Конспект уроку : " Фразеологія – це скарбниця народної мудрості."

Кравченко Людмила 15 листопада 15 Відгуки відсутні

Про матеріал

Конспект уроку спрямований на поглиблення знань учнів про фразеологізми, ознайомлення з джерелами їх походження та фразеологічним словником. Під час уроку учні вдосконалюватимуть уміння пояснювати значення фразеологічних зворотів, правильно їх тлумачити та доречно використовувати у власному мовленні. Запропонований матеріал сприяє розширенню лексичного запасу, розвитку мовленнєвих умінь і навичок, формуванню образного мислення. Виховна мета уроку — прищеплювати любов до рідної мови, повагу до її багатства та усвідомлення фразеологізмів як справжніх скарбів української мовної образності.
Перегляд файлу


Тема. Фразеологія – це скарбниця народної мудрості.

Мета: поглибити знання шестикласників про фразеологізми, познайомити із джерелами українських фразеологізмів, з фразеологічним словником; сформувати вміння пояснювати значення фразеологізмів; розширити лексичний запас учнів; удосконалити вміння і навички правильно розтлумачувати фразеологічні звороти, використовувати їх у мовленні; виховуватилюбов до рідної мови, фразеологізмів — скарбів мовної

образності.

Тип уроку: засвоєннянових знань, умінь і навичок.

Форма проведення уроку: урок-дослідження.

Обладнання: презентація, картки із завданнями, фразеологічні словники.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо .

Роботу швидше починаймо.

II. Установчо-мотиваційний етап

Епіграф:

Крилате слово — от моя стріла.

Леся Українка

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

— Послухайте вірш Г.Бойка «Веремій», скажіть, будь ласка, чому внуки не розуміли свого мудрого дідуся.

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так — Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй зрозумій!

 

В цирку був я з дідусем —

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді…

Я крутивсь, дідусь спитав:

— Ти прийшов ловити ґав?

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

 

Грались ми з Рябком кудлатим —

Посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

— Так до бійки недалеко!

Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав:

— Глека я не розбивав!

 

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

 

Ми були біля криниці.

З неї я хотів напиться.

Нахиляюсь, гнуся, гнусь —

До води ж не дотягнусь…

А дідусь мій:

— Що? Попив?

Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло:

Тут — ні патоки, ні шила.

 

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

 

Братик спать ніяк не хоче:

Хоч і сонні в нього очі,

Вередує: — Я не ляжу!

А дідусь ласкаво каже:

— От якби ти зараз ліг,

Ти б заснув без задніх ніг!

Братик ліг, питає в нього:

— Де ж у мене задні ноги?

 

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

 

Я, сестричка й менший брат

Втрьох збирали виноград,

Сперечалися ми все:

Хто з нас кошик понесе?

Дідуся ми розгнівили:

— Що ви кашу заварили?

— Де ж та каша? — мовив брат. —

Ми ж збирали виноград!

 

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.




  • Так чому ж онуки не розуміли дідуся?

  • На які вирази ви звернули увагу?. Що вони означають?

— Подумайте і скажіть, чи можна значення сполучень цих слів, передати одним словом?

IV.Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя

Сьогодні ми вивчатимемо розділ «Фразеологія». Тема наша звучить так: «Фразеологія – це скарбниця народної мудрості». Здавна мудрими називали тих, хто вмів розгадати загадку, пояснити значення певних явищ. Тому Фразеологія допоможе нам дізнатися, наскільки ви є мудрими. Тому наше з вами завдання більше дізнатися про фразеологізми.

Фразеологія – наука не проста,

Заглибся, то впіймаєшза хвоста,

І вражень наберешся на уроці,

Й мудріша в тебе стане голова.

Діти, чого ви очікуєте від уроку?

Чого нового хочете дізнатися?

V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу

Створення проблемної ситуації

Прочитайте словосполучення, поясніть їх. Скажіть, чим відрізняються словосполучення 1-го і 2-го віконець.


Білий папір Біла ворона

Надути щоки надути губи

Водити за руку водити за носа


Висновок: дійсно, слова 1-го стопчика – це звичайні словосполучення, зміст яких відповідає значенню, а слова 2-го – це усталені звороти, які сприймаються як одне ціле і означають одне слово.

Слово вчителя.

Багатство і різноманітність фразеологізмів дають можливість живописно передати думку, відтворити й описати ситуації людського життя. Вони можуть дохідливо й дотепно висміяти, жартівливо натякнути, ввічливо підказати, передати похвалу й повагу. Їхні образність і емоційність здатні впливати не тільки на розум. А й на уяву і почуття людини. Тому так часто письменники використовують фразеологізми у своїх творах.

Сьогодні на уроці у нас працює «Довідкове бюро», звернімося до нього.

Довідкове бюро

Виступ 1 учениці. Фразеологія (від грец.phrasis-вислів і logos-учення)– це розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми.

