Конспект уроку для дистанційного навчання
(для роботи з учнями)
Тема: Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини.
Виготовлення розчину.
Мета для учня:
Знаннєвий компонент:
Діяльнісний компонент:
Ціннісний компонент:
І. Актуалізація опорних знань.
1. Повторити § 32, (Ярошенко О.Г. Хімія 7 клас) або відповідний
§ підручника, за яким навчаються діти
2. Дати відповіді на питання:
1. Сформулюйте визначення поняття «розчин» і назвіть його компоненти? Наведіть приклади розчинів у природі.
2. Як класифікують розчини за кількісним співвідношенням компонентів? Наведіть приклади розбавлених і концентрованих розчинів.
3. Які розчини називаються насиченими, а які ненасичені? Наведіть приклади.
4. Поміркуйте, як можна з насиченого розчину, зробити ненасичений?
5. А чи можна з ненасиченого розчину зробити насичений?
6. Чи може розбавлений розчин бути насиченим?
2. Виконати завдання.
https://naurok.com.ua/test/rozchin-i-yogo-komponenti-147072.html (завдання для ознайомлення вчителю)
https://naurok.com.ua/test/start/147072 (посилання для виконання учням того ж самого тесту)
https://learningapps.org/4149974
Для вивчення нової теми пригадаємо з курсів математики та хімії:
Задача. Визначити масові частки елементів у магній оксиді.
Знайти: |
Розв'язання
Mr (MgO) = Ar (Mg)+ Ar(O) Mr (MgO) = 24+16 =40
Або W(O)=1- W(Mg) = 1-0,6=0,4 Масова частка елементів в даному випадку виражена у частках від одиниці. Але ж масова частка може бути виражена і у відсотках.
|
||||||||||||||||||||||||
W(Мg ) - ? W(О)-? |
|||||||||||||||||||||||||
Дано |
|||||||||||||||||||||||||
МgО Ar(Mg) = 24 Ar(O) = 16 |
Ваші знання допоможуть нам у вивченні нової теми.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Людина в своєму житті використовує дуже багато різних розчинів, наприклад:
5% 10% 9% 33 3%
Спробуємо розібратись.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Важливою характеристикою будь-якого розчину є його склад. Склад розчину можна описати з двох позицій: якісний (з яких речовин складається розчини) і кількісний (скільки він містить розчинника і розчиненої речовини).
Існує кілька способів вираження кількісного складу розчинів, але найчастіше використовують масову частку розчиненої речовини (W).
З поняттям «масова частка» ми вже знайомі і сьогодні його застосовували, тільки йшлося про масову часту елемента в складній речовині. Повернемося до задачі, яку сьогодні виконували і звернемо увагу ще раз на формулу для визначення масової частки елемента в складній речовині.
А тепер ми будемо вчитися визначати масову частку розчиненої речовини в розчині.
Відношення маси розчиненої речовини до загальної маси розчину називають масовою часткою розчиненої речовини ( позначають W) і розраховують за формулою, виражають в частках від одиниці.
W(реч) = |
m (розчиненої речовини) |
(у частках від одиниці) |
m (розчину) |
де W - масова частка розчиненої речовини;
m(речовини) – маса розчиненої речовини;
m(розчину) – маса розчину.
В результаті відповідних розрахунків одержуємо результат у частках одиниці.
Проте, у прикладах розчинів, які було наведено (3% розчин гідроген пероксиду, 9% розчин оцту тощо), чисельні значення масової частки розчиненої речовини в розчині зазначені у відсотках, та і на побутовому рівні зручніше використовувати відсотки. Тому формула набуває такого вигляду:
W(реч) = |
m (розчиненої речовини) |
*100% |
(у відсотках) |
m (розчину) |
Масова частка розчиненої речовини в розчині, що виражена у відсотках, показує масу речовини в 100 г розчину
Наприклад, розчин солі з масовою часткою 3 % - це розчин, у 100 г якого міститься 3 г солі.
З яких компонентів складається розчин? (розчинник і розчинена речовина), отже m (розчину) = m (р-ка) + m (р.р).
Тому формула може набувати і такого вигляду:
W(реч) = |
m (розчиненої речовини) |
*100% |
(у відсотках) |
m (р-ка) + m(р.р.) |
Знаючи масу розчину і масу розчиненої речовини, можна знайти масу розчинника за формулою:
m (розчинника ) = m(розчину) - m (розч. речовини)
Повернемося до попереднього прикладу.
