Конспект уроку "Дiалектнi слова та їх стилiстичнi функцiї"
Одеський НВК №13
Діалекти – могутній стовбур нашої мови
Урок української мови
в 10 класі
Діалектні слова та їхні стилістичні функції
Варбанець Ганна Вiкторiвна,
учитель української мови
та літератури
Одеса -2020
Тема. Діалектні слова та їхні стилістичні функції
Мета:
навчальна: дати учням поняття про діалект та діалектизми, з’ясувати їх роль у мовленні
та семантико-стилістичні функції на прикладі почутих текстів;
розвиваюча: поглиблювати комунікативно-пізнавальні здібності учнів через збагачення
мовлення діалектизмами, розвивати дослідницькі навички,
удосконалювати вміння працювати над навчальним проектом.
виховна: прищеплювати стійкий пізнавальний інтерес до мовних явищ через
популяризацію українського мистецтва, плекати любов та повагу до української
мови, виховувати національну свідомість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи і прийоми: метод проект, робота в групах, робота з підручником, спостереження, дослідження, аналіз, проблемні питання, тестові завдання.
Міжпредметні зв’язки: українська література, художня культура (музика, живопис,
фото), географія, інформатика.
Обладнання: мультимедійна презентація «Кімната знань», уривки з українських пісень, фрагмент фільму «Тіні забутих предків», опорні схеми, електронні словники (П.С.Лисенко. Словник поліських говорів. - К.: Наукова думка, 1974.- Гуцульські говірки: короткий словник (за ред. Я.Закревської). - Львів, 1997. – 232 с.), інсценівки-діалоги; електронний варіант довідника О.М.Авраменка. Українська мова та література: частина І.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Діалекти – це ті ручаї, що виповнюють
живлющою водою ріки літературних мов.
Іван Дзюба
І. Організаційний момент. Привітання з класом. Представлення гостей.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Метод-опора «Знаю і вмію»
- через призму якого розділу мовознавства в 10 класі поглиблюються й систематизуються інші розділи науки про мову? (стилістику);
- що вивчає стилістика? (стилі мовлення та стилістичні функції мовних одиниць)
- назвіть основні стилі мовлення (офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, художній, розмовний, конфесійний, епістолярний)
- яку назву має розділ, знання з якого ми поглиблюємо в ІІ семестрі? (лексикологія)
- що вивчає лексикологія? (лексику)
- що таке лексика ? (сукупність усіх слів мови)
- на скільки груп поділяють лексику, назвіть їх? (на 4: за значенням, походженням, вживанням та емоційним забарвленням)
- до якої з груп належить лексика, яку ми сьогодні будемо вивчати? (за вживанням)
- що називають діалектом? (різновид говірки певної місцевості)
- що ж таке діалектні слова? (слова, поширені на території певного діалекту)
ІІІ. Оголошення теми уроку. Епіграф уроку
ІV. Формулювання учнями завдань уроку та очікувань від уроку.
Метод «Продовж речення».
Сьогодні на уроці я хочу… Навчитися … Пізнати… Зрозуміти
V. Мотивація навчальної діяльності.
Коли ви вперше близько познайомилися з діалектними словами?
Давайте уявимо ситуацію, що з усного мовлення та з творів літератури наказали вилучити всі діалектизми. І в який куточок України ви б не поїхали, скрізь би чули всім зрозумілі загальновживані слова. Чи змінилось би щось тоді в мовленні?
Воно б стало чистішим і досконалішим чи, навпаки, менш колоритним і збіднілим?
На це запитання ми й маємо сьогодні відповісти, а ще укласти словник діалектизмів, почутих, побачених і прожитих сьогодні на уроці.
VІ. Домашнє завдання: високий рівень – написати казку або власну поезію із використанням діалектизмів.
VІІ. Основна частина уроку. Віртуальна мандрівка-квест
Допоможе вам у цьому віртуальна мандрівка у формі квесту. А передував нашому квесту навчальний проект під назвою «Діалектизми в побуті, мистецтві й науці». Ви працювали в групі над власною темою, кожен з вас виконував певну роль. У кожній групі є керівник, секретар, лексикограф і експерти.
Словник. Квест (з англ. - пошук) – пошук загублених предметів, скарбів.
Проект (з лат. - кинутий уперед) – розроблений план для майбутньої діяльності.
Лексикограф (з грец. – словник і пишу) – фахівець з лексикографії.
Експерт ( з лат. – досвідчений) – фахівець у певній галузі знань.
Кожна група готувала своє завдання. Усі разом ми маємо пройти 4 станції і знайти ключі до скарбу.
Прошу вас усіх зараз перенестися з нашої класної кімнати у віртуальну кімнату знань. Розпочинаємо наш квест!
Перед вами 4 шляхи, вам обирати, яким іти.
Магнітофон. Музична станція
Виступ керівника групи. Проект «Діалектизми в українських піснях»
- Завдання групам. Прослухати уривки з пісень, записати діалектизми (маркером на форматі А3), поставити наголоси. Пояснити їхнє лексичне значення.
Василь Зінкевич «Де трембіта співа»
Плач Єремії «Я піду в далекі гори»
ВІА «Червона рута» «Ой Марічко, чічері, чічері»
Словник: 1)плай – стежка в горах,
2)звОри – ущелини,
3)кИчери – гори, порослі лісом,
4)чічері (чичері) – (за сл. Даля "Чичер, чичера" - це холодний осінній вітер із дощем (діал.);
5)когУт – півень.
Форми мя, тя, ся – архаїчна форма особових займенників, які вільно вживалися в давньоруській мові – звідси й уживання дієслів без постфікса ся: дивити, ганьбити.
