Урок"Суспільно-політичні течії і рухи та повстання декабристів у Росії"

Тема. Суспільно-політичні течії і рухи та повстання декабристів у Росії.

Мета. Ознайомити учнів із  суспільно-політичними течіями та  рухами, що були поширені у Європі та Росії у І пол. ХІХст., навчити аналізувати їхній вплив на державотворчі процеси, розвивати навички аналітичного мислення, виховувати толерантне ставлення до інакодумства.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

- встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та хронологічну послідовність подій;

- визначати передумови формування суспільно-політичних течій;

- аналізувати та порівнювати програмові документи декабристів;

- оперувати термінами із зазначеної теми;

-  робити  вмотивовані висновки;

Основні поняття: утопічний соціалізм, «рух декабристів», Союз благоденства, Союз порятунку, Південне товариство, Північне товариство, західники, слов’янофіли .

Історичні діячі: О.Муравйов, П.Пестель, Олександр І, Микола І, О.Герцен, О.Хомяков.

Основні події:

1816р.- утворення «Союзу благоденства»,

1818 -.- утворення «Союзу порятунку»,

14 грудні 1825р. – повстання на Сенатській площі,

29 грудня 1825р. – повстання Чернігівського полку.

Обладнання: підручник, історичний атлас, контурна карта, мультимедійна дошка, запис мелодії Вівальді.

Тип уроку. Комбінований 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Учитель. (звучить музика) Вдалий урок – це танок  двох рівносильних партнерів. Я запрошую Вас до танцю, де кожне моє запитання – нове «па», Ваша відповідь – вдала підтримка.

Завдання. Розв’язати кросворд, знайти кодове слово, що відкриє  тему нашого уроку, котра  закодована на мультимедійній дошці. Слово-код це іменник. Його потрібно перетворити на прикметник, що відповідає на питання: ЯКЕ? і ввести у зазначені клітинки(по-горизонталі) .

Питання кросворду.

По-вертикалі :

1. Після зречення Наполеоном Бонапартом престолу 22червня 1815р. новим королем стає………….
2. Після закінчення «Ста днів» роялісти встановили режим, що мав назву «білий ……»
3. У 1824р. королем Франції стає……
4. Революція у Франції в літку1830р. мала назву…….
5. З середини літа 1830р. опозицію владі у Франції склали……..
6. Королівські укази у Франції – це….
7. Прихильники Луї-Філіпа і правлячої династії називали себе …..
8. Представники великих землевласників, що були відсторонені від влади у Франції – це……
9. Прихильники відновлення наполеонівської імперії……

						О	Л
						Л	Е	Б
			Л			Е	Г	О
			И			А	І	Н
			П			Н	Т	А
			Н			І	И	П
Л			Е	Л		С	М	А
Ю	Т		В	І	О	Т	І	Р
Д	Е	.К	А	Б	Р	И	С	Т
О	Р	А		Е	Д		Т	И
В	О	Р		Р	О		И	С
І	Р	л		А	Н			Т
К				Л	А			И
				И	Н
					С

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Початок ХІХ ст. ознаменувався для Європи  буремними подіями. Війни і революції, швидкий розвиток науки,  нові віяння в моді, архітектурі, мистецтві. Нові погляди на людство в цілому і державу зокрема.

Європа. Європа…

Що пінилась у вирі революцій,

Рождаючи тенденції й думки,

Що десь на піку власних еволюцій

Вчення творила з легкої руки…

 ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Пролог.  «Мета не виправдовує засобів, якщо в її лещатах роздавлено цвіт нації…» Б. Княжницький.

Проблемне питання. Декабристи – це бездумні мрійники чи реальна загроза царському самодержавству?

«…Разом з наполеонівським чоботом кордони Росії перетнули нові віяння… До неможливого непристойний «Віденський вальс» і майже злочинні  ідеї обмеження царського самодержавства та створення держави нового типу, найнебезпечніша серед яких соціалістична…» - писав сучасник.

Завдання1. Відео-запитання ( озвучує учень з паралельного класу) :

Що таке соціалізм і хто з великих мислителів працював над розробкою цієї теорії?

