Конспект уроку на тему: Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин.

Тема: Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин.

Мета:

Знаннєвий компонент: знати поняття: таксис, ехолокація, ультразвук, хомінг, міграція, наводити приклади різних способів орієнтування тварин;

Діяльнісний компонент: вміти аналізувати та порівнювати способи орієнтування тварин

План

1. Організаційна частина
2. Актуалізація опорних знань
3. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
4. Вивчення нового матеріалу
5. Запитання на закріплення
6. Домашнє завдання

Хід уроку:

І.Організаційний момент. (2хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань. (5хв)

1. Учені, які зробили внесок у розвиток етології: Ніколас Тінберген...

(Карл фон Фріш, Конрад Лоренц)

2. Етологія - це наука, що вивчає...

(поведінку тварин)

3. Цілеспрямоване сприйняття та опис поведінки тварини називають...

(Спостереження)

4. Етограма - це реєстрація...

(всієї послідовності поведінкових актів тваринного організму протягом певного відрізку часу за допомогою спеціальних знаків та позначень)

5. Ссання молока малям теляти є поведінкою…

(Вродженою)

6. Научінням називають зміну індивідуальної...

(поведінки в результаті попереднього досвіду, тобто взаємодії тварини з навколишнім світом)

7. Левеня в складі прайду вперше прийшло до водойми; воно п'є воду, повторюючи дії родичів. Таке научіння належить до...

(Вроджена)

8. Якщо першим об'єктом, який рухається, каченя бачить людину, то воно слідуватиме за нею. Це закарбування в пам'яті називають...

(Імпринтинг)

9. У клітці птахів стоїть годівниця з отвором, через яку птах може дістати корм, але зробить він це після багаторазових повторів за допомогою методу...

(Проб і помилок)

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності. (4хв)

Існує безліч історій про те, як собаки й коти знаходять дорогу додому, навіть будучи вивезеними з рідного краю за тисячі кілометрів. Вовки здатні пройти десятки кілометрів у пошуках їжі і повернутися назад у своє лігво. Поштові голуби завжди знайдуть дорогу додому, так само як і перелітні птахи та інші кочові тварини, здатні повертатися назад. Дане явище вивчали багато вчених. Але досі механізм, який використовують всі ці тварини, до кінця не відомий.

Кілька років тому німецький зоолог із міста Кіль провів експеримент з даного питання. Він взяв, за згодою їх власників, кілька кішок, яких посадив у коробки, і, петляючи вулицями, щоб заплутати маршрут, вивіз з міста за 3 кілометри. Далі він посадив їх у заздалегідь підготовлений лабіринт, закритий зверху кришкою, щоб не дозволити котам орієнтуватися по Сонцю. Але, як виявилося, їм це зовсім не потрібно. Більшість тварин, виходячи з лабіринту, рушили в напрямку – кожна до свого будинку.

Вражаючі випадки повернення додому тварин:

• В Англії кіт зумів знайти свій будинок майже за 70 кілометрів, витративши на це три тижні.
• Голландський кіт шукав свій будинок 5 місяців і пройшов 150 км.
• Американська кішка з Джорджії подолала дорогу додому в 320 кілометрів.
• Одна родина, повертаючись з відпочинку, загубила кота. Шість років кіт провів у поневіряннях, щоб дістатися додому. Семен став відомим: про нього написали в газетах, зняли короткометражний фільм «Історія кохання», а в 2012 році встановили пам'ятник. Тепер сумний бронзовий кіт з вузликом сидить на лавці. Кажуть, якщо його почухати за вухом і загадати бажання, воно здійсниться.

ІV.Вивчення нового матеріалу.(29хв)

Які є способи орієнтування тварин?

          Переміщення тварини в просторі, як одна з форм поведінки, потребує певних способів орієнтування. Так, орієнтація тварин у просторі може базуватися на дуже простих принципах. Однією з найпростіших форм просторової орієнтації є таксис – спрямований рух організму стосовно якогось чинника. Таксис може бути позитивним (рух до чинника) і негативним (рух від нього). Наприклад, у евглени зеленої відмічено позитивний фототаксис – рух у напрямку до світла (пригадайте будову евглени зеленої і поміркуйте, чому вона прагне рухатися в бік джерела світла). У більшості наземних молюсків спостерігають негативний геотаксис – бажання повзти в напрямку, протилежному від сили тяжіння.

           Під час орієнтування у просторі тварини використовують різноманітні подразники: зорові, звукові, нюхові тощо. Однією з найдосконаліших «навігаційних» систем є ехолокація, за якої тварина видає високочастотні сигнали та виявляє предмети за відбиванням від них. Такий самий принцип військові використовують у радіолокаторах.

Чому тварини для ехолокації використовують саме високочастотні звуки (ультразвук)?

Зазвичай природні звуки мають більш низьку частоту, тому не заважають під час ехолокації. Прості форми ехолокації, коли тварини використовують її переважно для орієнтації у просторі, використовують метелико-совки, птахи гуахаро й деякі салангани (мал.257).