Виступ 2 учениці. Фразеологізми – це стійкі сполучення слів, значення яких можна пояснити одним або декількома словами. Оскільки фразеологізми – це нероздільні одиниці, то у реченні вони виступають одним членом.( Віталій кинувся тікати із усіх ніг. -обставина)

1.Подані звороти заміни словами, що мають те саме значення

Вивести на чисту воду. Водити за ніс.

Від горшка три вершка. Утратити свідомість.

Замилювати очі. Зарубати на носі.

Муляти очі. Ні за що ні про що.

Ні світ ні зоря. Ні в тин ні в ворота.

Хоч греблю гати. Хоч око вийми.

Як оселедців у бочці. Як риба у воді.

ДОВІДКА: добре, викрити, маленький, дурити, обдурювати, запам’ятати, знепритомніти, безпричинно, надокучати, щось недоречне, багато, удосвіта, тихо, темно, розлютитися, тісно

2.Фразеологічне лото

3.Фразеологічний зоопарк

  • А звідки ж взялися фразеологізми у нашому мовленні?

Виступ 3 учениці. «Джерела фразеології».

Shape1


- З народних джерел ( з голови до п’ят, дати гарбуза);

- Вислови античного походження (сізіфова праця, троянський кінь);

- Біблійні вислови (Соломонова мудрість, манна небесна);

- Прислів’я та приказки ( ліс рубають – тріски летять);

- Крилаті вирази (реве та стогне Дніпр широкий);

- Мова людей певної професії (на два фронти, підписати вирок).

4.Прочитати фразеологізми та визначити джерело походження кожного з них. (по групах)

Язиката Феська, Ноїв ковчег, нитка Аріадни,до сьомого коліна, троянський кінь, крокодилові сльози,блудний син, манна небесна, дати гарбуза, піймати облизня, виносити сміття з хати,друзі пізнаються в біді; бути чи не бути; хто шукає, той знайде.

5. Робота в групах з різнорівневими завданнями.

  • Відгадати загадки. На які фразеологізми натякають їхні тексти?

Користуючись фразеологічним словником пояснити значення.

Я м'якенький і пухнастий, Хоч не часто я хворію, Сірий, чорний чи смугастий, Та стогнати добре вмію. Маю доленьку гірку: Коли зла комусь бажають, Продають мене в мішку. Чомусь мене підкладають

  • Гра «Відгадай фразеологізм за малюнком» . Скласти із фразеологізмами речення.




  • Усно замініть виділені слова відповідними фразеологізмами, наведеними в довідці. Прочитайте записаний текст. Оцініть вчинки хлопця.

Тимко ледарював. Цілими днями тинявся по дворах, шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, багато говорив. У розповідях часто фігурував він сам. При цьому, як правило, був сміливим, дотепним і завжди виходив переможцем. Усім було ясно, що Тимко хизується, історії його прикрашені або й вигадані. Та хлопці, іронічно посміхаючись, до часу мовчали. Проте одного разу не витримали. Тільки закінчив Тимко розповідь, засипали його глумливими запитаннями, а потім почали відверто глузувати. Це зачепило хлопця. 3 того часу він став серйознішим і стриманим.

Довідка: виссані з пальця, бити байдики, брати на кпини, баляндраси точити, брати за живе, гострий на язик.

  • Розв’язавши задачу, ви дізнаєтеся, які числівники потрібно поставити на місці крапок у фразеологізмах.

У мене в двох кишенях є гроші: коли з одної перекладу в другу один карбованець, то буде порівну, а коли з другої перекладу в першу один карбованець, то в першій буде вдвічі більше, ніж в другій.

Бракує ... клепки; ... колесо до воза; ... вода на киселі; бути на ... небі; ... колона; ... п’ятниць на тиждень; .... через десяте; за ... замками; наплів ... мішків вовни.

  • Розтавте розділові знаки в реченнях. Підкресліть стійкі звороти, поясніть їх.

1.Правда батько з шкури ліз щоб одягти Раїсу не гірш попівен.

(М.Коцюбинський.) 2. В хаті панувало сонне царство спали від малого до великого. (Ю.Збанацький.) 3. Я собі думала як ото наші хлопці грають в мовчанку. (Леся Українка.) 4. Документи різні підготуйте щоб і комар носа не підточив. (М.Стельмах.)


6. Хвилинка-веселинка.

Гостей багато в нашій хаті, тож давайте повеселимося і відпочинемо. Нас чекає «Хвилинка-веселинка».

Виступ учениці.

***

Хлопчик, впіймавши муху, просить :

- Мамо, зроби мені слона!

- Але це ж неможливо,- відповіла мама.

- А от тато каже, що ти завжди із мухи слона робиш.


Слово вчителя

_ Пригадаймо, що таке синоніми? Антоніми? Омоніми?

7. Робота у великих групах «Знайди відповідник».

Для першої групи

Завдання: згрупуйте фразеологізми в синонімічні ряди.

Правити теревені, кури не клюють, і за холодну воду не братися, ні пари з вуст, точити баляси, лежні справляти, прикусити язика, видимо-невидимо.