( щоб дати відповідь на запитання учні мають опрацювати текст підручника)

Учитель. На початку XIX ст. в Російській імперії, яка була однією з найвідсталіших монархій Європи, пожвавилося суспільно-політичне життя. Перемогу над Наполеоном правлячі кола країни використали для зміцнення самодержавно-кріпосницького ладу. В Росії, як і в країнах Західної Європи, припинилися ліберальні реформи і лютувала політична реакція. Провідником цієї політики став радник імператора Олександра І генерал О.Аракчеєв. У країні посилилась сваволя поліції і чиновників, цензура, були заборонені обговорення політичних питань і повідомлення про судові процеси у пресі.

Випереджувальне завдання.

Учень має підібрати коротке повідомленні(6-8 речень), що найвдаліше змальовує історичний портрет Олександра І.

Для прикладу:

«Олександр був загадкою для сучасників: навряд чи він буде розгаданий нащадками. Природа обдарувала його добрим серцем, світлим розумом, але не дала йому самостійного характеру, і слабкість ця дивним чином перетворювалась на упертість. Він добрий, але при цьому злопам’ятний, не страчував людей, але переслідував їх  поволі з усіма зовнішніми знаками благовоління та милості; про нього говорили, що він вживав батіг на ваті…» (Греч.Н.І. про царювання Олександра І)

Учитель. Олександр I (1777-1825) - російський імператор з 1801 р. Старший син Павла І. На початку царювання здійснив помірковано-ліберальні реформи. За Олександра І до складу Росії увійшли Грузія (1801), Фінляндія (1809), Бессарабія (1812). Після Вітчизняної війни 1812 р. став на шлях захисту монархічних підвалин у Росії та Європі. Один з організаторів Священного союзу. Наслідком реакційної політики став розкол між народом і владою, між частиною дворянської інтелігенції і царизмом. Радикально настроєні дворяни, серед яких було чимало офіцерів, що пройшли Вітчизняну війну 1812 p., втрачали сподівання на мирне перетворення країни. Вони стали шукати можливості перетворення Росії шляхом насильницького повалення влади царя і встановлення демократичної форми правління. В Росії зароджується революційна ідеологія. На практиці вона виявилась у повстанні декабристів у грудні 1825 р. («декабрист» від рос. «декабрь» - грудень).

Більшість декабристів вийшли із середовища дворянської військової молоді, що засвоїла передові ідеї про народний суверенітет, природні права людини, громадянські свободи. Вони чудово усвідомлювали, що самодержавство і кріпосне право в Росії були головними причинами відставання країни від передових європейських держав.

Перше таємне товариство дворянських революціонерів виникло у 1816 р. Це був Союз порятунку, який після прийняття статуту здобув назву Товариства справжніх і вірних синів Вітчизни. Проте відсутність єдиної тактики та ідейні розбіжності привели до його швидкого розпаду.

Наступне товариство - Союз благоденства, утворений у 1818 р., існував майже відкрито. Його члени сподівались провести реформи мирним шляхом і залучити до організації не лише дворян, а й представників духівництва і третього стану. З членами Союзу підтримували дружні зв'язки російські письменники О. Пушкін і О. Грибоєдов. Проте поступово під впливом революційного руху в європейських країнах у Союзі стали переважати прибічники відкритого виступу проти царизму. У січні 1821 р. з'їзд Корінної управи (керівного органу) товариства оголосив Союз розпущеним.

У 1821-1822 рр. на його основі було створено нові таємні організації - Південне товариство в Україні на чолі з полковником  П. Пестелем і Північне товариство в Петербурзі, найбільш впливовим членом якого був М. Муравйов. Обидва товариства тісно співпрацювали і розглядали себе як складові єдиної організації. На початку 20-х років XIX ст. члени товариств працювали над розробкою конституційних проектів для майбутньої революційної Росії, розробляли тактику майбутнього виступу проти царизму.

Цікавий факт.

Повалення кріпосної системи – це ключове завдання декабристського руху. Але цього ж прагнув і сам імператор. Подорожуючи Росією, він писав: « …за очільником держави не визнають права бути посередником у справі звільнення невільників, однак, з Божою поміччю, кріпосне право буде знищене ще в моє царювання…»

Робота з контурною картою. Позначити осередки масонських лож та центри зародження декабристського руху.

