Конспект уроку "Активна та пасивна лексика: застарілі слова (архаїзми та історизми), неологізми"

Євтух Лариса Валер'янівна 16 листопада 16 Відгуки відсутні

Про матеріал

Даний урок має на меті навчити здобувачів освіти розрізняти активну та пасивну лексику української мови; розпізнавати застарілі слова (історизми й архаїзми) та неологізми (загальномовні й авторські) в текстах; пояснювати лексичне значення слів за допомогою тлумачного словника та контексту; доречно використовувати застарілі слова й неологізми у власному мовленні (усному та письмовому).
Перегляд файлу

Тема: Активна та пасивна лексика: застарілі слова (архаїзми та історизми), неологізми

Клас та освітня галузь: 6 клас (Нова українська школа), мовно-літературна освітня галузь

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань та формування мовно-комунікативних умінь

Очікувані результати навчання (за Держстандартом та МНП НУШ):

• розрізняє активну та пасивну лексику української мови;
• розпізнає застарілі слова (історизми й архаїзми) та неологізми (загальномовні й авторські) в текстах;
• пояснює лексичне значення слів за допомогою тлумачного словника та контексту;
• доречно використовує застарілі слова й неологізми у власному мовленні (усному та письмовому).

Ключові компетентності НУШ: Вільне володіння державною мовою, інформаційно-комунікаційна компетентність, культурна компетентність, уміння вчитися впродовж життя, критичне та системне мислення.

І. СТРУКТУРА ТА ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент та емоційне налаштування (2 хв)

Привітання вчителя. Вправа «Хмара слів настрою»: учні обирають одне слово, яке описує їхній настрій на початку уроку (наприклад: бадьорий, натхненний, сонний, драйвовий, допитливий). Учитель звертає увагу на те, що серед обраних слів є давні загальновживані (сонний), а є зовсім нові (драйвовий).

2. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності (5 хв)

Завдання для класу: Проблемна ситуація «Машина часу у словнику»:

Учитель зачитує два короткі уривки та пропонує учням порівняти виділені слова:

  • «Князь зібрав свою дружину, одягнув кольчугу, узяв шелом і списа та рушив у похід». (Слова з минулого, які ми знаємо з уроків історії).

  • «Після уроків ми задонатили на дрон, запостили фото в сторіз і замовили доставку поштоматом». (Слова сучасності, яких не знали наші прабабусі).

Бесіда: Чому одні слова поступово зникають із щоденного вжитку, а інші — щодня з’являються в нашій мові? Які слова ми вживаємо щодня, а які зберігаються в «мовному запасі»?

Оголошення теми й мети уроку (формулювання спільних цілей учнями за методом «Я хочу навчитися...»).

3. Вивчення нового матеріалу: теоретичний блок із правилами та прикладами (15 хв)

Лексика української мови постійно змінюється разом із розвитком суспільства, науки, культури й побуту. За активністю вживання всі слова поділяють на дві великі групи: активну та пасивну лексику.



Група лексики

Правило (визначення)

Приклади та особливості

Активна лексика

Слова, якими носії мови користуються щодня в усіх сферах життя; вони зрозумілі кожному і не мають відтінку новизни чи застарілості.

Хліб, вода, школа, мама, іти, зелений, книжка, телефон, радість, працювати. Це основа нашого щоденного спілкування.

Пасивна лексика

Слова, які рідко вживаються в повсякденному мовленні, оскільки або вже вийшли з активного вжитку (застарілі слова), або ще не встигли стати звичними для всіх (неологізми).

Поділяється на дві великі групи:
1) Застарілі слова (історизми та архаїзми).
2) Неологізми (загальномовні та авторські).



ПРАВИЛО 1. ЗАСТАРІЛІ СЛОВА: ІСТОРИЗМИ ТА АРХАЇЗМИ

Застарілі слова – це слова, які вийшли з активного вжитку, тому що зникли предмети чи явища, які вони позначали, або на зміну їм прийшли інші назви.

1. Історизми – слова, що вийшли з ужитку разом зі зникненням предметів, явищ, посад чи понять, які вони називали. Вони НЕ мають сучасних синонімів.
• Приклади: жупан, кирея, очіпок (давній одяг); князь, гетьман, боярин, кріпак, чумак (давні титули, стани, професії); аршин, верста, пуд, гривеник (давні міри та гроші); пернач, булава, мушкет, кольчуга (давня зброя).

2. Архаїзми – застарілі назви предметів, ознак чи дій, які існують і сьогодні, але в сучасній мові мають інші, звичні назви (синоніми).
• Приклади: уста (губи), перст (палець), ланіти (щоки), десниця (права рука), рать (військо), глаголити (говорити), ректи (сказати), сей (цей), піїт (поет), врата (ворота), чадо (дитя).

Як розрізнити? Запитайте себе: «Чи існує цей предмет/явище зараз?» Якщо НІ (як-от кольчуга чи кріпак) – це історизм. Якщо ТАК, просто називається інакше (уста → губи) – це архаїзм.

ПРАВИЛО 2. НЕОЛОГІЗМИ (НОВІ СЛОВА)

Неологізми (від грец. neos – «новий» і logos – «слово») – це нові слова або нові значення відомих слів, що виникають у мові для називання нових предметів, явищ, технологій чи понять. Поки слово зберігає відтінок новизни, воно належить до пасивної лексики, а згодом може перейти до активної (як колись слова «космонавт», «телевізор», «комп’ютер»).

1. Загальномовні неологізми – нові слова, що виникають у суспільстві й поступово стають відомими багатьом людям (запозичені або утворені з українських морфем).
• Приклади: дрон, поштомат, блекаут, стримінг, кібербезпека, волонтерство, донат, селфі, маркетплейс, штучний інтелект, екоторба, вебінар.

