком він цілий день вистукує стволи дерев. Сяде дятел на ствол дерева, гострими кігтиками зачепиться за нього, зіпреться на жорсткий хвіст і стукає по хворому дереву. Він  наполегливо роздовбує кору старезного дерева, відшукуючи комах. Вистукуючи стовбури дерев, вони дізнаються – яке дерево пошкоджене, бо здорове відгукається дзвінко, а пошкоджене глухо.

Узимку, коли немає комах, вони їдять насіння сосни, ялини. Під деревами нагромаджують купу вилущених шишок. Це місце називають "дятлова кузня".

Дятлів у наших лісах небагато, тому вони потребують охорони.

Вихователь. Так, діти, усе навкруги є ознакою, якої осені – ранньої чи пізньої?

Діти. Це є ознакою ранньої осені.

Вихователь. А якщо все навкруги пожовтіє?

Діти. Буде ознакою золотої осені.

Вихователь. А як весь лист осінній опаде і дерева будуть голі-голі?

Діти. Ознака – пізньої осені!

Вихователь. Давайте послухаємо Бабій Машу, яка за допомогою художнього слова виразить свої почуття до казкового лісу.

Дитина.

Восени ліс поетичний.

Кольоровий і незвичний.

Листя з дерева злітає,

Всі стежки застеляє.

 

А зимою ліс чудовий,

Мовчазний ще й казковий.

Всі дерева сплять і мріють,

Лиш ялинки зеленіють.

Вихователь. Рюкзачку, бачиш, як ми багато знаємо про рідний край! А тепер, дітки, пропоную вам пройти на чарівну галявину і пограти в гру «Лісові скарби». У нас є кошик, куди необхідно буде вам скласти все те, що вважаєте скарбом лісу.

Гра «Лісові скарби»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь. Так, молодці, вправно зібрали лісові скарби. А скільки багато. Залишимо їх у подарунок нашим лісовим звірям. Допоможемо їм вдало підготуватися до зими.

           Ой, погляньте, ліс для нас також підготував сюрприз! Цілі кошики…..  шишок. І вони, діти, не прості, чарівні, бо мають цілющі властивості, за допомогою них ми зможемо оздоровитися.

Здоров'язберігаючий масаж «Веселі шишки»

(після гри-масажу, діти кладуть шишки в кошик)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь. Діти, я дуже рада, що ви так добре знаєте свій рідний край. Рюкзачку, діточки, нам слід далі розглянути нашу карту, щоб з’ясувати куди ми маємо йти.

(Рюкзачок дістає зі своїх кишень карту та вона розсипається)

Вихователь. Ой-йо,йо-й!!! Злі чари, мабуть, діють. На нас, діточки, я відчуваю, чекає ще ряд перешкод. Та ми ж з вами сильні, розумні! Готові подолати їх?

Діти. Так! Готові!

Вихователь. Отож, карту збираймо, у похід далі вирушаймо! Карту зібрали, а як з'єднати?

Рюкзачок. Ось тримайте моїх чарівних помічників (Пан Скотчик, Пані Ножиця).

Гра «Збери карту»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь. Так, з першою перешкодою впорались, молодці, мої розумнички. Погляньмо ж, куди слід далі йти. Вперед-вперед, а поміж деревами на нас очікує ще ряд перешкод.

Під марш туриста крокуємо і долаємо ряд перешкод

(підлізання під натягнутою мотузкою,

 ходьба по купинках, по колоді….)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь. Молодці, ось ми з вами подолали перешкоди.

Вибігають між дерев під музику вибігає Червона Шапочка,

за нею женеться Вовк. Ч.Ш тікає, і ховається за дітей

Червона Шапочка: Діточки, допоможіть, від злого вовка захистіть!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вовк підбігає, різко зупиняється ( Подих розчарування, замислюється, хитро посміхається, ніби щось задумав.)

Вовк: Ой, які гарні дітки (потирає долоні), хто ви, куди ж це ви зібралися (говорячи заглядає на Ч.Ш.)

Діти: Ми юні туристи, йдемо в туристичний похід.

Вовк: Ой, як добре, я ж справжнісінький турист, люблю пригоди, а ще я вправний спортсмен. (заглядає на Ч.Ш. потираючи долоні)

Ч.Ш:  Ні-ні–ні, не вірте йому!

Вовк: Та що там ні-ні-ні (перекривлює), вам без мене не впоратись. Я багато знаю про правила поведінки в лісі. Ось послухайте:

Коли де-небудь квітку бачу,

«зірви!» - кричить мені, аж плаче.

Повз деревце іду зелене,

«Зламай!»- схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї,

«Зжени!»- мерщій мене благає.

«Забий!»- з болота жаба просить,

«Замуч!» - цвіркун сюркоче в просі…..

Ч. Ш: Е ні , не гарний вірш такий..

Коли де бачу квітки очі,

«Люби!» - вона мені шепоче.