1816р. - утворення «Союзу благоденства», 1818 - утворення «Союзу порятунку» - Петербург.

1818 «Об’єднаних слов’ян» - Київ, « Любов до істини» - Полтава.  

1821 - Південне товариство  - в Тульчині  і Північне товариство в Петербурзі.

Учитель. Декабристські  організації розробили свої програмні документи  «Руська правда» (Південного товариства) та  « Проект Конституції» (Північне товариство).

Групова робота. Учитель пропонує дітям розділитися на групи і ознайомитись з документами. 

Робота з історичними джерелами. Проаналізувати історичне джерело і дати відповідь на питання:

Чи є спільні риси  між  сучасною Конституцією України та програмними документами декабристів? ( випишіть і порівняйте  їх за допомогою таблиці).

Спільні положення	Відмінні положення

Історичні джерела для опрацювання:

1.  П. Пестель «Руська правда»

• « … Усі повинні бути рівні перед законом… Усі люди в держав мають однакове право на всі вигоди, що пропонуються державою, і всі мають рівні обов’язки нести всі тягарі
• … Щоб рабство в Росії було знищене…
• … звільнення селян не повинне позбавляти дворян доходу…
• … звільнення має покращити становище селян порівняно з теперішнім…
• ….увесь російський народ складає один стан – цивільний..
• …земля ділиться на волосну і приватну…
• …верховна влада ділиться на законодавчу (Народне віче) та верховно-виконавчу (Державна дума). Влада судова доручається Верховному собору.
• .. Народне віче складається з народних представників, обраних на 5 років…»

2. «Конституція» М. Муравйова

• Російський народ вільний і незалежний…
• Джерелом верховної влади є народ
• Громадянство є правом брати участь у суспільному управлінні – обирати та бути обраним…
• Громадяни має бути віком 21 року; … мати відоме місце проживання, … мати нерухомість на 500 крб. сріблом або рухому власність на 1000 крб.

• Усі рівні перед законом…Кожен зобов’язаний коритися перед законом.
• Будь – хто має право висловлювати свої думки … і повідомляти їх за допомогою друку…
• Будь-хто має право займатися тим промислом, який йому найбільш вигідний…
• Право власності … священне і недоторкане. Церковні землі залишаються за ними назавжди…

Учитель. Яка з розроблених декабристами програм була більш реалістична і прийнятна для тогочасної Росії? (відповіді учнів)

Учитель. У 1824-1825 рр. у товариствах починається безпосередня підготовка збройного повстання, ведуться переговори про об'єднання обох організацій і координацію дій під час виступу. У 1825 р. була досягнута домовленість з революціонерами Польського патріотичного товариства про підтримку повстання «південців», а у вересні 1825 р. до складу Південного товариства увійшло Товариство з'єднаних слов'ян, що діяло у Новоград-Волинську.

Повстання було намічено на літо 1826 р., проте виступ декабристів був прискорений смертю Олександра І у листопаді 1825 р. У країні встановилось міжцарів'я через невирішеність питання про наступника престолу. Брат померлого царя, Костянтин, відмовився від трону, і на 14 грудня 1825 р. було призначено присягу Сенату новому імператору - Миколі І.

Історичний портрет. Микола І (1796-1855) - російський імператор з 1825 р. Син Павла І. Правління Миколи І - час найвищого розвитку абсолютизму в Росії. Створив Третє відділення. Жорстоко переслідував вільнодумство. Придушив повстання декабристів, польське повстання 1830-1831 рр., революцію в Угорщині 1848-1849 рр.

Кризою влади і вирішили скористатись декабристи. Вони планували вивести віддані своїм командирам гвардійські частини на Сенатську площу, завадити присязі імператора і зажадати у членів Сенату та Державної ради оприлюднити підготовлений Трубецьким напередодні «Маніфест до російського народу», у якому викладались основні вимоги змовників. Проте повстання 14 грудня 1825 р. не було достатньо підготовлено, Сенат і переважна частина військ уже встигли присягнути Миколі І. Військові частини, які декабристи вивели на Сенатську площу, були розігнані артилерійським вогнем. 29 грудня в Україні офіцери-декабристи, не знаючи, що повстання на Сенатські площі провалилось, підняли повстання Чернігівського полку, проте і цей виступ був швидко придушений.

