Конспект уроку мистецтва для 1 класу . Тема: «Великодні писанки». Музична мова: динаміка, темп, ритм

Тема: «Великодні писанки». Музична мова: динаміка, темп, ритм

Мета: 1) формувати  знання про Великдень та його символи, святкування в давнину і донині; ознайомитись з музичними творами, присвяченими Великодню;

2) розвивати  чуття ритму,  поняття темпу й динаміки, вокально-хорові навички, працювати над дикцією, диханням; розвивати образно - асоціативне мислення учнів;

3) виховувати інтерес до народного мистецтва, ціннісне ставлення до традицій народу

Музичний матеріал: Музика М.Бурмаки, слова К.Перелісної «Писанка»,«Веселкові писанки» Музика і слова В.Качан, О.Качан

Методи: емоційне осягнення музики, комплексний вплив мистецтва, художня драматургія

                                                        Хід уроку

«Любов існує доки розписують писанки»(народне прислів’я)

1.Організаційний  етап

-Яке свято ми відзначаємо кожної весни, приходячи в церкву?

-Які символи є в цього свята?

2.Мотиваційний етап

   Кожен народ має свої звичаї та традиції. На Україні є традиція збирати «Великодній кошик». Що саме повинно лежати в кошику?                                                                         

3. Підготовчий етап до засвоєння нових знань

Легенди про весну, писанку, Великдень

*Було це давно. Прогнівили люди богів своїми поганими вчинками, і вирішили боги їх покарати: заховали сонце, настала довга, холодна зима. Птахи, які не встигли відлетіти у вирій, замерзали та гинули. Люди шанували птахів, як божих створінь, і забирали до себе. Відігравали, годували і довго тримали їх у своїх хатах.

Вирішили птахи віддячити людям. Одного дня зібралися вони у велику зграю та й полетіли на небо. Довго розповідали богам про людей, просили повернути їм сонце.

Погодилися боги, і через декілька днів птахи повернулися та принесли на своїх крилах сонце, весну й писанки. З того часу почали люди розмальовувати писанки, як щиру подяку сонцю й птахам.

   *Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі - зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня.

   *Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія — не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла… 

Однією з тих, хто часто приходив до Матері Божої, була бідна Ганя. У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро — кілька яєчок і пішла до Марії.

—Маріє! Не плач, не сумуй, — просила вона. — Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!

—Знаю, — відповіла Марія. — Мій Син з’явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.

Дівчина дала Марії свій подарунок — кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яйця.

І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яйцях зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яйця в кошику засяяли різними кольорами веселки! Марія зраділа і почала роздавати їх людям.

—Радуйся! — казала вона кожному, коли подавала яйце, — Христос воскрес! Христос воскрес!

Коли вже яєць не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. Зраділа дівчина, бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку: — Радуйтесь! Христос воскрес!

Скільки Ганя не роздавала тих писанок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала ці писанки, несли їх далі, давали іншим і вітали словами:

—Христос Воскрес!

Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.

На пам’ять про це диво пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують як великі скарби.

* Великдень називається так тому, що в той час, коли Хрис-тос родився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити докупи, щоб був один тодішній. Тоді, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечорі. А як жиди розп'яли Христа, дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів. Ось чому цей день і називається великим.

 Символіка писанок:

Слово «Писанка» походить від «писати», тобто прикрашати орнаментом. Яйце з жовтком, що схожий на сонце уважалося символом життя.

Покриваючі  фарбами та знаками – символами шкарлупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.
Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний – небо, повітря, а також здоров'я.
Бурий, коричневий – землю і її приховану життєдайну силу.
Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.
Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

  Що нагадують нам  візерунки на писанках?

 .:«сонечко», «безконечник», вода,блискавка, грабельки…

    Культ сонця у наших предків був чи не найголовнішим. Після довгої зими на його повернення чекали всі, бо сонце джерело життя на землі. Його урочисто зустрічали, на його честь співали пісні, водили хороводи. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог – це світло.

Хвилястий орнамент під назвою «безкінечник» - знак однієї з найголовніших стихій  - води.   

Верба, сосна вважаються символами вічної молодості,  здоров’я, росту і безсмертя а також сповіщають  про весняне пробудження землі…

4. Етап засвоєння нових знань

Є багато музичних творів, присвячених Великодню.

Слухання  пісні М.Бурмаки, слова К.Перелісної.«Писанка».

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої й нема!

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнюсіньку ялинку,

Й поясочок поміж них...

Хоч не зразу змалювала,

Зіпсувала п'ять яєць -

Та як шосте закінчила,

         Тато мовив "Молодець!"

Писанковий орнамент використовують і художники,і  композитори. Саме писанкарство надихнуло сучасну  українську  композиторку М.Бурмаку  на створення чудової пісні «Писанка.

-Який характер пісні? Плавний чи гострий ритм відчувається в пісні?В якому темпі вона виконується? Яка динаміка була використана? (що таке динаміка? Темп? Ритм?)

5.Розучування пісні «Веселкові писанки». Музика і слова В.Качан, О.Качан

Вокально – хорова робота над піснею. Співаємо лагідно і плавно.

- Який настрій справляє на вас пісня?(спокою, любові, злагоди, ніжності).

- Які символи потрапили на писанку пісні «Веселкові писанки»?

(Квіти, хмарка, голуб, небо, гілочка вербички, «Христос Воскрес»)

Виконання пісні «Писанки»

6. Етап узагальнення

    Писанка –  весна, пробудження, оновлення, радість, родина, сонечко, затишок, спокій.

Саме ці почуття супроводжують нас під час цього світлого свята Великодня, яке збирає всіх людей в одну велику родину. Свята, в якому писанка – є оберегом від зла, перемоги над  холодом та байдужістю.

То ж нехай і Ваше життя буде барвистим, змістовним і без кутів – неначе писанка!

7. Рефлексія

• Сила, гучність звуку – це …
• Чергування довгих, коротких звуків – це…
• Швидкість виконання музики називають …