Конспект. Презентація "Панас Мирний. Життєвий та творчий шлях."

Колодяжна Лариса Анатоліївна, учитель української мови та літератури Боромлянського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Боромлянської сільської ради  Тростянецького району  Сумської області

 

(Слайд 1) Урок № 5. Тема. Панас Мирний. Життєвий та творчий шлях. Загальна характеристика творчості.

Мета: ознайомити десятикласників із життєвим і творчим шляхом Панаса Мирного; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення власних суджень з приводу почутого; творчі здібності учнів; поглиблювати вміння працювати з додатковою літературою; формувати в них бажання бути особистістю, здатність цінувати творче начало в людині; виховувати любов до художньої літератури.

Завдання уроку: учні повинні: знати про життя прозаїка, його основні твори.

 

Форми й методи: тестування, термінологічний диктант, «Незакінчене речення», робота з портретом, повідомлення учнів, віртуальна екскурсія, робота з таблицею, бліц-опитування «Доповни речення».

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання: портрет письменника, мультимедійний комплекс,  електронні планшети, презентація вчителя,  книжкова виставка, таблиця «Творчий доробок Панаса Мирного», презентації учнів, (блог учителя http://kla090169.blogspot.com/), віртуальна екскурсія до музею-садиби Панаса Мирного на Полтавщині (https://www.youtube.com/watch?v=iDKnhN7l3Zg Производство ТРК «Лтава», 2013 г.). http://www.ltava.poltava.ua).

 

Структура уроку:

 

	І. Організаційний момент…………………………………………………..	1 хв.
	ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів……………………………..	4 хв.
	ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів………………………………	3 хв.
	ІУ. Вивчення нового матеріалу……………………………………………               Робота з портретом Панаса Мирного.               Біографічна канва Панаса Мирного.               Творчий доробок Панаса Мирного.	30 хв.
	У. Закріплення вивченого матеріалу………………………………………	4 хв.
	УІ. Підведення підсумків уроку……………………………………………	2 хв.
	УІІ. Оголошення завдань додому…………………………………………	1 хв.

 

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Емоційна готовність учнів до уроку

ІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

1. (Слайд 2) Онлайн-тестування за допомогою Google Form з автоматичною перевіркою його результатів (блог учителя http://kla090169.blogspot.com/p/blog-page.html

 

2. (Слайд 3) Термінологічний диктант, підготовлений учнями.

1. Прототип – це …( реальна особа, зовнішність і риси характеру якої використовує письменник для створення образу-персонажа).
2. Що таке гумор? (М’яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне висміювання).
3. Що таке сатира? (Вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість).
4. Соціально-побутова  повість-хроніка  –  це (художній твір, у якому картини родинного життя й побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи пов’язані з певними суспільними обставинами й пояснюються ними).
5. Реалізм – це…( з лат. – речовий) – один із творчих методів у літературі та мистецтві. Основний метод художнього пізнання й правдивого відображення об'єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі й мистецтві, представники якого застосовують цей метод).
6. Сарказм –  це… (зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії).

IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Слово вчителя. Скажіть, будь ласка, а що таке перифраза?

 (Слайд 4) Перифраза (від дав.-гр. περίφρασις – «описовий вираз, іносказання»: περί «навколо, біля», φράσις «вислів») – у стилістиці й поетиці троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох. Перифраз – непряма згадка об'єкта не шляхом називання, а опису (наприклад, «нічне світило» = «Місяць»). Українська мова має усталені перифрази: Кобзар України (Т. Г. Шевченко), Великий Каменяр (І. Я. Франко), Дочка Прометея (Леся Українка), Великий артист зору, «Колосальне всеобіймаюче око України», «Майстер живописання словом» (Іван Нечуй-Левицький).

 А сьогодні ми будемо говорити про людину, яку в українській літературі називають, на думку І.Франка, основоположником українського соціально-психологічного роману, корифеєм української прози, найвизначнішим українським повістярем; на думку О.Гончара, першим симфоністом української прози, суворим літописцем епохи. Можливо, хтось знає, про кого це мова?

Панас Мирний

• Так, ми сьогодні будемо говорити про митця, якого називають корифеєм української прози  – Панаса Мирного – літературний псевдонім Панаса Яковича Рудченка.
• Чи випадково Панас Рудченко вибрав собі псевдонім Панас Мирний? Якою творчою особистістю був цей письменник – автор яскравих психологічних прозових полотен?

За звичайною зовнішністю, під мундиром високопоставленого чиновника Російської імперії билося серце палкого патріота України, знавця людської душі й гарячого поборника добра та справедливості. Тож тема уроку…

(Слайд 5) ІУ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учні записують тему уроку в зошити.

(Слайд 6) «Незакінчене речення»:

• Чого я очікую від сьогоднішнього уроку?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. (Слайд 7) Робота з портретом.

Розгляньте портрет Панаса Мирного. Опишіть його зовнішність.

2. Бесіда.

• Чи можна із зовнішності судити про внутрішній світ людини?
• Якою людиною, на вашу думку, був Панас Мирний?
• Домашнім завданням вам було підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях письменника, створити мультимедійну презентацію.

