Конспект уроку "Леонід Глібов – визначний український байкар. Сатиричне змалювання судової системи в байці «Щука»."

Тема: Леонід  Глібов  –  визначний  український  байкар. Сатиричне  змалювання  судової  системи  в  байці  «Щука».

Будова  байки.  ТЛ:   гумор,  сатира,  байка,  алегорія, мораль

Мета:

  навчальна: ознайомити  учнів з поняттям  «байка», з історією її виникнення, особливостями побудови; познайомити учнів із творчістю видатного поета і байкаря

Л. Глібова, його байкою «Щука»;

  розвивальна: розвивати пам’ять, образне мислення, розумові здібності, навички аналізу алегоричних творів;

  виховна: сприяти вихованню оптимістичного погляду на життя, почуття гумору, виховувати кращі людські якості.

Методично-дидактичне забезпечення: портрет  Л.  Глібова,  ілюстрації  до  байки

«Щука», словник літературознавчих термінів, роздатковий матеріал,  підручник (О.М.Авраменко – К.: Грамота, 2014.)

 

Хід уроку

І . Етап орієнтації

Забезпечення емоційної готовності до уроку

– Який у вас сьогодні настрій, учні?

Виберіть,  будь  ласка,  той  колір  геометричної  фігурки (різнокольорові фігурки лежать на партах), який відповідає вашому настрою. Зверніть увагу, на дошці є запис відповідності кольору настрою:

червоний – піднесеність,

жовтий – приємність,

зелений – спокій,

синій – сум,

чорний – незадоволення.

А працювати пропоную під девізом: «Всім активно працювати,гарний настрій здобувати!»

Моторнії сини й онуки,

питайте байку для науки!

Л. Глібов

 

ІІ. Етап цілепокладання

Ми не випадково вели розмову про сміх, гумор, сатиру. Сьогодні на уроці, діти, ми познайомимося із відомим українським байкарем і поетом Л.Глібовим і його цікавими творами.

- Які завдання сьогодні ми поставимо перед собою?

Завдання:

·  пригадати відомості із життя і творчості Л.Глібова;

·  дати визначення поняттям «байка», «алегорія»;

·  дізнатися про історію виникнення і структуру байок;

·  ознайомитися із змістом байки «Щука»;

·   навчитися  аналізувати зміст байки, знаходити мораль.

ІІІ . Етап проектування

1. Вивчення життєвого і творчого шляху Л.Глібова.
2. Робота з літературознавчим словником.
3. Інтерактивна вправа «Створи алегорію»
4. Вправа «Поясни фразеологізми»
5. Робота над змістом байки «Щука»

ІV. Етап організації виконання плану

1. Слово вчителя

- Уважно подивіться на портрет.  Які риси зовнішності письменника відразу привертають нашу увагу? (Чоло, очі…)

 Високе чоло свідчить про мудрість людини. Ви звернули увагу на його очі. Вони якісь дивні. Ніби добрі й лагідні, але якісь далекі, відчужені. Дійсно, це вже очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50 років Глібов почав сліпнути і в старості майже нічого не бачив. І все ж не зважаючи на тяжку недугу, письменник наполегливо і самовіддано працював. За останні чотири роки він написав велику кількість віршів, поетичних казок, загадок, акровіршів, байок, ліричних творів. Майже удвічі більше, ніж за всі попередні роки творчого життя.

Дещо детальніше про поета нам розповість учень, який підготував невелике повідомлення.

Повідомлення учня

Леонід Іванович Глібов, великий український поет і байкар, народився в с. Веселий Поділ на Полтавщині у 1827 році. Дитинство Льолика, так називали хлопця в родині, минуло в селі Горбах Кременчуцького району. Батько працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Від матері – освіченої людини – навчився грамоти. Навчався він у Полтавській гімназії, потім у Ніжинському ліцеї. Саме у Полтавській гімназії майбутній поет написав свій перший вірш „Сон”, в якому виразив свою тугу за рідною оселею. Цікаво, що знаменитий байкар і поет почав писати вірші ще в 14 років.  Згодом у зошиті гімназиста Глібова назбиралося кілька десятків віршів російською мовою. Незабаром з’являються і байки „Вовк і Кіт”, „Лебідь, Щука й Рак”, „Жаба і Віл” та багато інших. У його творчому доробку 107 байок!

Справжнє творче горіння повернулося до Глібова наприкінці життя. За останні чотири роки Глібов написав понад 50 творів для дітей. Вони друкувалися під псевдонімом Дідусь Кенар. Корені цього імені криються в дитинстві Льолика: батько купив йому співочу пташку – канарку (кенара), спів якого слухала чи не вся вулиця. Згодом це слово стало прізвиськом батька, а згодом сподобалося синові.

Що вам найбільше запам’яталося, можливо,  вразило в біографії письменника?

 

2.Робота з літературознавчим словником.

Записати в зошити визначення  понять  «байка», «алегорія»,  «мораль».

Байка — це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

 Жанр байки заснований на алегоричності, тобто двоплановому зображенні.

Алегорія — художній прийом іносказання, зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин, явищ природи та людського життя.

Будова байки:

оповідь- розповідається певна подія;

мораль-  повчання, стислий виклад головної думки, яку автор хоче донести до читача. У деяких байках мораль може бути відсутня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цікаво!

Виникнення байки

Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа. Тому про алегоричну мову часто кажуть «езопова». Езоп був рабом, до того ж дуже некрасивим зовні. Але його гострого язика боялися всі. Кінець кінцем він був скинутий зі скелі. Про самого Езопа ходили численні легенди. Ось одна з них.