Повз деревце іду зелене,

«Привіт!» - схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї,

Питає пташка: «Як ся маєш?»

«Спочинь»- з болота жаба просить.

«Всміхнись»- цвіркун сюркоче в просі…

Дитина: Який  же світ кругом чудовий, ми живемо в добрі й любові.

Вовк: (присів і плаче)

Вихователь: Вовчику, що з тобою?

Вовк: Подивився я на вас, ви такі дружні, веселі. А зі мною ніхто не дружить. Козенята тікають, поросята тікають, і навіть Ч.Ш. ви прихистили.

Рюкзачок: Вовчику, бачимо ти зрозумів справжні правила поведінки, і хочеш жити в дружбі й злагоді.

Вовк: Так-так! Візьміть мене з собою. Я буду гарно себе поводити.

Вихователь: Дітки, ви згодні?

Діти: Так!

Вихователь: Вирушаймо далі.

Рюкзачок. Діти, шикуйсь, рівняйсь, струнко, направо, кроком руш.

( Під марш туриста, діти йдуть далі,

потрапляють на галявину зі сміттям)

Вихователь:

Ми йшли, йшли, йшли

І галявину знайшли.

Що ж бо сталося, галявко?

Тут і там порожні банки,

Та ще як на зло,

Під ногами, мабуть, скло.

1 дитина: злодії тут побували. Он кущі переламали.

2 дитина: треба нам усе прибрати, щоб було де спочивати.

3 дитина: я галявку приберу, й сміття, що на ній зберу.

Вибігають Баба Яга, Кощій, голосно співаючи,

 продовжують розкидати сміття.

Вихователь:  Погляньте, діти, які тут «гості» -  бешкетники.

Б. Яга: Ми не бешкетники, ми (разом)туристи!

Вихователь: Що ж ви тут робите?

Кощій: Ми мандруємо, ламаємо гілки, ловимо метеликів.

Б.Яга:  Руйнуємо пташині гнізда, мурашники.

Рюкзачок: Хіба ж справжні туристи так поводяться?

Б.Яга. Хм.. А як же нам поводитись?

Вихователь.  Ось погляньте як!!! Справжні туристи завжди будуть природі у нагоді!

(Рюкзачок тримає сміттєвий пакет і

діти з героями збирають сміття)

Гра «Природі у нагоді»

(до гри вирішують  залучитися Баба Яга та Кощій,

та врізають пальчика – розведена червона фарба,

приготована у пакеті героїв)

Б.Яга Ой, я врізала пальчика!

Кощій. І я! Ой, як боляче!

Вихователь. Бачте, ваше зло вам і повернулося. Та природа про нас попіклувалася!

                     Діти, яка рослина може допомогти при пораненні?

Діти: Подорожник.

Вихователь. Правильно, ось подорожник. А як його слід рвати? З корінням?

Діти. Без коріння. Лише листячко, щоб на його місці знову відріс листочок.

Вихователь. Далі нам його треба помити, а у нас, як  туристів, є в рюкзаку пляшка з водою (Миємо листок). А тепер листок треба трохи пом'яти , й прикласти до ранки (прикладає подорожник до пальця; діти разом з вихователем проговорюють послідовність дій)

 

 

 

 

 

 

 

 

Рюкзачок: Тепер ви зрозуміли, горе-туристи, як слід поводитись на природі? І що після вас має бути чисто!

Б.Яга і Кощій: Так, так, ми все зрозуміли. Дякуємо, що полікували, навчили нас. Вибачте нас будь ласка.

Діти. Вибачаємо.

Баба Яга. Дякуємо ще раз, малята. Нам час поспішати, до побачення!

Казкові герої йдуть (Червона Шапочка., Вовк, Баба Яга, Кощій)

Діти. До побачення!

Вихователь. Наш туристичний похід на цьому не завершується. Давайте звернемось до нашої помічниці карти.

(Закріплення пройденого та розгляд подальшого маршруту)

Вихователь. Далі, слідуючи стрілочці, нам слід відгадати загадку.

Відгадуєм загадку.

Вихователь. Мабуть, на нас чекає чарівна галявина з грибочками. Та для того, щоб на неї потрапити, погляньмо, нам слід зробити 10 кроків вперед + ще 10 – вперед. Де побачимо вказівний знак – стріла «вперед». Отож, пішли!..

(Прийшли до сосни, на якій розміщений знак «стріла» вперед).

Біля сосни сидять гриби «Боровик», «Мухомор»

Вихователь. Ой, дітки, ви лишень погляньте, та тут дубочки, а під ними грибочки. І вони напевно чарівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Грибочки піднімаються, посміхаються, вітаються з дітками.

Грибочки. Доброго дня, малята! Ми раді вас вітати у нашому казковому лісі.

Діти. Добрий день!

Вихователь. А що це за гриб такий цікавий?

Діти. Це боровик або білий гриб.

Боровик. Вірно, малята. Я Білий Гриб, ще мене називають Боровиком.

Мухомор. А це який гриб, дітки?