2. Авторські (індивідуально-авторські) неологізми — слова, створені письменниками, поетами чи журналістами для надання тексту особливої образності й виразності. Вони «живуть» у конкретному творі.
• Приклади: «яблуневоцвітно», «весняно-оксамитно» (П. Тичина); «небокрай-веселкограй»; «сміхопад»; «сонцелюб»; «книгоїд».

4. Закріплення вивченого матеріалу: система вправ та практичних завдань (18 хв)

Вправа 1. «Розподільний диктант: Машина часу» (робота в парах, 4 хв)

Розподіліть подані слова у три колонки: 1) активна лексика; 2) застарілі слова; 3) неологізми.

Матеріал: Слова для роботи: зошит, поштомат, гетьман, сонце, ланіти, вебінар, жупан, іти, волонтерити, кольчуга, чистий, перст, кіберспорт, хліб, булава, селфі.

  • Ключ для перевірки: Активна лексика: зошит, сонце, іти, чистий, хліб.

  • Застарілі слова: гетьман, ланіти, жупан, кольчуга, перст, булава.

  • Неологізми: поштомат, вебінар, волонтерити, кіберспорт, селфі.

Вправа 2. «Детективи мови: історизм чи архаїзм?» (фронтальна робота з коментуванням, 5 хв)

Прочитайте речення, знайдіть застарілі слова. Визначте, які з них є історизмами, а які – архаїзмами (до архаїзмів доберіть сучасні синоніми).

  • Козацький отаман високо підняв срібний пернач.

  • Високе чоло мислителя осяяла натхненна думка.

  • На ярмарку крамар відміряв полотно дерев’яним аршином.

  • Дівчина сором’язливо опустила очі додолу, а на її ланітах заграв рум’янець.

  • У музеї ми бачили справжній козацький мушкет і порохівницю.

  • «Ректи правду – обов’язок кожної чесної людини», – навчав літописець.

Відповіді: 1) отаман, пернач – історизми; 2) чоло (лоб) – архаїзм; 3) крамар (продавець), аршин – історизм (крамар – історизм/архаїзм залежно від контексту, аршин – точний історизм); 4) ланіти (щоки) – архаїзм; 5) мушкет, порохівниця – історизми; 6) ректи (говорити/казати) – архаїзм.

Вправа 3. «Перекладач із сучасної на зрозумілу» (робота в групах / словникова робота, 4 хв)

Поясніть лексичне значення неологізмів (за потреби скористайтеся орфографічним або тлумачним словником чи мобільним застосунком «Словники України») та введіть два слова в речення:

  • Донат – добровільний грошовий внесок на підтримку армії, благодійності чи творчості.

  • Блекаут – аварійне або тривале вимкнення електроенергії в місті чи регіоні.

  • Локдаун – суворі карантинні обмеження на пересування та роботу закладів.

  • Лайфхак – корисна порада або винахідливий спосіб, що спрощує виконання завдання.

  • Стримінг – безперервна трансляція аудіо чи відео через інтернет у реальному часі.

Вправа 4. «Творча лабораторія: придумай авторський неологізм» (творче завдання НУШ, 5 хв)

Уявіть, що ви письменник-фантаст або поет. Утворіть за допомогою відомих префіксів, суфіксів чи складання основ власні авторські неологізми для опису таких понять:

  • Людина, яка обожнює читати книжки вночі → (наприклад: ночекниголюб, книгоманка, сторінкоглитай).

  • Пристрій, який автоматично робить домашні завдання → (наприклад: урокороб, зошитописець, дз-автомат).

  • Настрій першого дня літніх канікул → (наприклад: сонцеграй, канікулорадість, безтурботодень).

Завдання: Зачитайте 2–3 найкращі слова та складіть із одним із них речення.

5. Підбиття підсумків уроку, рефлексія та оцінювання (3 хв)

Інтерактивна вправа «Світлофор знань» або «Мікрофон»:

  • «Сьогодні я дізнався / дізналася, що пасивна лексика складається з...»

  • «Тепер я легко розрізню історизм та архаїзм, тому що...»

  • «Найцікавішим завданням на уроці для мене було...»

Формувальне оцінювання: відзначення найактивніших учнів, коментар учителя щодо роботи в групах і парах.

6. Домашнє завдання (диференційоване, 2 хв)

  • Базовий рівень (обов’язковий): Виписати з підручника історії України (6 клас) 5 історизмів, а зі словника чи художнього твору – 5 неологізмів, пояснити їхнє значення.

  • Творчий рівень (на вибір): Написати мінітвір-фантазію (6-8 речень) «Зустріч козака Мамая з сучасним шестикласником», використавши щонайменше 3 застарілі слова та 3 неологізми (підкреслити їх).



РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ (КАРТКА-ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНІВ)

АКТИВНА ЛЕКСИКА

Слова щоденного вжитку, зрозумілі всім носіям мови (вода, школа, дружити, веселий).

ПАСИВНА ЛЕКСИКА

Слова, що рідко вживаються в повсякденному мовленні (застарілі слова + неологізми).

ІСТОРИЗМИ vs АРХАЇЗМИ

• Історизми — зник сам предмет (жупан, князь, аршин). Синонімів немає!
• Архаїзми — предмет є, змінилася назва (уста → губи, перст → палець, чоло → лоб).

НЕОЛОГІЗМИ

• Загальномовні — нові слова суспільства (дрон, поштомат, блекаут, стримінг).
• Авторські — вигадані письменниками для краси образу (яблуневоцвітно, сміхопад).