Конспект. Презентація "Іван Нечуй-Левицький. Життя митця і його творчість. «Кайдашева сім’я». "

Колодяжна Лариса Анатоліївна, учитель української мови та літератури Боромлянського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад Боромлянської сільської ради  Тростянецького району  Сумської області

(Слайд 1) Урок №2. Тема. Іван Нечуй-Левицький. Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури.  Її загальна характеристика. «Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка. Теорія літератури: соціально-побутова повість, поглиблення поняття про реалізм.

Мета: зацікавити постаттю Івана Нечуя-Левицького, ознайомити з його життям перед вивченням повісті-хроніки «Кайдашева сім’я», формувати вміння збирати матеріал, вибирати головне, систематизувати, сприймати й відтворювати інформацію, уміння формулювати власну точку зору, захищати власну позицію, уміння співпрацювати в групі, толерантно ставитися до співрозмовника, презентувати результати власної діяльності; розвивати творчі здібності учнів;  сприяти вихованню активної життєвої позиції.

Завдання уроку: учні повинні вміти розповісти про письменника, назвати його основні твори, прокоментувати оцінку І.Франком творчого спадку І.Нечуя-Левицького; знати історію створення повісті «Кайдашева сім’я», називати прототипів.

Форми й методи: «Незакінчене речення», робота з портретом, робота в групах,

«Мікрофон», бесіда,  «Біографічна піраміда», «Коло ідей»,  «Мозковий штурм», пояснення вчителя, «Доміно».

Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка його творів, мультимедійний комплекс, мультимедійна презентація, електронні планшети, відеокліп «Оселя на березі Росі», тестові завдання, складені учнями,  хмарне сховище OneDrive.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Форма:  урок-портрет

Структура уроку:

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Емоційна готовність учнів до уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

(Слайди 2-7) 1. Тестові завдання до теми «Література 70–90-х років ХІХ ст.», складені учнями.

1. Що не сприяло розвитку літератури в 70–90-х рр.:

А створення громад

Б Валуєвський циркуляр

В розвиток видавничої справи

Г  Емський указ

2. Товариство «Просвіта» як центр наукової й культурно-освітньої роботи починає діяти з:

А 1868 року

Б 1786 року

В 1836 року

Г 1856 року

3. Яке місто стало центром культурної, освітньої й наукової діяльності?

А Київ

Б Харків

В Львів

Г Чернівці

4. Яка тема переважала в  літературі в 70–90-х роках?

А селянська

Б  релігійно-філософська

В історична

Г національно-патріотична

5. За найактивнішої підтримки І.Франка й М.Павлика виходить друком часопис:

А «Молот»

Б «Громадський друг»

В «Луна»

Г «Нива»

6. Після «Кобзаря» Т.Шевченка другим найвизначнішим явищем української поезії стала збірка «З вершин і низин»:

А М.Садовського

Б Б.Грінченка

В О.Кониського

Г І.Франка

7. Літературний процес 70–90-х років ХІХ ст. характеризувався інтенсивним розвитком:

А драми

Б прози

В лірики

Г усі відповіді правильні

8. На зміну романтизму в художній літературі приходить:

А бароко

Б класицизм

В реалізм

Г сентименталізм

9. Творець побутово-просвітницького реалізму:

А Марко Вовчок

Б Леся Українка

В Іван Франко

Г Панас Мирний

10. Наукове товариство імені Шевченка засноване в:

А 1875 році

Б 1869 році

В 1873 році

Г 1876 році

11. Марко Кропивницький створив у Єлисаветграді українську професійну трупу в:

А 1890 році

Б 1883 році

В 1889 році

Г 1882 році

12.  Натуралізм ( від лат.) –

А природа

Б людина

В істота

Г душа

Взаємоперевірка тестування..

(Здійснюється в парах під керівництвом учителя та учня, який складав тестові завдання; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

(Слайд 8) Перегляд відеокліпу «Оселя на березі Росі».

