План-конспект уроку на природі для 5-го класу на тему:
«Явища природи. Їх різноманітність»
1. Організаційний етап
Привітання. Інструктаж цільовий.
Завдання екскурсії: запам’ятати й записати в зошит (не друкований) назви природних явищ, які ви будете спостерігати, а також записати якомога більше назв живих організмів – рослин і тварин, що трапляться вам біля школи.
2. Мотивація НД і пояснення д/з
Під час уроку на природі не забудьте позбирати опалі листочки з різних дерев і кущів, щоб через тиждень, в понеділок принести творчо виконану вами поробку з висушених гербарних листочків за поданими зразками.
Запис д/з в щоденник. Принципи гербаризації рослинних листочків.
3. Вихід з приміщення школи.
4. Пояснення нового матеріалу
Давайте роздивимося довкола: скошена трава – стебла зимуючих рослин – буде гнисти. До яких явищ належить цей приклад? (Х.)
Птахи де-не-де пролітають (ворони, сороки): їх політ – це яке явище7 (Ф.)
Чи літають комахи над рослинами клумб, що залишилися ще з квітами? Чому так або ні?
5. Рослини-символи України.
1) Відгадайте, про яку рослину йдеться: «розкалина», воєвода з Греції, що забрав в неволю дівчину-українку, що прощаючись із сестрою сказала: «Твоїм ім’ям я назву рослину, яку найбільше люблю. Коли цвіте вона, то соловей прославляє її красу, а восени на ній горять ягоди-намистинки, які повертають здоров’я людині. Вона буде зватися…»
- Що ви про неї знаєте?
Ось вам цікаві факти про значення калини: кущ або невисоке дерево, до 5м, має цінні лікувальні властивості, відвар з неї має кровоспинний ефект, вживається як потогінний послаблюючий засіб. Ягоди їдять у разі респіраторних хвороб, хвороб печінки. Це харчова, лікарська, медоносна рослина. З неї готують варення, повидло, компоти. Використовують як косметичний засіб з очищення обличчя. З народженням дівчинки давні українці клали в купель гілки калини, щоб дівчинка була красивою.
2) Чи є на шкільному подвір’ї ця диво-рослина?
3) Яка рослина має схожі, але жовтогарячі ягоди? – Горобина.
Йдемо до неї. Збираємо листочки!!!
4) На давньонімецькій мові горобину називали «раудніан», що буквально означає «що стає червоною». Мабуть, німецькі племена мали на увазі листя і ягоди дерева, що червоніють восени.
Горобина тисячоліттями росла на європейському континенті, в Азії і в Північній Америці. Багато століть горобина вважалася магічним деревом у давніх німців, скандинавів, кельтів і слов'ян.
У наші дні переважна більшість горобини як і раніше росте в дикій природі. Хоча є кілька «окультурених» дерев, виведених для більш смачних ягід. Протягом багатьох століть горобину цінували не тільки за її лікувальні властивості.
Цілющі властивості червоної горобини дієві і корисні:
Раніше сільські жінки фарбували своє волосся саме плодами горобини, якщо хотіли надати їм стійкий і яскравий рудуватий відтінок. Для отримання іншого кольору, до приготовленої з ягід маси додавали і інші інгредієнти. Тепер же фарбу для волосся з горобини можна придбати практично в будь-якому магазині. За допомогою горобини готують і омолоджуючі маски для шкіри рук і обличчя. Ніжно діючий скраб з стиглих плодів очистить шкіру і допоможе розгладити невеликі зморшки. З горобини також часто роблять антивікові косметичні засоби. Наприклад, крем з ефектом відбілювання, що володіє ще й поживними властивостями. За допомогою відвару або чаю на основі горобини можна усунути ефект втоми на шкірі рук і обличчя, або ж прибрати мішки під очима.
5) Мова про дуб: с.7.
6) Береза в обрядовості і як орієнтир та показник погоди. с.9
7) Мандрівка до липи. Збираємо листочки!!!
