Конспект позакласного заходу. Презентація. Тема: Цвілеві (плісняві) гриби.

Позакласний захід з біології для 6 – 9 класів.

Тема: Цвілеві (плісняві) гриби. (Із циклу «Мікросвіт навколо нас»)

Мета:  розвиток предметних та ключових компетентностей, зацікавленості  учнів до вивчення біологічної науки, формування уявлень про різноманіття органічного світу, вдосконалення навичок роботи з мікроскопом. 

Учень/учениця: називає:

- ознаки грибної клітини;

- спільні риси в будові клітин грибів і рослин;  спільні риси в будові клітин грибів і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження грибів;

 наводить приклади:

- використання людиною грибів;

- співіснування грибів з рослинами;

 описує:

- особливості живлення грибів, будову грибниці, плодового тіла;

- результати  спостережень цвілевих грибів за допомогою оптичного мікроскопа;

 порівнює за визначними ознаками:

- гриби і рослини;

 - цвілеві та шапинкові гриби;
   пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин, роль грибів у екосистемах;
- значення штучного вирощування грибів;

- негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами;

 розпізнає:

- види цвілевих грибів;

 дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

 застосовує знання для:
- зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань, що спричиняються грибами та профілактики отруєння грибами;

  оцінює:

- значення грибів у біосфері.

Хід заняття:

1. Вступне слово вчителя. «Світ належить плісняві»

Вона супроводжує людину все життя.

Вона за 200 млн років майже не змінилася.

Вона згадується в усіх священних книгах та письменах.

Її називають «хлібом д`явола» та «прокляттям бога».

Вона несказанно красива та викликає жахливі відчуття і відразу.

Вона здатна управляти людством і змінювати хід історії, а війна з нею завідомо буде програна.

Вона здатна вбивати та лікувати одночасно.

Саме вона здатна зберігати життя на Землі.

Людина занадто самовпевнено вважає себе господарем світу. Насправді світ належить ПЛІСНЯВІ.             

2. Міні – проект «Поширення плісняви» (слайд 4)

 Плісняві гриби з’явились на Землі близько 200 млн. років тому. Перші достовірні палеонтологічні відомості про них датуються юрським періодом.

 Вони є повсюди. Навіть у таких місцях де інші живі істоти існувати не можуть – на місці вибуху реактора Чорнобильської АЕС було знайдено велику кількість цвілевих грибів. Їх знаходять у товщі льодовиків Антарктиди на глибині до декількох сотень метрів. І навіть у ракетному паливі, та на ілюмінаторі космічного корабля, що ледь не призвело до аварії. Ще плісняву знаходять у стерильних умовах лабораторій…

 Пліснява – всеїдний організм, вона може жити на субстратах як тваринного, так і рослинного походження, а також на сучасних синтетичних виробах… Найстрашніше це те, що вона є непомітна. В звичайній чистій кімнаті, в якій нібито немає цвілі, один кубічний метр містить приблизно 500 спор грибів.               Впродовж тисяч мільйонів років життя на Землі змінювалось й еволюціонувало – одні види виникали, а інші, у силу різних чинників, зникли. Проте, найбільш живучими з усіх виявились гриби. Мікроскопічні плісняві гриби можуть виживати у дуже суворих умовах. Для прикладу, експерименти із Аспеґілом (Aspergillus fumigatus Fresenius 1863) показали, що колонії поміщені у сильнодіючий антигрибковий препарат не гинуть… Більшість вегетативних клітин загинула, але значна частина спор вижили! Цього достатньо, щоб Аспеґіл міг відновити колонію, і продовжувати розмноження. Плісняві гриби дуже швидко розвиваються в теплих і вологих умовах. Тому, декотрі мікологи, прогнозують різке збільшення їх кількості у найближчі десятиліття, що напряму зв’язується із глобальним потеплінням. Відповідно, зросте й кількість спричинюваних ними захворювань, особливо у міських агломераціях та мегаполісах. За останні десятиліття грибки стали більш стійкими до засобів знезараження, а відповідно й більш небезпечними.

3. Міні - проект «Пліснява як організм» (слайд 5, 6)

Гриби – група (не царство) живих організмів, які поєднують у собі ознаки рослин і тварин.

Спільні ознаки із рослинами:

• наявність добре вираженої клітинної стінки;
• нерухомість у вегетативному стані,
• розмноження спорами;
• здатність до синтезу вітамінів;
• поглинання їжі шляхом всмоктування (адсорбції).

Спільні ознаки із тваринами:

• гетеротрофність;
• наявність у складі клітинної стінки хітину, характерного для зовнішнього скелета членистоногих;
• відсутність у клітинах хлоропластів і фотосинтезуючих пігментів;
• накопичення глікогену як запасної речовини;
• утворення і виділення продукту метаболізму – сечовини.

 Цвілеві гриби – це різноманітні гриби, що формують розгалужені міцелії без великих плодових тіл. Великі колонії ростуть на поживних середовищах при високій температурі і підвищеній вологості, причому зростання цвілі не обмежене за умови наявності їжі. Цвілеві гриби відрізняються невибагливістю до середовища проживання та їжі. У будові цвілевих грибів розрізняють розгалужені гіфи, що утворюють грибницю, або міцелій. Гриби, що відносяться до цвілевих, надзвичайно різноманітні, але для них усіх характерні типові риси. Міцелій (грибниця) цвілевих грибів є основою їх вегетативного тіла і виглядає як комплекс розгалужених тонких ниток (гіф). У більшості випадків цвілі утворюють грибниці великих розмірів, що займають велику поверхню. Нижчі гриби мають цільну грибницю, що не поділяється на клітини, тоді як у більшості цвілевих грибів грибниця поділена на клітини. Розмноження цвілевих грибів відбувається статевим шляхом, може бути безстатевим або вегетативним. Тому розмноження цвілевих грибів здійснюється з величезною швидкістю.