Діти. Мухомор.

Вихователь. Ой, діти, який він гарний, духмяний. Може з нього супчика приготуємо?

Діти. Ні, не можна! Він не їстівний. Ми отруїмося.

Вихователь. Так давайте його знищимо?!

Діти. Ні, не треба. Він потрібний лісовим мешканцям, ним лікуються лісові звірі.

Мухомор. Ой, які розумні дітки!

Вихователь. Діти, давайте подаруємо нашим лісовим грибочкам гру.

Гра «Ди-би, ди-би, ди-би -ди»

Боровик. Дякуємо, вам, малята, за таку цікаву гру. Потішили ви нас.

Мухомор. Бажаємо вам вдалої подорожі. До побачення.

Діти. До побачення.

Вихователь. Діточки, як ваше самопочуття. Не стомилися. Пропоную зробити вам 2-3 ковтки води. Так, продовжуємо далі крокувати туристичними стежками нашого рідного краю. Давайте, поглянемо на позначки, що на карті, щоб наш похід був вдалим.

Розглядаємо на карті зображення Козака.

Вихователь. Діти, мабуть, на нас очікують козацькі забави. Вирушаймо!

Рюкзачок. Діти, шикуйсь, рівняйсь, струнко, направо, кроком руш.

Під марш туриста крокуємо далі.

На дітей очікує Отаман.

Отаман. Доброго дня, малята! А ви знаєте, що мої друзі, ваші предки, козаки, також ходили в походи, влаштовували змагання сили та духу, набирались відваги та мужності. І влаштовували козацькі розваги. Малята, а ви готові до козацьких ігор?

Діти. Так! Готові!

Отаман. А ви знаєте хто такий козак?

Дитина.

Козак – це чесна, смілива людина,

Найдорожча йому – Батьківщина!

Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимів звик!

Отаман. Так, молодці, знаєте! Отож, починаймо! Побачимо, чи справжні ви козачата?! Перша для вас козацька гра – «Козачок». Вмієте ви в неї грати?

Діти. Так!

Отаман. Ну ж бо перевіримо! Спершу вам слід створити коло.

Вихователь. 1,2,3 – коло створи!

Отаман. Обрати ведучого!

Вихователь. Не турбуйтесь, пане Отамане, ми знаємо лічилку, за допомогою якої оберемо ведучого. (Лічилка «Стоїть верба над потоком, похилилась трохи боком, похилилась до води, ведучим будеш ти»)

Гра «Козачок»

(діти, за допомогою лічилки обирають ведучого гри,

який, йдучи по колу, обирає дитину-Козачка, яку ведучий гри намагається наздогнати, щоб обраний Козачок виконав  «гопачок»)

Отаман. Молодці, вправно грали. Хочу за це подарувати, вам хлопчики - козацькі шапки, а вам дівчатка – українські віночки.

Отаман вдягає шапки та українські віночки.

Отаман. Тепер ви справжні козачата. А ще наші брати-козаки готували смачний куліш. Для цього розводили багаття. Дітки, ви, як справжні козачата, вмієте розкладати вогнище?

Діти. Так! Вміємо!

Отаман. Я для вас все необхідне підготував. Ну що ж перевіримо!

Слухайте мою команду. Шикуйсь у дві колони. Так, молодці. Тепер вам необхідно створити 2 вогнища. Першій команді – «Мирне небо» - вогнище, яке зветься «Зірка», другій команді – «Добробут»- вогнище «тайгове». Але перед цим всі елементи (бруски) перенести на іншу сторону.

Вихователь. Отож, діти, 1,2,3, почали!

Гра «Козацьке багаття»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отаман. Так! Ви справжні козаки та козачки. Набравшись відваги, вирушайте далі.

Діти. Дякуємо, Вам, пане Отамане.

Вихователь. Діти, 2 привали у нас було, залишився 3-ій. Цікаво, який? Поглянемо знову на нашу карту. Що бачимо?

Діти. Палатку, казанок, вогнище.

Вихователь. Цікаво?! Вирушаймо!

Під марш туристів підходимо до останнього туристичного привалу.

Турист. Доброго дня, малята! Радий вас вітати. Бачу, всі ви хоробрі, мужні, спритні, уважні. Готовий вас прийняти у «справжні туристи». А ви готові?

Діти. Так. Готові!

Вихователь. Звичайно, готові! Ми навіть клятву туристів знаємо!

Дитина

Клянусь любити землю рідну,

Її річки, ліси.

І дбати, щоб не втратила

Вона тої краси.

Дитина.

Клянусь у злагоді

З природою прожити.

Клянусь кожне дерево

І кожен кущ любити.

Діти всі разом. Клянусь, клянусь, клянусь!

Посвята в туристи.

Член туристичного агентства пов'язує дітям галстуки.

Діти виконують завдання, запропоновані туристичним агентством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь. А тепер запрошуємо всіх скуштувати справжній куліш.

Куштування куліша.

Повертаємось до дитячого садка під марш туристів.