Конспект уроку на тему: "Симбіоз та його форми"

Тема програми: АДАПТАЦІЯ

Тема уроку: Симбіоз та його форми

Мета:

формування ключових компетентностей:

• спілкування державною мовою - означення понять, формулювання властивостей видів живих організмів, їх форм співіснування,  грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з предмету, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень;

• основні компетентності у природничих науках і технологіях - пояснювати зв’язки   живих організмів для адаптації у змінюваному середовищі на основі  знань про симбіоз та його форми;

• екологічна грамотність і здорове життя – формувати бережливе ставлення до живих організмів планети як основної складової частини біосфери;

формування предметних компетентностей:

освітня: поглибити знання про адаптації  живих організмів, а саме про симбіоз та його форми, з’ясувати роль його для еволюції організмів;ƒ

розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та використовувати теоретичні знання  для пояснення взаємозв’язків між різними групами організмів; ƒ

виховна: виховувати розуміння значення адаптації до умов середовища для збереження видового біорізноманіття планети.

Обладнання і матеріали: зображення, ілюстрації, що демонструють симбіоз та його форми; підручник, презентація до уроку.

Базові поняття і терміни: Симбіоз, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм.

Тип уроку: урок формування компетентностей.

Методи навчання: Словесні( пояснення, розповідь з елементами бесіди), наочні (ілюстрація, презентація).

Структура уроку

I Організаційна частина………………………1 хв

II Актуалізація опорних знань………………..5 хв

III Мотивація навчальної діяльності………….3 хв

IV Вивчення нового матеріалу……………....21 хв

V Узагальнення та систематизація знань........10 хв

VI Підведення підсумків уроку……………......3 хв

VII Повідомлення домашнього завдання…......2 хв

Хід уроку:

І   Організаційна частина

Привітання викладача і учнів. Перевірка готовності класної кімнати та учнів до уроку. Перевірка присутніх.

Емоційне налаштування.

Почнімо наш урок з простого засобу для підвищення імунітету відомого з давніх-давен. Учений Іван Павлов назвав цей засіб «зарядкою для мозку, що мобілізує захисні сили організму на боротьбу проти захворювань». Від себе додам, що цей засіб не вимагає матеріальних витрат, доступний усім і можемо його використовувати за власним бажанням у будь-який момент. Назвіть і продемонструйте його. (Сміх, посмішка).

Саме посмішка допомагає нам впоратися із завданням, подолати будь-які труднощі в житті. Я бажаю вам упевненості, віри в те, що ви зумієте бути не лише переможцями й успішними людьми.

ІІ  Актуалізація опорних знань.

1. Викладач демонструє природні зразки взаємодії організмів ( лишайники, гриби на шматку деревини, попелиця на хризантемі)

Питання: «Що об’єднує ці природні зразки?»

2. Відгадайте ребус. Що означає це слово? 

-                      Тема нашого уроку «Симбіоз та його форми»

-          З цим терміном ви знайомі ще зі  школи. Що він означає? Наведіть приклади симбіотичних зав’язків.

-          Приклади симбіозу можна зустріти навіть на вашій кухні.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

-          Я гадаю, що кожен з вас куштував «напій чайного гриба»

Біологія + Медицина. Чайний гриб

Батьківщиною чайного гриба вважають Цейлон, звідки він потрапив до Індії, а потім до Китаю. В Китаї його називали еліксиром здоров'я і безсмертя. Про східне походження чайного гриба свідчить і інша його назва - комбуча. Сучасна медицина визнає корисні властивості чайного гриба і рекомендує вживання його настою для профілактики деяких захворювань. Які організми утворюють чайний гриб?

Сьогодні на уроці ви розширите свої знання про симбіоз, зокрема яке значення різних форм симбіозу для біорізноманіття та яка роль симбіозу в еволюції?

ІV  Вивчення нового матеріалу

Вступна розповідь викладача з елементами бесіди

Генріх Антон Де Барі (1831-1888) - німецький ботанік і мікробіолог, один із засновників мікології. Учений дослідив життєві цикли багатьох видів грибів, відкрив запліднення у грибів, створив першу філогенетичну класифікацію грибів. Увів у науку в 1879 р. поняття «симбіоз» і «мутуалізм» (на прикладі лишайників). А. де Барі вказував, що «серед багатьох чинників взаємовпливи організмів різних видів мають особливе значення».

У чому суть сучасних наукових уявлень про симбіоз?

Згідно з усталеними уявленнями під симбіозом (від грец. симбіозис - співжиття) розуміють явище закономірного співжиття організмів різних систематичних груп. У сучасній екології поняття симбіозу поглиблюється й розширюється. Симбіотичними можуть бути відносини неклітинних форм життя з клітинними організмами, неспоріднених клітин у межах організму, між організмами одного виду, між організмами різних видів у межах екосистеми тощо. Симбіотичні взаємність і кооперація настільки поширені в живій природі, що розглядаються як один із законів життя. Через те в екології симбіоз вивчають не лише в екологічному аспекті, а й у біохімічному, популяційному, еволюційному та ін.