Цікавий факт. У ході повстання на Сенатській площі, було використано « останній аргумент – королів» - артилерію. Як наслідок Миколі І доповідали, що  загинуло: «… 1 – генерал, 18 – офіцерів, 260 – солдат і 903 чол. З черні…»

Учитель. Новий імператор Микола І виявив неабиякі жандармські здібності. Він особисто очолив слідство у справі декабристів, до якого було притягнуто 579 чоловік, з яких 289 визнано винними. Розправа була жорстокою, п'ятьох найактивніших лідерів декабристського руху - П. Пестеля, К. Рилєєва, П. Каховського, С. Муравйова-Апостола і М. Бестужева-Рюміна було повішено. Цікавий факт. П. Пестеля, К. Рилєєва, П. Каховського, С. Муравйова-Апостола і М. Бестужева-Рюміна було засуджено до четвертування, та Микола І «милостиво» замінив вирок на  повішання. Підчас страти Рилєєв, Муравйов-Апостол і Каховський зірвались з шибениці (мотузки обірвались), та попри це були страчені … Коли Рилєєв  вдруге піднімався на ешафот, мовив: «… нещасна Росія!!! Тут і стратити як слід не можуть…»

Учитель. Понад сто декабристів було засуджено до каторги і заслання в Сибір, окремих офіцерів розжалувано в солдати і направлено на Кавказ. Усіх їх позбавили дворянських звань. Жорстоко було покарано і солдатів, які брали участь у повстанні: 178 чоловік прогнали крізь стрій, а решту відправили на Кавказ у діючу армію.

Цікавий факт. Разом із чоловіками у добровільне заслання відправились і їхні дружини. Хоча царська влада чи не вперше в історії Росі не чинила розправ над родинами декабристів.

Учитель. Декабристи були першими російськими революціонерами, що відкрито виступили за ліквідацію кріпосництва й абсолютизму. Розправа над ними ще більше поглибила протиріччя між владою і дворянською інтелігенцією. їхній виступ не був зрозумілий селянству, а поразка сприймалась як справедлива кара дворянам, що нібито опирались «доброму царю» у його бажанні скасувати кріпацтво. Не сприйняття переважною частиною суспільства руху декабристів допомагало царизму й надалі проводити реакційну політику, придушувати революційний і ліберальний рух.

Цікавий факт. Наміри декабристів засуджував Сирафим Саровський. Коли один із декабристів з’явився по благословення старця, той відправив його геть, пояснивши це так: «… він і йому подібні на недобе «збудоражать» Росію…» . Наче на противагу старцю і одночасно на підтвердження його «прозорливості» В.Ленін назве декабристів «… предтечею більшовизму».

Учитель. Повстання декабристів було складовою частиною загального революційного процесу, що у 20-х роках XIX ст. охопив Європу. Виступаючи проти царського самодержавства, яке у цей час виконувало сумнівну роль європейського жандарма, декабристи тим самим завдавали удару по міжнародній реакції і по системі Священного союзу.

Після розгрому декабристів Микола І поклявся, що, доки живе, не допустить нової революції в Росії. Його тридцятилітнє царювання - це період жорстокого придушення вільнодумства і визвольного руху як всередині країни, так і в Європі. Самодержець прагнув зберегти існуючий в країні порядок, не вводити нічого нового і підтримувати існуючий століттями суспільний і державний лад. Він особисто контролював діяльність політичної поліції, створив Третє відділення імператорської канцелярії з особливим корпусом жандармів на чолі з генералом А. Бенкендорфом. Корпус мав величезну владу і стояв вище всіх державних установ. В імперії було введено сувору цензуру для друкованих видань, обмежено доступ до освіти вихідців з простого народу та автономію університетів. Остаточно сформувалася бюрократична система. За першу половину XIX ст. армія чиновників зросла з 16 до 100 тис. чол.