Дійсно, це дерево живе дуже довго: у середньому до 300—400 років, а окремі особини доживають до 1 200 років. Протягом всього свого життя липа не тільки радує око своєю незвичайною красою, але і служить джерелом лікарської сировини, з давніх пір використовується в народній медицині.
Липа росте в лісах, садах, на міських бульварах і в парках. Культивується як декоративна і озеленювальна рослина. Найпоширеніший в європейській частині країни вид — липа дрібнолиста. Особливо хороша липа влітку, під час цвітіння, коли дерево зверху донизу вкрите запашними, виділяють ніжний аромат жовтуватими квітками, зібраними в напівпарасольки, з великим, як крило бабки, приквітками. Зацвітає липа в природних умовах на 20-му році життя, а в насадженнях — тільки після 30 років. Цвіте майже щорічно і дуже рясно в червні—липні. Цвітіння триває 10-15 днів. У той час, коли цвіте липа, в повітрі струмує дивно тонкий, ніжний солодкуватий аромат, який відчувається далеко за межами липових садів і парків. У науковій медицині як лікарську сировину використовують лише квітки липи — липовий цвіт, а в народній — практично всі частини рослини. У промислових масштабах заготівлю лікарської сировини здійснюють в основному під час рубки липових лісів, коли дерево досягне 90-річного віку. В цей час з дерева можна отримати максимальну кількість сировини.
Хвилинка фотографування.
6. Завершення прогулянки
Біля туї – зупинка.
Листопад – і назва календарного місяця, і назва природного явища. Зміни з листочками – цікаві й своєрідні. Причина цього явища у внутрішніх змінах: у листків накопичується певні пігменти іншого, не зеленого кольору. Вони замінюють зелений пігмент собою, адже припиняється сокорух, загальмовуються рух води – листочок не втримується і падає з гілки. Як багато в цьому явищі!!! До якої групи воно належатиме? (Б., Х., Ф.)
Листопад – це приклад взаємозв’язку явищ у природі.
Та є рослин, які не скидають листя. Жовтувато-бура деревина туї дуже легка, м’яка і стійка проти гниття, з особливим ароматом. Назва виду перекладається як «воскурение, жертвоприношення». Цією назвою туя зобов'язана тому факту, що під час древніх магічних ритуалів при спалюванні ароматної деревини цього дерева поширювався легкий приємний запах. В хвої туї міститься велика кількість ефірної олії, яка знайшла застосування в медицині і в парфумерії. До цього слід додати, що туя є фітонцидною рослиною, здатною оздоровлювати навколишнє повітря.
У нетрадиційній медицині туя використовується у вигляді водних і спиртових форм. У гомеопатії вона часто призначається в різних видах і формах випуску. Слід мати на увазі, що свіжа хвоя цієї рослини може викликати опік.
Повільно ростуча порода, цілком морозостійка; вітростійка. Дерево висотою до 20 м або кущ з пірамідальною кроною в молодості і короткими горизонтальними гілками, пізніше крона набуває яйцеподібної форми. Цікава туя своєю біологічною особливістю – «цвітінням», яке правильніше назвати пилінням. Квітки туї називають колосками. Ниркоподібні жовто-зелені колоски в основному розташовані у верхній частині крони. Округлі, буро-жовті, знаходяться внизу дерева. Шишки яйцеподібно-продовгуваті, довжиною 1–1,5 см, на коротких черешках, стоячі, світло-коричневі, шкірясті, утворені 3–4 (5–6) парами лусочок, у верхньому кінці нерівномірно зубчатих, дозрівають у тому ж році. Коли луски дозрівають, вони відкриваються і звідти випадає насіння, плоске, з вузькими крилами.
Загадування бажань – хвилинка фотографування.
Зупинка «Вербові сльози». Прислів’я і приказки: на с. 13.
Річні кільця верби.
7. Узагальнення і систематизація знань
Бесіда за питаннями:
1. Що вас вразило? Про що ви дізналися вперше?
2. Які рослини й тварини трапилися вам на шляху?
3. Які явища спостерігали?
4. Ваш настрій? Чи хотіли б повторення?