Прояви симбіозу можна відшукати на усіх рівнях життя, в усіх групах організмів. Так, під час утворення бактеріоризи у бульбочках бобових з'являється червоний ферумовмісний білок - леггемоглобін. Молекули цього глікопротеїну складаються з гему, що синтезується бактеріями, та глобіну, утвореного клітинами рослини. Класичним прикладом симбіозу на організмовому рівні є лишайники. Прояви симбіозу на біогеоценозному рівні пов'язують з екосистемами коралових рифів, які можуть існувати лише завдяки взаємовигідному співіснуванню коралових поліпів з одноклітинними водоростями - зооксантелами. Основою екосистем чорних курців також є симбіотичні відносини вестиментифер із хемотрофними бактеріями.

Симбіоз - це особлива стратегія адаптацій живого до середовища існування, що досягається через об'єднання різних організмів для поліпшення живлення, дихання, розмноження, поширення, оселення, побудови гнізд чи схованок, захисту від ворогів тощо. Адаптивна цінність симбіозу визначається тим, що співіснування біосистем підвищує загальну адаптованість до середовища існування завдяки використанню особливостей, що вже існували до цього. Окремий організм не володіє комплексом найкращих адаптацій до всіх екологічних чинників. Наприклад, квіткові рослини завдяки фотосинтезу забезпечують ефективне автотрофне живлення, але не здатні до локомоції, тому не можуть поширювати насіння на великі відстані.

Симбіоз розглядають як багатокомпонентну систему, в якій є один домінантний симбіонт і декілька асоціативних. Наприклад, лишайники окрім гриба та одноклітинних зелених водоростей містять ще ціанобактерії, які здійснюють азотофіксацію. А фотосимбіотична система «азола - анабена» містить водну папороть азолу папоротеподібну (Azolla filiculoides), ціанобактерії виду анабена папоротникова (Anabaena azollae) та бактерії роду артробактер.

Розвиваються уявлення й про те, що симбіоз є надорганізмовою системою, в якій можуть відбуватися переходи від однієї форми симбіозу до іншої. Наприклад, бульбочкові бактерії з мутуалістичних можуть перетворюватися на паразитичні. У деяких випадках організми, що традиційно належать до коменсалів, можуть стати патогенними. Прикладом є кишкова паличка (Escherichia coli), яка живе в кишечнику людини як коменсал, але за певних умов стає паразитом.

Симбіоз сприяє збільшенню біорізноманіття, оскільки внаслідок тісного взаємозв'язку може формуватися новий організм з новими властивостями (наприклад, ліхенізовані гриби). Інколи завдяки симбіотичним відносинам життя організмів стає можливим в умовах, що є непридатними для самостійного існування (наприклад, вестиментифери).

Отже, СИМБІОЗ у сучасному розумінні є не лише способом організації взаємовідносин, а й стратегією кооперативної адаптації неспоріднених біосистем у стабільну симбіотичну систему з наявними стійкими обов'язковими зв'язками.

Які основні форми симбіозу?

Сучасні дослідження розкрили надзвичайно різноманітний характер симбіотичних відносин:

За характером взаємодії розділяють такі основні форми симбіозу:

мутуалізм, коменсалізм, паразитизм

Самостійна робота

(групова робота, учні об’єдналися в групи, опрацьовують матеріал, а потім консультанти переходять до інших груп).

Завдання групам:

Використовуючи різні джерела інформації заповнити таблицю в зошиті

І група – Мутуалізм;    ІІ група – Коменсалізм;  ІІІ група – Паразитизм

Отже, основними формами симбіозу є мутуалізм, коменсалізм і паразитизм.

V Узагальнення та систематизація знань

Вправа «Симбіоз»  https://wordwall.net/ru/resource/62673762   

https://www.youtube.com/watch?v=9PUDgXnHpGQ

Отже, симбіоз є магістральним шляхом прогресивної еволюції органічного світу та збільшення біорізноманіття планети.

VІ  Підбиття підсумків уроку

Відповідь на проблемне питання:

Ча́йний гриб (тибетський гриб, японський гриб, медузоміцет) — зооглея, яка являє собою результат симбіозу оцтовокислих бактерій роду Acetobacter і дріжджів, які входять до складу культури Medusomyces gisevii V. Свою своєрідну назву (назвали «грибом») симбіоз отримав завдяки типу зооглеї у формі слизової плівки утвореної целюлозоутворюючими оцтовокислими бактеріями. Використовують «чайний гриб» для отримання ферментованих напоїв (наприклад, комбуча), для лікування, у косметології.

«Незакінчене  речення». Продовжити речення:

-          На сьогоднішньому уроці ….

VІІ Повідомлення домашнього завдання

Для всіх - опрацювати §13 підручника, питання с.49 усно
За бажанням:

1.Підготувати  кросворд з ключовим словом «Симбіоз»

2.Підготувати повідомлення про поширення паразитизму (один приклад).