Тема. Ліна Костенко «Кольорові миші». Ідея зіткнення неповторності й буденності, стандарту. Умовна, вигадана ситуація. Образ дівчинки Анни.
Мета:
з′ясувати суть поезії «Кольорові миші» - зіткнення неповторності та стандарту - відповідно до змістових ліній (НЛ – 1,2,3);
удосконалювати навички аналізу поетичного твору; розкрити алегоричність образу кольорових мишей; охарактеризувати образ Анни; розвивати творчу уяву та образне мислення; виховувати повагу до людської особистості; позитивне мислення, естетичні смаки; прагнення зберегти риси неповторної індивідуальності.
Цілі:
Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь і навичок.
Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до творів, іграшкові миші(кольорові та сірі).
Методи, прийоми, форми роботи: клоуз-тест, брейнстормінг, «Ваша версія», робота в групах, . «Візьми інтерв′ю», «Незакінчене речення».
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1.1. Психологічна настанова.
Добрий день! Рада вас бачити. Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.
Завдання наші такі:
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
Примітка. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
Порівняння — люди як нові; сад, як парасолька — використовуються для увиразнення об’єктів.
Епітети — день полив’яний, мокрі ниви, порожній шлях — образно змальовують предмети.
Метафори — дощ полив, струшується сад, розсипана квасолька доганяє, все блищить.
ІІІ. Мотиваційний етап.
Притча про індивідуальність
Одного разу, гуляючи у своєму саду, цар замітив, що дерева, кущі, квіти в′януть. Тоді він почав запитувати їх, чому вони помирають.
Дуб відповів, що не може стати таким високим, як сосна. Сосна ж сказала, що не може плодоносити виноград, як виноградна лоза. А виноградна лоза в′янула, тому що хотіла квітнути так, як троянда.
Засумував цар, побачив жимолость, яка цвіла і манила п′янким ароматом. На запитання царя квітка відповіла: «Коли ти посадив мене, то хотів получати радість саме від мене, від тієї квітки, якою зараз є. Якщо би хотів посадити ще одну троянду чи виноград, то зробив би це. Але ти вибрав мене, тому в мене немає бажання бути схожою на інших».
Так, діти, кожна людина неповторна. Немає однакових людей. Ваше багацтво — це ваша індивідуальність! Цінуйте її !
ІV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
Робота в зошитах.
V. Опрацювання навчального матеріалу
1. Читання учителем або підготовленими учнями поезії. (Завдання учням – уважно прослухати вірш, зафіксувати свої відчуття, виниклі запитання і записати їх у зошити).
2. Інтернет-хвилинка.
- Погляньте на світлину. На ній зображено Вишгород – старовинну середньовічну фортецю в Естонії, частина старовинного Талліна. Можливо, що саме там у великих середньовічних замках і було багато мишей (ХІV – ХVІст.). В епоху середньовіччя за чаклунство карали на смерть через спалювання.
3. «Ваша версія»
- Як ви гадаєте, чи могло це бути насправді? Чому?
4. «Візьми інтерв′ю» (учень сусідові по парті задає питання)
Учитель. Які значення слова сірий ви знайшли у словнику?
СІРИЙ, -а, -е. 1. Колір, середній між білим і чорним // Неяскравий, тьмяний. // Безбарвний, однотонний.
2. Хмарний, похмурий (про погоду, ранок, день і т. ін.).
3. перен. Нічим не примітний, невиразний. // Позбавлений новизни; одноманітний; беззмістовний. // Позбавлений виразності, яскравості, оригінальності.
4. перен., заст. Який належить до непривілейованого класу; простий. // Неосвічений, малокультурний.
5. Уживається як складова частина зоологічних, ботанічних, геологічних, технічних та інших назв, термінів.
5. Робота в групах.
Клас ділиться на 4 групи.
І група «Лексикографи».
Завдання: з’ясування значень незрозумілих слів: жужмом – купою, одне на одному, як-небудь; ладом – так, як треба; цебто – тобто; яблуко-недоквас – недоквашене, кисле, зморщене; мантія – довга широка чорна накидка судді.
ІІ група «Дослідники».
Завдання: ідейно-художній аналіз поезії, розкриття змісту алегоричних образів.
ІІІ група «Психологи».
Завдання: зробити психологічний аналіз образів твору.
– Чому сусід, хоч ті миші не завдали йому ніякої шкоди, привів дівчину до суду? Що стало поштовхом до цього? (Сусід злякався, що і його діти стануть схожими на дівчинку. Він не розумів душі дівчинки, її прагнення прикрасити, одухотворити навколишній світ; його дратувала яскравість натури Анни, адже сам він «сірий», звичайний, як усі).
– А може, сусід має рацію, “захищаючи” своїх дітей від впливу Анни? Адже людям, що “не такі, як усі”, живеться складно, навколишні часто їх не розуміють. (Сусід боїться, що Анна має більший вплив на його дітей, ніж він сам, боїться не так за дітей, як за свій батьківський авторитет: діти не гралися його іграшками, нецікавими, сірими).
– Отже, яким постає перед нами сусід?(Учні називають риси характеру персонажа, учитель фіксує на дошці. Орієнтовні відповіді: приземленість, сірість, буденність, стандартність, заздрісність, жорстокість, несправедливість тощо).
– Анна сидить тихо на лаві. Про що думає дівчинка, що в неї на душі, чому нічого не каже присутнім? Спробуймо відтворити її думки від першої особи. (Деталізація: Анна тихо сидить на лаві підсудних, дивиться на присутніх великими, без страху очима, в яких читається запитання: «Чому я тут? У чому мене звинувачують?». Сльози стискають горло, вона нічого не може сказати на свій захист, хоча душа її, надчутлива до прикрощів та образ, протестує).
ІV група «Художники».
Завдання. Словесне малювання (Опишіть приміщення, в якому відбувається суд, героїв – Анну, сусіда, суддю, їхній одяг, зовнішність, вираз обличчя).
6. Бесіда.
(Після перевірки виконаної учнями роботи в групах)
– Чи залишилися у вас питання, на які поки що не одержані відповіді? Ось, скажімо, я довго думала: чому Л. Костенко так детально описує час, коли відбувалися події:
Давно, іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму,
коли відьом палили при народі,
коли наук не знали ще ладом”
Як вважаєте? (Учитель разом з учнями розкривають авторський задум: засудження дівчинки у ті “темні” часи закономірне. Але ось прийшли нові часи. Люди стали освіченими, знають науки, не палять відьом”, але чи безпечно бути оригінальним і неповторним (тобто самим собою!) сьогодні? Це небезпечно і сьогодні, підтвердження – доля самої поетеси. Але, ствердивши перемогу неповторності над сірістю у поезії, авторка ніби промовляє до читача: “Не треба боятися бути “не таким”. А для цього вчитися бачити прекрасне у буденному, мріяти, фантазувати, творити, уявляти, працювати, розвивати власні здібності).
VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.
- Які настрої (почуття) передано у вірші?
- Яка основна думка твору і в яких рядках вона виражена?
- Що найбільше зацікавило?
- Чим сподобалась поезія?
- Чи захотілося вам прочитати інші твори Ліни Костенко?
Незакінчене речення:
«Я зрозумів сьогодні для себе…
Серед однокласників я хотів би відзначити роботу…, тому що…»
VІІ. Домашнє завдання.
Завдання на вибір.