Що означає запис: 3% розчин солі?
Ми можемо зробити висновок, що у 100г розчину маса розчиненої речовини – солі становить 3 г, а маса розчинника – води - 97 г (100 г - 3 з = 97 г)
Для формування стійкого уміння обчислювати масову частку розчиненої речовини в розчині, масу розчиненої речовини і масу розчинника пропоную
https://www.youtube.com/watch?v=Z7SDF-OMN-Y.
Посилання на підручники : https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi pidruchnikiv/elektronni-versiyi-pidruchnikiv-dlya-uchniv-7-h-klasiv-2/himiya-7-klas/
При опрацюванні алгоритму розв’язування задачі:
За зразком у підручнику розв'яжіть задачі .
Якщо б ми проводили урок в класі, то обов’язково виконували б лабораторну роботу по виготовленню розчинів, так як людина за життя постійно використовує або готує розчини:
Наочні приклади використання розчинів у побуті та житті людини зображені на малюнку:
І тому потрібно знати як виготовляти розчини і вміти це робити кожному
Оскільки, урок дистанційний то знайомимось з алгоритмом дій, що викладений у інструкції до лабораторної роботи по виготовленню розчинів.
Виготовлення розчину.
https://www.youtube.com/watch?v=ZFC73sABqrM
Повторення правил техніки безпеки під час проведення хімічного експерименту - приготування розчинів.
Для виготовлення розчину з певною масовою часткою розчиненої речовини необхідно:
Щоб приготувати розчин необхідно провести обчислення маси розчиненої речовини та розчинника, потім визначити об’єм розчинника. На терезах зважити масу розчиненої речовини, мірним циліндром відміряти певний об’єм розчинника. Розчинену речовину висипати у хімічний стакан, долити розчинник. Для прискорення розчинення суміш перемішати скляною паличкою. Перед виготовленням розчинів тверді речовини зазвичай подрібнюють. За потреби (поясніть, коли вона виникає) готовий розчин фільтрують.
Задача. Виготовити 20 г розчину кухонної солі (натрій хлориду) з масовою часткою розчиненої речовини 5%.
План виготовлення розчину
Послідовність роботи |
Обчислення |
|
m(солі) = 20 х 0, 05 = 1 г |
|
а) m (р-ка) = m(р-ну) - m (р. р.) m(Н₂О) = 20 – 1 = 19 (г) б) ρ(Н₂О) = 1 г/мл V(Н₂О) = m:ρ = 19 г : 1 г/мл = 19 мл |
|
|
|
|
5. Для прискорення розчинення суміш перемішуємо скляною паличкою
|
|
У хімічних лабораторіях навчальних закладів порції твердих речовин зважують на терезах із погрішністю (для навчальних цілей) не більш 0,1-1 г. У хімічних і фармацевтичних лабораторіях використовують високоточні електронні терези. Розчинення здійснюють у чистому посуді, який не взаємодіє з розчином.
Виготовлення розчинів потребує точності, акуратності й попереднього проведення правильних математичних розрахунків. Усі ці якості та вміння знадобляться вам не лише під час виконання лабораторних дослідів по приготуванню розчинів, а й у повсякденному житті.
Запам'ятайте! Тривале й неправильне зберігання може призвести до псування розчину аж до повної непридатності - появи пластівців і каламуті, зміни кольору й складу, тощо.
ІV. Закріплення
Теоретичні завдання: відповісти на теоретичні питання в кінці §33 . (О.Г. Ярошенко. Хімія 7 клас), або відповідного § підручника, за яким працюєте.
Посилання на підручники https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi pidruchnikiv/elektronni-versiyi-pidruchnikiv-dlya-uchniv-7-h-klasiv-2/himiya-7-klas/
Практичні завдання:
Виконати тести за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/kilkisniy-sklad-rozchinu-masova-chastka-rozchineno-rechovini-163867.html - посилання на завдання для вчителя
https://naurok.com.ua/test/start/163867 - посилання для виконання завдань учням
Творчі завдання:
Виготовлення водного розчину кухонної солі. (О.Г. Григорович Хімія. 7 клас с. 159 ) .
Посилання на підручники https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi pidruchnikiv/elektronni-versiyi-pidruchnikiv-dlya-uchniv-7-h-klasiv-2/himiya-7-klas/