Господар звелів приготувати Езопові страву з чогось найкращого. Той пішов на базар, купив язика й приготував його. Наступного разу господар знову звелів приготувати страву з чогось найгіршого, і Езоп знову подав язик. «Як же так?» — закричав господар. Мудрець на це відповів: «Немає нічого кращого за язик (мову), як і немає нічого гіршого за злий язик».

У пізніші часи байкар Федр надав творам Езопа віршованої форми.

Жанр байки розвинули відомий французький байкар XVII ст. Жан де Лафонтен, найвідоміший російський байкар XVIII–XIX ст. І. Крилов.

В Україні жанр байки також має давню й багату традицію.

Видатний філософ і просвітитель Г. Сковорода написав цикл «Байки Харьковскія».

Нове слово було мовлено у XIX ст. байкарями П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, Є. Гребінкою та особливо Л. Глібовим.

 

3. Інтерактивна  вправа «Створи алегорію» 

У  творчому  доробку  Глібова  107  влучних байок,  недарма  Франко  назвав  його  «найкращим  українським  байкопи-сом».  Враховуючи основну ознаку байки – алегоричність, виконаємо  завдання:   з’єднати  стрілочками   вади  людського  характер  із

назвами тварин, які їх уособлюють.

Осел	Упертість
Вовк	Хижість
Мавпа	Хитрість
Лисиця	Боягузтво
Заєць	Неуважність
Жаба	Неповороткість
Ведмідь	Бридкість
Ґава	Нерозумність
Слон	Зажерливість

4. Вправа «Поясни фразеологізми»

Коли кажуть про людей…

заяча душа

собаче життя

вовчий голод

упертий як осел

5. Робота над змістом байки «Щука»

5. 1 Слово вчителя.

Байка «Щука» написана Леонідом Глібовим у 1858 році. У 2017 році їй виповнюється 159 років.

Зараз ми ознайомимося із змістом байки «Щука». Але для початку давайте з’ясуємо, а яка ж насправді ця риба в природі?

Слово «щука» — праслов’янське. Утворене від «щуп» — худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» — у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5 м, а вагою до 35 кг. Живуть вони аж до двохсот років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.

Отже, який ми можемо зробити висновок? Що уособлює обаз Щуки?

В и с н о в о к   у ч и т е л я. Як бачимо, щука може уособлювати хижість, зажерливість.

5. 2 Словникова робота

Читаючи байку, нам будуть траплятися незрозумілі слова. Зверніть увагу на дошку.

Бомага – папір. 

Буцімби – нібито

Шаплик – посудина з ручками для носіння рідини.

Нікчемна - ні на що не здатний.

Стряпчий – захисник обвинуваченого в суді.

Завсіди – зазвичай.

Щупачок – самець щуки.

Річ держать – промовляти, говорити.

 

5. 3 Виразне читання байки за ролями (підручник с. 239)

5. 4 Бесіда з елементами аналізу.

- Що вам відомо про суд як законодавчий орган?

-За які провини подали на Щуку до суду? («того заїла в смерть, другого обідрала»)

- Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі? («гуртом до суду притаскали, хоча чуби й мокренькі стали»)

- Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.

- Зверніть увагу на орфограму «Велика літера».

- Що ви дізналися про стосунки Щуки та Лисиці? («Лисиці шле – то щупачка, то сотеньку карасиків живеньких або линів гарненьких»)

- Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого їй допомогла?

- Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці, послухалися Лисицю?

- Які якості людей вони уособлюють?

- Чи здогадалися судді, що їх безсоромно обмануто?

- А над ким би ви здійснили суд у творі?

- Яка мораль цієї байки?

- Цей твір має гумористичне чи сатиричне спрямування?

- Що мав на увазі Л.Глібов, висловлюючи наступне:

«Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…?»

-   Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бомагу» до суду на Щуку?

-   Чого нас навчає байка? Чим вона актуальна на сьогодні?

-    Чи є мораль у цій байці?

-    Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок- повернутися знову до річки.

-     Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці- підступності, хитрості, хабарництва.

-     Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…»

-      Доведіть, що «Щука»- це байка.

-     Проаналізуйте будову байки. Чи всі компоненти в ній наявні?

5.5 Складання сенкану.

Складіть сенкан до слів Лисиця й Щука.

V. Контрольно-оцінювальний етап

Вікторина «Найрозумніший».

1.     Під яким псевдонімом друкував свої твори Л.Глібов?

2.     Хто започаткував нову літературну байку в Україні?

3.     Як називали рідні поета в дитинстві?

4.     Що називається байкою?

5.     Із скількох частин складається байка і яких саме?

6.     Хто на Щуку подав  до суду «бомагу»?

7. Скільки суддів розглядало справу?

8. Кого з героїв твору стосується прислів’я: « Не те в Кузьми на умі»?

9. Яка думка про правду висловлюється у творі?

 

VІ. Домашнє завдання

1. Знати факти з життя та творчості Л. Глібова ( підручник с. 233)

2. Вивчити напам’ять байку

3. Намалювати ілюстрації. Інсценізувати байку (за бажанням)

Підсумок уроку

Ми з байок не тільки сміємося, а й черпаємо життєву мудрість. Вона збагачує нас духовно, навчає добра, справед­ливості, порядності, викриває негативні прояви в житті людей і спонукає до подолання їх. Адже, як казав Леонід Глібов: «Здається, байка просто бре­ше, а справді - правду ясну чеше».
Нехай же з роками не згасає інтерес до байки і вона буде вашою наставницею на гідні думки і вчинки!