Слово вчителя. Саме тут, у містечку Стеблеві, нині – Корсунь-Шевченківський район, що на Черкащині, у родині священика 25 листопада 1838 року розпочався життєвий шлях Івана Семеновича Левицького. Хлопець зростав серед чарівної природи Надросся. Поетичні народні звичаї та обряди, народна пісня – це те середовище, яке посприяло формуванню майбутнього автора «Кайдашевої сім’ї». Письменник, перекладач, майстер слова, за словами І.Франка: «…великий артист (митець) зору, колосальне, всеобіймаюче око України». Тож тема уроку…

ІУ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Слайд 9) Учні записують тему уроку в зошити.

(Слайд 10) «Незакінчене речення»: «Чого я очікую від сьогоднішнього уроку?»

Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми познайомимося із життєвим і творчим шляхом українського Бальзака, як назвав митця академік О. Білецький, перегорнемо сторінки його наповненого подіями життя. Поговоримо про повість «Кайдашева сім’я». Літературні псевдоніми Івана Семеновича Левицького – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй.  Дізнаємося, якою людиною він був?

У. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

(Слайд 11) 1. Робота з портретом.

• Яким зображено письменника на всіх портретах?
•  Назвіть риси вдачі митця, що їх передають портрети.

2. Слово вчителя. Працюючи далі, пропоную,  сприймаючи портретний образ, відкрити  для себе не лише Левицького-людину, а і його думки та почуття, навколишній світ, творчий доробок. Для цього пропоную об’єднатися в групи.

(Слайд 12)  3.Портрет І.Нечуя-Левицького. Робота в групах.

Учні класу об’єднуються в 3 групи. Кожна група на уроці з наявних джерел (підручник, посібники, мережа Інтернет (планшети)) підбирає, систематизує, оформляє (схема, таблиця, мультимедійна презентація, біографічна піраміда) інформацію з заданої теми та розміщує свої матеріали в хмарному сховищі OneDrive.

(Слайд 13) Розподіл завдань за групами:

1 група. Здібності, захоплення Івана Нечуя-Левицького.

2 група. Погляди. Риси характеру.

3 група. Творчий доробок І.Нечуя-Левицького.

4. Результати роботи в групах. Складання портрета І.Нечуя-Левицького.

Портрет Івана Нечуя-Левицького(зразок)

(Слайд 14) 1. Здібності, захоплення:

• вихованням і навчанням займався батько, учив читати й писати;
• навчався в Богуславському духовному училищі, Київській духовній семінарії, Київській духовній академії;
• мав дві іпостасі – викладача російської словесності гімназії Івана Левицького й майстра красного письменства Івана Нечуя;
• добре розумівся на різних видах мистецтва.

(Слайд 15) 2.Погляди:

• брав активну участь у громадській роботі;
• у департаменті поліції мав репутацію «хохломана», діяльність якого «небезпечна для держави»;
• боліло пригнічення українців у Російській імперії;
• відстоював право свого народу на самостійне політичне й культурне життя, на рідну школу, незламний патріот;
• вірив у майбутнє свого народу, був щасливим, що дожив до відродження української державності в 1917 р.

 (Слайд 16) Риси характеру:

• лагідний, слабосилий чоловік;
• пунктуальний;
• був духовно багатою особистістю;
• самотній.

(Слайд 17) 3. Творчий доробок

• Дотримувався трьох головних принципів – реальності, національності й народності.
• Зображував життя різних верств суспільства, а саме: селян, найманих робітників капіталістичних промислів і фабрик, поміщиків, фабрикантів, чиновників, представників духівництва, української інтелігенції, артистичної богеми.
• «Дві московки» (1868)
• «Рибалка Панас Круть» (1869)
• «Микола Джеря» (1878)
• «Бурлачка» (1880)
• «Хмари» (1874)
• «Старосвітські батюшки та матушки» (1884)
• «Князь Єремія Вишневецький» (1897)
• «Гетьман Іван Виговський» (1899)
• «Кайдашева сім’я» (1879)

( Слайд 18) «Біографічна піраміда» (зразок)

Іван Нечуй-Левицький

Розумний, категоричний

Українське місто Стеблів

Заборона рідної української мови

Писав твори одночасно з педагогічною діяльністю

Пішов у відставку, присвятив себе літературній праці

Створював антикріпосницькі твори, описував побут простих селян.

