Конспект уроку історія України 8 клас "Узагальнення й систематизація знань за курс історії України 16-18 століть"

Конспект уроку

Історія України 8 клас

Тема. Узагальнення та систематизації знань за курс історії України 16-18 століть

Мета: повторити та узагальнити  знання учнів  про соціально-економічне

та  політичне становище українських земель в 16 -18 ст., національно                            визвольну боротьбу українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького та розвиток культури на українських землях; виховувати в учнів почуття патріотизму та гордості за свій народ, сприяти естетичному вихованню учнів.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

•          Складати зв’язну, послідовну розповідь, ставити запитання;
•          визначати хронологічну послідовність основних подій;
•          удосконалити вміння працювати з атласом та контурною картою;
•          робити висновки, висловлювати свою думку, виділяти головне.

Обладнання: Карта «Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького», картки із завданнями, кросворди, сигнальні знаки.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань

Форма проведення: урок-змагання

                                              Хід  уроку:

І. Організація навчальної діяльності

Цей урок незвичайний, бо проходить у вигляді змагання двох команд: «Гайдамаки» та «Запорожці».

Учитель пояснює правила гри, адже досягти гарних результатів під час гри можна лише за умови, якщо всі учасники добре знають правила й дотримуються їх. Протягом уроку учні будуть працювати в групах-командах, урок проходитиме у вигляді змагання між ними.

Правила гри:

     1. Командам пропонуються завдання. За кожну правильну відповідь нараховуються бали. 

2. Усі члени команди мають працювати.
3. Члени команди-переможця отримують за урок оцінки, на один бал вищі.
4. За порушення правил гри з команди знімаються бали: за одне порушення – один бал.
5. Команди можуть заробити додаткові бали шляхом доповнення відповіді своїх суперників: одне доповнення – один бал.
6. Командири команд за роботу на уроці підраховують отримані бали.
7. Перемагає команда, яка отримує найбільшу кількість балів.

Учням пропонується 8 конкурсних завдань.

ІІ. Основна частина уроку

Привітання: командири говорять девіз команди.

Перевірка домашнього завдання: учасники кожної команди представляють кросворди, складені ними заздалегідь. (За кожен кросворд нараховується 1 бал).

Завдання 1. « Кращий знавець карти»

 Команди отримують завдання, яке передбачає знання карти. Від кожної команди відповідає по одному учню. За правильну відповідь - 2 бали.

1. Показати на карті місця основних битв Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького.
2. Показати на карті територію Правобережної, Лівобережної України та Запорозької Січі.

Завдання 2. «Вгадай подію»

Кожна команда отримує на картках перелік термінів і дат, які відносяться до якоїсь певної події в історії України. Учні повинні відгадати, про яку подію йдеться і скласти про неї розповідь. Під час виконання завдання мають працювати всі учні, щоб отримати послідовну розповідь, кожен промовляє одне речення. Максимальна оцінка - 5 балів.

Картка № 1

1.     Гайдамаки;
2.     Мотронинський монастир;
3.     Кодня;
4.     1768 рік;
5.     Холодний Яр;
6.     Умань;
7.     Гонта;
8.     Залізняк.  

Картка № 2

1.     Річка Підпільна;
2.     1734 рік;
3.     паланки;
4.     республіка;
5.     зимівник;
6.     кошовий отаман;
7.     1775 рік;
8.     Петро Калнишевський

Завдання 3. Словникова робота

Учитель зачитує характеристику терміну, а учні мають назвати цей термін чи поняття. Кожна правильна відповідь – 1 бал. Право відповідати має та команда, яка швидше підійме сигнальний знак.

1. Соціальний стан в Україні 16 – 18 ст., формувався  з представників різних соціальних станів. ( Козацтво)
2. Військова та господарська одиниця на Січі; їх було 38.. Кожен із них мав здебільшого таку назву, що й місцевість, з якої походили козаки, об’єднані в ньому. ( Курінь)
3. Наймані піхотні козацькі полки, утримувані гетьманським  коштом. Створені  гетьманом П. Дорошенком. (Сердюки)
4. Вищий титул священнослужителя в православній церкві. (Патріарх)
5. Символи-відзнаки українського козацтва. Серед них: корогва, бунчук, булава, печатка із гербом, перначі, литаври, значки та ін. ( Клейноди)
6.  Місцезнаходження (ставка) кошового отамана. ( Кіш)
7. Керівник козацького війська, а з 1648 р. – керівник Української козацької держави. ( Гетьман)
8. Помешкання козаків, та їх   садиба, а також форма ведення господарства на Запоріжжі.( Зимівник)
9. Козацький човен.( Чайка)
10. Невільники, яких брали у полон турецько-татарські воїни та продавали на невільничих ринках.( Ясир)

Завдання 4 . « Словесний хронологічний теніс»

Команди обмінюються запитаннями на хронологію. Одна команда ставить запитання, а інша відповідає на нього. Ставиться по 5 запитань. Кожна правильна відповідь 1 бал.

