Конспект уроку "Дистанційний урок медіаграмотності в 7-А класі"

Дистанціїний урок медіаграмотності в 7-А класі в google classroom.

Дата:18.02.22р.

Тема: «Фейк чи не фейк?»

Мета позакласного заходу: Отримати базові знання у сфері медіа, ознайомити учнів із найрозповсюдженішими видами маніпуляцій і пропаганди, надати базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення. Розвивати, аналізувати види і тексти медіа, засоби комунікації, критично сприймати медіатексти, володіти методами і прийомами психологічного захисту від непотрібної інформації, безпечної поведінки в медійному просторі, навичками організації особистісного медійного простору (в тому числі й творчими); розвивати мотивацію щодо формування індивідуальної медіаграмотності.

Виховувати: відповідальність за свої дії, виховання критичного ставлення до інформації

Завдання: розказати, якими потрібно користуватися ЗМІ (що читати чи дивитися), а навчити учнів не підпадати під вплив пропаганди, допомогти не стати жертвами маніпуляцій, що призводить до паніки, ненависті та різних страхів.

Очікувані результати: учні мають знати визначення понять «мас-медіа» «медіа», «інформація» «фейк», основні види медіа; уміти визначати роль інформації та мас-медіа в сучасному світі, визначати завдання медіаграмотності.

Тип уроку: дистанційний (комбінований)

Обладнання: комп’ютер, відео-матеріал, відеогра «Медіознайко», тест для засвоєння матеріалу уроку.

Хід заходу

Вчитель. Добрий день. Рада вітати вас на позакласному заході з медіаграмотності. Сьогодні ми з вами навчимося визначати роль інформації та мас-медіа в сучасному світі, розрізняти пропаганду від правдивої інформації, та як не стати жертвою зловмисників у інтернеті.

Вивчення нового матеріалу

Учитель. Із давніх-давен найдорогоціннішим скарбом людини був розум. У всі часи були люди, яких природа наділяла надзвичайними розумовими здібностями. Вони ставали мудрецями і передавали свої знання іншим різними засобами. Так  уперше виникла інформація.

Сучасне суспільство характеризується збільшенням ролі інформації і знань у житті суспільства і сьогодні ми живемо у світі, який залежить від технологій. Ніхто вже не може працювати і жити, як раніше. Тож без уміння оцінювати інформацію, яка надходить до нас, можна дуже швидко опинитися під її завалом, бо інформації дійсно багато і велику частину інформації ми отримуємо від медіа.

Доба, в яку ми живемо, називається інформаційною, а працювати з інформацією ще донедавна ніде спеціально не навчали.

Звідси випливає причина актуальності медіаосвіти, яка полягає в тому, що інформаційна революція зробила наше сприйняття світу значною мірою залежним від того, як його подають медіа.

Щодня ви, ваші рідні, близькі, друзі слухають радіо, читають газети, журнали, дивляться телевізор, багато часу проводять у мережі Інтернет.

Учитель звертається до учнів. З якою метою це робиться? (отримання інформації)

Яку роль у суспільстві вони виконують?

Учитель. Тож, розглянемо, що таке інформація? (перегляд відео-матеріалів)

Учитель.

Інформація – це знання, яке здобуває споживач (суб’єкт) внаслідок сприйняття та опрацювання певних відомостей. Інформація існує у вигляді документів, креслень, малюнків, текстів, звукових чи світлових сигналів тощо. Тобто, носієм інформації може бути будь-який матеріальний об’єкт. Будь-яка інформація передається за допомогою повідомлень. Інформацією прагнуть володіти всі, тому медіа (мас-медіа), до яких належать канали та інструменти для використання, зберігання, передавання, інформації або даних, стали важливою частиною існування людства.

Що ж таке медіа і що належить до медіа?

Мас-медіа, медіа — засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто канали масової інформації (радіо, телебачення, преса, кіно, фотографія, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, інтернет тощо).

Тепер ми перейдемо до важливої та необхідної інформації, як на практиці розпізнавати маніпуляції та фейки.

Учитель запитує у учнів.

Чи можете ви пояснити, що таке «фейк»?

Учні відповідають.

Учитель. Фейк – це одна з найпоширеніших форм маніпуляцій у медіа сьогодні, це навмисно зманіпульована новина. Іноді фейки – це абсолютні вигадки, фікція. Небезпека фейків полягає також у тому, що вони: - спотворюють реальність; - підривають довіру до медіа. Саме тому важливо навчитися сприймати й критично оцінювати інформацію, а також вміти розпізнавати маніпуляції, на яких ґрунтуються фейки. Почнемо цю частину уроку з аналізу однієї з найпоширеніших технік маніпуляцій, які можна знайти як у друкованих, так і в онлайн медіа, - маніпулятивних заголовків.

