Конспект уроку на тему: “Станіслав Чернілевський “Теплота родинного інтиму...”, “Забула внучка в баби черевички…”. Настрої та почуття, висвітлені в поезіях. Образ рідної людини та

6 клас

Тема: Станіслав Чернілевський “Теплота родинного інтиму...”, “Забула внучка в баби черевички…”. Настрої та почуття, висвітлені в поезіях. Образ рідної людини та важливість родинних цінностей.

Мета: ознайомити з життям та програмовими творами Станіслава Чернілевського та віршовими розмірами на прикладі його поезій; формувати навики виразного та усвідомленого читання поезії та визначення віршових розмірів; розвивати вміння грамотно і грунтовно висловлювати судження про почуття ліричного героя, співвідносити їх з особистими; виховувати повагу та любов до близьких та рідного дому.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, зошит, портрет С.Чернілевського.

Форми, методи та прийоми: відповіді на запитання, “Мозковий штурм”, бесіда, “Мікрофон”, складання асоціативного грона, тестові завдання.

Теорія літератури: ямб, хорей, стопа, пірихій.

Підручник: Українська література : підруч. для 6 кл. занагальносвітн. навч. закл. / О.М.Авраменко - К. : Грамота, 2014

Хід уроку

І. Організаційний момент. Емоційна готовність до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань (“Мозковий штурм”)

• Які ознаки віршованого твору?
• Що таке рима?
• Що таке ритм?
• Кого називають ліричним героєм?
• Які емоції та переживання може викликати поезія?

ІV. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з талановитим українським поетом Станіславом Чернілевським та його поезією, яка нікого не залише  байдужим, тому що мова йтиме про найдорожче у житті- близьких людей та рідний дім. А  також ознайомимося з віршовими розмірами і навчимося їх визначати.

V. Основний зміст уроку.

1. Опрацювання життєвого і творчого шляху поета (Робота з підручником)

ст. 78

1.1. Засвоєння прочитаного

• В якому році народився С. Чернілевський?
• Між яких двох річок, за словами поета, проходило його дитинство?
• Які якості передалися йому від річки Жван?
• Які якості передалися йому від річки Дністер?
• Чому автор називає береги Дністра “райськи благодатними”?
•  Що хлопці цупили з колгоспних баштанів?
• В якому класі поет вперше зіграв роль на сцені і що це була за роль?
• Коли і де був вперше надрукований вірш поета?
• Про кого чи про що був вірш?
• Що автор вважає вічним і єдиним щастям у житті кожної людини?
• В яких вищих навчальних закладах навчався С. Чернілевський?
• Де і ким працював поет упродовж свого життя?
• Де і ким працює С.Чернілевський сьогодні?

2. Робота над поезіями “Теплота родинного інтиму...”, “Забула внучка в баби черевички…”

2.1. Виразне читання та усвідомлення емоційного забарвлення поезій.

(Один учень читає виразно поезії, решта - уважно слухають із заплющеними очима)

2.2. Аналіз почуттів, які викликає поезія (бесіда)

• Які відчуття переповнювали вас, коли слухали поезії?
• Яка картина поставала перед очима?
• Які  спогади навіяла поезії?
• Якого кольору олівці ви б використали, щоб намалювати ілюстрації до віршів? Чому?
• Яку б музику ви підібрали для фонового супроводу під час виразного читання віршів? Чому?

2.3. Словникова робота (робота з текстом)

1. Родинний інтим - затишок, близькість, любов.
2. Шибка - вікно, віконне скло.
3. Досвіток -час перед світанком, настання нового дня.
4. Скрес - розчинився, зник, пропав.
5. Ляск - клацання, хлопання.
6. Гіркотина - відчуття гіркоти, неприємні відчуття.
7. Катує - мучить, заставляє страждати.
8. Печія - печіння, дискомфорт.
9. Зело - зелена трава, зелень.

2.4.Аналіз художніх засобів, використаних в поезіях

• “Ще на шибках досвіток не скрес” - метафора, порівнюється із замерзлими вікнами взимку, крізь яких нічого не видно.
• “Мотузочком диму / Хату прив’язала до небес” - метафора, коли мати розпалила в печі, дим із димоходу нагадав мотузок, який ніби прив'язаний до неба.
• “Полум'я гуляє по гіллю” - уособлення, нагадує танець.
• “Зникає гіркотина, / Не катує серце печія” - метафора, відчуття внутрішнього душевного спокою.
• “Як душа світліє перед днем” - метафора, зникає тривога, розчарування, душевний біль перед материнською любов'ю, опікою та турботою.
• “Світанковим маминим вогнем” - епітет.
• “Дитячим сміхом бризнувши в зело” - метафора, посміхнутися на прощання.
• “Перекотилось літо за село” - метафора, закінчилося літо.
• “Курява вляглась” - уособлення, порівнюється з якостями людини.
• “Вийшли в небо зорі…” - уособлення, перенесені якості людини.
• “Зорі-жаворички” - епітет.
• “Спорожніла хата” - епітет.
• “І осінь їй ...опустила” - уособлення, перенесення якостей людини.

3. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії “Теплота родинного інтиму…”

• Тема: опис спогадів поета про дитинство, матір, рідний дім.
• Ідея: висвітлити найщиріші почуття любові та турботи між матір'ю та сином, уславити затишок рідної домівки.
• Основна думка: дитинство - найщасливіша пора кожної людини.

3.1. Обговорення змісту (Бесіда за запитаннями)

• Що символізує вогонь в даному творі?
• Які внутрішні відчуття переживає ліричний герой?
• Як ви розумієте слова: “Матері розказувать не треба, / Як душа світліє перед днем”?
• Яке ставлення ліричного героя до матері?

3.2. Проведення аналогії почуттів ліричного героя з власним життям (Метод “Мікрофон)

• Продовжіть речення: “Дякую тобі, матусю, за…”
• Любі діти, не забудьте повторити ці слова своїм матерям, коли прийдете зі школи.

2.6. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії “Забула внучка в баби черевички…”

Тема: опис суму прощання бабуся з внучкою, яка гостювала в неї вілтку і забула черевички.

Ідея: уславлення любові, доброти, піклування бабусі про внуків.

Основна думка: бабусі завжди піклуються про своїх внуків, чекають зустрічі з ними.

2.6.1.Обговорення змісту (Бесіда за запитаннями)

• Яку пору року описано в поезії?
• Що спонукало бабусю заплакати?
• Чому автор називає бабусину хату “спорожнілою”?
• Що символізують черевички?
• Чи приїжджаєте ви до своїх бабусь в гості?

2.6.2. Проведення аналогії почуттів, описаних у вірші, з власним життям (Складання асоціативного грона до образу бабусі)

Бабуся — турбота, любов, опіка, канікули, село...

3. Опрацювання  теоретичного матеріалу.

3.1. Опрацювання статті теорії літератури “Віршові розміри”

(робота з підручником)

ст. 80

Стопа — комбінація наголошених і ненаголошених складів.

Ямб — віршовий розмір з другим наголошеним складо.

Хорей — віршовий розмір з першим наголошеним складом.

Пірихій — допоміжна стопа, яка складається з двох ненаголошених складів і не впливає на визначення віршового розміру.

3.2. Визначення віршового розміру поезій та складання схеми

3.2.1. “Забула внучка в баби черевички...” - ямб.

3.2.2. “Тепло родинного інтиму...” - хорей

VІ. Підсумок уроку (тест)

1. Що прив'язала мати “мотузочком диму до небес”?

А) піч; Б) подвір'я; В) кущ калини; Г) хату.

2. Чим закутувала мати плечі ліричному герою?

А) одіялом; Б) светром; В) ковдрою; Г) курткою.

3. Що “світліє перед днем”

А) очі; Б) серце; В) душа; Г) тіло.

4.Що забула внучка у бабусі?

А) черевички; Б) босоніжки; В) платтячко; Г) бантю

5. На  чому поїхала внучка від бабусі?

А) на автобусі; Б) на самоскиді; В) на тракторі; Г)на бензовозі.

6. До чого торкнулася бабуся перед сном?

А) до лиця; Б) до ліжка; В) до книжки; Г) до черевичків.

7. Як називається віршовий розмір з наголосом на перший склад?

А) ямб; Б) стопа; В) хорей; Г) пірихій.

8. Як називається допоміжна стопа, яка складається з двох ненаголошених?

А) рима; Б) ритм; В) пірихій; Г) ямб.

9. Як називається віршовий розмір з наголосом на другий склад?

А) ямб; Б) стопа; В) метафора; Г) хорей.

10. Як називається комбінація наголошених і ненаголошених складів у віршуванні?

А) пірихій; Б) амфібрахій; В) анапест; Г) стопа.

VІІ. Оцінювання

VІІІ. Домашнє завдання.

Завдання 1-2 ст.81. Вивчити напам'ять один вірш за вибором