Конспект. Презентація "Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – перший в українській літературі соціально-психологічний роман. "

Колодяжна Лариса Анатоліївна, учитель української мови та літератури Боромлянського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Боромлянської сільської ради  Тростянецького району  Сумської області

 

(Слайд 1) Урок №6. Тема. Панас Мирний  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Співавторство Панаса Мирного з Іваном  Біликом. Теорія літератури: соціально-психологічний роман.

 

Мета: ознайомити учнів з історією написання роману, розкрити своєрідність композиції та багатоплановість сюжету твору, його проблематику; розвивати навички самостійного опрацювання додаткової літератури та художніх текстів, визначення головних епізодів та характерних деталей, їх коментування; поглиблювати здатність висловлювати власну думку з приводу прочитаного, критичне мислення, культуру зв’язного мовлення; формувати в них бажання бути особистістю; виховувати активну життєву позицію, незалежність думки,  любов до художньої літератури.

 

Завдання уроку: учні повинні: уміти переказати історію написання роману, знати й уміти коментувати сюжет твору.

 

Форми й методи: «Незакінчене речення», диктант «Установи істину», пошуково-дослідницька робота, бесіда.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

 

Обладнання: портрет письменника, мультимедійний комплекс, презентація, електронні планшети, відеокліп «Весна»,  різні видання твору, ілюстрації до нього, блог учителя http://kla090169.blogspot.com/.

 

Структура уроку:

 

	І. Організаційний момент…………………………………………………	1 хв.
	ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів……………………………	4 хв.
	ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів………………………………	3 хв.
	ІУ. Вивчення нового матеріалу…………………………………………… Ідейно-художній аналіз роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».	30 хв.
	У. Закріплення вивченого матеріалу………………………………………	4 хв.
	УІ. Підведення підсумків уроку……………………………………………	2 хв.
	УІІ. Оголошення завдань додому…………………………………………	1 хв.

 

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Емоційна готовність до уроку

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання

1. (Слайд 2) Диктант «Установи істину»

1. Панас Мирний – це справжнє ім’я чи псевдонім? ( Це псевдонім Панаса Яковича Рудченка).
2. Панас Мирний народився на Полтавщині чи Київщині? (На Полтавщині).
3. У світ народної творчості письменника в дитинстві ввела добра й мудра мати? (Нянька Оришка).
4. Із чотирнадцяти чи з п’ятнадцяти років Рудченко служив у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода? (Із чотирнадцяти).
5. До кінця життя Мирний прожив у Полтаві чи Гадячі? (Полтаві).
6. Вихід із тяжкої духовної кризи підказав Мирному І.Нечуй-Левицький чи І.Франко? (І.Нечуй-Левицький).
7. У серпні 1872 чи 1873 року Мирний дебютує у львівському журналі «Правда»? ( 1872 р.)
8. О.Гончар чи І.Франко називав Панаса Мирного «корифеєм української прози»? (І.Франко).
9. Панас Якович працював чиновником 57 чи 47 років? (57 років).
10.  Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» написаний у двадцятишестирічному чи двадцятисемирічному віці (Двадцятишестирічному).
11. Своєрідним продовженням традиції Г.Квітки-Основ’яненка й Т.Шевченка є сюжет оповідання «Лихий попутав» чи повісті «Лихі люди»? («Лихий попутав»).
12.  Письменника не стало 28 чи 29 січня 1920 року? (28 січня).

 

2. (Слайд 3) *Скласти біографічну піраміду «Панас Мирний» або намалювати словесний портрет Панаса Мирного, зазначивши в ньому риси, які найбільше запам’яталися.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

(Слайд 4) Перегляд відеокліпу «Весна» (на фоні вчитель декламує початок роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Слово вчителя. «Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле – що безкрає море – скільки зглянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп’ялось небо – ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре – погляд так і тоне...  З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Легенький вітрець подихав з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку... І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці... А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок, – тремтить, переливається, застигає в повітрі...».

– Ось такий радісний, акварельно-чистий опис весняного поля ми бачимо на початку роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».  Читаючи далі, ми знайомимося з головним героєм твору, справжнім господарем,  який любить землю, працю на ній. «От де моя праця,– немов казали його очі,– не марно потрачена: вона зробила з мене чоловіка, хазяїна!...» Від споглядання такої картини на душі приємно й спокійно. Та пройде час, і ми побачимо,  що кінцевий пейзаж буде  сумний і тривожний через переважання кривавих барв, а головний герой вибере в житті шлях злочинця. Чому так станеться? Пояснення цьому ми й будемо шукати, розглядаючи роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Тож тема уроку…

 

(Слайд 5) ІУ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учні записують тему уроку в зошити.

(Слайд 6) «Незакінчене речення»: «Чого я очікую від сьогоднішнього уроку?»

Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з історією написання роману, зупинимося на питанні його авторства,  розкриємо своєрідність композиції та багатоплановість сюжету твору, його проблематику, розглянемо поняття «соціально-психологічний роман».

У. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемна ситуація

Слово вчителя.  Чому академік О. Білецький так охарактеризував роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: «Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»?