Досконаліші форми ехолокації властиві зубатим китоподібним і кажанам. Вони її використовують, крім орієнтування, також і для полювання.

         Здатність до орієнтування яскраво проявляється під час хомінгу – інстинкту повернення додому. Це здатність тварини за певних умов повертатися зі значної відстані на свою ділянку проживання. Найяскравіше інстинкт повернення додому проявляється у голубів. Люди тривалий час використовували голубів для листування. За багато сотень років було створено породу поштових голубів, яким властивий дуже високий рівень хомінгу. Альбатроси, завезені від гніздової території за 2000-6000 км, повертаються до своїх гнізд, пролітаючи в середньому по 200-500 км на день.

        Найскладніші форми орієнтації у просторі характерні саме для птахів. Багато з них використовують для визначення напрямку руху наземні орієнтири – якісь особливості ландшафту, поодинокі дерева тощо. Але такий спосіб орієнтування не спрацьовує, коли птахи вирушають у далекі міграції, у деяких випадках вони долають тисячі кілометрів. Доведено, що під час таких міграцій птахи орієнтуються за положенням Сонця на небосхилі, зір на нічному небі. Деякі з них здатні визначити положення магнітних полюсів («магнітний компас»).

        Міграція тварин -  періодичне переміщення тварин «туди і назад» між суттєво відмінними середовищами життя. Міграції можуть бути сезонними (наприклад, переліт птахів або кажанів) та добовими – протягом одного для (наприклад, вертикальні міграції дрібних ракоподібних у товщі океану: вранці – до освітленої прогрітої сонцем поверхні води, де багато корму, вночі – на глибину). Для здійснення активної міграції тварині необхідне біологічне відчуття часу та напрямку.

         Міграції відмічені в різноманітних груп тварин. Найбільш відомими мігруючими тваринами є птахи і риби. Багато видів птахів з настанням холодів і нестачі кормів летять на південь, у теплі краї. Однак до сезону розмноження вони повертаються додому – до тих місць, де народилися. Сивка бурокрила (мал.258),  що відлітає наприкінці літа на зимівлю за 13 тис. км від місця свого гніздування, наступної весни влаштовує гніздо зазвичай не далі ніж за кілька метрів від торішнього.

        Серед риб яскравим мігруючим видом є прісноводний вугор європейський, який живе у прісних водоймах Європи, а на нерест вирушає в Саргасове море (мал.259).

Дрібні новонароджені личинки розносяться океанічними течіями, а потім пливуть до гирл річок, з яких пливли на нерест їхні батьки, і піднімаються вгору за течією.

Як дорослі риби знаходять шлях до Саргасового моря?

Учені припускають, що їм допомагають глибинні течії, а також орієнтація за температурою, солоністю води та запахами.

За запахами, на думку дослідників, орієнтуються лососеві риби (горбуша, сьомга та ін.)(мал.260).

 Їхні мальки вилуплюються з ікри у проточній воді річок. Через рік або два молодь більшості видів лососевих відпливає в море. Досягаючи статевої зрілості, риби повертаються на нерест саме в ту річку, де вилупилися з ікринок. Знаходити правильний шлях їм дає змогу здатність реагувати на запах, що закарбувався з народження.

Ще одна тварина, яка регулярно пересувається на тисячі кілометрів до місця розмноження, - зелена морська черепаха (мал.261).

Міграції властиві багатьом видам ссавців. Так, на сотні й навіть тисячі кілометрів мігрують деякі копитні (північний олень, антилопа гну), ластоногі, китоподібні, а також кажани (мал.262). Ці кочівлі здійснюються щороку за певними міграційними шляхами.

Серед комах міграції властиві представникам різноманітних рядів. Наприклад, деякі види сарани, які в пошуках їжі перелітають на сотні кілометрів і спустошують посіви культурних рослин. (мал.263,1,2).

Серед метеликів теж відомі види, що мігрують. Найвідомішим мігруючим метеликом є данаїда монарх (мал.263,3). Протягом міграції метелик уздовж Американського континенту пролітає понад чотири тисячі кілометрів. До міграцій здатні й метелики, які живуть в Україні. Наприклад, сонцевик будяковий (мал. 263,4) зимує в Північній Африці. Там він розмножується, і нове покоління мігрує на північ, де виводиться літнє покоління метеликів. Наприкінці літа метелики цього покоління мігрують назад в Африку.

V.Запитання на закріплення. (3хв)

1. Які ви знаєте способи орієнтування тварин?

(Таксис, Термолокація, Ехолокація, Електричні і магнітні поля, Хімічні речовини)

2. Що таке міграція?

(Міграція тварин -  періодичне переміщення тварин «туди і назад» між суттєво відмінними середовищами життя)

3. Що таке хомінг?

(інстинкт повернення додому)

VІ.Домашнє завдання. (2хв)

• Опрацювати § 44;
• Відповісти на запитання до § 44 (усно);
• Користуючись різними джерелами інформації, підготуйте міні-проект на тему «Як тварини користуються знаряддями праці».