Тема. М.В. Гоголь. «Тарас Бульба». Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й козацької звитяги в боротьбі за рідну землю. Образи твору. Їхній зв'язок з головною думкою та подіями в повісті.
Мета: показати любов Гоголя до українського народу, історичного минулого України; розкрити велич подвигу Тараса та його сина Остапа; спрямувати учнів на активне обговорення твору, вчинків, почуттів, мотивів вибору героями свого життєвого шляху;
розвивати вміння характеризувати літературного героя, добирати цитатний матеріал;
виховувати почуття відповідальності за власні вчинки, вірність обов’язку, патріотичні почуття.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: презентація до уроку, відео «Тарас Бульба», «Запорізький марш», учнівські презентації.
Епіграф:
...Життя людини цінується не за
тривалістю, а за змістом. Важливо не те, чи
довго, а чи правильно ти прожив...Будемо
вимірювати його вчинками, а не часом.
Сенека
Людству потрібні герої,які б вели людей за собою,
показуючи приклад мужності та шляхетності.
Ф.Шиллер
Очікувані результати:
Учень (учениця):
Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво, кіномистецтво,музичне мистецтво.
Методи і прийоми: випереджувальні завдання(учнівські презентації); робота в творчих групах(складання сенкану), виразне читання художнього тексту; метод діалогу, елементи проблемного навчання.
Хід уроку
І.Організаційний момент
1.На дошці тема нашого уроку.
Давайте з'ясуємо, чим ми повинні з вами займатися, які задачі вирішувати, якою повинна бути мета нашої роботи на уроці?(відповіді учнів)
( Слайд2)
2.З'ясування емоційної готовності учнів до уроку. (Учні виражають свій настрій за допомогою карток: хвилююся, чекаю, що буде цікаво, сподіваюся на успіх. (Учитель бажає успіху на уроці.)
***
Слово вчителя: Вітчизна? Батьківщина? Чи може жити людина без свого коріння, без пам‘яті про предків, без відповідальності перед народом і країною? Що ж таке вітчизна для людини?
Над цими питанням ми будемо працювати протягом усього уроку, розглядаючи образи повісті. Зіставляючи героїв, ми з‘ясуємо, коли ж людина переступає ту межу, з-за якої вже нема вороття, а яка людина може називатися патріотом своєї країни.
Як і колись, так і тепер, на порозі третього тисячоліття, розуміння якостей справжньої людини не змінилося. Найголовнішого очима не побачиш, бо воно не лежить на поверхні. Отже спробуємо заглянути в тайну душі людської.....
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
1)Робота з епіграфом .
–Як ви гадаєте, чому 2-ий епіграф я помістила поряд з портретом Миколи Гоголя?(Слайд1)
Проблемне питання:
У ході роботи на уроці ми маємо знайти відповідь на питання:
"Чи потрібна нам історична пам'ять? "
– Записуємо тему уроку
2. Слово вчителя.
Кажуть, що душа митця — в його творах. З них ми дізнаємося про його думки й почуття, погляди й настрої. Повість «Ніч перед Різдвом» ввібрала в себе світлу віру письменника в духовні сили народу. «Вечір напередодні Івана Купала» — відбиває тривожні роздуми автора про долю тих українців, які всупереч народним традиціям, здобули багатство нечесним шляхом; «Страшна помста» — гнівне засудження зрадництва. «Тарас Бульба» - зображення героїзму і великої любові до неньки - України наших предків, запорозьких козаків.
Історична повість М.В.Гоголя «Тарас Бульба» - один з найкращих творів автора. Перед нами постає цікава сторінка історії нашого народу, його боротьби за національну незалежність. Нелегкою була ця боротьба. Але в ній формувалися могутні характери козаків, які захоплюють нас своїм героїзмом і великою любов’ю до неньки – України і тепер.(Слайди 4,5)
ІV. Робота над темою уроку
1.Мотивація навчальної діяльності учнів.
Вчитель: Перш ніж ми почнемо нашу роботу, я хочу надати слово вашій однокласниці Польнік Ганні. Вона прочитає вам свій вірш, який пов'язаний з темою нашого уроку. Ваша задача – пояснити яким чином?
Учениця читає власний вірш «Україні».
Україні
Хто на нашій землі не рубався,
У траву святу не вростався?
І шабельники, бучмани, рубани…
Всі посічені, всі порубані.
Той із зброєю, ті із косами…
Скільки тіл сюди поназносили!
Поназносили і засипали
Під тополями та осиками.
Колупалась земля наша шаблею,
Насипались могили шапкою,
Аж під небо саме насипалися,
Щоби слава не забувалася.