 

(Слайд 6) Відповідь  десятикласники повинні знайти самостійно, роблячи ідейно-художній аналіз прозового твору.  Учні користуються підручником, мережею Інтернет, а також планом, який розміщено на блозі вчителя http://kla090169.blogspot.com/p/blog-page.html

 

Ідейно-художній аналіз прозового твору.

 

 Повідомлення учнів про історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», про співавторство Панаса Мирного з Іваном Біликом; розкривають своєрідність композиції та багатоплановість сюжету твору, його проблематику, визначають жанр, тему, ідею.

 

Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

«Роман з народного життя» (І. Франко)

Автор: Панас Мирний.

Співавтор: Іван Білик (Рудченко).

Видання: 1880 рік, Женева.

Літературний рід: епос.

Жанр: соціально-психологічний роман.

Інша назва (авторський підзаголовок): «Пропаща сила».

Тема: зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні й під час реформи 1861 року; зображення життя й еволюції Чіпки Варениченка.
Ідея (міститься в назві роману): соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.

Історія написання: нарис «Подорож (подоріжжя) від Полтави до Гадяча»; повість «Чіпка»; роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Прототип Чіпки – Василь Гнидка.

Головні герої твору: Чіпка, його мати Мотря («найбільш трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.

Композиція: 4 частини, які поділяються на 30 розділів.

Проблематика:

народна мораль;

батьки і діти;

добро і зло;

земля і достаток;

кріпацька неволя;

«пропаща сила»;

становище жінки в сім’ї;

любов і сімейне щастя.

Місце дії – село Піски.

Основні етапи розвитку сюжету:

• експозиція (історія села Піски, важке дитинство Чіпки, наймитування, знайомство з Галею, зростання Грицька як доброго господаря);
• зав’язка конфлікту (у Чіпки забирають землю, знайомство й дружба із Матнею, Лушнею й Пацюком);
• розвиток дії (Чіпка стає розбійником, одруження з Галею, нове пореформене життя, відсторонення Чіпки від управи через неблагонадійність);
• кульмінація (Чіпка і його товариство вирізає «вісім безневинних душ», смерть Галі);
• розв’язка конфлікту (Мотря повідомляє у волость про скоєний злочин сина, арешт Чіпки та засудження).

          Композиція твору: чотири частини та тридцять розділів, які позбавлені хронологічної послідовності у викладі подій.

   Використавши реальну життєву історію, автор роману висвітлив соціальні взаємини між людьми, передав нестримний потяг селянства до землі й волі, з’ясував основні соціальні та психологічні мотиви, які штовхають людину на  злочин.

    Своєрідність індивідуального стилю проявляється у:

• пейзажах (описи природи гармонують із настроями чи роздумами персонажів);
• позасюжетних відступах (ліричних, публіцистичних, сатиричних, філософських).

Учні висловлюють своє ставлення до твору.

 УІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Запитання до учнів.

• (Слайд 8) У чому ж особливості композиції роману «Хіба ревуть воли як ясла повні?»

      Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» суттєво вирізняється від творів тієї доби тим, що події в ньому відбуваються впродовж величезного відтинку часу. У тексті поєднано різноманітні види часу.

         Кожна з історичних віх не минає безслідно ні для окремих людей, ні для народу в цілому, дозволяє розкрити індивідуальні трагедії в контексті трагедії типових. Саме тому Олександр Білецький назвав цей твір соціальним романом-хронікою. Композиція роману розгортається двома сюжетними лініями (Чіпка та Максим Ґудзь), ускладнюється такими позасюжетними елементами, як екскурси в минуле, авторськими відступами, пейзажами, портретами. .           

УІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Рефлексія

Учням пропонується оцінити результати уроку, відповівши на питання:

• Яка інформація була для вас новою?

 

Оцінювання

(Слайд 10) УІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ЗАВДАННЯ ДОДОМУ

        Розкрити алегоричний зміст назви роману; скласти цитатну характеристику образу Чіпки Варениченка, підготувати матеріал для віртуального музею героя (індивідуальні завдання, груповий проект);*написати твір у форматі ЗНО на тему «Роздуми про справжні людські чесноти».

 

Література

1. Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010.-280 с.

2. Телехова О.П. Українська література. Методичні матеріали до вивчення шкільного курсу: Посібник для вчителів. - Харків: Ранок, 2000. - 112 с./ Упоряд. О.М.Чхайло – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 128 с.

3. Ващенко О.П, Головатюк С.М., Корнух Г.Д., Манян Л.В., Сухенко В.Г., Счастливцева Н.І. Українська література. 10 клас. І семестр. Академічний та рівень стандарту.

4. Черкаський В. Вивчення творчості Панаса Мирного.- К.: Радянська школа, 1982.- 192 с.

5. Білецький О. Панас Мирний / О. Білецький // Зібрання праць. – К., 1965.

6. Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?: Посібник для 10 класу / Автори-укладачі Ю. Башкірова, Н. Кривка. –X., 2000.

7. Сиваченко М. Корифей української прози. – К., 1967.

8. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного. – К., 1989.

Інтернет –ресурси:

https://www.google.com.ua

http://olgazarykhta.blogspot.com

https://dorobok.edu.vn.ua/article/vie