Конспект. Презентація "І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Реалізм твору, актуальність проблеми батьків і дітей."

Колодяжна Лариса Анатоліївна, учитель української мови та літератури Боромлянського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Боромлянської сільської ради  Тростянецького району  Сумської області

(Слайд 1) Урок №3. Тема.  І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті.

Мета: розкрити систему образів повісті, схарактеризувати засоби їх зображення; уміти порівнювати образи дійових осіб, пояснювати авторську позицію; розвивати навички виразного коментованого читання, усне зв’язне мовлення учнів, творчі здібності; формувати світогляд школярів, виховувати почуття справедливості, дружніх стосунків, повагу до старшого покоління.

Завдання уроку:  учні повинні: схарактеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення; уміти порівнювати образи дійових осіб, пояснювати авторську позицію.

Форми й методи: кластер, формула, «Кола Вена», «Незакінчене речення», робота в парах, «Мікрофон».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрети І. Нечуя-Левицького, текст твору, буктрейлери до твору, презентації, створені учнями, мультимедійний комплекс, презентація, електронні планшети, кластер «Характерні риси українців»,  відеокліп на пісню «Сік землі». Музика: Владислав Толмачов, вірші: Володимир Вихрущ. Виконує Раїса Кириченко;  фрагменти фільму «Кайдашева сім’я» (Кіностудія / кінокомпанія: Кінооб’єднання «Консорціум Козак». Режисер: Володимир Городько; 1993 р.).

Структура уроку:

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Емоційна готовність учнів до уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1. (Слайд 2) Перегляд буктрейлерів до твору, мультимедійних презентацій, складених учнями.
2. (Слайд 3) Літературний диктант

1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького «великим артистом зору», «творцем живих типів», «колосальним всеобіймаючим оком України»? (І.Франко)
2. Іван Семенович Левицький народився… (25 листопада 1838 року)
3. Левицький син… (Священика)
4. Хлопець зростав серед чарівної природи… (Надросся)
5. Після закінчення Київської духовної академії І. С. Нечуй-Левицький... (Учителює)
6. Перші твори письменник друкує у… (Львівському журналі «Правда»)
7. Разом із І.Пулюєм завершив задуманий Т.Шевченком і здійснюваний П.Кулішем перший переклад… (Святого Письма українською мовою)
8. Перші твори І.Нечуя-Левицького ( Оповідання «Дві московки» і «Рибалка Панас Круть»)
9. Найбільше захоплював письменника твір О. де Бальзака («Людська комедія»)
10.  Українську історичну прозу І.Нечуй-Левицький збагатив романами… («Князь Єремія Вишневецький» і «Гетьман Іван Виговський»)
11.  Повість «Кайдашева сім’я була написана… ( 1879 )
12.  Помер письменник …( 15 квітня 1918 року).

Взаємоперевірка літературного диктанту.

(Здійснюється в парах під керівництвом учителя; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

(Слайд 4) Відеокліп на пісню «Сік землі». Музика: Владислав Толмачов, вірші: Володимир Вихрущ. Виконує Раїса Кириченко.

Слово вчителя (на фоні відеокліпу). Родина, рід, рідний… Святі й мудрі слова, бо в них прадавнє коріння сімейної спільності, глибоке й чисте джерело народного буття, народної моралі. «З родини йде життя людини», - говорить народна мудрість.  Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовні основи, закладені в ній, створять основу особистості, яка буде шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

Сьогодні на уроці ми будемо говорити  про родину, ставлення до батьків, домашнього затишку, про порозуміння між ближніми, почуття гідності, ладу як основи родини. Адже продовжуємо знайомство з твором Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

(Слайд 5) ІУ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учні записують тему уроку в зошити.

(Слайд 6) «Незакінчене речення»: «Чого я очікую від сьогоднішнього уроку?»

Мету сформулюють учні: розкрити стильові та жанрові особливості повісті, її зміст, систему образів, проблематику; розвивати навики аналізу літературного твору, усне мовлення, сприяти виробленню навичок визначати композиційні складові твору; виховувати повагу до старшого покоління.

У. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

(Слайд 7)  Слово вчителя. Одним із домашніх завдань було скласти кластер «Характерні риси українців». Будь ласка, давайте поглянемо на дошку.