5. Пояснення вчителя. Теорія літератури.

Слово вчителя.  Основна художня спадщина I. Нечуя-Левицького зберiгає й сьогоднi свою пiзнавальну, виховну й естетичну цiннiсть, впливає на сучасного читача своєю вiрнiстю правдi життя й художньою переконливiстю. До нього в українськiй лiтературi не було такого багатства й рiзноманiтностi побутових картин, таких багатобарвних, реалiстично точних i захоплено поетичних пейзажiв. Аналізуючи сказане, продовжіть мою думку:  Іван Нечуй-Левицький – представник творчого методу в літературі…(реалізму).

(Слайд 19) Реалізм ( з лат. – речовий) – один із творчих методів у літературі та мистецтві.  Основний метод художнього пізнання й правдивого відображення об’єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі й мистецтві, представники якого застосовують цей метод.

Визначальні риси реалізму:

• раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки й свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
• правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
• принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
• характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
• конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
• вільна побудова творів;
• превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
• розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.

(Слайд 20) Слово вчителя. Повість «Кайдашева сім’я» написана в 1878 році. 1879 року надрукована у львівському журналі «Правда». У Східній Україні її видали лише у 1886 році, після майже десятирічної боротьби з цензурою. У цій публікації із тексту вилучено 25 уривків. Вдруге автор видав повість 1887 року в Києві, змінивши її початок і кінцівку.

 Ми вже знаємо, що прототип – це історична або сучасна авторові конкретна особа, життя й діяльність якої покладені в основу створення літературного образу (типу). Однак літературний образ не є копією прототипу.

 Кайдаші мали своїх прототипів – сім’ю Мазурів із села Семигори, яка «прославилася» постійними бійками й колотнечею. Хата заможних Мазурів стояла коло церкви, поруч дійсно був горб, на якому ламалися вози. Жили в Семигорах й свати Мазурів – багаті Довбиші.

«Коло ідей».

– Ви вдома прочитали повість, тому давайте складемо паспорт твору «Кайдашева сім’я» (складається в ході бесіди)

Паспорт твору «Кайдашева сім’я»

1. Автор – І.Нечуй-Левицький.
2. Назва твору – «Кайдашева сім’я».
3. Рік видання – 1879.
4. Літературний рід – епос.
5. Жанр – соціально-побутова повість-хроніка.

(Слайд 21) Словникова робота. Соціально-побутова  повість-хроніка  – художній твір, у якому картини родинного життя й побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи пов’язані з певними суспільними обставинами й пояснюються ними.

Хроніка – це літературний твір, у якому розкривається послідовна історія якихось суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу.

(Слайд 22) Проблемне запитання. Чому «Кайдашеву сім’ю» називають соціально-побутовою повістю-хронікою?

 Робота в парах.

–  Що зі змісту твору ми дізнаємося про життя і побут сімей Кайдашів, Довбишів, Балашів? (Побутові умови Довбишів: Їх називають багачами. Мають землю, невеликий ставок. Хороший будинок, господарство, скотина сприяють накопиченню грошей. Наймаються до пана. Побутові умови Кайдашів: люди середнього достатку, мають землю, сад. Будинок, одяг і господарство теж це підтверджують. Ходять заробляти хліб до пана. Кайдаш стельмахує. Заробляє свіжу копійку. Побутові умови Балашів: Хата, їжа свідчать про убогість. Наймитують у пана).

– Який конфлікт лежить в основі сюжету повісті?

Підсумок роботи в парах.

Порівнявши побутові умови сімей Кайдашів, Довбишів, Балашів, можемо зробити висновок про життя українських селян у пореформений період. Ми бачимо, що намітився процес класового розшарування селянства. І поставивши родину Кайдашів на суспільній драбині між багатими Довбишами й убогими Балашами, автор ніби примушує замислитися, куди ж їх може привести уклад життя – до достатку чи до бідності.

