Клімат та основні кліматотвірні чинники.
Карта кліматичних поясів. Зміни клімату
Мета: сформувати на уроці поняття про клімат та кліматотвірні чинники; розвинути вміння роботи з картою кліматичних поясів. Сформувати уявлення про зміни клімату та причини цих змін..
Обладнання: підручники; робочі зошити, картки із завданнями, Фізична карта світу та Карта кліматичних поясів.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
Учитель: «Доброго дня! Ви готові до уроку? З яким настроєм ви прийшли на урок? Пропоную вам розпочати наше заняття з усмішкою та веселим настроєм».
ІІ. Повторення вивченого матеріалу.
Запитання-відповідь. Учні відповідають після піднятої руки:
- Що таке погода?
- Які ви знаєте елементи погоди?
- Чому погода змінюється?
- Чи залежать елементи погоди один від одного? Наведіть приклади такої залежності..
- Назвати типи погоди.
Учні отримують картки із завданнями (Додаток А).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Поки у нас холодна погода, десь на іншому кінці Землі сонячна і тепла погода. Багато людей їдуть відпочивати і грітися на теплому сонечку. Сьогодні ми з’ясуємо, у чому причина відмінностей і куди треба їхати взимку, щоб погрітися на сонечку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Учитель пояснює, підкреслене учні записують у робочі зошити : «Пригадайте, яка основна ознака погоди? Вірно. Погода мінлива. Уявіть собі, що погода – це людина, яка живе у селі. Що робить селянин весною? (готує землю, саджає картоплю та іншу рослинність). А влітку? (Заготовляє сіно для худоби …). Що робить селянин восени? (Збирає урожай, готується до зими). А взимку? (святкує новорічні та різдвяні свята та ін.). Тобто протягом року заняття селянина змінюються, як і погода: від жаркої влітку до холодної взимку. Але щороку режим селянина повторюється знову і так багато років. Те ж саме і з погодою. Щороку на зміну весні приходить літо, а потім осінь і зима. Такий багаторічний режим погоди називається кліматом. Отже, клімат – це багаторічний режим погоди».
Учитель відображує на дошці схему.
Учитель за допомогою ілюстрування пояснює(з елементами бесіди) радіаційний чинник.
- Ви вже знаєте, що зміни погоди залежать від нерівномірного нагрівання земної поверхні. Земля має форму кулі. Тому розподіл сонячної енергії, а відтак і тепла неоднаковий. Куди надходить найбільше сонячної енергії?
- Отже, найтепліше буде … (на екваторі). А найхолодніше … (на полюсах).
Учитель пояснює (з елементами бесіди) за допомогою «Фізичної карти світу»: «За допомогою якого канцелярського приладу ви можете намалювати рівне коло? Вірно, за допомогою циркуля. Слово «циркуляція» - означає кругообіг, тобто це слово позначає певний рух. На формування клімату впливає рух (циркуляція) повітряних та водних мас. Ви вже знаєте, що існують постійні та змінні вітри.
- Назвіть постійні вітри (пасати та західні).
- Звідки дмуть західні вітри? (із заходу).
- У яких широтах дмуть західні вітри? (у помірних)
Зверніть увагу на Фізичну карту. Більша частина Європи, а також Україна лежать у помірному поясі. Із Західні вітри дмуть з океану.
- Океанічні повітряні маси сухі чи вологі? (вологі).
- Яку ж погоду вони приносять у Європу та Україну зокрема? (вологу).
- А що було б, якби у помірних широтах були не західні вітри, а східні, і дули б вони із Азії, то яку погоду приносили б в Україну, вологу чи суху? (суху).
Крім повітряних мас циркулюють також водні маси. На картах ви можете побачити в океані червоні та сині стрілочки. Це теплі та холодні течії. Детальніше ви про них дізнаєтесь, вивчаючи це одну оболонку Землі – гідросферу. Вони також впливають на формування клімату».
Учитель зображує на дошці таблицю, яку учні замальовують у робочих зошитах.
Течії |
Погода |
Теплі |
Волога та тепла |
Холодні |
Суха та холодна |
Учитель: «Зверніть увагу на карту. Біля західного узбережжя Африки є тепла Гвінейська течія. Яка погода тут буде?»
Учитель: «Третій чинник – це залежність клімату від самої земної поверхні, на яку надходить сонячне ви проміння. Впливає як рельєф, так і колір поверхні. Розглянемо, як впливає рельєф».
Учитель зображує на дошці схему і пояснює.
піднімаються повітряні маси.
повітря з висотою? (знижується)
Внаслідок того, що гори пришвидшують процес конденсації та утворення крапель, у горах більша ймовірність дощу. А відтак повітряні маси швидше осушуються і приносять на інші території менше вологи і більше посухи.
Учитель показує вплив гір на прикладі Українських Карпат.
Пояснює вплив кольору поверхні: «Який одяг: білий чи орний ви вдягатимете у жарку погоду? Правильно у білому кольорі вам буде комфортніше, адже білий колір має більшу відбивну здатність.
Відбивна здатність поверхні називається альбедо. Саме завдяки йому сніги Антарктиди відбивають більше сонячного випромінювання, ніж розораний ґрунт.
Учитель розповідає, учні показують на карті названі пояси, записують з підручника визначення поняття кліматичних поясів: «Зверніть увагу на карту кліматичних поясів. Скільки їх є? Назвіть їх. Існують основні та проміжні кліматичні пояси. До основних належать: екваторіальний: він лише один; тропічні; помірні; арктичний та антарктичний. До перехідні: субекваторіальний, субтропічні, субарктичний та субантарктичний».
Учні складають таблицю:
Кліматичні пояси |
Температура, оС |
Опади |
Сезонність |
Екваторіальний |
Високі: +24…+28 |
Вологе повітря. Велика кількість опадів. |
- |
Тропічні |
Високі: влітку +35, взимку +20 |
Сухе повітря |
- |
Помірні |
Вище 0 влітку та нижче 0 взимку |
Опади нерівномірні |
4 сезони |
Арктичний та антарктичний |
Холодно. Температури нижчі 0. |
Сухе повітря |
- |
Учитель пропонує учням опрацювати пункт: «Чи може клімат змінюватися» і дати відповіді на наступні запитання:
- Чи може клімат змінюватись?
- Які приклади зміни клімату можете назвати?
- Чи змінюється клімат у наш час?
V. Узагальнення та систематизація вивченого.
- Що таке клімат?
- Які кліматотвірні чинники можете назвати?
- Поясніть радіаційний чинник.
- Поясніть циркуляційний чинник.
- Поясніть чинник підстильної поверхні.
- Які кліматичні пояси можете назвати?
VI. Домашнє завдання.
Опрацювати §39.
Додаток А
Встановити відповідність:
Завдання 1. У яких одиницях вимірюються наступні показники?
А. м/с; кількість днів з переважаючим напрямком (Пн, Сх…)
Б. мм.рт.ст.
В. Бали
Г. мм
Ґ. г/м3, %
Д. оС
Завдання 2. Якими приладами вимірюються наступні показники?
А. Опадомір, снігова рейка.
Б. Градусник.
В. Барометр.
Г. Флюгер.
Ґ. Гігрометр.
Д. Людське око