Самостійна робота. Користуючись запропонованим текстом складіть математичний вираз, що висвітлював би ідейні переконання.  (наприклад, слов’янофіли: Росія – (кріпосне право + бюрократизм) = розвинена і сильна держава)

Завдання. Західники: (Росія -?) +? = розвинена і сильна держава

Слов'янофіли і західники

 (Текст для опрацювання)

Незважаючи на реакційну політику царизму, 30-50-ті роки XIX ст. стали золотою добою російської літератури, часом розквіту мистецтва, науки, періодом нового піднесення громадської думки, яка розвивалася значною мірою під впливом революційних виступів декабристів. Уже в 30-х роках передова російська молодь починає створювати революційні гуртки, серед яких особливо вирізнявся гурток О. Герцена і М. Огарьова. Учасники гуртка були переконаними республіканцями, цікавилися суспільними і політичними проблемами, вивчали історію революційних рухів. Проте в 1834 р. після спроб Герцена і Огарьова розгорнути революційну агітацію гурток було розгромлено, а його членів вислано зі столиці.

Під впливом політичної реакції в Європі серед частини російської інтелігенції поширювалася думка, що «історичний розвиток Росії - йти своїм, самобутнім шляхом, відмінним від європейського». Прибічників цієї тези називали «слов'янофілами». Члени московського гуртка слов'янофілів, що об'єднував групу дворянських письменників, заперечували загальні закономірності суспільного розвитку, протиставляли Росію державам Західної Європи. Вони вважали, що через буржуазний розвиток західні держави занепадають, у них загострюються суперечності й наростає революційний рух, у той час як в Росії існуюча патріархальна сільська громада нібито є гарантією від будь-яких соціальних потрясінь.

Їм протистояло інше угруповання - західники (прихильники західноєвропейського шляху розвитку), до складу якого входило чимало відомих науковців і публіцистів. Західники вважали, що Росія рухається в напрямку формування буржуазного суспільства, виступали за обмеження абсолютизму і скасування кріпацтва. Але при цьому вони були рішучими противниками революційної тактики і визнавали лише шлях реформ.

Учитель. У 40-х роках XIX ст. у суспільному русі посилюється революційно-демократичний напрямок. Радикально настроєні демократи закликали до рішучих дій, до насильницького повалення існуючого ладу. Майбутнє Росії вони пов'язували із соціалізмом, осередком якого мала стати сільська громада. Ці погляди відстоювали, зокрема, відомі громадські діячі і публіцисти О. Герцен, В. Бєлінський та М. Чернишевський. їх пропагували і члени таємного гуртка в Петербурзі на чолі з М. Буташевичем-Петрашевським, що діяв у 1845-1846 рр. Пізніше його учасників назвали «петрашевцями».

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

Підсумок  нашого уроку проведемо методом «Сніжна кулька» за схемою:

Слово – речення – запитання – відповідь.

Попрацюйте зі словами: декабристи, західники, слов’янофіли.

Наприклад: Соціалізм –  Сукупність ідей та поглядів,спрямованих на встановлення суспільного ладу де панує колективна власність та справедливий розподіл матеріальних благ.

 – Хто з видатних мислителів працював над ідеями соціалізму?

а) Анрі Сен-Сімон,                б) Шарль Фур’є,               в)Роберт Оуен.

Учитель. Отже, повернімося до питання, котре ми поставили ще на початку уроку :

Декабристи – це бездумні мрійники чи реальна загроза царському самодержавству? (Свою думку аргументуйте спираючись на знання, що ви отримали на уроці.)

Відповіді учнів.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацюйте відповідні матеріали підручника.

2. Підготуйте електронні презентації на тему: « Місце декабристського повстання в  умовах становлення нових державотворчих ідей на теренах Російської імперії».

 Список використаних джерел.

3. Бердиченський Я.М., Щупак І.Я., Морозова Л.В. «Всесвітня історія» : підручник для 9класів загальноосвітніх навчальних закладів.- Запоріжжя: Примєра,- 2009р.;
4. Білоножко С.В., Бірюльов  «Всесвітня історія» : підручник для 9класів загальноосвітніх навчальних закладів. –К.: Генеза, - 2001р.
5. Морозова Н.М. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас.- Х.: «Основи». – 2009р.
6. Стєпнов М.І. « Історія Росії : цікаві факти». – Іваново: « Ровесник» - 2004р.