Основа сюжету «Кайдашевої сім’ї» – це розповідь про життя однієї селянської родини, зображення в хронологічній послідовності подій, що в ній відбуваються за умов пореформеної капіталістичної дійсності протягом тривалого проміжку часу. Отже, це дійсно соціально-побутова повість-хроніка.

6.               Тема твору: зображення життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 року, змалювання дрібновласницького побуту селянської сім’ї після скасування кріпацтва.
7.               Ідея: засудження егоїстичних та індивідуалістських характерів.
8.               Проблематика:

проблема батьків і дітей;

сімейних стосунків;

виховання;

народної моралі;

віри в Бога;

людської гідності;

добра і зла.

9.               Головні герої: Маруся Кайдашиха, Омелько Кайдаш, Карпо, Мотря, Лаврін, Мелашка.
10.          Прототип сім’ї Кайдашів – сім’я Мазурів.
11.          Місце дії: село Семигори.
12.          Композиція: 9 розділів.
13.          Сюжет

1. Експозиція – опис села Семигори,  портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.

2. Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею.

3. Розвиток дії – постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.

4. Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.

5. Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.

УІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

«Мозковий штурм»

(Слайд 23) – У чому полягає суть соціального конфлікту в основі повісті?

 (Це конфлікт, пов’язаний із життям і стосунками людей у суспільстві, породжений умовами суспільного життя, певного середовища, зумовлений поділом суспільства на класи. У повісті він зумовлений розвитком капіталістичних відносин на селі).

(Слайд 24) – Домашнім завданням  було не тільки прочитати повість, а й переглянути  фільм «Кайдашева сім’я» (Кіностудія/кінокомпанія: Кінооб’єднання «Консорціум Козак». Режисер: Володимир Городько;

 1993 р.)  та підготувати невелике повідомлення про майстерність екранізації однойменної повісті: утілення ідеї твору, переконливість характерів, гра акторів, позасюжетні елементи.

Відгуки учнів. (Гра акторів заслуговує на увагу, особливо Б.Ступки. Було цікаво побачити епізоди  з життя тодішніх українців, їхніх традицій, наприклад,  весілля по-українськи, почути народні пісні. Картини яскраві, колоритні. На жаль, ця стрічка  не повністю слідує тексту та сюжетній лінії, тому й враження залишає дещо інші. Якщо після прочитання повісті людина замислюється над складними життєвими питаннями, то після фільму лише покращується настрій. Хоча мова в стрічці йде про ту ж саму моральну катастрофу, що й у повісті, але сприймається вона не так сумно).

УІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

(Слайд 25)  Продовжіть речення.

Найбільше мене вразило …

Оцінювання

(Слайд 26) УІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ЗАВДАНЬ ДОДОМУ

Зробити за підручником хронологічну таблицю життєвого й творчого шляху письменника (с. 17-23) або створити мультимедійну презентацію;  підготуватися до характеристики образів-персонажів, виписати цитати; скласти кластер «Характерні риси українців»; * створити буктрейлер до повісті.

Література

1. Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010.-280 с.

2. Ващенко О.П, Головатюк С.М., Корнух Г.Д., Манян Л.В., Сухенко В.Г., Счастливцева Н.І. Українська література. 10 клас. І семестр. Академічний та рівень стандарту.

3. Крутікова Н. Іван Нечуй-Левицький // Історія української літератури ХІХ ст.: У 2 кн. — Кн. 2: Підручник. — К., 2006. — С. 381-413.

4. Телехова О.П. Українська література. Методичні матеріали до вивчення шкільного курсу: Посібник для вчителів. - Харків: Ранок, 2000. - 112 с./ Упоряд. О.М.Чхайло – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 128 с.

5. Погрібний А. «Всевидяще око України» // Літературні явища і з’яви. — К., 2007. — С. 467–476.

6. Інтернет-ресурси

http://www.bookland.net.ua Нечуй-Левицький.

http://www.ukrlit.vn.ua/author/nechuy.html

http://navigator.rv.ua/

http://museum-portal.com/ua/museums/