Конспект уроку "Київські князі. Запровадження християнства".

Урок 15.

Мета: - визначити походження назви «Русь», познайомити з першими київськими князями; опрацювати поняття «князь», «Київська Русь», «язичництво», «християнство»;

- розвивати вміння за текстом розповідати про історичного діяча, навички роботи з історичною картою та хронологічною послідовністю;

- виховувати почуття патріотизму, пошани до історії минулих часів.

Обладнання:

- історичні карти, портрети київських князів, додаткова література.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань.

1. Звідки ми дізнаємося про події старовини?
 

2. Які види історичних джерел ви знаєте?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Місто Київ стало центром першої дежави на території нашої країни – Київської Русі. Упродовж чотирьохсот років (ІХ-ХІІІ ст.) свого існування Київська держава була однією з найбільших держав Європи.  Давньоруський період був справжньою «золотою добою» в історії України і мав важливе значення для нашого народу.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Уявіть, що під час археологічних розкопок ми знайшли стародавній лист часів Київської Русі . Але частина цього листа була пошкоджена, і до нас дійшла тільки його частина. Давайте уявимо, що могло б бути написано далі. Кожен учень по черзі не повторюючись повинен назвати одне слово яке  асоціюється з періодом Київської Русі. Наприклад: князь – престол - дружина  – бояри – війна – гроші – хрещення – Ольга - тощо.  Тому зараз ми, вирушимо у подорож  сторінками  таємничої і водночас цікавої історії Русі, щоб дізнатися: Як виникла Русь? Звідки пішла назва Русь? Хто правив нею? та багато іншого цікавого і незвіданого чого ми ще з вами не знаємо. 

Тож  першим, що  нам треба з’ясувати  це походження назви Русь.

1.  Звідки ж походить назва «Русь»? Під такою назвою згадують Київську державу іноземці-мандрівники, купці та літописці, її мешканців називали русичами. Багато українських істориків вважають, що слов'яни самі називали себе русичами або русами, а свою землю — Руссю. Ця назва співзвучна назвам багатьох річок у Подніпров'ї: Рось, Ропавка, Роставиця, Русава.

2. Як виникла та з’явилася держава Київська Русь?

Робота з поняттям.

Київська Русь – назва ранньофеодальної давньоруської держави з центром у Києві, яка виникла на злам VII-IX ст. внаслідок тривалого процесу економічної, політичної та культурної консолідації східнослов’янських пле-

мінних союзів і в різних формах існувала до середини XIII ст.

 Перед утворенням держави на території майбутньої Київської Русі проживали:

а) східнослов'янські племена- предки українців - древляни, поляни, сіверяни, волиняни (дуліби), тиверці, білі хорвати;

б) східнослов'янські племена - предки білорусів - дреговичі, полочани;

в)  східнослов'янські племена - предки росіян - кривичі, радимичі,  словени, в'ятичі.

Основні передумови утворення східнослов'янської державності:

- на початок VIII ст. в цілому завершився процес розселення слов'ян і утворення територіально визначених великих і малих союзів племен;

- наявність у східнослов'янських союзів племен певних локальних відмінностей у культурі й побуті;

- поступове переростання союзів племен у племінні князівства - додержавні об'єднання більш високого рівня, що передували появі східнослов'янської держави;

- формування на зламі VІІІ-ІХ ст. навколо Києва першої східнослов'янської держави, яку фахівці умовно називають Київським князівством Аскольда.

Можно виділити такі головні етапи процесу об'єднання східних слов'ян в одну державу:

а) створення князівства (держави) із столицею в Києві; до складу цієї держави ввійшли поляни, руси, сіверяни, дреговичі, полочани;

б) захоплення влади в Києві новгородським князем Олегом (882 р.), під владою якого до цього перебувала частина слов'янських племен;

в) об'єднання майже всіх східнослов'янських племен в одну державу Київську Русь.

Завдання.  Позначити на контурній карті межі Київської Русі.

3. Перші слов'янські князі

- князь Кий (напівлегендарний) - вождь союзу племен полян, засновник м. Києва (за легендою, разом з братами Щеком, Хоривом та сестрою Либідь у V-VІ ст.);

- князь Рюрик - літописна згадка про нього в «Повісті минулих літ»,  йдеться про призвання у 862 р. новгородцями «варягів» Рюрика з дружиною;

- князі Аскольд і Дір завоювали Київ у другій половині IX ст., за літописними даними Аскольд і Дір були боярами князя Рюрика;

- після смерті новгородського князя Рюрика (879 р.) до повноліття його сина Ігоря фактичним правителем новгородської землі став Олег;

- у 882 р. Олег захопив Київ, за його наказом було вбито київських братів Аскольда і Діра; початок правління у Києві династії Рюриковичів; князя Олега багато дослідників вважають безпосереднім засновником Київської Русі.

Робота в групах: 

 1. княгиня Ольга

2. Святослав

3. Володимир Великий

4. Ярослав Мудрий. 

Учні по черзі називають основні досягнення діяльності князів, учитель записує це в таблицю на дошці, а учні в зошити.

Завдання.  Розташуйте портрети князів в хронологічній послідовності від Аскольда й Діра до Ярослава Мудрого.

4. Хрещення Русі 988р

Робота з поняттями

Християнство — світова релігія, віра в Ісуса Христа.
 

Язичництво — обожнення сил природи, віра в багатьох богів.

Робота з візуальним джерелом

За допомогою ілюстрацій учні повинні пояснити чим відрізняється язичницька віра від християнської.

V. Узагальнення та систематизація знань

Відгадай загадку

Літописи нам кажуть лиш про них,

Відважних,дужих,молодих.

На Царгород походами ходили

І руські землі прославили! (Аскольд і Дір)

Усе життя провів в походах,

На битву,як на свято,йшов.

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов. (Князь Святослав)

Деревляни князя покарали.

Не вороги – свої напали.

Як данину збирати –

То й треба міру знати. (Ігор)

Його всі Віщим називали,

Хоча чому – й не знали.

Він думав долю обдурити,

У походах свій вік прожити. (Олег)

VІ.  Підсумок уроку

Сьогодні на уроці ми з вами познайомилися з часами, коли Київська Русь тільки формувалася як держава і міцніла за часів правління перших князів. Ці князі залишили яскравий слід в нашій історії, як писали візантійці «Народ не славний, народ, про який до сих пір ніхто не згадував, народ, який ми ставили на рівні з невільниками, - а таке добув собі ім’я, такий став славний. Ганебний і бідний – дійшов до такого значення і багатства».

Пишаймося історією нашої держави. Будьмо гідними нащадками.

VІ І. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф підручника
2. Позначити на лінії часу правління князів Володимира та Ярослава, визначити століття.
3. Наведіть приклади які  свідчать про розквіт Київської Русі за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого?
4. Повідомлення. Як  зародилася християнська віра? На яких засадах відбувалося хрещення Русі?