Для другої

Завдання: згрупувати фразеологізми в антонімічні пари.

Рукою подати, хоч око виколи, як кіт з собакою, семимильні кроки, черепаша хода, душа в душу, за тридев’ять земель, ні світ ні зоря.

7. Закінчити подані речення фразеологізмами, що мають числівники:

Місто він своє знає як ... .

Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за ... .


Хто більше

На допомогу вчителю: Висилопивши язика — робити щось швидко, терміново. Гострий язик — влучна, дотепна, дошкульна, глузливамова. Грішити (гріховодити) язиком — говорити зайве, базікати. Давати волю язикові — дозволяти собі говорити зайве. Держати (тримати) язик за зубами — мовчати, зберігати таємницю. Довгий язик — хто-небудьдуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного, неправдивого. Дзигорити язиком — базікати. Прикусити язика — води в рот набрати. Присолодити язика — звести наклеп на кого-небудь. Різкий на язик — здатний говорити грубо, з образливою прямотою. Розв’язувати язик — голосно говорити після тривалого мовчання. Тіпун вам на язик — уживається для вираження недоброго побажання кому-небудь з приводу недоречних висловлювань. Тримати на язиці — бути готовим висловлюватися, відповідати на що-небудь (у відповідних обставинах). Теліпати (теленькати) язиком — базікати, вести беззмістовні, пусті розмови. Тягти за язик — спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу. Свербить на кінці язика — кому-небудь дуже хочеться розповісти щось. Сипатися з язика — вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази). Язик без кісток — про надмірно балакучих людей. Язик до Києва доведе — про необхідність розпитувати. Язик заплітається — хто-небудь говорить невиразно, через силу (про п’яного, хворого). Язик кілком — уживається для вираження незадоволення, свого негативного ставлення до чиїхось розмов, слів. Язик не відпаде — уживається як примовка в тих випадках, коли когось просять що-небудь сказати. Язик не повертається (не піднімається, не навертається) — хто-небудь не хоче, не наважується або соромиться говорити щось. Язик підвішений добре (непогано) — хто-небудь уміє вільно, влучно дотепно говорити. Язик поза вухами теліпається — хто-небудь любить багато говорити. Язик приріс до піднебіння (до зубів, у роті) — хто-небудь замовк, утратив на деякий час з певних причин здатність говорити. Язик розв’язується — хто-небудь починає багато говорити, стає балакучим. Язик свербить — хто-небудь має сильнее бажання розповісти щось або поговорити про щось. Язик став руба у роті — хто-небудь утрачає здатність говорити, вимовляти слова. Язику петлю скрутило — хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості. Язик як помело — хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного. Язика дістати (привести) — захопити в полон когось із метою здобути якісь відомості. Що на умі (на душі), те й на язиці — хто-небудь говорить все підряд, не задумуючись. Що на язик набіжить — говорити, балакати, щебетати — все підряд; не задумуючись. Цікавий на язик — який уміє гарно, майстерно висловлювати думки; красномовний. Чесати язика — вести безпредметні, несерйозні, пусті, неправдиві розмови. Укоротити язика — примушувати кого-небудьзамовкнути або менше говорити; помовчати, не говорити зайвого. Укуситися за язик — утримуватися від висловлювання; раптово замовкнути.

VІ. Підсумковий етап. Рефлексія. Оцінювання

1. Бесіда.

— Що вивчає фразеологія?

  • Що ми називаємо фразеологізмами?

— Наведіть приклади фразеологізмів, поясніть їх значення.

2. Анкетування.

І.Чого я навчився(лася) на уроці?

2.Що було найцікавішим і чому?

З.Які труднощі зустрічалися і як я долав(ла) їх?

4.Мій настрій на уроці.

5.Побажання (собі, учителю)

VІІ. Домашнє завдання.

§12,13.

Впр.96

Розповісти історію походження фразеологізму ( на вибір)

Проілюструвати фразеологізми (на вибір).


ЛІТЕРАТУРА:

1.Забіяка В. А., Забіяка І. М. Світ фразеологізмів Етимологія, тлумачення, застосування: Практичний посібник – К.: Видавничий центр «Акамедія», - 2015.

2. Інтелектуальні ігри на уроках української мови та літератури / Упорядник К. Ю. Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», - 2006.

3.Азарова Н. П.«Ігрові та творчі завдання з фразеології»

4. О.В.Заболотний, В.В.Заболотний «українська мова» 6 клас. – К.: «Генеза», 2014.


Використані ресурси


1. http://grigorchuknadia.blogspot.com/2014/11/1_29.html

2. http://osvita.ua/school/lessons_summary/mova/52839/

3.https://dvovuk.io.ua/s70800/sistematizaciya_ta_uzagalnennya_vivchenogo_z_frazeologie

4. http://dovidka.biz.ua/frazeologizmi-zi-slovom-yazik/

http://www.myshared.ru/slide/1161127/





В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів