Конспект уроку на тему: Революції 1848 -1849 рр. в Західній і Центральній Європі

Конспект уроку на тему: Революції 1848 -1849 рр. в Західній і Центральній Європі

 Мета: Показувати на карті держави, в яких відбулися революції; називати народи, які боролись за національну незалежність у 1848–1849 рр.; характеризувати політичний та соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині XIX ст., революційні події в країнах Західної Європи в період «Весни народів», визначати причини передумови та наслідки «Весни народів», формування національно-визвольного руху в країнах Європи; національні особливості та наслідки революцій 1848-1849 рр.; висловлювати власну думку щодо доцільності політичної боротьби, значення революційних перетворень у суспільстві; давати характеристику визначним особистостям періоду; називати основні дати і терміни.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник «Всесвітня історія» О.В. Гісем, О.О.Мартинюк, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

Основні поняття і терміни: консерватизм, лібералізм, соціалізм, «революція», «Весна народів», «конституція», «демократія».

Основні дати:
• 25 лютого 1848 р. – проголошення республіки у Франції;
• січень–лютий 1848 р. – початок революції в Італії;
• 3 березня 1848 р. – початок революції в Німеччині;
• 13–15 березня 1848 р. – народне повстання у Відні;
• 14–18 березня 1848 р. — народне повстання в Берліні;
• березень 1848 – серпень 1849 р. — Угорська революція;
• 23–26 червня 1848 р. – повстання робітників у Парижі;
• листопад 1848 р. – конституція другої республіки у Франції;
• 5 грудня 1848 р. – конституція Пруссії;
• 7 березня 1849 р. – розпуск парламенту в Австрії;
• 22 серпня 1849 р. – завершення італійської революції;
• 2 грудня 1851 р. – державний переворот Луї Бонапарта;
• 1852–1870 рр. – друга імперія у Франції.
• 1791 р. – повстання рабів на Гаїті;
• 1810 – 1824 рр. – визвольний рух у Мексиці;
• 1811 – 1826 рр. – визвольний рух в іспанських та португальських колоніях.

Історичні постаті : Луї Філіп, Наполеон Бонапарт, Фрідріх ВільгельмIV,  Фердінанд  I, Франц Йосиф I, Шандор Петефі, Карл Альберт, Віктор Еммануїл II.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота в парах

• Охарактеризуйте двома-трьома реченнями політичне / економічне становище країн Європи в першій половині XIX ст.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з картою

• Покажіть на карті території Європи, охоплені в 1830-1840-ті роки революційними подіями. Чому так відбувалось?

Метод «Мозковий штурм»

• Визначте значення Французької революції.

Орієнтовна відповідь

1. Повалення монархії та встановлення республіки.

2. Вплив на розвиток усіх країн світу, особливо Європи.

3. Революційні події призвели до встановлення якобінської диктатури та поширення терору; термідоріанський переворот привів до влади велику буржуазію, це було завершальним актом революції.

4. Ліквідація феодальних порядків.

5. Перехід до буржуазного суспільства.

6. Найбільший соціальний переворот Нового часу.

7. Вплив на розгортання національно-визвольної боротьби.

8. Закріплення природних невід’ємних прав людини.

9. Унаочнення небезпеки терору.

10. Установлення республіки.

11. Розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову.

12. Затвердження верховенства права.

13. Вплив на становлення націоналізму та комунізму.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. 1848-1849 рр. у низці країн Західної та Центральної Європи спалахнули нові революції. Вони охопили Францію, Австрію, німецькі та італійські держави. Народи Європи повстали проти самовладдя, встановленого ще 1815 р. Віденським конгресом. Не випадково ці події ввійшли в історію як «Весна народів».

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись різними інформаційними ресурсами, складіть таблицю.

Революції 1848-1849 рр. у країнах Європи

Робота з поняттям

• «Весна народів», «Весна націй» або «Народна Весна» — це демократичні революції, що прокотилися країнами Європи 1848 року, але були придушені протягом року.

Особливості революції в Італії

Учитель. Частина території Італії входила до складу Австрійської імперії, Римська область перебувала під світською владою Папи Римського, а Неаполітанським королівством правили Бурбони.

Революція розпочалася в січні 1848 р. з повстання в Палермо на о. Сицилія. Війська Неаполітанського королівства не змогли придушити повстання, і король Фердинанд II був змушений увести Конституцію. Звістка про перемогу на Сицилії поширилася країною і спричинила заворушення в Центральній та Південній Італії. Протягом лютого-березня 1848 р. практично в усіх італійських державах були введені конституції та сформовані ліберальні уряди.

Під впливом революційних подій король Сардинії (П’ємонту) Карл Альберт оголосив війну Австрійській імперії. До його військ приєдналися загони з багатьох італійських міст та держав, проте об’єднана італійська армія зазнала поразки. Австрійська армія окупувала Північну Італію. У березні 1849 р. П’ємонт удруге оголосив війну Австрії, але знову її програв. Король Карл Альберт зрікся престолу.

У листопаді 1848 р. спалахнуло народне повстання в Римі. Папа Римський Пій IX втік із міста. У місті були проведені вибори до Установчих зборів, які вже в січні 1849 р. прийняли рішення про позбавлення світської влади Папи Римського, проголошення республіки, націоналізацію майна католицької церкви та знищення привілеїв духівництва, скасування інквізиції. Також були запроваджені прогресивні податки. У липні 1849 р. Установчі збори в Римі затвердили Конституцію Римської республіки.

У липні 1849 р. на заклик Папи Римського війська Франції, Австрії, Іспанії та Неаполітанського королівства придушили революцію в Римі. Невдовзі вся Італія знову опинилася під владою монархів. Останньою в серпні 1849 р. капітулювала Венеція. Італійська революція зазнала поразки.

Революція 1848-1849 рр. у Франції

Учитель. 1847 р. Францію, як і інші країни Європи, охопила економічна криза. Це призвело до скорочення виробництва, зростання безробіття, падіння товарообороту. Масово закривалися промислові підприємства, банки, ремісничі майстерні. Тисячі людей залишилися без роботи, повсюдно спалахували голодні бунти.

22 лютого 1848 р. парижани провели демонстрацію, яка завершилася сутичками з поліцією. Наступного дня, 23 лютого, король відправив уряд у відставку, проте ввечері війська відкрили вогонь по демонстрантах. У відповідь Париж «укрився» 1500 барикадами. Національна гвардія та військові частини почали переходити на бік повстанців.

Робота з історичною датою

• 24 лютого 1848 р. — французький король Луї Філіп зрікся престолу і втік до Великої Британії під тиском повстанців, що оточили резиденцію короля в палаці Тюїльрі.

Учитель. 25 лютого 1848 р. зі складу радикальних республіканців був створений Тимчасовий уряд, який проголосив Францію республікою. Розпочався період Другої республіки.

Робота зі схемою

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись іншими інформаційними ресурсами, складіть схему «Реформи Тимчасового уряду у Франції».

Орієнтовний вигляд схеми

Учитель. Новобраний парламент вже в червні 1848 року практично відмінив революційні перетворення у Франції: закрив Революційні клуби та заарештував їхніх членів. Тривалість робочого дня знову збільшили до 12-14 годин. Робітники національних майстерень звільнялись або мали вступити на службу до армії чи відправитися на роботи до провінцій.

4 листопада 1848 р. Установчі збори прийняли Конституцію Другої республіки, яка проголошувала Францію республікою. Виборче право отримували чоловіки від 21 року, а обиратися депутатами могли тільки від 25 років. Законодавча влада надавалася Національним зборам. Виконавчу владу очолював президент, який обирався на чотири роки та керував діяльністю міністрів. Також проголошувалися демократичні свободи, передбачалася допомога безробітним.

2 грудня 1851 р. відбувся державний переворот. Луї Наполеон Бонапарт розпустив Законодавчі збори, запровадив надзвичайний стан, повернув загальне виборче право.

У січні 1852 р. була прийнята нова Конституція Франції, відповідно до якої президент обирався на десять років і мав усю повноту влади. Зберігалося й загальне виборче право для чоловіків від 21 року.

У грудні 1852 р. була проголошена імперія. Імператором став Луї Наполеон Бонапарт — Наполеон III.

Революційні події в Німеччині

Учитель. Економіка 38 держав була занепаді. Всі сили — і ліберальна опозиція, і радикальні кола — виступали за створення єдиної німецької держави. Революційні події у Франції підштовхнули до дій опозиціонерів Німеччини. Уже наприкінці лютого та в березні 1848 р. розпочалися демонстрації в Бадені, Вюртемберзі та інших державах північно-західної та західної Німеччини, які привели до початку поміркованих реформ.

У травні 1848 р. в Берліні зібралися Установчі збори, які почали роботу над конституцією Пруссії та проголосували за створення Національних зборів Пруссії.

Паралельно у Франкфурті-на-Майні 18 травня 1848 р. почав працювати перший загальнонімецький парламент. Більшість депутатів представляли ліберальну буржуазію. Парламент прийняв рішення про скасування мит, почав роботу над конституцією.

У березні 1849 р. була прийнята загальнонімецька Конституція, яка проголошувала створення Німецької імперії у вигляді федерації тогочасних держав, запроваджувала права та свободи. Більшість німецьких держав прийняли цю Конституцію, але великі країни відмовилися від неї. Прусський король Фрідріх Вільгельм IV відмовився прийняти імперську корону й також відхилив Конституцію об’єднаної Німеччини. У Німеччині розпочалися повстання на підтримку Конституції, але до осені всі вони були придушені.

У червні 1849 р. вюртемберзький король силою розігнав Франкфуртський парламент. Революція завершилася поразкою.

Розгортання революції в Австрії та Угорщині

Робота з підручником

• Використовуючи текст підручника та / або інші інформаційні ресурси, підготуйте повідомлення про особливості революції 18481849 років в Австрії та Угорщині.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з таблицею

• Завершити оформлення таблиці «Революції 1848-1849 рр. у країнах Європи». (Див. с. 79-81)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника та дати відповіді на запитання і завдання до нього.