Конспект уроку «Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах. Кристалічні та аморфні тіла»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Благодатненська ЗОШ I-II ступенів

Розробка уроку з фізики у 8 класі

Урок № 13

Тема:

«Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах. Кристалічні та аморфні тіла»

Учитель: Захарова Наталія Олександрівна

2018р.

Мета: Сформувати уявлення про агрегатні стани речовини; порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах; ознайомити учнів з кристалічними й аморфними тілами; розвивати здатність до спостереження; виховувати любов до точних наук.

Тип уроку: нові знання.

Обладнання: підручник, презентація уроку в Microsoft PowerPoint.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.
3. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Оголошення теми, постановка завдань уроку.
4. Вивчення матеріалу нової теми.

Розглянемо три агрегатних стани речовини, які вам відомі з курсу природознавства: тверде тіло, рідина і газ. Ми звикли, що залізо тверде, ртуть рідка, а кисень газоподібний.

Яку речовину ми спостерігаємо найчастіше в різних агрегатних станах?

Відповідь: вода.

Її стани мають свої спеціальні назви: лід, вода та пара.

Треба розуміти, що будь-яка речовина за певних умов може перебувати в будь-якому з трьох агрегатних станах.

Прослухайте уривки:

Пушкін Олександр Сергійович писав:

«Под голубыми небесами

Великолепными коврами

Блестя на солнце снег лежит

Прозрачный лес один чернеет

И ель сквозь иней зеленеет

И речка подо льдом блестит…»

Еміль Верхарн

«Неотвратимо снег идёт

Как маятника мерный ход

Снег падает, кружится, вьётся

Ложится мерно на дома

Украдкой проникает в закрома

Летит в машины в ямы  и колодцы…»

С.Г. Островой

«А я все гладил снег рукой

А он все звёздами отсвечивал

На свете нет тоски такой

Которой снег бы не излечивал

Он весь как музыка. Он весть

Его безудержность бескрайня

Ах, этот снег.… Не зря в нем есть

Всегда какая-нибудь тайна…»

Всі ці поети та багато інших оспівують у своїх віршах сніг.

А який агрегатний стан має сніг?

Відповідь: твердий (лід).

Що найбільше впливає на агрегатні стани речовини?

Відповідь: температура.

Розглянемо змодельовані природні явища (слайд 10 з презентації).

Вода з водоймища випаровується. В небі вона конденсується, потім випадають опади у вигляді дощу. Вода стікає назад до водоймища. Таким чином ми отримали коловорот води в природі.

Працюємо з книгою (                 ):

Лід має структуровану решітку.

Вода, лід та водяна пара складаються з одних і тих самих молекул. Відмінності обумовлені характером розташування , руху та взаємодії молекул.

Запишемо основні властивості речовини в різних агрегатних станах.

Твердий – зберігає форму та об’єм. Рідкий – не зберігає форму, зберігає об’єм. Газоподібний – не зберігає форму, займає весь наданий об’єм.

У газах відстані між молекулами значно більші, ніж розміри молекул. При стисканні, молекули не зазнають змін: зменшуються лише відстані між ними.

Молекули рідини розташовані досить щільно, відстані між ними невеликі. Якщо уявити, що молекули – це кульки, то ці кульки торкаються одна одної.

У твердих речовинах молекули знаходяться на певних місцях, тому не можуть бути зрушені. Тому: стиснення рідких та твердих речовин майже неможливе, а газоподібних – досить легко.

Існують такі тіла, які за більшістю ознак відносимо до твердих, але за розташуванням молекул вони більше нагадують рідину (в таких тілах відсутня кристалічна решітка). Такі тіла називаються аморфними. Це скло, смола, пластмаси тощо. Якщо їх нагрівати, то не можна визначити температуру плавлення: їх перетворення на рідину відбувається поступово, вони ніби стають м’якшими.

Тверді тіла бувають кристалічними та аморфними.

5. Закріплення.

1. За якими ознаками можна відрізнити рідину від твердого тіла?
2. Які властивості належать твердим тілам?
3. Чи однакові молекули у пара, води та газу?

6. Узагальнення та систематизація знань.
7. Підведення підсумків уроку. Оцінювання. Домашнє завдання.

§  вивчити, відповідати на питання до параграфу.