3. (Слайд 8) (Повідомлення учнів супроводжується демонстрацією мультимедійної презентації «Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного»).

Панас Якович Рудченко, народився 1849 року в сім’ї дрібного чиновника в Миргороді, що на Полтавщині. Батько майбутнього письменника, Яків Григорович, пройшов усі нижчі щаблі чиновництва й лише під кінець життя ледь дослужився до повітового казначея.  Родина Рудченків була великою - четверо синів і дочка. Батькова платня, на яку в основному жила сім’я, здавалася мізерною. Як згадує сам Панас, якби не шматок власної землі, «доводилося б сім’ї й голодувати. Кожного треба обути й одіти та й хоч про невеличку освіту їх потурбуватися». Але, хоч матеріальні негаразди були відчутними, батько хотів бачити дітей освіченими, а синів, крім того, чиновниками.

Навчався Панас спершу в Миргородському парафіяльному училищі, а згодом, з переїздом батьків до Гадяча,- у повітовому училищі. У 1862 році закінчив його з похвальним листом. Хлопець мріяв про гімназію, університет, але на заваді стала відсутність коштів.

У 14 років Панас поступає на службу й тягне цю важку чиновницьку лямку понад півстоліття! Він пройшов шлях від канцеляриста, помічника бухгалтера до дійсного статського радника в губернському казначействі, що дорівнювало військовому чинові генерала.

Майбутнього письменника завжди боляче вражала поведінка молодих чиновників - пияцтво, моральна розбещеність, безкультур’я, байдужість до громадських справ. Окрім того - пихате, зверхнє ставлення до простих людей, хабарництво.

Зовні життя Панаса Мирного проходило тихо, спокійно, без особливих подій. Удень - служба, увечері - сім’я, а вночі - улюблена літературна праця, кипіння пристрастей і думок. Ще в юності він склав для себе план літературної самоосвіти – глибоке знайомство з класикою, сучасною йому літературою, вивчення усної народної творчості.

Оскільки за часів Панаса Мирного українську мову було заборонено, то його твори під псевдонімом виходили тільки за кордоном. Оповідання «Лихий попутав», нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», повість «П’яниця». Це – початок. Панас Мирний глибоко досліджує пореформлену дійсність, характери простих людей, намагається зрозуміти психологію їхніх вчинків. Задумує великий роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і починає роботу над ним. Свій твір дає почитати братові Івану Білику. Той радить розширити історичну частину й сам береться її дописати. Так він став співавтором.

1876 року в Петербурзі почали друкувати твір, але в цей час вийшла заборона видання книг українською мовою. Роман побачив світ тільки через чотири роки в Женеві за сприяння М. Драгоманова.

У 1915 році, на своє 66-ліття, П. Я. Рудченко одержав багато привітань. Його вшановували як талановитого й сумлінного, високого за рангом чиновника. А в цей час полтавська жандармерія розіслала циркуляр про розшук неблагонадійних осіб, серед яких значився й Панас Мирний.

Цікава історія привселюдного розкриття таємниці про те, хто ховався за псевдонімом Панас Мирний і був знаменитим українським письменником (сам Панас Якович вважав це неважливим, головне, як його твори прислужаться українському народові).

У 1890 році Полтаву відвідала театральна трупа Садовського. Захоплений грою Марії Заньковецької, Панас Мирний підніс їй рукопис своєї драми «Лимерівна» з присвятою. Подаровану п’єсу Марія Костянтинівна зуміла провести за сприяння свого родича Катеринича через театральну цензуру, а в жовтні 1891 року запросила Панаса Яковича на прем’єру до Курська. Письменник через службу не зміг поїхати, але у квітні 1892 року він таки побачив свій твір на сцені, уже в Полтаві. Лимерівну грала Заньковецька. Вистава пройшла з великим успіхом. Зворушений митець, слухаючи овації, забув про свій припис не розкривати псевдоніма й під вигуки публіки: «Автора! Автора!» – піднявся на сцену. Перед здивованими очима полтавців стояв багатьом відомий полисілий, худий, «засмоктаний бомагами», трохи зніяковілий і розчулений колезький радник П. Рудченко. Заньковецька надягла на нього вінка (за книгою В. Черкаського «Панас Мирний. Біографія».– К., 1973).

На одній із літературних субот сорокарічний Панас познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат Олександрою Щейдеман. Її обізнаність у літературі, музиці разом із молодістю й гарними блакитними очима глибоко вразили його серце. Знаючи, що в Олександри є наречений, він усе-таки наважився добиватися її руки й серця. І переміг! У листі до Панаса Мирного Олександра Михайлівна так пояснила своє почуття до нього: «Твоє добре серце в поєднанні з глибиною твого геніального розуму справляє на мене приголомшуюче враження… і невже мені, грішниці, випало таке щастя і честь бути твоєю дружиною…»

У Рудченків було четверо синів, яким батько заповідав стати гідними українцями.

Панас Мирний дуже захоплювався музикою, народною піснею.

Митця не стало 1920 року. У Полтаві створений літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Твори письменника багато разів перевидавалися, перекладені багатьма мовами світу.