Ключ. Музикою на устах твоїх бринить
Фоторамка. Музей фото- й кіномистецтва
Виступ керівника кіногрупи «Діалектизми у фото- й кіномистецтві»
Виступ фотодизайнера. Зв’язок між захопленням фотомистецтвом і діалектизмами
- Завдання групам. Назвати фотозображення, використовуючи лише діалектизми.
Словник: 1)габИ – хвилі на гірській річці;
2) вАтра – вогнище;
3)гаджУґи – молоді смереки;
4)ґАздИ – господарі;
5)гАчі – штани;
6)гоц – водопад;
7)лУдіння – одяг;
8)маржИна – худоба;
9)негУра – туман;
10)денцІвка – сопілка.
Виступ експерта з кінофільмів
- Завдання групам. Переглянути фрагмент з фільму, вказати назву, режисера, автора однойменного художнього твору, записати (маркером на аркуші А3) діалектні слова та їх значення. Крім діалектизмів, яка лексика вживається ще? (застарілі слова – постоли, ліпші – від слова ліпота – краса).
Словник: зАпАска – жіночий поясний одяг;
капчурИ - вовняні шкарпетки, в’язані різнокольоровими нитками;
фАйний – гарний;
денцІвка – сопілка.
Ключ. Архаїчна її душа, її культура
|
Телевізор. Прем’єра театральної вистави
Виступ керівника. Проект «Діалектизми в говірках та літературі»
Виступ акторів театру. Сценка «Розмова хлопців із Полісся»
1-й хлопець. Ти на здибанку вчора ходиу? 2-й хлопець. Ходиу… 1-й хлопець. А про любов ти єні говориу? 2-й хлопець. Говориу… 1-й хлопець. До перших когутів стояу? 2-й хлопець. Стояу… 1-й хлопець. А шо так рано прискакау? 2-й хлопець. Прискакау… Я ж вєрш приготував єй завгодєй, Хлопєц я душевний, а не єкийсь злодєй. 1-й хлопець. Читай! 2-й хлопець. Внєкай! Любко, он видиш звєзда летит, І річка, як зерцало, перед ню лежит, І чую, шо серце твоє джурелєт, Бо з тобов такий хлопєц стоєт. 1-й хлопець. І шо? Зраділа й обійняла? 2-й хлопець. Зраділа, да так, шо диньку дала. 1-й хлопець. І шо ти будеш диньку єсти? 2-й хлопець. Ти шо здурєв, я ліпше провалюс на м’єстє. 1-й хлопець. Не зрозуміла дєвка поезії душі? 2-й хлопець. Не зрозуміла і потоптала всє мої вєрші.
Літературна пауза.
Виступ акторів театру. Сценка за гуморескою П. Глазового «Кухлик»
Юля. Дід приїхав із села, ходить по столиці. Павло Глазовий
Ключ. Оригінальна у фольклорі та літературі Словник. Онлайн-бібліотека Виступ керівника групи. Проект «Джерела походження та вивчення діалектних слів»
Виступ лексикографа. Знайомство з картою діалектів України.
Виступ експертів з різних говірок. Знайомство зі словниками діалектизмів. Простеження впливу інших мов на формування українських діалектизмів
М.Й.Онишкевич. Словник бойківських говірок. – К.:Наукова думка, 1984 Гуцульські говірки. Короткий словник (за ред. Я.Закревської). – Львів, 1997. – 232 с. П.С.Лисенко. Словник поліських говорів.- К.:Наукова думка, 1974. – 261 с. А.А.Москаленко. Словник діалектизмів українських говірок Одеської області. – Одеса, 1958
Діалектне слово вжите в реченні А Отож-бо файно наговорив. Б Поспільство розступилось на аршини. В На стелі був барельєф: сцена виїзду на полювання. Г Молодії ланіти, очі і уста марніють зримо. Д І на оновленій землі врага не буде супостата.
Діалектне слово вжите в реченні А Тут стояла Січ, тут димилися козацькі курені. Б Вівчарі знаходили притулок у гірських колибах. В У дощові дні хмари звисають сивими пасмами. Г Величні калити наповнені щирозолотими монетами. Д Молодиці перебирали язиком усіх дівчат на селі. Ключ. Вирує в словниках, у говірках звучить
Ось і підійшла до кінця наша мандрівка, варто лише зібрати ключі-рядки в один вірш і ви отримаєте втрачений скарб - …
Музикою на устах твоїх бринить, Оригінальна у фольклорі та літературі, Вирує в словниках, у говірках звучить Архаїка її душі, її культури.
Давайте прочитаємо рядки Костянтина Тищенка
Спадкоємність писемних мов забезпечували щоразу саме живі народні говірки – вони наче могутній стовбур мови. Тоді як літературна, або писемна, форма мови – наче гілка, найкраща, доглянута, часто прищеплена. Одна гілка всихає, інша виростає. Проте все на тому ж стовбурі. У тіні того стовбура-велета дрібнішають і в’януть мовні суперечки. Хай і хвора на суржик, але діалектна українська стихія триває. Любімо живі діалекти, могутній стовбур нашої мови. Принаймні на зневажаймо їх, слухняно побіч суржику або зводячи до ненормативних слів. За К.Тищенком
Вирішення проблемного питання уроку. Мовлення без діалектизмів стало б чистішим і досконалішим чи, навпаки, менш колоритним і збіднілим? (з опорою на здобуті учнями знання як під час власного дослідження, так і під час роботи в групі протягом уроку)
VІІІ. Оцінювання роботи учнів на уроці.
ХІ. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія:
Чи виправдав урок мої сподівання? Що нового я взяв для себе? Що здивувало й змусило замислитись?
|
Q |
|
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
про публікацію авторської розробки
Додати розробку