Завдання 5. « Хто швидкий»

   Учитель називає прізвища діячів української культури . Учні повинні назвати галузь культури, в якій прославилася та чи інша видатна особа.

     Правильна відповідь – 1 бал.

1. Іван Вишенський – література;
2. Іван Федоров -  книгодрукування;
3. Олексій Горошкович – живопис;
4. Самійло Величко – літописання;
5. Іван Рудкович – іконопис;
6. Артем Ведель – музика;
7. Григорій Сковорода – література і філософія;
8. Яків Погребняк – архітектура;
9. Іван Григорович-Барський - – архітектура;
10. Володимир Борковський – живопис.

Завдання  6. «Робота з текстом історичного джерела»

 Обидві команди отримують тексти історичних джерел і мають відповісти, про яку подію йдеться та коли вона сталася. Правильна відповідь – 3 бали.

1 команда М. Аркас «Про битву під Пилявцями»

«Польське військо стояло табором біля річки Пилявки на Волині. Над ними було аж три начальники: князь Заславський, князь Конєцпольський і князь Осторог. Усі ці князі були великі пани, але нікчемні вояки, і козаки сміялися з них: «Зібралися перина, дитина та латина ко­заків воювати». Заславського прозвали «периною» за те, що був ніжний і тендітний; Конєцпольського — «дитиною», бо був ще молодий (ледве 20 літ мав), а Осторога — «латиною» — за його вченість. Під їхні корогви зібралося коло 60 000 самої шляхти, а з ними без числа челяді й возів з усяким панським добром. Пани виїхали на війну, як на якийсь бенкет, попривозили з собою усяких напитків та наїдків, перини, подушки, до­рогі килими: повбиралися всі у шовки та оксамити, попривозили сріб­них та золотих кубків, чарок, таців... Бенкетували й гуляли, наче у себе дома. «Нащо нам гармати, — вигукували п'яні пани, — коли ми розже­нем усе се хлопство канчуками! Не помогай, Боже, ні нам, ні козакам, тільки дивися, як ми трощимо се бидло!»

...Хмельницький довго морочив поляків, щоб діждатися, поки підійдуть інші полки та Кримський хан. ...Аж ось надійшла допомога від хана. ...Щоб полякам здалося, що татар прийшло багато, він звелів полкові Кривоноса вивернути кожухи і, гукнувши «Аллах!», ускочити в польський табір. ...Се так налякало поляків, що вони з переляку не знали, що й почати: усяк командував, робив по своєму, ладу не було ніякого.

2 команда  М. Аркас « Про облогу Збаража»

«Козаки й татари усе стискали облогу, і поляки один за одним кидали їм окопи й переходили ближче до міста. Козаки тісніше обступали їх і за ніч насипали такі високі вали, що з них на вибір можна було вціляти у кого завгодно з-поміж ворогів. ...Облога була така тісна, що навіть й продертися нікуди було. Вже й не стало харчів військового припасу, почали вже й падло їсти, а тут ще й вода у річці засмерділася, бо у ній гнили убиті люди і коні; туди стікала з дощовою водою і усяка нечисть... Воєвода Кисіль, що був при війську, просив Хмельницького помилувати поляків, випустити їх, але Хмельницький згадував їм такі тяжкі умовини, як віддати йому Вишневецького й інших начальників, а тоді нехай усе військо виходить і складе свою зброю йому до ніг. Тільки й надії було (у поляків), що на королівське війсь­ко. Раз-у-раз вони благали прийти короля скоріше».

Завдання 7. «Кросворд»

Командам пропонується розгадати однакові кросворди. На це їм дається 5 хв. За кожне правильно відгадане слово нараховується 1 бал.

У цьому кросворді всі слова починаються з літери «К» і записуються по горизонталі.

1. Останній кошовий отаман Запорозької Січі.
2.  Яку назву мало місто Дніпропетровськ у кінці XVIII ст.?
3.  Містечко на Житомирщині, де відбулася розправа над учасниками Коліївщини.
4.  Ця територія була приєднана до Росії указом Катерини II у 1783 ро­ці.
5.  Символи влади козацької старшини.
6.  Збирач мита на Січовому базарі.
7.  Найбільше гайдамацьке повстання.
8.  Сучасна назва міста Єлисаветград.
9.  Кому належить вислів: «Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба старатися, щоб час і назва гетьманів щезли»?
10.                                                                                                                                                                                                                 У 1783 році вийшов указ про перетворення козацьких полків  на  ___________ полки.

Завдання 8. « Сюрприз»

 Команди мають згадати художні твори, в яких описуються події історії України 16 – 18 ст. вказати назву твору, ім’я автора та про яку подію йдеться. Кожна правильна відповідь – 2 бали.

Оцінювання

     Командири підраховують кількість балів, набраних протягом гри. Виграє та команда, яка отримала більшу кількість балів. Оцінки в команди – переможця на один бал вищі.

Підсумки уроку

Заключне слово вчителя.

Домашнє завдання: повторити вивчені теми