 

4. (Слайд 9) Віртуальна екскурсія до музею-садиби Панаса Мирного на Полтавщині (https://www.youtube.com/watch?v=iDKnhN7l3Zg Производство ТРК «Лтава», 2013 г.

http://www.ltava.poltava.ua).

5. (Слайд 10) Робота з таблицею «Творчий доробок Панаса Мирного», яка розміщена на блозі вчителя http://kla090169.blogspot.com/p/blog-page.html

Рік видання твору	Назва твору	Жанр	Проблеми
1872	«Лихий попутав»	оповідання	Доля обдурених і зганьблених дівчат, які до кінця своїх днів несуть на собі тягар за вчинений у юності проступок.
1874	«П’яниця»	повість	Зображення життя «маленької людини», яка, незважаючи на тяжкі умови життя, зберегла почуття людської гідності.
1877	«Лихі люди»	повість	Розмежування в середовищі інтелігенції.
1880	«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»	роман	Життя українського села вподовж 150 років.
1883	«Лови»	новела	Сатиричне викриття бездарності.
	«Лимерівна»	п’єса	Викриття «темного царства» родинного деспотизму.
1883–1884	«Повія» (І-ІІч.)	роман	Гострі соціальні контрасти в українському селі після реформи 1861 року.
1885	«Морозенко»	оповідання	Тяжка доля бідних сільських дітей.
1889	«Голодна воля»	повість	Незнищенність прагнень поневолених людей до свободи, їхнє бажання мати свою землю й працювати на ній.
1897	«Лихо давнє й сьогочасне»	повість	Кріпацьке лихо й людські страждання.
1909	«Робота»	нарис	Самооцінка власного доробку.

 

Слово вчителя. «Із появою романів і повістей Панаса Мирного в українську художню прозу ринула повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів, з істинністю народного мислення, з незвичайно багатим емоційним світом простих людей», – писав Олесь Гончар про видатного українського романіста, повістяра, оповідача малих прозових жанрів, драматурга. Для творчості Панаса Мирного характерні посилена увага до соціальної проблематики, висвітлення порочної моралі панівних класів, зображення типів «нових людей» епохи – революційне настроєних інтелігентів-різночинців, глибока вмотивованість поведінки та вчинків персонажів, розкриття їхнього духовного світу, високий гуманізм.

Свій творчий шлях письменник розпочав у 1872 році, коли у львівському журналі «Правда» був опублікований вірш «Україні». Але надалі Панас Мирний займався переважно прозою.

 Спадщина письменника належить до тих здобутків гуманістичної літератури, які підносяться над своїм часом, виходять за межі однієї мови, стають невичерпним джерелом, із якого п’ють люди всієї землі.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

(Слайд 11-12) Бліц-опитування «Доповни речення»

1. Справжнє прізвище Панаса Мирного… ( Рудченко).
2. Панаса Мирного в українській літературі називають… (корифеєм української прози, найвизначнішим українським повістярем, першим симфоністом української прози, суворим літописцем епохи).
3. Панас Рудченко народився… (13 травня 1849 року в місті Миргороді).
4. Більшу частину свого життя митець прожив у… (Полтаві).
5. У серпні 1872 року у львівському журналі «Правда» дебютує віршем… («Україна»).
6. Перший прозовий твір Панаса Мирного… (оповідання «Лихий попутав»).
7. Панас Мирний створив два великі романи… («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»).

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

(Слайд 13) Слово вчителя.  Якби можна було підібрати одне-єдине слово-епітет, то як би ви закінчили фразу: «Життя Панаса Мирного - …». Тож чи випадково письменник підібрав псевдонім «Панас Мирний»?

Рефлексія

(Слайд 14) Конструювання фрази за поданим початком.

«Найцікавішою для мене була інформація про…»

«Хочу відзначити роботу таких учнів на уроці…»

Оцінювання

(Слайд 15) VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати сторінки підручника 33-38, знати біографію письменника, *скласти біографічну піраміду «Панас Мирний» або намалювати словесний портрет Панаса Мирного, зазначивши в ньому риси, які найбільше запам’яталися; дочитати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

 Література

1. Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010.-280 с.

2. Телехова О.П. Українська література. Методичні матеріали до вивчення шкільного курсу: Посібник для вчителів. - Харків: Ранок, 2000. - 112 с./ Упоряд. О.М.Чхайло – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 128 с.

3. Ващенко О.П, Головатюк С.М., Корнух Г.Д., Манян Л.В., Сухенко В.Г., Счастливцева Н.І. Українська література. 10 клас. І семестр. Академічний та рівень стандарту.

4. Черкаський В. Вивчення творчості Панаса Мирного.- К.: Радянська школа, 1982.- 192 с.

5. Єфремов С. Панас Мирний. Історико-біографічний нарис.- К., 1928.

Інтернет-ресурси

http://www.ukrlitzno.com.ua

http://dovidka.biz.ua/panas-mirniy-tsikavi-fakti/

http://lessons.com.ua/zhittya-pismennika-panasa-mirnogo/