  Як бачимо, здавна в пошані українського народу були міцні родини, де шанували старших, поважали батьків, де всі члени сім’ї були працьовитими, любили землю. Ще в «Повісті врем’яних літ» ми зустрічаємо опис полянської родини: «Поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали». І.Нечуй-Левицький у повісті вміщує  у свої рамки картини життя однієї селянської родини, зображує в хронологічній послідовності події, що відбуваються в цій сім’ї за умов пореформеної дійсності, розкриваючи причини непорозумінь і сварок у сім’ї Омелька Кайдаша. Тож давайте сьогодні на уроці й зупинимося на характеристиці членів родини Кайдашів, розкриємо систему образів повісті, схарактеризуємо засоби їх зображення;  порівняємо  образи дійових осіб. А допомогою в цьому стануть заздалегідь підготовлені характеристики образів-персонажів твору й виписані вами цитати.

(Слайд 8) Перегляд фрагменту фільму «Розмова братів про дівчат».

Бесіда.

• Чи можемо ми, аналізуючи фрагмент фільму, де відбувається розмова братів про дівчат, визначити, який з них добріший, щиріший?
• Якими нормами моралі керувався в житті Омелько Кайдаш? Що можна сказати про нього як про чоловіка й батька? Чи є в нього риси гідні наслідування?

• Як ви розцінюєте той епізод, коли п’яний Кайдаш пізно повертається додому, мало не топиться в бочці з водою в сінях, а вся сім’я сміється з нього? Чи можна так було чинити?
• Хто в родині заробляв гроші? Чи можна було так зневажати годувальника сім’ї?
• Чи є в стосунках Карпа й Мотрі ніжність, ліризм? Як ви гадаєте, чому кохання не змінило їх?
• Які позитивні риси є в Кайдашихи – дружини й матері?
• Коли й чому заплакала Мотря? Чи знайшла вихід із ситуації?
• Які риси успадкували від батьків Карпо й Лаврін?
• Якими були норми родинного життя Кайдашів до одруження синів? Як змінюються вони після їх одруження?

 (Слайд 8) Перегляд фрагментів із фільму «Взаємовідносини Кайдашихи з невістками». «Сутичка Карпа з батьком».

•  У чому ви вбачаєте провину свекрухи в стосунках з невістками?
•  Як ставилися до свекрухи невістки? Чи вплинуло це на синівське ставлення до батьків?
•  Скажіть,  як зреагував Омелько на те, що син підняв на нього руку? Що відчув після цього Карпо?

(Слайд 8) Перегляд фрагменту з фільму «Побачення Мелашки й Лавріна».

• Порівняйте їхню любов з Карповою та Мотриною.
• Чому Кайдашиха так тяжко заповзялася на молодшу невістку?
• Як сприйняла Кайдашиха те, що Мелашка пішла з дому?
• Як ви розумієте слова Омелька, що діти «загнали його на піч»? Хто саме з синів це зробив?
•  Чия вина більша: Карпова, який вдарив батька, чи Лаврінова, який змусив старого зрозуміти, що той уже не є господарем власного майна?
• Чи відчувала Мотря муки совісті, скалічивши свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок?
•  Чи однаково ставилася Маруся до внуків від Лавріна й  від Карпа? Про що це свідчить? Як Мотря підмовляла своїх дітей проти баби? Чи виростуть ці діти порядними людьми.

Ознайомлення учнів із поняттям «система образів-персонажів»

Слово вчителя. Система образів-персонажів – спосіб вираження ідейного та художнього замислу автора.

У взаємодії персонажів через їх порівняння, зіставлення, протиставлення виражається погляд письменника на створений ним художній світ, на самих героїв, їх слова, вчинки і, зрештою, на оточуючу дійсність.

Персонаж у художньому творі існує не сам по собі, а в системі взаємостосунків з іншими персонажами. Чим більше взаємозв’язків виявляється в персонажа, тим яскравіше висвітлюється його багатогранність, глибина й складність. Тому з розвитком літератури вдосконалювались взаємостосунки в самій системі персонажів.

• У класицизмі основним був поділ героїв на позитивних і негативних.
• У сентименталізмі героєм стає виходець із народу, він внутрішньо благородний, протиставляється панам, аристократам, які зображуються людьми нікчемними, розбещеними, жорстокими
• У романтизмі автор концентрує увагу на рисах характеру головних, усі інші персонажі допомагають розкрити характер.
• У реалізмі складна система взаємостосунків, що визначає: наявність рівнозначних образів, і «схрещення доль», і протиставлення, і паралелізм, і антагонізм.

(Слайд 9) Робота в парах. Характеристика образів твору

Зразки відповідей.

Омелько Кайдаш. Стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий.

«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною».  Звичайний селянин. Тяжка праця, панщина підірвали його здоров’я та сили. Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди майстрував, лагодив. Від своїх синів він також вимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити - це, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним.

  Після одруження синів, він поступово втрачає батьківську владу над ними, а Карпо навіть підіймає на старого руку. Кайдаш спився до божевілля та втопився, хоча все життя боявся саме такої смерті.

   Кайдашиха. Найголовніше те, що вона мала незлобливий, але палкий характер, який під впливом зовнішніх обставин перетворився на вкрай злобливий. Можливо, першопричиною цього було те, що довгий час Кайдашиха була відірвана від рідного ґрунту. Дуже довго вона куховарила у панів, а потім любила про це згадувати. Наприклад, коли дізналася, що її син сватає дівчину із села Бієвці: «В Бієвцях мене знають: я варила обід у попа, як він видавав заміж дочку. Я там у поповому дворі частувала всю громаду. От, там, моє серденько, є добрі хазяїни». Сцена заручин є дуже промовистою в розкритті характеру Кайдашихи. Вона наділа тонку сорочку, зав’язалась гарною новою хусткою з торочками до самих плечей і понадівала всі хрести й дукачі, наділа нову юбку, нову білу свиту, ще й у жовті чоботи взулась – це було зроблено навмисно, адже всі її знають, треба одягтися гарненько. Більше того, Кайдашиха наказала Лаврінові намостити на віз високо сіна, ще й заслати його килимом. Вона була великою акторкою, почувала себе царицею. Маленьких Семигор їй було замало для того, щоб сповна розкрити свій талант. Пані їхала сватати свого улюбленця, свого Лавріна, такого схожого на неї. Проїжджаючи повз шинок, вона навіть не привіталася із купою, чоловіків, а лише гордовито підняла голову. Вона навмисно виставила напоказ громаді жовті нові сап’янці. Сонце грало на чоботях. Сап’янці жовтіли на всю вулицю. Який розмах! А ці сусіди навіть не могли поцінувати таку красу. Чоловіки сміялися: «їй-богу, підняла свиту зумисне вище колін та показує жовті сап’янці. Везе Кайдаш свою жінку, неначе на ярмарок на продаж». Уявімо, наскільки великим було розчарування жінки, коли вона зрозуміла, що ‘її сподівання не справдилися. Вона нетерпляче вказувала на великі хати, але Лаврін віз її все далі і далі. Ніби навмисно дорога була дуже поганою. Кайдашиха впала з воза, а сіно вкрило її зверху. Тепер вона була схожа не на велику пані, а на якусь чудернацьку істоту: сіно почіплялось до червоних торочок на голові, поналазило за комір, у пазуху, заплуталось у хрестах та дукачах. Пил набився їй у ніс, у вуха й навіть у рот.

Отже, зображуючи Кайдашиху в контрастних умовах (порівняємо сватання   до Мотрі й сватання до Мелашки), письменник виділив основну її рису. Кайдашиха спілкувалася з людьми не тому, що їй це було приємно, а тому, що вигідно. Жодна з позитивних якостей людини не дарувала їй насолоди стільки, скільки розмір гаманця. Пам’ятаємо, що вона довго терлась коло панів і, за словами письменника, «набралась од їх трохи панства». У розмові з панами вона була облеслива, любила цілувати їх у руки, кланятись. Але ця улесливість не була її природною, «як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот».

Карпо. Старший син із виду був суворий і непривітний. Письменник зазначає, що Карпо «ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи усміхались». У поводженні Карпо був упертий, гордий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові. Ці риси Карпа, очевидно, були помічені у волості, і його обрали за десяцького. Для свого характеру він добирає собі дружину, щоб була «робоча та проворна та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку».

Лаврін. Душа Лавріна чутлива до краси, ніжності. Він кохає свою дружину, йому байдуже, що Мелашка з бідної родини. Нахил Лавріна до жартів і дотепності також відрізняється від Карпового. Як приклад, тут можна назвати іронічне ставлення Лавріна до колотнечі в сім’ї, кепкування з Мотрі тощо. Але це тільки на початку. Далі з нього виходить такий же дрібний власник, егоїст, як і інші члени сім’ї. Він втягується до сварки, наслідує Карпа в поводженні з батьком, нечемно говорить із сусідами. Можна навести приклади, як мова балакучого Лавріна, сповнена дотепних виразів, жартівливих слів, потім також змінюється, стає брутальною й сварливою.

Дві сім’ї братів, що поділилися, раз у раз виходять одна проти одної на битву, і в усіх випадках Лаврін тримає себе не гірше від Карпа, виявляючи егоїзм і дріб’язковість приватного власника.

(Слайд 10) Слово вчителя. Підсумовуючи сказане під час характеристики братів, давайте дамо порівняльну характеристику Карпа й Лавріна за методикою «Кола Вена».

Мотря – сварлива й жорстока жінка, яка в сімейних суперечках не зупиняється ні перед чим. За це від свекрухи вона одержала кличку «бендерська чума». Мова її також відзначається грубістю, сповнена образливих слів і лайливих дотепів. Відчуваючи свою зверхність над Мелашкою, вона і розмовляє з нею нечемно й образливо: «Не мети од порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття».

Мелашка в порівнянні з іншими персонажами має чи не найбільше позитивних рис. Протягом усього твору автор співчуває героїні, змальовує її привабливими теплими фарбами. На відміну від Мотрі, Мелашка походить з убогої сім’ї, для неї навіть звичайна простора хата Кайдаша здалась раєм. У поведінці й мові Мелашка привітна й лагідна. Кохаючись у народних піснях, вона й сама розмовляє пісенно. Тяжке життя випало на долю Мелашки у свекрухи, яка поводилась із нею, мов із наймичкою. Свекруха не пускала її навіть у неділю на побачення з батьками. Спокійна вдачею, дівчина терпляче зносить всі образи.

Потрапивши до Києва, Мелашка вирішує залишитися там, щоб пожити на волі, хоча тяжко переживає розлуку з чоловіком. Ця невдала втеча кінчається тим, що вона повертається в сім’ю сварливої Кайдашихи й починає навчатись у неї грубого поводження з людьми. Поступово переймає звички, лайливу мову, грубість, що панували в Кайдашів.

Слово вчителя. На якомусь етапі Кайдаші перейшли дозволену межу, порушили одвічні закони сім’ї – тепер їх об’єднує лише прізвище. Прикро, але в родині Кайдашів жінки стали ініціаторами сварок, які звели нанівець усі зусилля чоловіків працювати й жити в злагоді. Розпочала все Кайдашиха – як розумна й досвідчена жінка вона повинна була докласти зусиль для того, щоб у родині запанували тиша й спокій. Проте в цей рішучий момент її хвилювали тільки власні почуття. Мотря через гарячу вдачу підхопила вогнище розбрату. Мелашка ж стала жертвою цього конфлікту, припинити чвари в неї просто не було душевних сил. Так жила не одна сім’я Кайдаша, а все дрібновласницьке село в другій половині ХІХ ст.

УІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

• Як розкривається проблема кохання та сімейного щастя?
• У чому типовість героїв «Кайдашевої сім’ї»?

Творче завдання

(Слайд 11) Скласти формулу щасливої родини ( …+…+…+…+…+…+…+…)

УІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

(Слайд 12) Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення.

На мій погляд, повість актуальна й сьогодні, тому що…

Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла), що…

Оцінювання

(Слайд 13) УІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підібрати цитатний матеріал до завдання «Чий це портрет», підготувати стислий переказ епізодів про боротьбу за мотовило, пригод з Мотриним борщем, подорож Кайдашихи в село Бієвці, сутички біля двору баби Палажки; *підготувати матеріал для блогу на тему «Народознавство  в повісті «Кайдашева сім’я» (І група) , «Прислів’я й приказки в повісті» (ІІ група), «Художня майстерність повісті» (ІІІ група);  створити слайд-твір на тему «Українська ментальність» (індивідуальне завдання).

Література

1. Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010.-280 с.

2. Телехова О.П. Українська література. Методичні матеріали до вивчення шкільного курсу: Посібник для вчителів. - Харків: Ранок, 2000. - 112 с./ Упоряд. О.М.Чхайло – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 128 с.

3. Ващенко О.П, Головатюк С.М., Корнух Г.Д., Манян Л.В., Сухенко В.Г., Счастливцева Н.І. Українська література. 10 клас. І семестр. Академічний та рівень стандарту.

4. Крутікова Н. Іван Нечуй-Левицький // Історія української літератури ХІХ ст.: У 2 кн. – Кн. 2: Підручник. – К., 2006. – С. 381-413.

5. Погрібний А. «Всевидяще око України» // Літературні явища і з’яви. – К., 2007. – С. 467-476.

6. Інтернет-ресурси

https://www.google.com.ua/

http://www.bookland.net.ua Нечуй-Левицький.

http://www.ukrlit.vn.ua/author/nechuy.html