Саме поняття фейкових новин можна тлумачити по-різному, залежно від контексту й цілей їх поширення. Наприклад, Кембриджський словник тлумачить фейки як усе, що вводить в оману інших, вдаючи щось, чим насправді не є. А вже згадане видавництво Collins затвердило визначення:

«Фейки — це фальшива, часто сенсаційна інформація, розповсюджена під виглядом новин».

Журналіст CNN Браян Стелтер (Brian Stelter) зауважив, що люди почали називати фейковими новинами все, з чим вони не погоджуються і що їм не подобається. Так, наприклад, часто робить президент США Дональд Трамп.

Науковці з Університету Західного Онтаріо виділяють п’ять типів фейків:

• навмисно створені фейки;
• жарти, сприйняті як правда;
• масштабні містифікації;
• навмисно однобоке висвітлення подій;
• історії, в яких «правда» є суперечливою (наприклад, терорист для одних є борцем за свободу для інших).

BBC пропонує простішу класифікацію:

• неправдиві новини, поширені навмисно;
• новини, які містять у собі правдиву інформацію, але не є цілковито точними.

Другий вид фейків може виникнути, якщо журналісти чи блогери не перевірили всі факти, перш ніж опублікувати матеріал, або перебільшили деякі з них.

Найбільш доступні канали для поширення фейків — інтернет-платформи (Reddit, 4chan тощо), соцмережі (Facebook, Twitter та інші) та месенджери (Whatsapp, Facebook Messenger). Неперевірену інформацію, поширену через ці канали, можуть підхопити як «класичні» ЗМІ, так і інші сайти.

Запитання до учнів. Для чого, на вашу думку, знадобилося вигадувати заголовок, який не дає чіткого розуміння про подію й фактично вводить читача в оману? (Відповіді можуть бути такі: 1) помилково; 2) для того, щоб обдурити аудиторію, 3) важко відповісти тощо)

Учитель. Ми повинні розуміти, що заголовок – це дуже важливий елемент статті.

Справа в тому, що значна кількість людей не читає всіх статей у газеті, на сайті, переглядаючи тільки заголовки. Саме цю особливість читання використовує пропаганда. Ця маніпуляція також спрацьовує в інтернеті. Мільйони людей щодня відвідують пошукові системи або перевіряють свою пошту. Зазвичай на сторінці вони також бачать тільки заголовки новин про найважливіші події дня. Велика ймовірність, що такий користувач побачить тільки заголовок і ніколи не довідається, що ж відбулося насправді

Учитель. До вашої  уваги гра «Медіазнайко»

Заголовки: Вам потрібно визначити правдива чи ні. Обґрунтуйте свою відповідь.

• У Києві перекритий рух транспорту по вулиці Хрещатик (не фейк, тому що так трапляється на вихідні й свята; це можна перевірити за допомогою вебкамер, які є на Хрещатику, або на сайті Київради, або на сервісі «Яндекс.Пробки»).

• Британські ЗМІ одержали ексклюзивне фото організатора теракту в Бангкоку (не фейк; далі ми розповімо, як можна перевіряти фотографії).

• Стипендії будуть одержувати тільки малозабезпечені студенти (не фейк; це можна перевірити на сайті Міносвіти).

• З наступного місяця доступ до фейсбуку буде коштувати $3 на місяць (фейк, який надрукував сайт гумористичних новин; це можна перевірити на самому сайті «Фейсбуку», де написано, що сервіс повністю безкоштовний і так буде завжди).

Коли читаєте газету або переглядаєте сайт, не покладайтеся тільки на заголовки. Часто вони не дають чіткого розуміння фактів, а іноді використовуються пропагандою для різних маніпуляцій.

Перегляд відео

Вправа  «Вірю - не вірю»

Учасникам потрібно зрозуміти, що в процесі виявлення фейків необхідно використовувати всі види пошуку інформації:

• перевірку в енциклопедіях і словниках (зіставлення дат подій і явищ);

• пошук по тексту в пошукових системах, в соціальних мережах: велика кількість схожих оголошень має навести на думку про фейк;

• пошук по фото, скриншоту відеоролика;

• пошук за ключовими словами (назви, прізвища, телефони - можливо, цей фейк вже обговорювалося в мережі).

Важливо обговорити питання безпеки (наприклад, чому не можна дзвонити за вказаними в пості номерами телефону, чому не потрібно ділитися такими повідомленнями).

Варто обговорити причини, за якими з'являються подібні фейки (шахрайство, залучення аудиторії, створення розважального контенту).

Учитель. Звертається до учнів. Що сьогодні нового ви дізналися? Чи була для вас корисна інформація?

Перевірка засвоєння матеріалу уроку за допомогою онлайн тесту

Підведення підсумків. Сучасне суспільство живе в умовах глобального зростання обсягів виробництва й споживання інформації, що потребує глибокого  осмислення. Тож пізнавайте, осмислюйте, робіть висновки та приймайте рішення на шляху до успіху. Ловіть свою хвилю життя! До побачення. На все добре.

Джерела: інтернет ресурс.