Конспект розваги до Міжнародного дня рідної мови для дітей дошкільного віку

ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

«ЯСЛА-САДОК №149 «СОНЕЧКО»

МАРІУПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Розвага

до Міжнародного дня рідної мови

 для дітей старшого дошкільного віку

 «Наша мова калинова»

                                                                            Підготувала

                                                                                            вихователь  групи №4

                                                                                 Козубська О.М.

Маріуполь 2021

Мета: Розширити знання дітей про рідну українську мову, про її значення у житті кожного із нас. Показати красу і мелодійність української мови за допомогою народної творчості, творів поетів, письменників. Розширювати  уявлення про багатство і красу рідного слова. Виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови.

Попередня робота: Розучування з дітьми віршів українських поетів стосовно теми. Відгадування загадок, вивчення пісні «Ой, є в лісі калина», інсценування укр.жартівливої пісні «Грицю, Грицю до роботи». Обігрування народної гри «Василь» та рухливої гри «Подоляночка».

Зала святково прибрана. В залі звучить українська музика.

Ведуча: Добрий день, малята! Раді вас вітати на нашому святі! Ми сьогодні разом тут зібрались, щоб нашу мову вшанувати!
Давайте з вами привітаємось:

(Діти стають біля стільців і кажуть):
Дитина: Добрий день наш дит.садок
Ти, як справжній теремок,
Ширше двері відчиняй
Вірних друзів зустрічай.

Ведуча: Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини,
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.

Ведуча: А хто знає, як називається країна в якій ми живемо?

Діти: Україна.

Ведуча: А яка мова є рідною для українського народу?

Діти: Українська.

Ведуча: Так дійсно, українська! Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут народилися і жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз коли чуємо рідне слово. А зібралися ми з вами, щоб відсвяткувати День української мови.

Діти виходять і розповідають вірші про мову:

Д1: Хоч малий я, невеликий,
                Зате добре знаю,
                Що край рідний – Україна,
               Я її кохаю.

Д2: Мову нашу рідну
                 Поважаєм змалку,
                І клянемось щиро,
                Її оберігати.

Ведуча: В народі кажуть: «Слово до слова – складається мова». Кожному народові дорога його мова, бо мова це душа народу. Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя». Без мови не може існувати народ, його культура. Ой, прислухайтесь діти, мабуть сама Величність мова завітала до нас на свято.

Входить Мова.

Українська мова: Добрий день, малята, любі хлопчики та дівчата, я прийшла до Вас на свято, бо почула, як гарно ви українською мовою розмовляєте.

Ведуча: Добрий день, Мово! Ми дуже раді тебе на нашому святі української мови бачити, а де ти була, де ходила, розкажи нам будь-ласка.
 

Мова розповідає під музику:
Пішла я до лісу
Ягідки збирати
Зашуміло буйне віття
Та й стало питати:
– Ой, скажи-но, дівчина, –
Питала діброва –
Яка тобі найгарніша
В цілім світі мова?
Усі мови гарні,
Усі хочу знати,
Та найкраща в світі мова,
Що говорить тато.
Усі мови гарні
Підросту – навчуся,
Та найкращі в світі мова
Моєї матусі.
Вона серцю люба,
Вона серцю близька.
Буде піснею моєю
Мова українська!

Ведуча: Дякуємо тобі Мово, за таку гарну розповідь. Ми вже знаємо, що українська мова дуже багата і милозвучна. По милозвучності українська мова займає друге місце серед усіх мов світу. Тому ми хочемо тобі заспівати українську пісню про символ нашої  країни - України.

(У виконанні дітей звучить пісня).

Мова: Гарно ви співаєте!

Ведуча: От молодці! Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, коли слова стають палкими, як блискавка. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Для того, щоб із слів утворився вірш, а не просто розповідь, слова у вірші римуються. Давайте пограємо в гру «Вчимося бути поетами» і спробуємо дібрати рими до запропонованих слів.

Гра «Вчимося бути поетами»

Дібрати рими до слів:

Хлопчик йшов і цукерку … (знайшов)
Вітер гуляє, спати … (заважає)
Дівчинка маленька, сукня …. (гарненька)
Квітка з пелюстками, як спідниця в … (мами)
Птаха крила розправляє, в краї далекі … (відлітає).

Ведуча: А ще вірші гарні знаємо і виразно розповідаємо.

Д1: Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!

Д2: Буква до букви —
І виникло слово.
Слово до слова —
Звучить рідна мова!

Д3: Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.

Мова: Бачу гарно ви українською мовою розмовляєте, а тепер давайте з вами в рухливу гру пограємо.

Р/гра «Подоляночка».

Ведуча: Українською мовою можна не лише розмовляти, читати вірші, співати. Українською мовою можна ще й жартувати.
Без сміху і гумору
Не можна в світі жити.
З усмішками і жартами
Будемо дружити.

(інсценівка української жартівливої пісні «Грицю, Грицю до роботи» у виконанні дітей).
Грицю, Грицю, до роботи!
В Гриця порвані чоботи…
Грицю, Грицю, врубай дров!
Кахи-кахи! Нездоров…

Грицю, Грицю, роби хліб!
Кахи-кахи! Щось охрип…
Грицю, Грицю, до Марусі!
“Зараз, зараз  уберуся!”

Грицю, Грицю, хоч жениться?
“Не можу одговориться!”
Грицю, Грицю, кого взяти?
“Краще Галі не зіскати!

Галю, серденько моє,
Чи підеш ти за мене?”
“Стидкий, бридкий, не люблю
І за тебе не піду!”

Ведуча: От який Гриць ледачий! Тільки і вміє робити, що їсти і спати, а ви діти не такі?

Діти: Ні!

Ведуча: Влучне українське слово стане в нагоді і під час ігор. З давніх-давен, наші пращури під час ігор використовували різноманітні примовки, вірші.

Н/гра: «Василю товаришу».

Одина дитина («Василь») відвертається від дітей. В цей час вихователь показує решті дітей малюнок із музичним інструментом. Потім дитина, яка відвернулася, повертається до дітей. Діти починають співати й рухами зображують гру на музичному інструменті, який показував вихователь. «Василь» має відгадати назву музичного інструмента. Якщо він угадує, то обирають іншого «Василя». А якщо не вгадує, тоді він танцює гопака. Для дівчинки замість «товаришу» співають «подруженько». «Ой Василю, товаришу, ну ж бо глянь ти на нас. Чи вгадаєш, товаришу, яка праця у нас? А як не вгадаєш, станемо карати: будеш тоді перед нами три дні танцювати.»

Ведуча: А ми не тільки співати, а й танцювати під українські слова та музику вміємо.

Український танок

Ведуча: Наше свято наближається до кінця. Ми були раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята, ви, дорогі діти, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

Мова: Як парость виноградної лози,
Плекайте мову,
Пильно й ненастанно.
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде,
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

Ведуча: До побачення! Будьте всі здорові.
І слова чарівні всюди ви вживайте в мові.