4. Міні – проект «Користь плісняви.» (слайд 7)

 Як говорять мікологи,  різниця між благородною і небезпечною пліснявою приблизно така ж, як між білим грибом і поганкою. Так чим же вони все-таки відрізняються?

 - Деякі продукти завдяки плісняві стають тільки кращі. Плісняві гриби розкривають їх смак і додають родзинку. Для сирів характерні три види плісняви – блакитна, біла і червона. Слід враховувати, що пліснява, яка спонтанно з’явилася на сирах твердих сортів, може бути небезпечною. До того ж, при неправильному зберіганні навіть спочатку на запліснявілому продукті може вирости стороння небезпечна пліснява.

Користь: такі сири багаті на легкі білки, фосфор, амінокислоти, вітаміни, а кальцій, що міститься в сирі, краще засвоюється завдяки плісняві.

 - Бродіння соєвих бобів при виготовленні соусу відбувається під впливом грибків роду Aspergillus fumigatus. В давнину у європейців, які хотіли приготувати такий соус, нічого не виходило саме через нерозуміння ролі цього грибка в азіатській рецептурі.

 - Пліснява, яка покриває салямі, виконує відразу декілька функцій: надає ковбасі своєрідного смаку, допомагає зберегти вагу продукту (м’ясо висушується не так швидко), виступає природним консервантом і свідчить про те, що ковбаса успішно пройшла увесь процес дозрівання. Користь: натуральні складові.

 - Токайські вина (Угорщина) і дорогі сорти французьких вин роблять з винограду з сірою пліснявою. Як говорять винороби, “гниль надає вину благородства”. Пліснява допомагає винограду позбавитися від зайвої вологи і підвищити концентрацію природного цукру та кислоти.

 - Лимонна кислота, яку ми купуємо в супермаркетах, не має ніякого відношення до лимонів. Її виготовляють за допомогою чорної плісняви (Aspergillus niger). Плісняву “годують” глюкозою і сахарозою, і вона виробляє кислоту.

 - Плісняву використовують для виготовлення ліків. Певні види плісняви містять речовини, що допомагають вбивати деякі шкідливі бактерії. З подібних мікроміцетів роблять антибіотики. Наприклад, пеніцилін.

5. Міні – проект «Шкода плісняви» (слайд 8)

 - Багато видів цвілевих грибів мають патогенні властивості, тобто можуть спровокувати захворювання людини, тварин, рослин. Інші види цвілі шкодять господарству людини, тому що псують харчові продукти, у тому числі овочі та фрукти, при тривалому зберіганні, викликають пошкодження лісоматеріалів, тканин. Крім псування майна, страждає і здоров’я людини. Шкоду приносять спори грибів, що поширюються по повітрю і здатні осідати на тілі людини, а з диханням спори потрапляють в людський організм і провокують захворювання.

 При попаданні в організм викликають алергічні реакції (кашель, нежить, кон’юнктивіт і астма). Арахіс, уражений пліснявою, має таку концентрацію отруйних речовин, що здатен спровокувати рак.

Захворювання, що виникли в результаті попадання цвілі в організм: астма; пневмонія (мікоз легень); шкірні висипання; розлад шлунка; носові кровотечі.

 - Особливо небезпечні: м’ясні та молочні продукти (йогурт, сир, сметана); м’які сири з пліснявою, м’які фрукти, овочі, ягоди; варення; хліб, арахіс.

 - У Кенії після споживання кукурудзи, зараженої мікотоксинами, захворіло 317 та загинуло понад 125 осіб.

 - Джерелом виникнення плісняви можуть бути кондиціонери, які пропускають через себе кімнатне повітря та схоплюють різні мікрочастинки: пил, волосся, віруси, мікроби тощо. Якщо вони там знаходяться довго, то закріплюються на внутрішньому блоці. Тому кондиціонери потрібно не забувати вчасно прочищати.

6. Практична робота. Інструктаж ТБ при роботі із мікроскопом. (слайд 9).

 Мета роботи: З`ясувати роль цвілевих грибів в життєдіяльності людини, навчиться вирощувати цвілеві гриби на різних продуктах харчування.

 Завдання:
- Вивчити і проаналізувати теоретичну інформацію по темі дослідження;

- Провести експериментальну роботу по вирощуванню цвілевих грибів на різних субстратах;

- Виявити сприятливі умови для зростання цвілі.

 В результаті виконання експериментальної частини роботи було доведено, що швидкість проростання цвілі залежить від наступних умов: кількості спор, вологості повітря, температури навколишнього середовища, від продуктів на яких росте цвіль і речовин, що знаходяться поруч (окремі рослини мають природний імунітет - фітонциди).

7. Підсумки заняття. Вправа «Кастрюля. Кошик. Сміттєвий бак». Запропонуйте своїм однокласникам «що потрібно переварити та переосмислити, що взяти з собою в життя, а що виявилось непотрібним».  Вправа «Знаю – що? Знаю для чого?”

8. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.