І живе вона убережена,
Буйним зелом вся помережена,
Та не знищена битвами-січами,
І на ній ми завжди будем вічними.
(Відповіді учнів)
Тож до твору.
2.Аналіз твору ( метод евристичної бесіди)
– Як же ми визначаємо жанр повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»?
–Визначити тему та основну думку твору?
–Які проблеми автор порушує у повісті?
– Хто є головними персонажами у творі?
Паспорт твору «Тарас Бульба» (Слайд№6,7)
Композиція повісті:
Експозиція. Зустріч синів з бурси. «Добрий буде козак!»
Зав`язка. Від'їзд Тараса з синами на Січ.«Тепер благослови, мати, дітей своїх! – сказав Бульба. Моли Бога, щоб вони воювали хорошо, боронили б завжди честь лицарську, щоб стояли завжди за віру христову»
Розвиток дії. На Січі.«Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»
Кульмінація. Бій під Дубно. «Годяться на шаблі, не стомилася козацька сила, не погнулися ще козаки»
Розв`язка.Смерть Тараса. «Та хіба знайдуться на світі такі вогні, муки й така сила, що пересилила б руську силу!»
Висновок : Герої не помирають. Смерть у повісті освячена ореолом доблесті. Помираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їх не марна, а потрібна для перемоги. У цій вірі – оптимізм повісті, її героїчний пафос.
Тема твору: Зображення історичних подій ХVІ – ХVІІ століття в Україні, побуту, звичаїв та боротьби запорожців
Ідея: Уславлення військового товариства, звеличення подвигу, патріотизму, відданості ідеї захисту рідної землі.
Основна думка: Любов до Батьківщини, звеличення козацтва, історична пам’ять)
Жанр: історична повість романтичного спрямування з яскраво вираженим національним колоритом.
Проблематика:Захист рідної землі. Моральний вибір. Єдність, згуртованість –запорука перемоги. Кохання, вірність, самопожертва. Стосунки батьків і дітей. Честь і зрада.
Вчитель: (Слайд8)
–Прокоментуйте початок твору.
–Як зустрів Тарас синів, що повернулися з бурси?
–Що він радить Остапові після їхніх навкулачок?
–Яке приймає рішення?
–Що він говорить про Запоріжжя? Зачитати.
–Що ми дізнаємось про Остапа на момент його навчання у бурсі?
–А яким був Андрій?
–Хто з них був більше схожий на батька?
ІІІ розділ автор присвятив змалюванню запорожців і Запорізької Січі.
–Яким було життя запорожців?
–Як вели себе хлопці на Запоріжжі?
–Підтвердіть свої слова цитатами?
–Коли найповніше проявилися характери Остапа, Андрія і Тараса?(проаналізувати вчинки кожного) (Слайд №9,10,11, 12)
–Що є кульмінацією розділів?
–Зачитайте промову Тараса? Яка її основна думка? А чи була ця промова доречною? ( відео )https://youtu.be/rlhpi-WllkQ
–Що ми дізналися про Андрія із V-VІ розділів?
–Прокоментуйте слова на ст.. 172. Що це?(зрада)
–Зачитайте сцену зустрічі Тараса з Андрієм. Прокоментуйте, вискажіть свою точку зору.
–Як Тарас реагує на полонення другого сина Остапа?
–Зачитайте і прокоментуйте останню сцену XІ розділу (смерть Остапа)
–Зачитайте, як загинув Тарас Бульба? Як би ви озаглавили цю мікротему при складанні плану?
3. Узагальнення отриманих знань.
– Тож якими ми бачимо героїв у творі?
Систематизувати отриману інформацію нам допоможуть учні, які приготували презентації до образів.
(Учнівські презентації)
4.Творча робота:
Скласти сенкан зі словами: Остап, Тарас, Андрій. (Пам'ятка на екрані) (Слайд13)
VІ. Підсумок і рефлексія.
–Давайте звернемось до епіграфів. Як би ви їх тепер прокоментували?
–Ваші думки щодо проблемного питання?
Релакс на завершення:
–Думаю, ця пісня дасть відповідь на наше проблемне питання.
https://www.youtube.com/watch?v=PgENo8MVYxg&list=RDiKMNa_LMU0U&index=6 («Гей, ви, козаченьки» Яремчук)
VІІ.Оцінення. Домашнє завдання: (Слайд 14)
1.Читати ст.. 188-190.
2.Завдання 8 ст.191.
3. Твір-есе «Мої роздуми після прочитання повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»
А на завершення ці рядки. (Слайд 15)
1